Справа № 143/626/25
02.10.2025 року м. Погребище
Погребищенський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого - судді Гуцола М.П.,
з участю секретаря судових засідань Москаленко С.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановив:
короткий зміст позовних вимог.
07.07.2025 ТОВ «Фінансова Компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» через систему «Електронний суд» звернулося до суду з вказаним позовом, який мотивувало тим, що 26.01.2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем в електронній формі було укладено договір №6305989 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого останній отримав кредит в розмірі 7500,00 грн строком на 364 днів (до 25.01.2024) зі сплатою процентів за користування кредитом, що вказані в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки, що є додатком №1 до цього договору.
ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі шляхом зарахування кредитних коштів у сумі 7500,00 грн на платіжну картку відповідача № НОМЕР_1 .
25.09.2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» (змінено найменування на ТОВ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ») було укладено договір факторингу №25.09/23-Ф, за умовами якого фактор зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна продажу) за плату, а клієнт відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту.
Так, право вимоги перейшло і щодо кредитного договору №6305989 в розмірі боргу 15 595,07 грн, що складається з: суми кредиту 6 859,23 грн, суми процентів за користування кредитом 8 735,84 грн.
Відповідач не виконує умови кредитного договору, тому станом на дату звернення до суду з цим позовом його заборгованість становить 32 384,57 грн., яка складається з: 6 859,23 грн - тіла кредиту, суми процентів за користування кредитом 8 735,84 грн та 16 789,50 грн - нарахованих позивачем процентів (зокрема проценти за 123 календарних днів).
Крім цього, представник позивача просить суд стягнути сплачений судовий збір у розмірі 2422,40 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 10000 грн.
Також в прохальній частині заяви міститься вимога в порядку ч.ч.10, 11 ст.265 ЦПК України органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, нараховувати інфляційні втрати і 3% річних відповідно до статті 625 ЦК України за формулою:
Розрахунок інфляційних втрат: І =((si*s):100) -s, де І-сума інфляційних втрат; si-індекс інфляції за певний період; s-сума заборгованості; 100-переведення відсотків, Розрахунок 3% річних:С*3:100:365*Дн., де С сума основного боргу; 3 - 3%річних; 100-переведення відсотків; 365 кількість днів уроці; Дн. Кількість днів прострочення, починаючи з дати набрання рішення суду законної сили до моменту виконання рішення в частині задоволеної суми заборгованості і стягнути отриману суму інфляційних втрат і 3%річних з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ»»;
- роз'яснити органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду, що у разі часткової сплати основного боргу, інфляційні втрати і 3% річних нараховуються на залишок заборгованості, що залишився, при цьому день часткової оплати не включається до періоду часу, за який може здійснюватися таке нарахування.
Аргументи учасників справи та позиція суду.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, в прохальній частині позовної заяви міститься вимога про розгляд справи у його відсутності, не заперечував проти ухвалення заочного рішення у справі (а.с. 10).
Відповідач повідомлений про дату, час і місце судового засідання належним чином (а.с. 93, 100) в судове засідання повторно не з'явився, відзив на позов не подав, причини неявки суд не повідомив, заяви про відкладення судового засідання не надіслав.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання належним чином повідомленого учасника справи не перешкоджає розгляду справи по суті.
У відповідності до ст. 280 ЦПК України, за відсутності заперечень з боку позивача проти такого вирішення справи, суд вважає можливим розглянути справу на підставі наявних в ній даних та доказів в порядку заочного розгляду.
Оскільки сторони в судове засідання не з'явились, у відповідності до ч. 2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Процесуальні дії у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2025 головуючим суддею визначено Гуцола М.П. (а.с. 84).
Ухвалою суду від 09.07.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження (а.с. 87), витребувано з АТ "УНІВЕРСАЛ БАНК інформацію щодо підтвердження факту належності платіжної картки НОМЕР_1 ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), а також підтвердження факту зарахування коштів 26.01.2023 на дану платіжну картку банком-емітентом якої є АТ КБ "УНІВЕРСАЛ БАНК" у сумі 7 500 грн за ініціативою ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (код ЄДРПОУ 41078230) через платіжного провайдера (платіжну систему) ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА».
03.09.2024 розгляд справи відкладено у зв'язку з неявкою сторін.
29.07.2025 на виконання ухвали суду від 09.07.2025 надійшли витребувані документи (а.с. 95).
