ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
11.09.2025Справа № 910/7671/23
Господарський суд міста Києва у складі судді Стасюка С.В., за участю секретаря судового засідання Коваленко М.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження матеріали справи
за позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (08711, Обухівський р-н, Київська обл., селище міського типу Козин, вулиця Рудиківська, будинок 49; ідентифікаційний код 22927045)
до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25; ідентифікаційний код 00100227)
про стягнення 282 131 811,48 грн
Представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання
1. Стислий виклад позиції позивача
В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що відповідачем неналежним чином виконано свої зобов'язання з оплати отриманої електричної енергії для балансування, внаслідок чого за відповідачем рахується заборгованість за Договором про участь у балансуючому ринку №0423-04013 від 30.06.2019.
2. Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позову, вказує, що НЕК «Укренерго» може сплачувати ПАТ «Центренерго» вартість балансуючої електричної енергії виключно з поточних рахунків із спеціальним режимом використання, за наявності коштів, що надійшли від учасників балансуючого ринку, на такому рахунку. Відтак, на думку відповідача, його вина у несвоєчасному виконанні зобов'язань за Договором про участь у балансуючому ринку №0423-04013 від 30.06.2019 відсутня.
3. Процесуальні дії у справі
Публічне акціонерне товариство "Центренерго" (надалі по тексту - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"(надалі по тексту - відповідач) про стягнення 3 668 174 354,53 грн., у тому числі 3 157 210 748,46 грн. за електричну енергію для балансування, 40 426 070,86 грн. 3 % річних, 133 653 611,38 грн. інфляційних втрат, 336 883 923,83 грн. пені.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2023 у справі № 910/7671/23 позовну заяву залишено без руху.
29.05.2023 до суду позивачем подано заяву про усунення недоліків.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2023 відкрито провадження у справі № 910/7671/23, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 29.06.2023.
23.06.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
У судовому засіданні 29.06.2023 розгляд справи відкладено на 03.08.2023.
04.07.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
01.08.2023 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи та відповідь на відзив.
01.08.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про призначення судової економічної експертизи.
У судовому засіданні 03.08.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів, розгляд справи відкладено 31.08.2023.
29.08.2023 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про зупинення провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 31.08.2023 зупинено провадження у справі № 910/7671/23 до прийняття рішення об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 910/9216/22.
05.04.2024 та 08.04.2024 до Господарського суду міста Києва від Публічного акціонерного товариства "Центренерго" надійшла заява про поновлення провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.04.2024 поновлено провадження у справі № 910/7671/23, судове засідання у справі № 910/7671/23 призначено на 23.05.2024.
У судовому засіданні 23.05.2024 розгляд справи відкладено на 13.06.2024.
05.06.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява, відповідно до якої останній просив відмовити у задоволенні клопотання відповідача про призначення у справі судової експертизи.
13.06.2024 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява, відповідно до якої останній просить суд позовні вимоги в частині стягнення 336 883 923,83 грн пені залишити без розгляду.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.06.2024 призначено у справі №910/7671/23 судову експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, зупинено провадження у справі.
06.08.2024 до Господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшло клопотання щодо необхідності погодження строку проведення експертизи у строк понад 90 днів та надання додаткових матеріалів, а саме:
1) Актів купівлі-продажу балансуючої електричної енергії за договором № 0423-04013 від 30.06.2019 за вересень 2022 року та квітень 2023 року;
2) Регістрів бухгалтерського обліку (картки рахунків, оборотно-сальдові відомості) по договору № 0423-04013 від 30.06.2019 за період з 01.09.2022 по 15.05.2023 - від Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" та Публічного акціонерного товариства "Центренерго".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2024 поновлено провадження у справі № 910/7671/23 та задоволено клопотання Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, яким зобов'язано Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" та Публічне акціонерне товариство "Центренерго" надати в розпорядження експертів: 1) Акти купівлі-продажу балансуючої електричної енергії за договором № 0423-04013 від 30.06.2019 за вересень 2022 року та квітень 2023 року; 2) Регістри бухгалтерського обліку (картки рахунків, оборотно-сальдові відомості) по договору № 0423-04013 від 30.06.2019 за період з 01.09.2022 по 15.05.2023. Зупинено провадження у справі № 910/7671/23.
