Справа № 128/2583/24
06 жовтня 2025 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Шевчук Л.П.,
при секретарі судового засідання Нога Д.А.,
розглядаючи у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовною заявою першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_1 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Національна академія аграрних наук України, Державне підприємство «Науковий інноваційно-технологічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України», про усунення перешкод у користуванні земельної ділянкою шляхом скасування наказу, скасування державної реєстрації прав та зобов'язання повернути земельну ділянку, -
В провадженні Вінницького районного суду Вінницької області перебуває вищевказана цивільна справа.
Ухвалою суду від 03.07.2024 було відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.
Ухвалою суду від 24.09.2024 задоволено заяву прокурора Вінницької обласної прокуратури Онищук О.А. про відвід судді Васильєвої Т.Ю. від розгляду цивільної справи № 128/2583/24.
Ухвалою суду від 03.10.2024 прийнято до провадження судді Шевчук Л.П. цивільну справу за позовом першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_1 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Національна академія аграрних наук України, Державне підприємство «Науковий інноваційно-технологічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України», про усунення перешкод у користуванні земельної ділянкою шляхом скасування наказу, скасування державної реєстрації прав та зобов'язання повернути земельну ділянку. Призначено у справі підготовче засідання.
Ухвалою суду від 10.02.2025 закрито підготовче провадження у й справі та призначено справу до судового розгляду по суті.
06.10.2025 представник Вінницької обласної прокуратури Онищук О.А.подала до суду клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження, яке мотивоване тим, що ухвалою суду від 03.07.2024 у даній справі відкрито провадження. 10.02.2025 підготовче провадження судом закрито. 09.04.2025 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-IX від 12.03.2025. Вказаним законом статтю 391 «Захист права власності власника майна» ЦК України, згідно якої власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном, доповнено частиною другою такого змісту: «Якщо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб'єкт права приватної власності, спори щодо володіння та/або розпоряджання, та/або користування таким майном відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування вирішуються на підставі статей 387 і 388 цього Кодексу». Таким чином, даний закон обмежив способи захисту інтересів держави у справах, де предметом позову є усунення перешкод у здійсненні державою чи територіальною громадою права користування та розпоряджання належним їм майном, щодо якого державними органами або органами місцевого самоврядування вчинялися дії, спрямовані на його відчуження, в результаті яких набувачем став суб'єкт права приватної власності. З огляду на набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-IX від 12.03.2025, виникла необхідність змінити предмет позову, замінивши існуючі позовні вимоги на інші. Враховуючи те, що підготовче провадження у справі було закрито 28.01.2025, тобто до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-1X від 12.03.2025, прокурор з об'єктивних причин не міг змінити предмет позову (позовні вимоги) у даній справі до завершення підготовчого провадження, а тому змушений звернутися з відповідною заявою на стадії розгляду справи по суті позовних вимог. Тому просить повернутися до стадії підготовчого провадження з метою подання заяви про зміну предмету позову.
Також, 06.10.2025 заступник керівника Вінницької обласної прокуратури подав заяву про зміну предмету позову, яка мотивована тим, що відповідно до матеріалів справи, спірна ділянка передана у приватну власність ОСОБА_1 на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 24.12.2019 №2-252953/15-19-СГ. З огляду на набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-IХ від 12.03.2025 виникла необхідність змінити предмет позову, замінивши позовні вимоги: «усунути перешкоди державі у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 0520680200:01:007:0753 площею 0,085 га, що розташована на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області; скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 24.12.2019 №2-25295/15-19-сг «Про надання у власність», яким ОСОБА_1 надано у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером 0520680200:01:007:0753 площею 0,085 га; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 0520680200:01:007:0753 площею 0,085 га; зобов'язати ОСОБА_1 повернути у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області земельну ділянку з кадастровим номером 0520680200:01:007:0753 площею 0,085 га що розташована на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області», на позовну вимогу: «визнати недійсним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 24.12.2019 №2-25295/15-19-сг «Про надання у власність», яким ОСОБА_1 надано у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером 0520680200:01:007:0753, площею 0,085 га; витребувати у ОСОБА_1 у власність держави в особі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області земельну ділянку з кадастровим номером 0520680200:01:007:07535, площею 0,085 га, що розташована на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області».