02.10.2025 суд ухвалив проводити заочний розгляд за наявними матеріалами справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши у сукупності надані докази, суд дійшов наступного висновку.
Встановлені судом обставини справи.
26.01.2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір №6305989 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, на підставі якого останній отримав кредит в сумі 7 500,00 грн строком на 364 дні зі сплатою відсотків за користування кредитом: стандартна процентна ставка становить 1,99% в день, знижена процентна ставка становить 1,89% в день. Договір та таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит були підписані електронним підписом одноразовим ідентифікатором А5714 (а.с. 77-82).
Пунктом 1.5.2. договору визначено розмір зниженої процентної ставки (1,89% в день) та порядок її застосування.
За змістом п. 2.1. договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 .
Пунктом 3.1. визначено, що проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».
За змістом п. 4.4. договору, споживач зобов'язаний у встановлений Договором строк, повернути кредит, сплатити проценти, штрафи та пені (у разі наявності) та інші платежі передбачені Договором.
Відповідно до п.9.8. договору, підписуючи цей Договір, споживач підтверджує, що:
- перед укладенням цього договору йому була в чіткій та зрозумілій формі надана інформація: а) за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту) відповідно до ст. 9 Закону України «Про споживче кредитування; б) вказана в ч. 1, 2 ст. 12 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» та розміщена на Веб-сайті;
- він ознайомлений з усіма умовами Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» що розміщені на Вебсайті, повністю розуміє їх, погоджується з ними і зобов'язується неухильно їх дотримуватися.
Як слідує з матеріалів справи, вказаний договір підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, який був надісланий ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА»» електронним повідомленням про прийняття (акцепт) пропозиції, на підтвердження чого у ідентифікаційній частині договору міститься код ідентифікатора відповідача А5714, що і є безпосереднім підписом відповідача.
Ідентифікаційна частина договору про надання споживчого кредиту від 26.01.2023 в Розділі «Споживач» міститься ідентифікуючі дані ОСОБА_1 (а.с. 81, на звороті).
Матеріали справи містять Паспорт споживчого кредиту, який містить відомості про кредитодавця, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформацію щодо орієнтованої реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту та інше (а.с. 61-62).
ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА»'свої зобов'язання за договором №6305989 від 26.01.2023 виконало належним чином, перерахувавши відповідачу грошові кошти у загальному розмірі 7500,00 грн на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується інформацією АТ «Універсал Банк» витребованою судом (а.с. 95).
25.09.2023 між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» (згодом було перейменовано у ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ») укладено договір факторингу №25.09/23-Ф, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» зобов'язалось передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» за плату, а останнє відступити факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов'язання (кредиту), плату за кредитом, пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в Реєстрі боржників, який формується згідно з додатком №1та є невід'ємною частиною договору (а.с. 50-58).
Згідно з п. 1.2. договору, перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників згідно додатку №2, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.
25.09.2023 сторони договору факторингу №25.09/23-Ф підписали акт прийому-передачі реєстру боржників за договором факторингу (а.с. 59).
З витягу з реєстру боржників до вказаного договору факторингу вбачається, що первісний кредитор відступив право вимоги за договором №6305989 на загальну суму 15 595,07 грн., з яких: 6 859,23 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 8 735,84 грн сума заборгованості за відсотками (а.с.74, на звороті). Вказана сума заборгованості також підтверджується розрахунками заборгованості первісного кредитора (а.с. 64-69).
Тобто ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» є новим кредитором та належним позивачем у спірних правовідносинах.
Матеріали справи містять повідомлення про відступлення прав вимоги, адресоване ОСОБА_1 (а.с. 63, на звороті).
Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» наділено правом вимоги до відповідача за договором №6305989 від 26.01.2023.
Після відступлення прав вимоги позивачем було здійснено нарахування процентів в сумі 16 789,50 грн (а.с. 70-71). Таким чином, загальна сума заборгованості за кредитним договором становить 32 384,57 грн, яка складається з: 6 859,23 грн - тіла кредиту та 25 525, 34 грн. процентів за користування кредитом.
10.12.2024 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про зміну найменування ТОВ «Фінансова Компанія «Фінтраст УКРАЇНА» на ТОВ «Фінансова Компанія «ФК «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» без зміни організаційно-правової форми товариства за одноособовим рішенням її учасника (а.с.46).