25.04.2024 до Господарського суду міста Києва від Київського науково-дослідного інституту судових експертиз надійшов лист про залишення ухвали без виконання та повернення матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2025 було поновлено провадження у справі № 910/7671/23 та призначено підготовче засідання у справі № 910/7671/23 на 19.06.2025.
19.06.2025 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог та клопотання про закриття провадження в частині стягнення 3 157 210 748,46 грн основного боргу.
У підготовчому засіданні 19.06.2025 відкладено розгляд справи на 31.07.2025.
31.07.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення на заяву про збільшення розміру позовних вимог.
У підготовчому засіданні 31.07.2025 прийнято до розгляду заяву позивача про збільшення розміру позовних вимог, закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.09.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2025 було залишено без розгляду позов Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в частині позовних вимог, а саме, в частині стягнення пені в розмірі 336 883 923,83 грн та закрито провадження у справі №910/7671/23 в частині стягнення основного боргу в сумі 3 157 210 748,46 грн.
У судовому засіданні 11.09.2025, зважаючи на прийняття до розгляду заяви позивача про збільшення розміру позовних вимог, а також залишення частини позовних вимог без розгляду та закриття провадження в частині основного боргу, судом розглянуто справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Центренерго" до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" про стягнення 282 131 811,48 грн, з яких 195 999 462,80 грн інфляційних втрат та 86 132 348,67 грн 3% річних.
У судовому засіданні 11.09.2025 представник позивача підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача заперечував щодо задоволення позовних вимог.
Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи у судовому засіданні 11.09.2025 дослідивши її матеріали та заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Публічне акціонерне товариство «Центренерго» є учасником ринку електричної енергії, та діє відповідно до Ліцензії на право провадження господарської діяльності з виробництва електричної енергії, виданої відповідно до Постанови НКРЕКП від 07.06.2019 №995.
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" є оператором системи передачі (ОСП) - юридичною особою, відповідальною за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії, на якого, зокрема, покладені функції адміністратора розрахунків (АР) - юридичної особи, яка забезпечує організацію проведення розрахунків на балансуючому ринку та ринку допоміжних послуг.
Згідно повідомлення про укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії Державне підприємство "Національна енергетична компанія "Укренерго" (яке у подальшому змінило найменування на Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго") поставило до відома Публічне акціонерне товариство "Центренерго" про приєднання останнього до умов договору про врегулювання небалансів та долучення до реєстру учасників ринку (ідентифікатор договору - № 0423-04013, дата акцептування - 30.06.2019).
Також у вказаному повідомленні зазначено, що договір є публічним, укладається сторонами з урахуванням ст. 634 Цивільного кодексу України та розміщений на офіційному сайті Державного підприємства "Національна енергетична компанія "Укренерго".
Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 договору постачальник послуг з балансування (далі - ППБ) зобов'язується надавати балансуючу електричну енергію на завантаження або розвантаження для здійснення оператором системи передачі (далі - ОСП) балансування об'єднаної енергетичної системи України. ОСП зобов'язується продавати балансуючу електричну енергію ППБ або купувати балансуючу електричну енергію у ППБ та отримувати оплату за продану ППБ балансуючу електричну енергію або сплачувати кошти за куплену балансуючу електричну енергію у ППБ відповідно до умов цього договору та Правил ринку. Надання ППБ ОСП заяви-приєднання в цілому до цього договору (далі - заява-приєднання), що є додатком 1 до цього договору, є погодженням пропозиції на приєднання до цього договору, а також зобов'язанням щодо виконання Правил ринку. Заява-приєднання надається з відкладальною обставиною, якою є реєстрація ППБ ОСП.
Загальна вартість цього договору складається із суми всіх платежів, здійснених ОСП на користь ППБ та ППБ на користь ОСП протягом дії цього договору за придбані і продані обсяги електричної енергії на балансуючому ринку відповідно до умов цього договору (пункт 2.1 договору).
Розрахунок ціни купівлі-продажу електричної енергії визначається у відповідності до Правил ринку (пункт 2.2 договору).
Виставлення рахунків та здійснення платежів здійснюється відповідно до процедур та графіків, визначених у Правилах ринку (пункт 4.1 договору).
