ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
07.10.2025 м. КиївСправа № 910/9260/25
За позовом: товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТС-КИЇВ";
до: товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕТРОЛ ТРАНС";
про: стягнення 750.360,50 грн.
Суддя Сергій Балац
Представники: без виклику сторін.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕТС-КИЇВ" звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕТРОЛ ТРАНС" про стягнення 750.360,50 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов'язання за укладеним між сторонами спору договором поставки від 03.04.2023 № 156П/2023, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача 750.360,50 грн., з яких: 529.000,11 грн. - основна заборгованість, 99.232,87 грн. - пеня, 80.189,22 грн. - 24 % річних та 41.938,30 грн. - інфляційні втрати.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 04.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі № 910/9260/25 та вирішено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.
Ухвала про відкриття провадження у даній справі надсилалися судом відповідачеві на адресу його місцезнаходження, яка відповідає відомостям, внесеним до єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Пунктом 6 резолютивної частини ухвали від 04.08.2025 № 910/9260/25 судом встановлено відповідачу строк для подання заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження - п'ять днів з дня отримання даної ухвали. Проте, відповідач таким правом не скористався.
Відповідач відзиву на позов, в порядку передбаченого ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, суду не надав, а тому відповідно до положень частини 9 статті 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,
Між позивачем, як постачальником, та відповідачем, як покупцем, укладено договір поставки від 03.04.2023 № 156П/2023 (далі - Договір), відповідно до предмету якого в порядку та на умовах визначених цим Договором, позивач зобов'язується поставити, а відповідач зобов'язується прийняти та оплатити товар, в асортименті, кількості та за ціною, зазначеною у видаткових накладних та/або специфікаціях (у разі, якщо сторони визнали необхідним їх укладення) (п. 1.1 Договору).
Пунктом 2.6 Договору визначено, що датою поставки вважається дата підписання сторонами видаткової накладної на поставлений товар. Право власності на товар, а разом з ним і ризик його випадкового знищення переходить до відповідача з моменту підписання уповноваженими представниками сторін накладної, яка засвідчує отримання товару.
Положеннями пункту 3.2 Договору передбачено, що порядок розрахунку за цим Договором, якщо інше не зазначено в специфікації:
- 100 % передоплата;
- або протягом 14 календарних днів з дати поставки товару.
Відповідно до пункту 4.3 Договору, у разі порушення відповідачем терміну оплати товару (або його частини) відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період нарахування пені, від вартості товару за кожний день прострочення; а також 24 % річних від вартості товару за кожний день прострочення; а також інфляційні збитки. Нарахування неустойки здійснюється з дати, наступної за датою, коли грошове зобов'язання мало бути виконано, до дати його фактичного виконання.
Приписами частини 2 статті 712 Цивільного кодексу України встановлено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).
Так, позивач, на виконання своїх зобов'язань за Договором та на його умовах, поставив відповідачу товар на загальну суму 832.700,12 грн., що підтверджується видатковими накладними, які підписані сторонами, скріплені відбитками їх печаток та наявні в матеріалах справи у вигляді засвідчених копій, а саме:
- від 19.02.2024 № РН-0000393 на суму 52.000,03 грн.;
- від 03.04.2024 № РН-0000746 на суму 83.700,00 грн.;
- від 13.05.2024 № РН-0001120 на суму 28.000,01 грн.;
- від 27.08.2024 № РН-0002113 на суму 58.000,03 грн.;
- від 09.10.2024 № РН-0002544 на суму 30.000,00 грн.;
- від 22.10.2024 № РН-0002670 на суму 60.000,00 грн.;
- від 21.11.2024 № РН-0002996 на суму 62.000,02 грн.;
- від 20.12.2024 № РН-0003242 на суму 397.000,01 грн.;
- від 27.12.2024 № РН-0003317 на суму 62.000,02 грн.
Проте, відповідачем здійснено оплату товару частково, що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за Договором в сумі 529.000,11 грн.
Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов'язання за Договором, позивачем заявлена вимога про застосування до відповідача господарської санкції у вигляді пені в сумі 99.232,87 грн.
Також позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 24 % річних в сумі 80.189,22 грн. та інфляційних втрат в сумі 41.938,30 грн.
Виходячи з викладених вище обставин та наявних у матеріалах даної справи доказів, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з урахуванням наступного.
Приписом частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Положеннями частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
При цьому, з описової частини позову, а також з акту звірки взаємних розрахунків за Договором в період з 01.01.2024 по 24.06.2025 вбачається, що з урахуванням здійснених відповідачем оплат, основна заборгованість становить 529.000,08 грн.
Жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача заборгованості за Договором в сумі 529.000,08 грн. сторонами спору до суду не подано.
Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості підлягає задоволенню частково в сумі 529.000,08 грн.
Частиною 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Поряд з цим, ст. 549 Цивільного кодексу України унормовано, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Крім того, частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки відповідач не виконав своє грошове зобов'язання у строк, встановлений Договором, заявлені позивачем позовні вимоги про стягнення з відповідача пені в сумі 99.232,87 грн., 24 % річних в сумі 80.189,22 грн. та інфляційних втрат в сумі 41.938,30 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю, за розрахунками позивача здійсненими окремо за кожною накладною, які перевірені та визнані судом вірними.
Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Враховуючи приписи пункту 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає витрати по сплаті судового збору на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ПЕТРОЛ ТРАНС" (01103, м. Київ, бульвар Дружби Народів, 28в, оф. 610, ідентифікаційний код: 43192112) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЕТС-КИЇВ" (08130, Київська обл., Бучанський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Борщагівська, 30А корп. 15, к. 157, ідентифікаційний код: 39482580) основну заборгованість в сумі 529.000 (п'ятсот двадцять дев'ять тисяч) грн. 08 коп., пеню в сумі 99.232 (дев'яносто дев'ять тисяч двісті тридцять дві) грн. 87 коп., 24 % річних в сумі 80.189 (вісімдесят тисяч сто вісімдесят дев'ять) грн. 22 коп., інфляційні втрати в сумі 41.938 (сорок одна тисяча дев'ятсот тридцять вісім) грн. 30 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 11.255 (одинадцять тисяч двісті п'ятдесят п'ять) грн. 41 коп.
3. У задоволенні решти вимог відмовити повністю.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Cуддя Сергій Балац