Представником відповідачки ОСОБА_1 - адвокатом Присяжнюк О.В. 06.10.2025 подано заяви в яких вона заперечує щодо задоволення клопотання прокурора про повернення до стадії підготовчого провадження, оскільки у відзиві на позовну заяву та у підготовчому засіданні стороною відповідача неодноразово наголошувалося на тому, що прокурором обрано невірний спосіб захисту та належним способом захисту у даній справі є подання віндикаційного позову. Окрім того, позивач посилається на зміни у законодавстві. Натомість із даним клопотання позивач звернувся до суду лише проміжком часу після закриття підготовчого провадження. Які у позивача були перешкоди звернутися до суду із даним клопотанням вчасно одразу після внесення відповідних змін до законодавства - клопотання не містить. Окрім того, зазначені у клопотанні підстави повернення до стадії підготовчого провадження не є вагомими і як наслідок нівелюють значення послідовності стадій цивільного процесу. До того ж, норми ЦПК України не містять прямої вказівки на обов'язок суд на повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття. Щодо заяви прокурора про зміну предмета позову, то дана заява подано прокурором із пропуском визначеного ЦПК України строку на її подачу, а заяву про поновлення такого строку суду не надав. За таких обставин просила в задоволенні поданих прокурором клопотань відмовити.
До судового засідання прокурор Онищук О.А. подала заяву, відповідно до якої просить провести судове засідання без технічної фіксації та задовольнити клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження та прийняти до розгляду заяву про зміну предмета позову, які вона підтримує в повному обсязі.
Відповідачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Присяжнюк О.В. в судове засідання не з'явилися. Представник відповідачки в заявах по суті поданих прокурором клопотань просила їх розгляд проводити у відсутність відповідачки та її представника.
Представник відповідача Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області та представники третіх осіб: ДП «Науковий інноваційно-технологічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України» та Національної академії аграрних наук України в судове засідання не з'явилися, про причини неявки суду не повідомили.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За вказаних обставин суд вважає можливим розглянути заявлені клопотання за відсутності учасників справи та без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.
Оглянувши, подані прокурором клопотання про повернення до стадії підготовчого провадження та заяву про зміну предмету позову, заперечення, що подані представником відповідачки, матеріали цивільної справи, суд дійшов таких висновків.
Щодо клопотання прокурора про повернення до стадії підготовчого провадження суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 189 ЦПК України підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
Цивільним процесуальним кодексом України не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.
Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд в постанові від 12 січня 2022 року у справі №234/11607/20 виснував, що: «при застосуванні процесуальних норм належить уникати як надмірного формалізму, так і надмірної гнучкості, які можуть призвести до скасування процесуальних вимог, встановлених законом. Надмірний формалізм у трактуванні процесуального законодавства визнається неправомірним обмеженням права на доступ до суду як елемента права на справедливий суд згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод».
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава -учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).
Верховний Суд дійшов висновку, що суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження (постанови Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 902/271/18, від 16.02.2021 у справі №922/2115/19, в ухвалі від 22.06.2021 у справі № 923/525/20,в постанові від 16.12.2021 у справі № 910/7103/21).
Відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
На обгрунтування повернення до стадії підготовчого провадження, прокурор посилається на те, що з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-IX від 12.03.2025, виникла необхідність змінити предмет позову, замінивши існуючі позовні вимоги на інші. Оскільки підготовче провадження у справі було закрито 28.0103.2025, тобто до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-1X від 12.03.2025, прокурор з об'єктивних причин не міг змінити предмет позову (позовні вимоги) у даній справі до завершення підготовчого провадження, а тому змушений звернутися з відповідною заявою на стадії розгляду справи по суті позовних вимог та, задля можливості реалізувати право позивача на зміну предмета позову, просити повернутися до стадії підготовчого провадження.
Отже для вчинення процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження, та про які вказує прокурор, суд вважає за доцільне та необхідне повернутися на стадію підготовчого провадження.
Щодо заяви прокурора про зміну предмета позову суд зазначає наступне.
Прокурор, обгрунтовуючи причини подання заяви про зміну предмету позову, зазначає, що з огляду на набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-IX від 12.03.2025, виникла необхідність змінити предмет позову, замінивши існуючі позовні вимоги на інші.
Так, встановлено, що 09 квітня 2025 року, тобто після закриття підготовчого провадження у даній справі, набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-ІХ від 12.03.2025 року, яким, серед іншого, у статті 391 ЦК України назву викладено в такій редакції: «Стаття 391. Захист права власності власника майна», доповнено статтю 391 ЦК України частиною другою такого змісту: «2. Якщо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, незалежно від того, чи мав такий орган відповідні повноваження, вчинялися будь-які дії, спрямовані на відчуження майна, в результаті яких набувачем такого майна став суб'єкт права приватної власності, спори щодо володіння та/або розпоряджання, та/або користування таким майном відповідним органом державної влади або органом місцевого самоврядування вирішуються на підставі статей 387 і 388 цього Кодексу».