За підсумками місяця ППБ складає та направляє ОСП у паперовому або електронному вигляді (засоби електронного документообігу з накладенням КЕП) два примірники підписаного зі своєї сторони акта приймання-передачі наданих послуг з балансування, який ОСП розглядає та у разі відсутності зауважень підписує протягом трьох робочих днів з моменту його отримання від ОСП або направляє мотивовану відмову від його підписання із зазначенням недоліків, що мають бути усунуті (пункт 4.2 договору).
ОСП здійснює остаточний розрахунок з ППБ протягом 7 робочих днів після підписання сторонами акта або з дати направлення його ППБ на адресу ОСП (у випадку не підписання та/або не направлення акта, та/або вмотивованих зауважень до нього у п'ятиденний строк) за умови реєстрації ППБ податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних відповідно до вимог статті 201 Податкового кодексу України шляхом перерахування на поточний рахунок ППБ грошових коштів в обсязі, що відповідає фактичній вартості наданих послуг з балансування (пункт 4.3 договору).
ППБ має право: отримувати від ОСП оплату, визначену згідно з вимогами Правил ринку, за продану ППБ на балансуючому ринку електричну енергію. ОСП зобов'язується: здійснювати вчасно та в повному обсязі оплату проданої ППБ балансуючої електричної енергії на умовах, визначених Правилами ринку та цим договором (пункти 5.3, 5.4 договору).
Цей договір набирає чинності з моменту акцептування ОСП заяви-приєднання ПДП, про що ОСП повідомляє ПДП, і є чинним до 31 грудня поточного року включно, у якому була надана заява-приєднання. Якщо жодна зі сторін не звернулася до іншої сторони не менше ніж за 1 місяць до закінчення терміну дії цього договору з ініціативою щодо його розірвання, то цей договір вважається продовженим на наступний календарний рік на тих же умовах (пункти 9.1, 9.2 договору).
Цей договір може бути змінений ОСП в односторонньому порядку у разі внесення змін регулятором до типового договору про участь у балансуючому ринку, який є додатком 7 до Правил ринку. У такому випадку зміни до договору вносяться ОСП протягом 10 днів з дня набрання ними чинності. договір зі змінами оприлюднюється на веб-сайті ОСП. Якщо ППБ не ініціював розірвання цього договору протягом одного місяця з дати набрання чинності змінами, вважається, що він погодився зі зміненим договором (пункт 10.1 договору).
На підставі постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 06.05.2022 №458 виключено пункти 4.2, 4.3 типового договору та додано пункти 4.2, 4.3 наступного змісту:
"подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку. Якщо ППБ має заперечення до інформації, що міститься у платіжному документі, то він повинен повідомити про це ОСП не пізніше 12:00 наступного робочого дня після виставлення рахунку. Наявність заперечень не є підставою для створення дебіторської заборгованості перед ОСП".
До матеріалів справи долучено рахунки-фактури для оплати електричної енергії для врегулювання небалансів: №0610202200067 від 06.10.2022 на суму 479436866,46 грн; №2010202200003 від 20.10.2022 на суму 261312670,15 грн; №2610202200003 від 03.11.2022 на суму 155403702,89 грн; №0411202200009 від 04.11.2022 на суму 311347939,86 грн; №1611202200009 від 16.11.2022 на суму 401114042,24 грн; №2411202200010 від 24.11.2022 на суму 459895462,43 грн; №0612202200003 від 06.12.2022 на суму 93915525,38 грн; №0612202200026 від 06.12.2022 на суму 93356753,94 грн; №1512202200003 від 15.12.2022 на суму 122508390,16 грн; №2612202200578 від 26.12.2022 на суму 10688860,25 грн; №0501202300575 від 05.01.2023 на суму 43836840,08 грн; №1601202300206 від 20.01.2023 на суму 115291051,96 грн; №2601202300004 від 26.01.2023 на суму 124434590,62 грн; №0602202300004 від 06.02.2023 на суму 149845222,99 грн; №1602202300011 від 16.02.2023 на суму 227240360,95 грн; №2402202300010 від 24.02.2023 на суму 36598933,60 грн; №0603202300012 від 06.03.2023 на суму 62654863,96 грн; №1603202300011 від 16.03.2023 на суму 8604642,48 грн; №2403202300222 від 24.03.2023 на суму 7716906,25 грн; №0604202300015 від 06.04.2023 на суму 2951481,53 грн; №1404202300014 від 14.04.2023 на суму 28045167,34 грн; №2604202300413 від 26.04.2023 на суму 24532606,87 грн.
