Справа № 135/677/25
Провадження № 2/135/346/25
іменем України
(заочне)
26.09.2025 м. Ладижин Вінницька область
Ладижинський міський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Кривешко І.В.,
за участі секретаря судових засідань: Чаленко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Ладижин Вінницької області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (далі - ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ»), в інтересах якого діє представник Хлопкова М.С., звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що 26.04.2024 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та відповідачем було укладено кредитний договір у формі електронного документа з використанням електронного підпису, відповідно до якого отримала кредит у розмірі 5500,00 грн на свою банківську карту № НОМЕР_1 .
17.12.2024 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» було укладено Договір факторингу № 17122024-МК/Онлайн.
02.04.2025 між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» було укладено Договір факторингу №020425-У, відповідно до умов якого ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» набуло право грошової вимоги до відповідача на загальну суму 22462,55 грн.
Враховуючи вищевикладене, представник ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором №00-9742329 від 26.04.2024 в розмірі 22462,55 грн, судові витрати по справі у вигляді судового збору в розмірі 2422,40 грн. та витрат на правову допомогу в сумі 7000,00 грн.
Ухвалою Ладижинського міського суду Вінницької області від 02.06.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі з повідомлення (викликом) сторін, з роз'ясненням процесуальних прав учасників справи, зокрема, щодо надання у визначені строки відповідачем відзиву на позов, а позивачем письмової відповіді на такий відзив та призначене судове засідання.
У судове засідання представник позивача не з'явився, у позовній заяві просив, розгляд цивільної справи проводити за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримують в повному обсязі, не заперечують проти ухвалення заочного рішення.
У судове засідання відповідач ОСОБА_1 належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, не з'явився без повідомлення про причини неявки. Правом подання відзиву відповідач не скористався. Заяви чи клопотання на день розгляду справи від відповідача до суду не надходили.
Також, у матеріалах справи містяться конверти, адресовані ОСОБА_1 на його адресу, зазначену у позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1 , який повернувся до суду із відміткою поштової служби: «адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до пункту 3 частини восьмої статті 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Зазначене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду від 10 травня 2023 року у справі № 755/17944/18, провадження 61-185св23.
Ураховуючи наявність усіх умов, визначених ст. 280 ЦПК України, суд прийшов до переконання про можливість здійснення заочного розгляду даної справи та ухвалення за наслідками її розгляду заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Відповідно до вимог ст.281 ЦПК України, зі згоди представника позивача, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.
Розглянувши надані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 26.04.2024 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та ОСОБА_1 був укладений договір № 00-9742329, за яким останній наданий кредит на суму 5500,00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності (а.с.54 - 58 (зворот)).
Відповідно до пункту 1.1 кредитодавець надає Позичальнику кредит у національній валюті у вигляді Кредитної лінії на умовах, передбачених Договором, а Позичальник зобов'язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки передбачені Договором.
Параметри позики: сума кредиту 5500,00 грн.; строк кредитування - 360 календарних днів (до 21 квітня 2025 року); стандартна процентна ставка складає 1,47%; знижена процентна ставка становить - 1 %.
У пункті 1.5 договору передбачено, що за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплачувати кредитодавцю проценти за користування кредитом, які нараховуються в наступному порядку:
Стандартна процентна ставка 1,47% від Суми кредиту за кожний день користування кредитом, застосовується у межах Строку дії кредитної лінії, зазначеного в пункті 1.3. цього Договору(за виключенням строку кредитування, коли Позичальник має право на використання Зниженої процентної ставки).
Знижена процентна ставка становить 1% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається Позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше наступного дня за першою Періодичною датою оплати процентів, визначеною п. 1.3.1 цього Договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 15 днів користування кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування Кредитом( дати видачі кредиту) протягом Строку кредитування, зазначеного в пункті 1.3. цього Договору.
Денна процентна ставка за цим договором при застосуванні Стандартної процентної ставки та комісії (у разі її наявності) дорівнює 1,5 % та розраховується в процентах.
26.04.2024 ОСОБА_1 подав заявку на отримання грошових коштів в кредит за договором № 00-9742329 від 26.04.2024 на картку № НОМЕР_1 .
