Рішення від 07.10.2025 по справі 129/2258/25

Справа № 129/2258/25

Провадження по справі № 2/129/1369/2025

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" жовтня 2025 р. Гайсинський районний суд Вінницької області

у складі: головуючої судді Бондар О.В.,

розглянув без участі сторін та їх представників в місті Гайсині в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

установив:

23.06.2025 р. позивач звернувся до суду із позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 202322 від 12.08.2021 р. в розмірі 26180 грн., з яких основна сума боргу 5500 грн., заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 20680 грн. Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

12.08.2021 р. між ТОВ «Займер» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 202322 від 12.08.2021, який підписано електронним підписом відповідача, відповідно до умов якого ТОВ «Займер» надало відповідачу кредитні кошти в сумі 5500 грн., а відповідач зобов'язався вчасно повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом; ТОВ «Займер» свої зобов'язання виконав, 12.08.2021 р. перерахував на наданий відповідачем банківський картковий рахунок грошові кошти, які ОСОБА_1 мала на своєму рахунку та користувалася ними; свої зобов'язання по поверненню кредиту та процентів відповідач належним чином не виконав, у зв'язку з чим у ОСОБА_1 виникла заборгованість в розмірі 26180 грн., з яких основна сума боргу 5500 грн., заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 20680 грн.; 17.02.2022 р. між ТОВ «Займер» та ТОВ «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу № 01-17/02/2022, відповідно до умов якого ТОВ «КЕШ ТУ ГОУ» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 202322 від 12.08.2021 р.

Ухвалою судді Гайсинського районного суду від 25.06.2025 р. відкрито провадження у справі.

Представник позивача у своїй позовній заяві позовні вимоги підтримав повністю, відмови від позову до суду не надходило.

Відповідач відзиву до суду не подавав, копія належним чином завіреної ухвали про відкриття провадження в цій справі разом із копією позовної заяви з додатками судом направлялися за зареєстрованим місцем проживання відповідача згідно відповіді з адресно-довідкового відділу УДМС України у Вінницькій області від 23.06.2025 р. №13/10273.

З урахуванням досліджених доказів та вимог закону суд визнає за необхідне задовольнити позовні вимоги повністю з таких підстав.

Встановлено, що 12.08.2021 р. між ТОВ «Займер» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 202322 від 12.08.2021, який підписано електронним підписом відповідача, відповідно до умов якого ТОВ «Займер» надало відповідачу кредитні кошти в сумі 5500 грн., а відповідач зобов'язався вчасно повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом; ТОВ «Займер» свої зобов'язання виконав, 12.08.2021 р. перерахував на наданий відповідачем банківський картковий рахунок грошові кошти, які ОСОБА_1 мала на своєму рахунку та користувалася ними; свої зобов'язання по поверненню кредиту та процентів відповідач належним чином не виконав, у зв'язку з чим у ОСОБА_1 виникла заборгованість в розмірі 26180 грн., з яких основна сума боргу 5500 грн., заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 20680 грн.; 17.02.2022 р. між ТОВ «Займер» та ТОВ «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» укладено договір факторингу № 01-17/02/2022, відповідно до умов якого ТОВ «КЕШ ТУ ГОУ» набуло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 202322 від 12.08.2021 р.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.

Основні засади цивільного законодавства визначені у статті 3 ЦК України.

Свобода договору є однією із загальних засад цивільного законодавства, що передбачено у пункті 3 частини першої статті 3 ЦК України.

Одним із основоположних принципів цивільного судочинства є справедливість, добросовісність та розумність, що передбачено у пункті 6 частини першої статті 3 ЦК України.

Тобто дії учасників цивільних правовідносин мають відповідати певному стандарту поведінки та характеризуватися чесністю, відкритістю та повагою до інтересів іншої сторони чи сторін договору.

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Враховуючи, що фактично отримані та використані відповідачем (позичальником) кошти за кредитним договором №202322 від 12.08.2021 р. в розмірі 26180 грн. в добровільному порядку відповідачем позивачу не повернута, то з метою захисту законних інтересів позивача борг з відповідача необхідно стягнути рішенням суду.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 10500 грн. суд приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. ч. 2, 3 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілуміж сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Так, у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (пункт 268).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).

Ураховуючи складність справи, кількість судових засідань з участю адвоката та виконані адвокатом роботи, принципи співмірності судових витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3000 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати пропорційно до задоволених позовних вимог (100%): 2422,40 грн. судового збору та 3000 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Керуючись ст. 258, 259, 263, 264, 265, 267, 271-273 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «КЕШ ТУ ГОУ» (код ЄДРПОУ 42228158): заборгованість за кредитним договором № 202322 від 12.08.2021 в розмірі 26180 грн. (двадцять шість тисяч сто вісімдесят гривень), а також судові витрати: 2422,40 грн. судового збору та 3000 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду в тридцятиденний строк.

Суддя:

Попередній документ
130790466
Наступний документ
130790468
Інформація про рішення:
№ рішення: 130790467
№ справи: 129/2258/25
Дата рішення: 07.10.2025
Дата публікації: 08.10.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Гайсинський районний суд Вінницької області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (07.10.2025)
Дата надходження: 23.06.2025
Предмет позову: стягнення заборгованості