У прохальній частині позовної заяви у даній справі перший заступник керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області просить «усунути перешкоди державі у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 0520680200:01:007:0753 площею 0,085 га, що розташована на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області; скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 24.12.2019 №2-25295/15-19-сг «Про надання у власність», яким ОСОБА_1 надано у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером 0520680200:01:007:0753 площею 0,085 га; скасувати державну реєстрацію права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку з кадастровим номером 0520680200:01:007:0753 площею 0,085 га; зобов'язати ОСОБА_1 повернути у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області земельну ділянку з кадастровим номером 0520680200:01:007:0753 площею 0,085 га що розташована на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області».
Звертаючись із заявою про зміну предмету позову, перший заступник керівника Вінницької обласної прокуратури викладає прохальну частину позовної заяви у такій редакції: «визнати недійсним та скасувати наказ ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області від 24.12.2019 №2-25295/15-19-сг «Про надання у власність», яким ОСОБА_1 надано у приватну власність земельну ділянку з кадастровим номером 0520680200:01:007:0753, площею 0,085 га; витребувати у ОСОБА_1 у власність держави в особі ГУ Держгеокадастру у Вінницькій області земельну ділянку з кадастровим номером 0520680200:01:007:07535, площею 0,085 га, що розташована на території Агрономічної сільської ради Вінницького району Вінницької області».
Верховний Суд у постанові від 09.07.2020 (справа №922/404/19) зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Отже, зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмета позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмета позову можлива, зокрема у такі способи: заміна одних позовних вимог іншими; доповнення позовних вимог новими; вилучення деяких із позовних вимог; пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
У статті 129 Конституції України, як одну із засад судочинства, визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ч. 2 ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, однак виключно в порядку, встановленому цим Кодексом.
Оскільки суд дійшов висновку про можливість повернення до стадії підготовчого провадження з метою реалізації права позивача на подання заяви про зміну предмету позову, тому заяву про зміну предмета позову слід прийняти до розгляду.
Водночас, зважаючи на вищевикладені обставини, суд зазначає таке.
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-ІХ від 12.03.2025, який набрав чинності 09.04.2025, статтю 390 ЦК України доповнено частиною п'ятою такого змісту: «5. Суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади. Держава чи територіальна громада, яка на підставі рішення суду компенсувала добросовісному набувачеві вартість майна, набуває право вимоги про стягнення виплачених грошових коштів як компенсації вартості майна до особи, з вини якої таке майно незаконно вибуло з володіння власника. Порядок компенсації, передбачений цією частиною, не застосовується щодо об'єктів приватизації, визначених Законом України «Про приватизацію державного житлового фонду». Для цілей цієї статті під вартістю майна розуміється вартість майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви».
Також Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-ІХ від 12.03.2025 частину четверту статті 177 ЦПК України доповнено абзацом 2 такого змісту: «У разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви», а статтю 265 ЦПК України доповнено частиною 14 такого змісту: «14. У разі відмови у задоволенні позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду суд вирішує питання про повернення позивачу внесених ним на депозитний рахунок суду грошових коштів як компенсації вартості майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, а у разі задоволення позову - про перерахування грошових коштів на користь добросовісного набувача».
Згідно з п. 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-ІХ від 12.03.2025, положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом, а також у частині порядку обчислення та перебігу граничного строку для витребування чи визнання права щодо: нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно до дня набрання чинності цим Законом; нерухомого майна, щодо якого на момент його передачі першому набувачеві законом не була встановлена необхідність державної реєстрації правочину або реєстрації права власності і дата його передачі першому набувачеві передує дню набрання чинності цим Законом.
Положення пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №4292-ІХ від 12.03.2025 поширюється не тільки на конкретно визначенні статті, а загалом на положення цього Закону в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом.
Тобто йдеться не про те, що норми Закону №4292-ІХ від 12.03.2025 мають зворотну дію в часі і застосовуються до правовідносин, які виникли раніше, а насправді норми цього Закону щодо умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна мають застосовуватися і до тих справ, по яких позовні вимоги подано раніше, але рішення ще не ухвалене.
Крім того, тлумачення статті 390 ЦК України свідчить про імперативність її норм, зокрема, встановлює обов'язок органу місцевого самоврядування або прокурора вносити вартість нерухомого майна на депозитний рахунок суду, що є передумовою для подальшого розгляду справи з метою забезпечення можливості дотримання і виконання вимог закону на момент ухвалення рішення у справі, незалежно від результату розгляду справи.