Мотиви, з яких виходить суд і застосовані норми права.
Частиною 1 ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст.ст.526,530 ч.1 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Частиною 1 статті 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно статті 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 516 ЦК України).
Частиною 1 статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Висновки суду по суті заявлених вимог.
За встановлених обставин справи суд уважає, що між сторонами виникли цивільні правовідносини врегульовані ст.ст.509, 526, 547, 549, 1048, 1050, 1054 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. У разі прострочення відповідачем повернення чергової частини кредитних коштів позивач має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до умов договору. За невиконання зобов'язання може бути встановлена відповідальність у виді пені і штрафу.
Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_1 був ініціатором укладання договору про надання коштів на умовах споживчого кредиту, звернувся до ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», зазначив бажаний розмір споживчого кредиту, надав необхідні для укладання правочину особисті дані, зокрема, реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспортні дані. Договір про надання споживчого кредиту, додаток до нього та паспорт споживчого кредиту підписані відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, уклавши його відповідно до вимог закону.
Із наданого позивачем суду розрахунку вбачається неповернення відповідачем отриманих кредитних коштів та процентів за їх користування у строки визначені електронним кредитним договором, тому суд уважає, що підлягають до стягнення суми заборгованості за кредитом на користь позивача (нового кредитора за договором відступлення права вимоги). Розрахунок суми заборгованості відповідає умовам кредитного договору, докази зворотнього у суду відсутні.
Крім того, ураховуючи той факт, що ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» на підставі договору від 25.09.2023 відступлено право вимоги щодо відповідача на користь ТОВ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», і таке відступлення відповідає вимогам п.1 ч.1 ст.512 та ст.513 ЦК України, то позов підлягає до задоволення у повному обсязі.
Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором, відповідачем по справі суду надано не було, власного контррозрахунку не надано.
З приводу вимоги про нарахування інфляційних витрат та 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України в порядку примусового виконання рішення суду, то вона задоволенню не підлягає з таких підстав.
Відповідно до положень пункту 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжено і триває по теперішній час.
Враховуючи зазначені положення закону вимога про нарахування інфляційних витрат та 3% річних відповідно до ст. 625 ЦК України в порядку примусового виконання рішення суду задоволенню не підлягає.
Розподіл судових витрат між сторонами.
Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, зокрема у разі задоволення позову - на відповідача.
На підставі ч. 1 ст.141 ЦПК України із відповідача на користь позивача підлягають до стягнення судові витрати, а саме - судовий збір в розмірі 2422,40 грн.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно з положеннями частин 1-4 статті 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини 3 статті 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Згідно з ч.4 ст.137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Згідно з вимогами ч.5, 6 ст.137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті, суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, які підлягають розподілу між сторонами.
При стягненні витрат на правничу допомогу необхідно враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору.
Розмір витрат на оплату правничої допомоги визначається за домовленістю між стороною та особою, яка надає правничу допомогу.
Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
На підтвердження витрат на правничу допомогу представником позивача надано наступні документи: копію договору про надання правничої допомоги №10/12-2014 від 10.12.2024 (а.с. 41-42); копію акту прийому -передачі виконаних робіт (наданих послуг) згідно Договору №10/12-2014 від 10.12.2024, в якому зазначено загальну суму 10 000 гривень (а.с. 73), ордер (а.с. 83, на звороті), заявку №9135 на виконання доручення до Договору №10/12-2014 від 10.12.2024 (а.с. 75-76).
Виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерію розумності їхнього розміру, враховуючи з конкретних обставин справи, а також відсутності будь яких заперечень з боку відповідача, суд вважає, що з нього на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 526, 1048, 1054 ЦК України, ст.ст. 12, 81, 141, 263-265, 274, 280 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» суму заборгованості в розмірі 32 384, 57 (тридцять дві тисячі триста вісімдесят чотири гривні 57 копійок), з яких сума кредиту - 6 859,23 грн, сума процентів за користування кредитом 8 735,84 грн та 16 789,50 грн- проценти за 123 календарних дні нараховані позивачем.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» судовий збір у розмірі 2 422, 40 грн та витрати на правничу допомогу у розмірі 10 000,00 грн.
В решті позовних вимог відмовити.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано до Погребищенського районного суду Вінницької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги позивачем заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи (сторони):
Позивач -Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», м.Київ вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2, код ЄДРПОУ 44559822.
Відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .
Суддя