Справа № 138/2905/25
Провадження №:2/138/1426/25
06.10.2025 м. Могилів-Подільський
Суддя Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області Київська Т.Б., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до державного реєстратора Могилів-Подільської міської ради Вінницької області Казьміра Вадима Олександровича про визнання протиправними дій та скасування рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень,
02.10.2025 позивач звернувся до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з вказаним вище позовом.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї документами, приходжу до висновку, що у відкритті провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Як слідує зі змісту позовної заяви, позивач просить суд: 1) визнати протиправними дії державного реєстратора Могилів-Подільської міської ради Вінницької області Казьміра В.О., що полягають у реєстрації права власності на земельної ділянки, на яку накладено арешт; 2) скасувати рішення державного реєстратора Могилів-Подільської міської ради Вінницької області Казьміра В.О. про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень №73081682; 3) визнати протиправними дії державного реєстратора Могилів-Подільської міської ради Вінницької області Казьміра В.О., що полягають у реєстрації права власності на нежитлової будівлі, на яку накладено арешт; 4) скасувати рішення державного реєстратора Могилів-Подільської міської ради Вінницької області Казьміра В.О. про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень №73082111.
Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Разом з тим, зі змісту позову слідує, що підставою для звернення до суду є виключно протиправність дій державного виконавця щодо вчинення реєстраційних дій під час дії обмежень (арешту майна) та в межах даного спору дослідженню підлягають виключно владні управлінські рішення та дії державного реєстратора, який у межах спірних відносин діє як суб'єкт владних повноважень. Тобто цей спір не має ознак приватно-правового характеру, натомість наявні ознаки публічно-правового спору, а тому підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства.
Вказане свідчить про те, предмет спірних правовідносин не пов'язаний з вирішенням питання щодо речового права, а є публічно-правовим, оскільки виник за участю державного реєстратора, який реалізовував у спірних правовідносинах надані йому чинним законодавством владні управлінські функції. Предметом перевірки в цій справі є правомірність прийняття суб'єктом владних повноважень рішень та внесення відповідних записів до Державного реєстру прав.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у своїй постанові від 31.10.2024 у справі №280/5064/20 (провадження К/9901/24083/21).
На підставі пункту 7 частини першої статті 4 КАС України суб'єктом владних повноважень є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Пунктом 1 частини першої статті 19 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала правові позиції щодо правил віднесення спорів до адміністративної юрисдикції.
Так, у постановах від 21.11.2018 у справі №520/13190/17, від 27.11.2018 у справі №820/3534/17, від 19.02.2020 у справі №1340/3580/18 та інших Велика Палата дійшла таких висновків.
До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними під час здійснення владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама по собі участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило майнового, конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.
Натомість до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома (кількома) суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого суб'єкта, а останній, відповідно, зобов'язаний виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі №914/2006/17).
Враховуючи викладене вище, суд вважає, що даний позов не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного та керуючись ст. 19, 175-178, 186-187, 258, 260-261 ЦПК України, суд
Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до державного реєстратора Могилів-Подільської міської ради Вінницької області Казьміра Вадима Олександровича про визнання протиправними дій та скасування рішення про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень.
Позовну заяву з доданими до неї документами повернути позивачу відповідно до частини 3 статті 186 ЦПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення або складення. Учасник справи якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: Т.Б.Київська