Вимога про необхідність додавання до позову документів, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, не є встановленням нового обов'язку для учасника судового процесу, а є однією з процесуальних вимог до позовної заяви органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову.
Обов'язковість врахування положень Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-IX» від 12.03.2025 також відображена у постановах Верховного Суду від 30.04.2025 (справа №686/14711/21), 07.05.2025 (справа №128/680/21), від 21.05.2025 (справа №678/1280/21).
Водночас, враховуючи наявність у матеріалах даної цивільної справи письмових пояснень представника Вінницької обласної прокуратури щодо статусу відповідача, як набувача спірної земельної ділянки, у якій прокурор вказує про те, що ОСОБА_2 не є добросовісним набувачем спірної земельної ділянки, а тому відсутні підстави для застосування положень частини п'ятої статті 390 ЦК України, суд вважає за необхідне зазначити таке.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 21.09.2022 (справа № 908/976/19) вказала, зокрема, що перевірка добросовісності набувача майна здійснюється саме при вирішенні питання про витребування/повернення майна.
Добросовісність чи недобросовісність особи - це правовий висновок, який робиться судом на підставі встановлених обставин справи, які можуть про це свідчити. Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.04.2023 (справа № 910/20528/21).
Згідно ч. 5 ст. 12 ЦК України, добросовісність набувача презюмується, тобто незаконний набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне. Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі про те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача та є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна (постанова ВП ВС від 20.11.2018 у справі № 907/50/16).
Враховуючи викладене, обставини добросовісності/недобросовісності набувача досліджуватимуться та встановлюватимуться судом безпосередньо під час розгляду справи по суті. Водночас факт недобросовісність набувача встановлюється судом на основі наданих сторонами та досліджених в ході судового розгляду доказів, а не виключно через вказівку опонента про його недобросовісність у поданій заяві.
Оскільки, відповідно до вказаної вище презумпції, добросовісність/недобросовісність відповідачки ОСОБА_1 буде досліджуватися та встановлюватися лише під час розгляду даної справи по суті, тому суд доходить висновку про поширення вимог Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» на даний спір.
Відповідно до ч. 11 ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Враховуючи вищезазначене, зважаючи на внесені зміни Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-ІХ від 12.03.2025, який набрав чинності 09.04.2025, суд вважає, що наявні підстави для залишення позовної заяви у даній справі без руху.
Тому позивачу необхідно погодити із Законом України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-ІХ від 12.03.2025 позовну заяву, а саме: першому заступнику керівника Вінницької обласної прокуратури слід, з урахуванням наданої оцінки (експертно-грошової оцінки земельної ділянки) спірної земельної ділянки, здійсненої в порядку, визначеному законом, чинної на дату подання позовної заяви, надати документ, що підтверджує внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви.
Керуючись статтями 2, 12, 13, 44, 49, 127, 129, 177, 187, 222, 260, 265 ЦПК України, суд -
Клопотання прокурора про повернення справи до стадії підготовчого провадження - задовольнити.
Повернутись до розгляду справи №128/2583/24 на стадію підготовчого провадження.
Заяву про зміну предмету позову першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_1 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Національна академія аграрних наук України, Державне підприємство «Науковий інноваційно-технологічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України»,про визнання недійсним та скасування наказу, витребування земельної ділянки - прийняти до розгляду.
Запропонувати відповідачам протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення копії даної ухвали подати відзив на позовні вимоги зі зміненим предметом позову. Зобов'язати відповідачів одночасно із надісланням (наданням) відзиву до суду надіслати (надати) копії такого відзиву та доданих до нього документів позивачу.
Запропонувати третім особам, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, подати суду в строк протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення копії даної ухвали письмові пояснення щодо позовних вимог зі зміненим предметом позову.
Позовну заяву першого заступника керівника Вінницької обласної прокуратури в інтересах держави до Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області, ОСОБА_1 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Національна академія аграрних наук України, Державне підприємство «Науковий інноваційно-технологічний центр Інституту кормів та сільського господарства Поділля Національної академії аграрних наук України»,про визнання недійсним та скасування наказу, витребування земельної ділянки - залишити без руху.
Надати позивачу (першому заступнику керівника Вінницької обласної прокуратури) строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня отримання ним даної ухвали, роз'яснивши, що в іншому випадку позов буде залишено без розгляду.
Підготовче засідання у справі призначити на 09 год 30 хв 20 листопада 2025 року.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.П. Шевчук