Загальна вартість електричної енергії згідно означених рахунків-фактур становить 3 220 732 882,39 грн.
Обставини щодо отримання ОСП (відповідачем) від СВБ (позивача) електричної енергії для врегулювання небалансів у спірний період підтверджується актами купівлі-продажу електричної енергії: № БР/22/10-0423 від 31.10.2022; № БР/22/11-0423 від 30.11.2022, № БР/22/12-0423 від 31.12.2022; № БР/23/01-0423 від 31.01.2023; № БР/23/02-0423 від 28.02.2023; №БР/23/03-0423 від 31.03.2023. Акти підписані контрагентами без зауважень.
Відповідач проти заявленого розміру основної заборгованості не заперечував. Після відкриття провадження у справі заборгованість була сплачена відповідачем в повному обсязі, у зв'язку з чим ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2025 було закрито провадження у справі №910/7671/23 в частині стягнення основного боргу в сумі 3 157 210 748,46 грн.
З огляду на несвоєчасне виконання відповідачем грошових зобов'язань за договором позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення інфляційних втрат в сумі 195 999 462,80 грн та 3% річних в сумі 86 132 348,67 грн, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд прийшов до висновку, що між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання, в тому числі, Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до частини 1 статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до п. 7, 12 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" балансуючий ринок електричної енергії (далі - балансуючий ринок) - ринок, організований оператором системи передачі електричної енергії з метою забезпечення достатніх обсягів електричної потужності та енергії, необхідних для балансування в реальному часі обсягів виробництва та імпорту електричної енергії і споживання та експорту електричної енергії, врегулювання системних обмежень в об'єднаній енергетичній системі України, а також фінансового врегулювання небалансів електричної енергії; відповідальність за баланс - зобов'язання учасників ринку повідомляти і виконувати погодинні графіки електричної енергії відповідно до обсягів купленої та проданої електричної енергії та нести фінансову відповідальність за врегулювання небалансів
Згідно з ч. 1, 2 ст. 52 Закону України "Про ринок електричної енергії" адміністратор розрахунків забезпечує організацію роботи ринку електричної енергії відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку. Функції адміністратора розрахунків покладаються на оператора системи передачі.
Частиною 3 ст. 3 Закону України "Про ринок електричної енергії" обов'язковою умовою участі в ринку електричної енергії (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) є укладення договору про врегулювання небалансів з оператором системи передачі.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 4 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються договори про врегулювання небалансів.
За змістом ч. 1 ст. 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" в Україні функціонує єдиний балансуючий ринок. На балансуючому ринку оператором системи передачі здійснюються: 1) купівля та продаж електричної енергії для балансування обсягів попиту та пропозиції електричної енергії у межах поточної доби; 2) купівля та продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторін, відповідальних за баланс. Оператор системи передачі для забезпечення операційної безпеки має право за межами балансуючого ринку придбавати послуги із зменшення навантаження виробником, який здійснює продаж електричної енергії за "зеленим" тарифом. Договір про надання послуг із зменшення навантаження є публічним договором приєднання та укладається на основі типового договору, форма якого затверджується Регулятором.
Частиною 3 статті 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що для надання послуг з балансування учасники ринку укладають з оператором системи передачі договір на основі типового договору про участь у балансуючому ринку. Постачальники послуг з балансування реєструються адміністратором розрахунків у порядку, визначеному правилами ринку. Типовий договір про участь у балансуючому ринку затверджується Регулятором.
Згідно з частиною сьомою статті 68 Закону України "Про ринок електричної енергії" за результатами роботи балансуючого ринку за відповідну добу на підставі даних оператора системи передачі та адміністратора комерційного обліку адміністратор розрахунків розраховує платежі оператора системи передачі та постачальників послуг з балансування за електричну енергію, ціни небалансу електричної енергії, а також обсяги небалансів електричної енергії учасників ринку і відповідні платежі за них та виставляє відповідні рахунки у порядку, визначеному правилами ринку.
