ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
19.09.2025Справа № 910/9501/23 (910/10066/25)
За заявою Акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" (65003, м.Одеса, вул. Церковна,29, ідентифікаційний номер 05471158)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велінком" (01103, м. Київ, вул. Михайла Бойчука,18, ідентифікаційний номер 39925982)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "Еволюція Інвест" (36021, м. Полтава, шосе Київське,44, ідентифікаційний номер 461533)
про визнання недійсним Акту про придбання майна на аукціоні
в межах справи №910/9501/23
За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, пр. Любомира Гузара, 44, ідентифікаційний номер 42795490)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велінком" (01103, м. Київ, вул. Михайла Бойчука,18, ідентифікаційний номер 39925982)
про банкрутство
Суддя Мандичев Д.В.
Секретар судового засідання Улахли О.М.
Представники учасників:
від позивача - не з'явилися,
від відповідача - Хоменко В.О. (в режимі відеоконференції),
від третьої особи - не з'явилися.
У провадженні Господарського суду м. Києва знаходиться справа №910/9501/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Велінком".
До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велінком" про визнання недійсним Акту про придбання майна на аукціоні №1 від 22.07.2025.
Позовні вимоги мотивовані порушенням відповідачем порядку підготовки аукціону, передбаченого Кодексом України з процедур банкрутства, що перешкодило позивачу взяти участь у аукціоні з продажу майна Товариства з обмеженою відповідальністю "Велінком".
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.08.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено судове засідання на 19.09.2025. Залучено до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -Товариство з обмеженою відповідальністю "Еволюція Інвест" (36021, м. Полтава, шосе Київське,44, ідентифікаційний номер 461533).
03.09.2025 до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Велінком" надійшов відзив на позовну заяву.
08.09.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив.
17.09.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Еволюція Інвест" надійшли письмові пояснення по справі.
17.09.2025 від позивача надійшла заява про зміну предмету позову.
18.09.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Велінком" надійшли письмові заперечення на заяву про зміну предмету позову.
У судовому засіданні 19.09.2025 представник відповідача проти задоволення позову заперечував.
Представники позивача та третьої особи до судового засідання не з'явилися, проте про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.09.2025 заяву Акціонерного товариства "Одеська ТЕЦ" від 17.09.2025 про зміну предмету позову та додані до неї документи повернуто позивачу без розгляду.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Рішенням Господарського суду Одеської області від 07.07.2021 № 916/505/21 задоволено позовні вимоги ТОВ "Велінком" до АТ «ОДЕСЬКА ТЕЦ» та зустрічні позовні вимоги АТ «ОДЕСЬКА ТЕЦ» до ТОВ "Велінком" грошові кошти. З урахуванням проведеного зарахування зустрічних однорідних вимог в односторонньому порядку зі сплати судового збору на суму 11 535,08 грн. та пені на суму 177 387,69 грн., по рішенню Господарського суду Одеської області від 07.07.2021 року № 916/505/21, : - заборгованість АТ «ОДЕСЬКА ТЕЦ» перед ТОВ "Велінком" складає 1 129 984,65 грн. (основний борг - 1 053 469,72 грн., 3% річних - 15 883,01 грн., інфляційні витрати - 52 677,02 грн., судовий збір - 7 954,90 грн.); - заборгованість ТОВ "Велінком" перед АТ «Одеська ТЕЦ» складає 591 617,65 грн. (штрафні - 363 718,74 грн., пеня - 227 898,91 грн.).
Виконавчою службою відкрито виконавчі провадження №67741894 та №67742122 щодо стягнення з АТ «ОДЕСЬКА ТЕЦ» на користь ТОВ "Велінком" основного боргу та судового збору, виконавчі провадження зупинено п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження».
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.11.2023 АТ «ОДЕСЬКА ТЕЦ» визнано кредитором по відношенню до боржника ТОВ "Велінком" з грошовими вимогами на суму 596 985,65 грн., з яких 5 368,00 грн. - вимоги першої черги, 591 617,65 грн. - вимоги шостої черги, що виникли на підставі рішення Господарського суду Одеської області від 07.07.2021 року по справі № 916/505/21.
Постановою Господарського суду міста Києва від 31.01.2024 №910/9501/23 ТОВ "Велінком" визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
Відповідно до Протоколу №4 засідання зборів комітету кредиторів ТОВ «ВЕЛІНКОМ» від 25.12.2024 арбітражним керуючим Перепелицею В.В. повідомлено комітету кредиторів про наявність в ліквідаційній масі права вимоги ТОВ «ВЕЛІНКОМ» до АТ «ОДЕСЬКА ТЕЦ» за договором на закупівлю товару №211 від 12.05.2020 року з подальшими змінами та доповненнями, який був укладений між Акціонерним товариством «ОДЕСЬКА ТЕЦ» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЕЛІНКОМ», право вимоги ТОВ «ВЕЛІНКОМ» до АТ «ОДЕСЬКА ТЕЦ» (65003, м. Одеса, вул. Церковна, 29, Код ЄДРПОУ 05471158) за рішенням Господарського суду Одеської області від 07.07.2021 по справі №916/505/21) на стягнення грошових коштів в сумі 1 129 984,65 грн.