Згідно довідки щодо дій позичальника в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Макс Кредит» відправлено 26.04.2024 о 12:46:47 одноразовий ідентифікатор 63035 на номер телефону НОМЕР_2 (а.с.46)
Договір підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, зокрема 26.04.2024 о 12:46:56 одноразовий персональний ідентифікатор 63035 було введено позичальником, ОСОБА_1 , у відповідне поле в інформаційно-телекомунікаційній системі та натиснув кнопку «Так», що є підтвердженням підписання договору.
Відразу після вчинених дій, відповідача, 26.04.2024 ТОВ «Макс Кредит» перераховано грошові кошти в сумі 5500,00 грн. на банківську карту № НОМЕР_1 , що належить відповідачу, що в свою чергу слугує доказом того, що відповідач прийняв пропозицію ТОВ «Макс Кредит».
Факт перерахування відповідачу коштів підтверджується інформаційною довідкою ТОВ «Платежі онлайн» від 23.12.2024 № 1401/12, згідно якої через платіжний сервіс «Platon» 26.04.2025 було проведено успішно транзакцію 41412-48203-43523 на суму 5500,00 грн, банк-емітент PRIVAT BANK було здійснено переказ коштів на карту НОМЕР_1 , код транзакції 665501 (а.с. 44 (зворот)).
Додаток до інформаційної довідки ТОВ «Платежі онлайн» від 23.12.2024 № 1401/12 ТОВ « Макс Кредит» надає додаткову інформацію щодо ПІБ, РНОКПП та номера договору Позичальника яким було перераховано кошти через платіжний сервіс «Platon»( ТОВ « Платежі Онлайн») відповідно до якого ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , отримав 26.04.2024 за кредитним договором № 00-9742329, було проведено успішно транзакцію 41412-48203-43523 яка була проведена 26.04.2024 12:47, на суму 5500,00 грн, банк-емітент PRIVAT BANK було здійснено переказ коштів на карту НОМЕР_1 , код транзакції 665501.
17 грудня 2024 року між ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Макс Кредит» був укладений Договір факторингу №17122024-МК/Онлайн, за умовами якого ТОВ «Макс Кредит» зобов'язався відступити ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» зазначені у відповідних реєстрах вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Макс Кредит» за плату на умовах, визначених цим договором (а.с. 33-35).
02.04.2025 між ТОВ «Юніт Капітал» (фактор) та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (клієнт) був укладений договір факторингу №020425-У, за умовами якого ТОВ «Юніт Капітал» зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», а останній відступити позивачу право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників.(а.с. 21-24)
Таким чином, між сторонами виник спір з приводу повернення грошових коштів, отриманих у позику.
Відповідно до ч. 1ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно з ч. 1ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір ). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.
Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов'язки учасників відносин у сфері електронної комерції.
Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Уст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено порядок укладення електронного договору. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття.
Згідно з п. 2 ч. 6ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом, зокрема, заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону.
Відповідно до ч. 7, 12ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором.
Відповідно до п. 6 ч.1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
Згідно з ч. 1, 2ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або підписувача електронного документа іншими суб'єктами електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Метою підписання договору є необхідність ідентифікації підписанта, підтвердження згоди підписанта з умовами договору, а також підтвердження цілісності даних в електронній формі. Якщо є електронна форма договору, то і підписувати його потрібно електронним підписом, оскільки ст. 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 02 листопада 2021 року у справі № 243/6552/20, який є обов'язковим для врахування судом відповідно до ч. 4ст. 263 ЦПК України.
Відповідач шляхом введення одноразового ідентифікатора, отриманого від ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», прийняв публічну пропозицію (оферту) та підписав договір, акцептувавши пропозиції товариства, тобто, договір вважається укладеним у відповідності до ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію». Таким чином, сторони договору досягли згоди з усіх істотних його умов, уклали його у відповідності до Закону України «Про електронну комерцію» шляхом обміну електронними повідомленнями та підписали у порядку, визначеному статтею 12 Закону, а тому договір вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Отже, 26.04.2024 між ТОВ «МАКС КРЕДИТ» та відповідачем було укладено кредитний договір № 00-9742329 у формі електронного документу з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом п.п. 10, 11ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», споживче кредитування - правовідносини щодо надання, обслуговування та повернення споживчого кредиту; споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов'язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Згідно з ч. 1ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов'язується надати грошові кошти позичальнику в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
У статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.