Згідно ст. 70 Закону України "Про ринок електричної енергії" усі учасники ринку, крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу, несуть відповідальність за свої небаланси електричної енергії. З метою врегулювання небалансів з оператором системи передачі учасник ринку має стати стороною, відповідальною за баланс, або передати свою відповідальність іншій стороні, відповідальній за баланс, шляхом входження до балансуючої групи. Електропостачальники є сторонами, відповідальними за баланс своїх споживачів. Сторони, відповідальні за баланс, зобов'язані нести фінансову відповідальність за небаланси електричної енергії перед оператором системи передачі. Об'єднання учасників ринку у балансуючі групи здійснюється на добровільній договірній основі, за умови дотримання ними типових вимог до балансуючої групи, визначених правилами ринку. Порядок створення, реєстрації та припинення балансуючих груп визначається правилами ринку. Купівля-продаж електричної енергії з метою врегулювання небалансів електричної енергії сторони, відповідальної за баланс, здійснюється між стороною, відповідальною за баланс, та оператором системи передачі за договором про врегулювання небалансів. Оператор системи передачі врегульовує небаланси електричної енергії із сторонами, відповідальними за баланс, у порядку, визначеному цим Законом та правилами ринку. Врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення стороною, відповідальною за баланс, правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії з оператором системи передачі в обсягах небалансів електричної енергії за цінами небалансів, визначеними відповідно до правил ринку. Типовий договір про врегулювання небалансів електричної енергії затверджується Регулятором.
Відповідно до частини першої статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на ринку електричної енергії, між учасниками цього ринку здійснюються в грошовій формі відповідно до укладених договорів у порядку, визначеному цим Законом, правилами ринку, правилами ринку "на добу наперед" та внутрішньодобового ринку.
Частиною четвертою статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначено, що постачальники послуг з балансування та сторони, відповідальні за баланс, в яких виникли зобов'язання перед оператором системи передачі в результаті діяльності на балансуючому ринку, вносять плату за електричну енергію виключно на поточні рахунки із спеціальним режимом використання оператора системи передачі в уповноважених банках. Кошти з поточного рахунку із спеціальним режимом використання оператора системи передачі перераховуються відповідно до правил ринку на: 1) поточні рахунки постачальників послуг з балансування та сторін, відповідальних за баланс, крім електропостачальників; 2) поточні рахунки із спеціальним режимом використання електропостачальників; 3) поточний рахунок оператора системи передачі. З метою здійснення розрахунків з постачальниками послуг з балансування під час врегулювання системних обмежень оператор системи передачі може вносити на свій поточний рахунок із спеціальним режимом використання кошти з власного поточного рахунка.
Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою № 307 від 14.03.2018 затверджено Правила ринку.
Відповідно до п. 1.3.2 Правил ринку для суб'єктів господарювання, визначених у підпункті 1.2.1 глави 1.2 цього розділу (крім споживачів, які купують електроенергію за договором постачання електричної енергії споживачу) обов'язковою умовою участі на ринку електричної енергії є укладення договору про врегулювання небалансів електричної енергії з ОСП, що є договором приєднання, типова форма якого наведена в додатку 1 до цих Правил. Учасники ринку укладають договір про врегулювання небалансів електричної енергії шляхом приєднання до договору.
Згідно п. 1.11.1, 1.11.8 Правил ринку за допомогою СУР здійснюється управління процесами, зокрема проведенням необхідних розрахунків, реєстрацією ринкових даних і результатів діяльності на ринку електричної енергії згідно з цими Правилами. АР надає кожному учаснику ринку через його персональний кабінет доступ до записів даних розрахунків, що створив АР щодо цього учасника ринку, відповідно до інструкції з користування системою управління ринком. Авторизація користувачів системи відбувається із застосуванням особистого кваліфікованого електронного підпису (далі - КЕП).
Згідно п. 7.3.1 Правил ринку (в редакції чинній на момент виникнення правовідносин) АР на щодекадній основі надсилає платіжний документ кожній СВБ із зазначенням суми, що СВБ зобов'язана сплатити АР, або суми, що АР зобов'язаний сплатити СВБ через її небаланси електричної енергії протягом відповідного періоду.
Платіжні документи для декади надаються відповідним учасникам ринку не пізніше четвертого робочого дня після останнього дня цієї декади. Платіжні документи для торгового місяця (стосовно оплати наданих ДП) надаються відповідним учасникам ринку на восьмий робочий день після останнього дня місяця. Оплата платіжного документа з банківського рахунку АР на банківський рахунок учасника ринку здійснюється протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка (пункти 7.7.1, 7.7.2, 7.7.4 Правил ринку).