09.07.2025 через авторизований електронний майданчик: ТОВ «Українська енергетична біржа» проведено аукціон , за результатом проведення якого складено Протокол про проведення аукціону№ BRD001-UA-20250626-82766 від 09.07.2025.
22.07.2025 складено Акт про придбання майна на аукціоні №1 між ТОВ "Велінком" та ТОВ "Еволюція Інвест", відповідно до якого на підставі Протоколу електронного аукціону №BRD001-UA-20250626-82766 від 09.07.2025 у результаті проведення на аукціоні продажу лоту №001 прийнято у власність ТОВ "Еволюція Інвест" наступне майно -дебіторська заборгованість, права вимоги ТОВ "Велінком" до АТ «ОДЕСЬКА ТЕЦ» (65003, м. Одеса, вул. Церковна, 29, Код ЄДРПОУ 05471158) за договором на закупівлю товару №211 від 12.05.2020 року за рішенням Господарського суду Одеської області від 07.07.2021 по справі №916/505/21) на стягнення грошових коштів в сумі 1 129 984,65 грн. (Лот №1). Ціна продажу лота: 176 277,61 грн. без ПДВ.
Заперечуючи проти задоволення позову, відповідач наголосив, що оскаржуваний акт про придбання майна на аукціоні від 22.07.2025 №1 не порушив прав та законних інтересів позивача, як кредитора по справі про банкрутство ТОВ "Велінком", вимоги якого відносяться до шостої черги. Разом із цим, інформація про прилюдні торги була загальнодоступною та відкритою, будь-яка форма додаткового інформування про аукціон будь-якого окремого потенційного учасника не передбачена. Також, відповідач наголосив, що вимога про визнання недійсним Акту про придбання майна на аукціоні є неналежним і неефективним способом захисту.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.
За змістом статей 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Так, визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 ЦК України, а загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені нормами статті 215 ЦК України.
Відповідно до частин першої, третьої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлені у статті 203 ЦК України, відповідно до якої зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх і непрацездатних дітей.
Отже, вирішуючи спори про визнання правочинів недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов'язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Тобто для того, щоби визнати той чи інший правочин недійсним, позивач у справі має довести, що такий правочин саме у момент його укладання, зокрема, суперечив ЦК України, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.
Вимоги заінтересованої особи про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.
Згідно зі статтею 650 ЦК України особливості укладення договорів на організованих ринках капіталу, організованих товарних ринках, аукціонах (публічних торгах), конкурсах тощо встановлюються відповідними актами законодавства.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (стаття 655 ЦК України).
Відповідно до частини четвертої статті 656 ЦК України до договору купівлі-продажу, що укладається на організованих ринках капіталу та організованих товарних ринках, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і договорів купівлі-продажу фінансових інструментів, укладених поза організованим ринком, застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті.
Системний аналіз положень наведених норм свідчить, що правова природа реалізації у справі про банкрутство майна боржника на торгах у формі аукціону полягає у продажі цього майна, тобто у забезпеченні переходу прав власності на нього до покупця переможця торгів (аукціону), невідємною і завершальною стадією якого є оформлення результатів продажу (аукціону) договором купівлі-продажу, що укладається власником майна чи замовником аукціону з переможцем торгів (аукціону).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що правова природа процедур реалізації майна на прилюдних торгах полягає в продажу майна, тобто у вчиненні дій, спрямованих на виникнення в покупця зобов'язання зі сплати коштів за продане майно та передання права власності на майно до покупця - учасника прилюдних торгів. З аналізу частини першої статті 650, частини першої статті 655 та частини четвертої статті 656 ЦК України можна зробити висновок, що процедура набуття майна на прилюдних торгах є різновидом договору купівлі-продажу. Подібні за змістом висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 у справі № 922/3537/17, від 15.06.2021 у справі № 922/2416/17, від 22.06.2021 у справі № 200/606/18, від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20.
Отже, відповідно до висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20, торги є правочином. Якщо вони завершуються оформленням договору купівлі-продажу, то оскаржити можна договір, а вимоги про визнання недійсними торгів (аукціону) та протоколу електронного аукціону не є належними та ефективними способами захисту.
