ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
02.10.2025Справа № 910/8240/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Турчина С.О. за участю секретаря судового засідання Невечери С.А., розглянувши заяву Публічного акціонерного товариства "ЦЕНТРЕНЕРГО" від 25.09.2025 про зміну позовних вимог шляхом збільшення позовних вимог
у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "ЦЕНТРЕНЕРГО"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО РЕСУРС ГРУП"
про стягнення 247 673 270,40 грн
представники сторін:
від позивача: Ключинський К.Л.
від відповідача: не з'явився
Публічне акціонерне товариство "ЦЕНТРЕНЕРГО" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГО РЕСУРС ГРУП" про стягнення 247 673 270,40 грн, з яких: 193 745 195,29 грн попередньої оплати, 4 503 243,45 грн пені, 3 532 595,56 грн інфляційних втрат, 1 323 946,25 грн 3% річних; 36 968 156,69 грн збитків, пов'язаних з не виконанням зобов'язання з реєстрації податкових накладних, 6 207 461,08 грн інфляційних втрат, 1 392 672,08 грн 3% річних.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором поставки вугілля № 111/5 від 08.02.2024.
Ухвалою від 07.07.2025 Господарський суд міста Києва залишив без руху позовну заяву.
09.07.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 14.07.2025 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі №910/8240/25, розгляд справи постановив здійснювати за правилами загального позовного провадження, призначив підготовче засідання у справі на 04.09.2025.
29.07.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про зупинення розгляду справи.
30.07.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позов.
12.08.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив.
18.08.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшли заперечення щодо прийняття відповіді на відзив.
У підготовчому засіданні 04.09.2025 суд постановив протокольну ухвалу без оформлення окремого документа про залишення без розгляду на підставі ст.118 ГПК України, у зв'язку із пропуском строку на його подання.
У підготовчому засіданні 04.09.2025 суд постановив протокольну ухвалу без оформлення окремого документа про продовження строку підготовчого провадження на 30 днів та відкладення підготовчого засідання на 18.09.2025; відкладення розгляду клопотання відповідача про зупинення провадження у справі. Також зазначено позивачу надати деталізований розрахунок пені, 3% річних та інфляційних нарахувань на попередню оплату; пояснення, чи здійснювалися зарахування по п.7.2 договору; пояснення щодо першого пункту прохальної частини позову в частині зазначення продукції неналежної якості; пояснення щодо початку прострочення за відшкодування податкового кредиту.
17.09.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення у справі щодо зупинення провадження у цій справі.
17.09.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшли додаткові пояснення.
У підготовчому засіданні 18.09.2025 суд постановив протокольну ухвалу без оформлення окремого документа про відмову в задоволенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі.
У підготовчому засіданні 18.09.2025 суд постановив протокольну ухвалу без оформлення окремого документа про долучення до матеріалів справи пояснень представника позивача від 17.09.2025.
У підготовчому засіданні 18.09.2025 суд постановив протокольну ухвалу без оформлення окремого документа про відкладення підготовчого засідання на 02.10.2025.
25.09.2025 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява від 25.09.2025 про зміну позовних вимог шляхом збільшення позовних вимог.
02.10.2025 через систему "Електронний суд" від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У підготовче засідання 02.10.2025 прибув представник позивача. Представник відповідача у підготовче засідання не прибув.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.46 Господарського процесуального кодексу України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Частиною 3 статті 46 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-ц зазначила, що в разі надходження до суду такої заяви суд виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи повинен розцінювати її як: подання іншого (ще одного) позову, чи збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи об'єднання позовних вимог, чи зміну предмета або підстав позову.
Оскільки предмет позову кореспондує зі способами захисту права, які визначені, зокрема, статтею 16 ЦК України, то зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, що може полягати в обранні позивачем іншого, на відміну від первісно обраного, способу захисту порушеного права в межах спірних правовідносин, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Водночас, під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Збільшенням розміру позовних вимог не може вважатися заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви. Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 10.12.2019 у справі 923/1061/18, від 19.12.2019 у справі № 925/185/19, від 23.01.2020 у справі № 925/186/194.17.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 657/1024/16-ц зробила висновок, зокрема, про те, що: "як збільшення або зменшення розміру позовних вимог потрібно розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві. Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Збільшенням розміру позовних вимог не може бути заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені в тексті позовної заяви. Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами".
Висновки з приводу того, що неправомірно висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви також наведені у пункті 4.16 постанови Верховного Суду від 09.07.2020 року у справі №922/404/19.