Отже, платіжні документи на оплату виставляються автоматично у визначені Правилами ринку строки, так само і оплаті вони підлягають у строки, що передбачені Правилами ринку. Рахунки, які виставляються щодекадно, мають бути виставлені (з урахуванням вимог Правил ринку) раніше дати виставлення платіжного документу за місяць.
Такі висновки викладені в постановах Верховного Суду від 03.02.2023 у справі №910/9374/21 та від 01.12.2023 у справі №910/9216/22.
Відтак, правомірним є обчислення строку для розрахунків з дня розміщення (формування) рахунку відповідачем (АР) у системі управління ринком.
В постановах Верховного Суду від 19.01.2023 у справі №910/15364/20, від 01.06.2022 №910/11109/21, постанові від 13.09.2022 №910/8901/20, постанові від 18.10.2020 №910/6578/21, від 08.11.2022 №910/21124/20 зазначено, що ані Правилами ринку, ані умовами договору не передбачено направлення рахунків у інший спосіб, а тому належним їх направлення (формування) рахунків адміністратором розрахунків у системі розрахунків за небаланси електричної енергії.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приймаючи до уваги дати фактичного формування рахунків за спірний період, відповідач мав здійснити остаточний розрахунок протягом чотирьох робочих днів з дати направлення рахунка.
Отже, строк оплати відповідачем товару, поставленого за договором, є таким, що настав.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідачем було здійснено оплату заборгованості після відкриття провадження у справі, з порушенням строків оплати.
Згідно частини 1 статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).
При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
Суд здійснивши перевірку 3 % річних та інфляційних втрат, що вказані розрахунки здійснено арифметично вірно, у зв'язку з чим, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 86 132 348,67 грн - 3 % річних, 195 999 462,80 грн - інфляційних втрат.
Щодо заперечень відповідача з посиланням на відсутність вини ПАТ "НЕК "Укренерго" у невиконанні зобов'язання з оплати за договором, суд зазначає наступне.
Так, відповідач посилається на те, що прострочення виконання грошового зобов'язання виникло не з його вини, оскільки статтею 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлений спеціальний алгоритм розрахунків між СВП та ОСБ, який передбачає наявність в ОСП поточного рахунку із спеціальним режимом використання, виключно з якого здійснюються розрахунки за послуги з ППБ/СВБ. При цьому розрахунки за послуги з ППБ/СВБ здійснюються в межах наявних на рахунку коштів, що надійшли від учасників ринку балансування.
Разом з тим відповідач зазначає, що у зв'язку з систематичним порушенням учасниками ринку - сторонами, відповідальними за баланс, своїх фінансових зобов'язань перед ОСП, поточний рахунок відповідача із спеціальним режимом використання не накопичує в достатній мірі коштів для належного проведення ОСП розрахунків на балансуючому ринку.
Суд враховує, що в постанові Верховного Суду від 08.06.2022 у справі №910/6636/21 зазначено, що зміст статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" не містить імперативної заборони щодо розрахунку відповідача з постачальником електричної енергії (позивачем) тільки грошовими коштами, які надходять від інших учасників балансуючого ринку на поточний рахунок із спеціальним режимом використання, навпаки, передбачено можливість відповідача для належного виконання грошових зобов'язань вносити грошові кошти з інших власних рахунків на рахунок зі спеціальним режимом використання, що в свою чергу свідчить про те, що відповідач (боржник) не позбавлений можливості здійснити перерахування на такий рахунок коштів з інших рахунків, зокрема з поточного рахунку, задля належного виконання своїх зобов'язань. Ненадходження коштів від інших учасників балансуючого ринку не може бути відкладальною обставиною для невиконання відповідачем своїх зобов'язань з оплати за договором.
Також у цій справі Верховний Суд, спростовуючи твердження скаржника, що прострочення виникло не з його вини, оскільки він міг сплачувати вартість балансуючої електричної енергії виключно з поточного рахунка із спеціальним режимом використання відповідно до Правил ринку та за наявності коштів, що надійшли від інших учасників, зазначив, що наявність рахунку із спеціальним режимом використання не виключає застосування до споживача пені за прострочення в оплаті отриманої електричної енергії, а також відповідальності за прострочення грошового зобов'язання у порядку частини другої статті 625 Цивільного кодексу України у вигляді сплати 3% річних та інфляційних втрат (постанова Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 16.10.2020 року у справі № 903/918/19).