Відповідно до ст. 73 Кодексу України з питань банкрутства, правочин щодо продажу майна, вчинений на аукціоні, проведеному з порушенням встановленого порядку його підготовки або проведення, що перешкодило або могло перешкодити продажу майна за найвищою ціною, може бути визнаний недійсним господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) за заявою боржника, арбітражного керуючого, кредитора або особи, інтереси якої були при цьому порушені.
При цьому, торги у формі аукціону у справі про банкрутство за своєю суттю є передбаченою законодавством послідовністю дій (процедур), вчинених учасниками аукціону з метою продажу майна боржника. Процедура проведення аукціону у справі про банкрутство складається з: 1) передпідготовки проведення аукціону (призначення ліквідатора, отримання згоди заставного кредитора на реалізацію заставного майна, вибір організатора аукціону, оформлення проєкту договору на проведення аукціону), 2) підготовки до проведення аукціону (укладення договору з організатором аукціону, публікація оголошення, прийняття заяв на участь в аукціоні, внесення гарантійних внесків учасників аукціону), 3) проведення аукціону, 4) оформлення його результатів.
За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними в постанові від 13.02.2024 у справі № 910/2592/19, якщо майно боржника за результатом проведеного аукціону у справі про банкрутство перебуває у власності боржника, то ефективним способом захисту порушеного права особи, яка вправі оскаржувати результати аукціону, є пред'явлення позову про визнання недійсними результатів аукціону. Якщо ж за результатами аукціону з переможцем укладено договір купівлі-продажу то ефективним способом захисту порушеного права особи, яка вправі оскаржувати результати аукціону, є пред'явлення позову про визнання недійсними результатів аукціону й укладеного з переможцем аукціону договору купівлі-продажу майна боржника та застосування реституції (у випадку повернення майна, що перебуває у власності переможця аукціону). Якщо за результатом проведення аукціону у справі про банкрутство відчужено майно, яке належить іншій особі на праві власності, відновлення порушеного права власника проданого майна здійснюється шляхом пред'явлення віндикаційного позову до останнього набувача цього майна з підстав, передбачених статтями 387 388 ЦК України (пункт 293 зазначеної постанови).
Так, право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17 (провадження № 14-144цс18), від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16 (провадження № 12-187гс18), від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц (провадження № 14-338цс18), від 04 червня 2019 року у справі № 916/3156/17 (провадження № 12-304гс18).
Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту її права чи інтересу. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанови Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 01 жовтня 2019 року у справі № 910/3907/18, від 06 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19, від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17, від 31 серпня 2021 року у справі № 903/1030/19, від 26 жовтня 2021 року у справі № 766/20797/18, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, від 14 грудня 2021 року у справі № 643/21744/19, від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20, від 08, 09, 22 лютого 2022 року у справах № 209/3085/20, у справі № 910/6939/20, у справі № 761/36873/18 та ін.)
Якщо обраний позивачем спосіб захисту порушеного права враховує зміст порушеного права, характер його порушення, наслідки, які спричинило порушення, правову мету, якої прагне позивач, обставини, наслідки порушення, такий спосіб захисту відповідає властивості (критерію) належності.
Іншою не менш важливою, окрім належності, є така властивість (критерій) способу захисту порушених прав та інтересів, як ефективність можливість за наслідком застосування засобу захисту відновлення, наскільки це можливо, порушених прав та інтересів позивача.
Ефективним є спосіб захисту, який забезпечує відновлення порушеного права позивача (спричиняє потрібні результати) без необхідності вчинення інших дій з метою захисту такого права, повторного звернення до суду задля відновлення порушеного права. Тобто спосіб захисту, який виходячи з характеру спірних правовідносин та обставин справи здатен призвести до відновлення порушених, невизнаних або оспорюваних прав та інтересів (має найбільший ефект у відновленні) (див. постанову об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 17 листопада 2023 року у справі № 910/12832/21).
Обрання позивачем неналежного та неефективного способу захисту своїх прав є самостійною підставою для відмови у позові. Даної правової позиції дотримується Велика Палата Верховного Суду, зокрема, в постановах від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19, від 2 лютого 2021 року у справі № 925/642/19, від 6 квітня 2021 року у справі № 910/10011/19, від 25 січня 2022 року у справі № 143/591/20.
Ураховуючи викладене, обраний позивачем спосіб захисту - визнання недійсним акту про придбання майна на аукціоні №1 від 22.07.2025, не є ефективним способом захисту, що не здатний забезпечити відновлення порушеного права позивача, за захистом якого останній звернувся до суду.
За наведених обставин, суд дійшов обґрунтованого висновку в задоволенні позову відмовити.
Інші доводи учасників справи судом розглянуті, проте на результат вирішення спору не вплинули. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain).
Ураховуючи викладене, у задоволенні позову суд дійшов обґрунтованого висновку відмовити повністю.
Відповідно до статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до статей 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 06.10.2025
Суддя Д.В. Мандичев