Верховний Суд у постанові від 26.11.2024 у справі №910/15342/23 зазначив, що одночасна зміна підстав і предмета позову є тоді, коли фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом. Заяву про зміну предмета або підстав позову можна вважати новим позовом у разі, якщо в ній зазначена самостійна матеріально-правова вимога (або вимоги) та одночасно на її обґрунтування наведені інші обставини (фактичні підстави) і норми права (юридичні підстави), які позивач первісно не визначив підставою позову та які у своїй сукупності дають особі право на звернення до суду з позовними вимогами. Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Подібні за змістом висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 13.08.2024 у справі № 914/3080/20.
При цьому об'єднання позовних вимог відповідно до частини першої статті 173 Господарського процесуального кодексу України можливе саме в одній позовній заяві при зверненні з позовом до суду, а не шляхом подання нового самостійного позову з додатковими похідними вимогами після відкриття провадження у справі для його спільного розгляду з первісним позовом.
За змістом позовної заяви в первинній редакції, позивач просить суд стягнути з відповідача 193745195,29 грн попередньої оплати, 4503243,45 грн пені, 3532595,56 грн інфляційних втрат, 1323946,25 грн 3% річних; 36968156,69 грн збитків, пов'язаних з не виконанням зобов'язання з реєстрації податкових накладних, 6207461,08 грн інфляційних втрат, 1392672,08 грн 3% річних.
У заяві про зміну позовних вимог шляхом збільшення позовних вимог позивач заявив про збільшення позовних вимог в частині стягнення збитків з нереєстрацією податкових накладних у сумі 39639824,69 грн, інфляційних втрат у сумі 6515750,25 грн та 3% річних у сумі 1474514,63 грн.
Розглянувши заяву про збільшення розміру позовних вимог, суд встановив, що у заяві позивач додатково до вимог про стягнення збитків завданих у зв'язку із нереєстрацією податкових накладних за період з 08.11.2023 по 15.04.2025 у сумі 36968156,69 грн за вимогами від 12.03.2025 №06/1003, від 27.03.2025 №06/1215, від 08.05.2025 №06/1808 та інфляційних втрат та 3% річних, нарахованих на суми заборгованості за податковими накладними, позивач фактично заявив нові позовні вимоги, додавши вимоги про стягнення збитків у сумі 2671668,00 грн, завданих у зв'язку із нереєстрацією податкових накладних №34 від 22.08.2024 на суму ПДВ 1666620,00 грн та №35 від 18.09.2024 на суму ПДВ 1005048,00 грн за вимогою від 28.08.2025 №06/3368, а також інфляційні втрати та 3% річних, нараховані на суми збитків за вказаними накладними.
Суд зазначає, що стягнення збитків у сумі 2671668,00 грн податкових накладних №34 від 22.08.2024 на суму ПДВ 1666620,00 грн та №35 від 18.09.2024 на суму ПДВ 1005048,00 грн за вимогою від 28.08.2025 №06/3368, незважаючи на те, що вказана заборгованість виникла із одного договору, проте, враховуючи п.10.8.3. договору та направлення вимоги від 28.08.2025 №06/3368 про сплату податкового кредиту після подання позову до суду, така заборгованість становить самостійний предмет позову щодо стягнення саме таких сум і обґрунтовується самостійними доказами на обґрунтування для їх стягнення (вимогою про сплату податкового кредиту, із відправленням якої відповідач зобов'язаний у строк 5 робочих днів сплатити позивачу суму податкового кредиту).
Однак, як було зазначено вище, збільшено може бути одну і ту саму вимогу, яка була заявлена в позовній заяві та неправомірно під виглядом збільшення розміру позовних вимог висувати нові вимоги, які не були зазначені у тексті позовної заяви.
За таких обставин, суд вважає, що подана позивачем заява про збільшення розміру позовних вимог за своїм змістом є новими позовними вимогами, а тому відсутні підстави для прийняття до розгляду вказаної заяви.
З урахуванням викладеного вище, керуючись ст.46, п.5 ч.1 ст.170 Господарського процесуального кодексу України, суд повертає заяву від 25.09.2025 про зміну позовних вимог шляхом збільшення позовних вимог Публічному акціонерному товариству "ЦЕНТРЕНЕРГО".
Також суд звертає увагу позивача, що останній не позбавлений права звернутися до суду за захистом свого порушеного права щодо відшкодування відповідачем 2671668,00 грн суми податкового кредиту, заявленої у вимозі від 28.08.2025 №06/3368.
Керуючись ст.46, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Відмовити Публічному акціонерному товариству "ЦЕНТРЕНЕРГО" у прийнятті заяви від 25.09.2025 про зміну позовних вимог шляхом збільшення позовних вимог та повернути її заявнику.
2. Ухвала набрала законної сили після її оголошення - 02.10.2025 та може бути оскаржена у порядку і строк, встановлені ст. ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено: 07.10.2025.
Суддя С.О. Турчин