2/130/1789/2025
138/2277/25
про повернення позовної заяви
07.10.2025 р. м. Жмеринка
Суддя Жмеринського міськрайонного суду
Вінницької області Костянтин Шепель,
отримавши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
14 серпня 2025 року до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області надходить позовна заява представника позивача ТОВ «Українські фінансові операції» Дідух Є.О. до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 21 серпня 2025 року справу передано за підсудністю до Жмеринського міськрайонного суду Вінницької області.
18 вересня 2025 року справа надійшла в провадження судді Шепеля К.А.
Ухвалою судді від 29 вересня 2025 року позовну заяву залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків - надання суду оновленої позовної заяву та клопотання про витребування доказів, які одночасно мають бути надіслані на адресу позивача із зазначенням вірних сум та додати до позовної заяви доказ надсилання відповідачу ОСОБА_1 копій поданих до суду документів на адресу його місця реєстрації, а саме: АДРЕСА_1 .
На виконання ухвали судді від 29 вересня 2025 року систему «Електронний суд» 6 жовтня 2025 року від представник заявника Дідух Є.О. до суду надає опис вкладення з фіксальним чеком .
Суддя, розглянувши заяву направлену до суду на усунення недоліків приходить до такого.
Частиною третьою статті 185 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Під доступом до правосуддя згідно зі стандартами Європейського суду розуміється здатність особи безперешкодно отримати судовий захист як доступ до незалежного і безстороннього вирішення спорів за встановленою процедурою на засадах верховенства права.
Згідно з практикою ЄСПЛ, процедурні гарантії, закріплені статтею 6 Конвенції, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов'язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя. Таким чином, втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань (див, справу «Ґолдер проти Сполученого Королівства», рішення від 21 лютого 1975 року, серія А № 18, п. 28-36). Суд наголошує, що право на звернення до суду, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмеженим, особливо щодо умов прийнятності скарги, оскільки за своєю природою це право вимагає регулювання з боку держави, яка щодо цього користується певними межами самостійного оцінювання.
З огляду на зазначені рішення Європейського суду, Цивільно-процесуальним Кодексом України встановлені обмеження, щодо права позивача на звернення до суду. Дані обмеження полягають у поданні до суду позовної заяви, яка має відповідати вимогам статті 175 Цивільного процесуального кодексу України. В разі якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві, що також відповідає практиці Європейського суду з прав людини, відповідно до якої переважна більшість заяв, поданих до Суду, визначаються неприйнятими, тобто Суд відхиляє її навіть не розглядаючи по суті через невідповідність усім критеріям прийнятності.
За вищенаведених обставин суддя приходить до висновку, що позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором слід повернути позивачу, оскільки у спосіб, визначений ухвалою судді від 29 вересня 2025 року (надати до суду оновлену позовну заяву та клопотання про витребування доказів (без арифметичних помилок), які одночасно мають бути надіслані на адресу позивача із зазначенням вірних сум), недоліки заяви не усунуто.
Роз'яснивши при цьому право останнього на повторне звернення із даною заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
На підставі викладеного, керуючись статтями 185, 259, 260 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду на протязі п'ятнадцяти днів .
Суддя Костянтин ШЕПЕЛЬ