Згідно з ч. 1ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
З інформаційної довідки від ТОВ «Платежі онлайн» від 23.12.2024 № 1401/12 та додатку до неї, убачається факт підтвердження перерахування відповідачу коштів ТОВ « Макс кредит», згідно яких ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , отримав 26.04.2024 за кредитним договором № 00-9742329, було проведено успішно транзакцію 41412-48203-43523 яка була проведена 26.04.2024 12:47, на суму 5500,00 грн, банк-емітент PRIVAT BANK було здійснено переказ коштів на карту НОМЕР_1 , код транзакції 665501(а.с. 42-45).
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відступлення права вимоги за своєю суттю означає договірну передачу зобов'язальних вимог первісного кредитора новому кредитору. Відступлення права вимоги відбувається шляхом укладення договору між первісним кредитором та новим кредитором.
За статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
За частиною першою статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Відповідно до статті 1080 ЦК України договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження. У цьому разі клієнт не звільняється від зобов'язань або відповідальності перед боржником у зв'язку із порушенням клієнтом умови про заборону або обмеження відступлення права грошової вимоги.
Зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (частини перша та друга статті 203 ЦК України).
Відповідно до статті 1079 ЦК України сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
17.12.2024 між ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (фактор) та ТОВ «МАКС КРЕДИТ» (клієнт) був укладений договір факторингу № 17122024-МК/онлайн, за умовами якого ТОВ «МАКС КРЕДИТ» зобов'язався відступити ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» права вимоги.
Із Реєстру боржників від 17.12.2024 вбачається, що до ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 00-9742329 від 26.04.2024 про стягнення заборгованості у загальному розмірі 22462,55 грн (а.с.26 (зворот)).
02.04.2025 між ТОВ «Юніт Капітал» (фактор) та ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс» (клієнт) був укладений договір факторингу № 020425-У, за умовами якого ТОВ «Юніт Капітал» зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Фінансова компанія «Онлайн Фінанс», а останній відступити позивачу право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників.
Із Реєстру боржників від 02.04.2025 вбачається, що до ТОВ «Юніт Капітал» від ТОВ «Фінансова компанія Онлайн Фінанс» перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором №00-9742329 від 26.04.2024 про стягнення заборгованості у загальному розмірі 22462,55 грн (а.с. 17 (зворот).
Згідно з ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Верховний Суд в постанові від 07.02.2018 в справі №2-2035/11 виснував, що тлумачення статті 516, частини другої статті 517 ЦК України свідчить, що боржник, який не отримав повідомлення про відступлення права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення боргу, а лише має право на сплату боргу первісному кредитору і таке виконання є належним.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 листопада 2018 року в справі № 2-1383/2010 зазначила, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто, таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі не спростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов'язки, що виникли унаслідок укладення договору, підлягають виконанню.
Згідно статей 526,530,536,629 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк. За користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У відповідності до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановленому в договорі.
Судом встановлено, що відповідач свої зобов'язання за договором кредиту № 009742329 від 26.04.2024 у строки, передбачені договором щодо повернення суми позики та проценти за користування позикою, не виконав, внаслідок чого у нього виникла заборгованість за тілом кредиту та за процентами.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, ТОВ «Юніт Капітал» просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 00-9742329 від 26.04.2024 у розмірі 22462,55 грн., з яких: 6050,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту, враховуючи п. 1.6 кредитного договору, відповідно до якого кредитодавець одноразово нараховує комісію за надання кредиту у розмірі 10% від суми кредиту, що складає 550 гривень; 16412,55 грн. - заборгованість за процентами.
Також, з матеріалів справи убачається, що відповідачем здійснено виплати в рахунок погашення боргу за даним договором у розмірі 2555,30грн., а саме: 10.05.2024 на суму 825 грн., та 28.05.2024 - 1730,30 грн. (а.с. 36-37).
Щодо вимог в частині стягнення 16412,55грн. заборгованості за процентами, то суд враховує наступне.
Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року в справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18), від 04 липня 2018 року в справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18) дійшла висновку, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти, а також обумовлену в договорі неустойку за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. При цьому суд зазначив, що кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов'язання, відповідно до частини другої статті 625 ЦК України,а не у вигляді стягнення процентів та неустойки.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження №12-161гс19) зазначено, що визначаючи розмір заборгованості відповідача, суд зобов'язаний належним чином дослідити подані стороною докази (у цьому випадку - зроблений позивачем розрахунок заборгованості), перевірити їх, оцінити в сукупності та взаємозв'язку з іншими наявними у справі доказами, а в разі незгоди з ними повністю бо частково - зазначити правові аргументи на їх спростування та навести в рішенні свій розрахунок - це процесуальний обов'язок суду.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 02 жовтня 2020 року у справі № 911/19/19 виснував, що суд має з'ясовувати обставини, пов'язані з правильністю здійснення позивачем розрахунку, та здійснити оцінку доказів, на яких цей розрахунок ґрунтується. У разі якщо відповідний розрахунок позивачем здійснено неправильно, то суд, з урахуванням конкретних обставин справи, самостійно визначає суми нарахувань, які підлягають стягненню, не виходячи при цьому за межі визначеного позивачем періоду часу, протягом якого, на думку позивача, мало місце невиконання такого зобов'язання, та зазначеного позивачем максимального розміру стягуваних сум нарахувань. Якщо з поданого позивачем розрахунку неможливо з'ясувати, як саме обчислено заявлену до стягнення суму, суд може зобов'язати позивача подати більш повний та детальний розрахунок. При цьому суд в будь-якому випадку не позбавлений права зобов'язати відповідача здійснити і подати суду контррозрахунок (зокрема, якщо відповідач посилається на неправильність розрахунку, здійсненого позивачем).
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина перша статті 81 ЦПК України).
За умовами кредитного договору № 00-9742329 від 26.04.2024 вбачається, що даним договором передбачено, що позика в сумі 5500 грн. надається ОСОБА_1 на строк 360 днів під 1,47 % на день. Знижена процентна ставка становить 1% від суми кредиту за кожен день користування кредитом, надається Позичальнику в якості заохочення та діє виключно за умови сплати процентів не пізніше наступного дня за першою Періодичною датою оплати процентів, визначено п. 1.3.1. Договору. Знижена процентна ставка застосовується виключно протягом 15 днів користування кредитом поспіль, починаючи з першого дня користування Кредитом, протягом Строку кредитування, зазначеного в пункті 1.3 Договору.(а.с. 54-зворот)
Отже, за кредитним договором № 00-9742329 від 26.04.2024, з урахуванням часткового погашення боргу, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача сума боргу 19907,25 гривень.
Відповідно до положень ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При подачі позову позивачем сплачено судовий збір в сумі 2422,40 грн., ціна позову становила 22462,55 грн., позов задоволено на суму 19907,25 грн., тобто на 88,62%, а тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 2146,73 грн. (2422,40 х 88,62 %) судового збору.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві стороні пропорційно розміру задоволених вимог (пункт 3 частина 2 стаття 141 ЦПК України).
Таким чином, заявлена сума витрат в сумі 7000 гривень за надані адвокатом послуги, підлягають частковому задоволенню, а саме пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 6203,40 грн (7000 х 88,62%).
На підставі викладеного, керуючись ст. 13, 81, 141, 263-265, 279, 280, 282-284, 288, 289, 354 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 00-9742329 від 26.04.2024 в сумі 19907 (дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот сім) гривень 25 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» судовий збір у розмірі 2146 (дві тисячі сто сорок шість) гривень 73 копійки.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» витрати на правову допомогу у розмірі 6203 (шість тисяч двісті три) гривні 40 копійок.
В решті позовних вимог відмовити.
Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом встановлених строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте Ладижинським міським судом Вінницької області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення може бути оскаржене позивачем в апеляційному порядку до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо позивачу повне рішення не було вручено у день його складення, він має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ», м. Київ, вул. Рогнідинська, буд. 4 Літера А, офіс 10, 01024, код ЄДРПОУ 43541163;
Представник позивача: Хлопкова Марія Сергіївна, м. Київ, РНОКПП НОМЕР_4 ;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 .
Суддя Кривешко Ірина Володимирівна