Подібні за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03.02.2023 у справі №910/9374/210, від 02.03.2023 у справі №910/18611/21 та від 09.03.2023 у справі №910/18613/21.
Відповідач також просить зменшити розмір заявлених до стягнення 3% річних та інфляційних втрат на 50%.
Згідно ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до статті 233 Господарського кодексу України, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому належить взяти до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; а також не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
При цьому, інфляційні втрати та відсотки річних не мають характеру штрафних санкцій, а виступають способом захисту майнового права та інтересу кредитора, у зв'язку із знеціненням грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та користування цими коштами.
Такі правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19 та від 22.02.2022 у справі № 924/441/20.
Так, у постанові Верховного Суду від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19, зокрема, зазначено, що стягнення інфляційних і процентів річних, передбачених ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, є способом компенсації майнових втрат кредитора, а не способом відшкодування шкоди.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що за змістом наведених норм закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 04.10.2019 у справі № 915/880/18, від 26.09.2019 у справі № 912/48/19 та від 18.09.2019 у справі № 908/1379/17.
Постанова Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, на яку посилається відповідач, не є релевантною, оскільки у справі №902/417/18 договором передбачено зміну розміру процентної ставки, передбаченої ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, і встановлено її у розмірі 40% річних від несплаченої вартості товару протягом 90 календарних днів з дати, коли товар повинен бути оплачений, та 96% річних від несплаченої ціни товару з моменту спливу дев'яноста календарних днів до дня повної оплати. Велика Палата Верховного Суду вказала, що фактично визначені договором 96% річних є саме способом отримання кредитором доходу. З метою запобігання такому безпідставному збагаченню розмір належної до стягнення суми відсотків річних був обмежений судом.
Велика Палата Верховного Суду зазначила, що відсотки річних, що встановлюються відповідно до договору чи закону за несвоєчасне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника та не можуть розглядатися як спосіб отримання кредитором доходів.
У вказаній справі Велика Палата Верховного Суду, зменшуючи розмір неустойки, штрафу, процентів річних, не позбавила кредитора можливості захистити власні інтереси шляхом стягнення процентів річних у тому розмірі, який відповідно до обставин справи одночасно виконує компенсаційну функцію для кредитора, але не є надмірним для боржника.
Наведене у сукупності свідчить, що у справі №902/417/18 питання можливості зменшення неустойки та інших нарахувань вирішувалось за результатами аналізу конкретної ситуації, на підставі наданих сторонами доказів згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України і правовідносини у справі №902/417/18 не є тотожними правовідносинам у справі №910/14848/24.
Оскільки у цій справі позивачем заявлено до стягнення 3% річних, тобто розмір передбачений законодавством (ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України), суд не вбачає підстав для зменшення заявленого до стягнення розміру 3% річних та інфляційних втрат.
Частинами 1-2 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до частин 1-3 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Отже, з огляду на викладене вище у своїй сукупності, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для задоволення позову Публічного акціонерного товариства "Центренерго" та стягнення з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" на користь Публічного акціонерного товариства "Центренерго" інфляційних втрат в сумі 195 999 462,80 грн та 3% річних в сумі 86 132 348,67 грн.
Разом з тим, суд вважає за необхідне вказати, що аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
При цьому, суд відзначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов Публічного акціонерного товариства "Центренерго" - задовольнити.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25; ідентифікаційний код 00100227) на користь Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (08711, Обухівський р-н, Київська обл., селище міського типу Козин, вулиця Рудиківська, будинок 49; ідентифікаційний код 22927045) 3% річних в сумі 86 132 348 (вісімдесят шість мільйонів сто тридцять дві тисячі триста сорок вісім) грн 67 коп., інфляційні втрати в сумі 195 999 462 (сто дев'яносто п'ять мільйонів дев'ятсот дев'яносто дев'ять тисяч чотириста шістдесят два) грн 80 коп. та судовий збір в сумі 751 520 (сімсот п'ятдесят одна тисяча п'ятсот двадцять) грн 00 коп.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено: 06.10.2025 (після виходу з відпустки).
Суддя Сергій СТАСЮК