ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
06.10.2025Справа № 910/5586/25
За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "РОЗЕТКА.УА"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Коопман Інтернатіонал Україна"
простягнення 430 956,92 грн
Суддя Підченко Ю.О.
Представники сторін:
без виклику.
Товариство обмеженою відповідальністю «Розетка.УА» (далі також - позивач, ТОВ «Розетка.УА») звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Коопман Інтернатіонал Україна» (далі також - відповідач, ТОВ «Коопман Інтернатіонал Україна») про стягнення суми збитків в розмірі 430 956,92 грн.
Відповідно до ухвали Господарського суду міста Києва від 13.05.2025 відкрито провадження у справі № 910/5586/25, вирішено проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
09.06.2025 відповідачем подано відзив, а 19.06.2025 позивачем подано відповідь на відзив.
Крім того, 25.06.2025 відповідач скористався своїм правом на подання заперечень на відповідь на відзив.
Керуючись ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд враховує припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
З урахуванням вищевикладеного та приймаючи до уваги те, що з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
27.04.2018 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Коопман Інтернатіонал Україна» (як постачальником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Розетка.УА» (як покупцем) було укладено договір поставки № 2018/128 (далі також - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов'язався передавати у встановлений строк у власність покупця готову продукцію, аксесуари і запасні частини (надалі по тексту - товар), а покупець зобов'язується прийняти товар в асортименті, кількості та за ціною, узгодженою сторонами і сплатити за нього певну грошову суму.
Поставка товару здійснюється окремими партіями, асортимент, кількість товару погоджується сторонами шляхом направлення покупцем замовлення у вигляді електронного Документу-EDI яке в обов'язковому порядку має включати інформацію про асортимент та кількість товару, що замовляється, дату поставки, ціну, а також адресу місця поставки (п. 3.1. договору).
У розділі 4 договору сторони погодили, що поставка товару покупцю за домовленістю сторін, здійснюється постачальником на умовах DDP (згідно правил Інкотермс-2010) або на умовах EX WORK (згідно правил Інкотермс-2010) зі складу постачальника та/або за іншою адресою, погодженою сторонами у відповідних замовленнях. Право власності на товар та ризики його випадкового знищення чи пошкодження переходять від постачальника до покупця в момент фактичної передачі товару покупцю, що підтверджується підписами обох сторін на видатковій накладній. У випадку відсутності розбіжностей між видатковою накладною та фактичною кількістю прийнятого товару, покупець підписує видаткову накладну - ЕЦП покупця.
Згідно з п.п. 5.1., 5.3. договору, ціна на товар встановлюється в національній валюті України - гривні, узгоджується в замовленні та зазначається в видаткових накладних, що є невід'ємною частиною даного договору. Покупець оплачує товар, який постачається згідно даного договору, шляхом перерахування на рахунок постачальника грошових коштів у національній валюті України (гривні), при цьому сторони погодили, що покупець здійснює 100% попередню оплату від вартості відповідного замовлення протягом 6 робочих днів з моменту отримання відповідного рахунку від постачальника, або а окремим письмовим погодженням з постачальником.
Як встановлено в п. 6.11 договору, відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України, постачальник зобов'язаний зареєструвати податкову накладну, виписану на кожну партію товару у Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку та з дотриманням вимог, визначених чинним законодавством. Податкові документи постачальник надає покупцеві в електронному вигляді, підписані електронними ключами уповноваженими особами, через системи електронної звітності та документообігу. Якщо сторонами використовуються технології EDI, постачальник формує Документ-EDI податкова накладна та реєструє його у Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку та з дотриманням вимог, визначених чинним законодавством.
З наведених у позові доводів вбачається, що на виконання умов договору поставки ТОВ «РОЗЕТКА. УА» 22.10.2021 було здійснено оплату на загальну суму 2 585 741,50 грн, в тому числі ПДВ 430 956,92 грн, що підтверджується відповідним платіжним дорученням № 4859975 від 22.10.2021.
ТОВ «КООПМАН ІНТЕРНАТІОНАЛ УКРАЇНА», у свою чергу, здійснило поставку оплаченого товару, що підтверджується відповідними видатковими накладними № 177 від 25.10.2021 та № 178 від 29.10.2021.
У той же час, як стверджує позивач, всупереч приписам Податкового кодексу України, ТОВ «КООПМАН ІНТЕРНАТІОНАЛ УКРАЇНА» замість реєстрації однієї податкової накладної на суму коштів, що надійшли як попередня оплата, здійснило реєстрацію двох податкових накладних № 23 від 22.10.2021 року на суму 1 865 257,85 грн. у тому числі ПДВ 310 876,31 грн. та податкової накладної № 24 від 22.10.2021 року на суму 720 483,65 грн у тому числі ПДВ 120 080,61 грн.
На думку позивача, такі дії ТОВ «КООПМАН ІНТЕРНАТІОНАЛ УКРАЇНА» з реєстрації окремих податкових накладних напряму суперечать вимогам діючого законодавства України, більше того, такі протиправні дій постачальника призвели до неможливості ТОВ «РОЗЕТКА. УА» нарахування та віднесення сум податкового кредиту у розмірі 430 956,92 грн., та, як наслідок, завдання в подальшому ТОВ «РОЗЕТКА. УА» збитків у розмірі 430 956,92 грн.
Заперечуючи проти заявленого позову, відповідач наголошував на наступному:
- необхідною умовою виникнення у позивача права на стягнення збитків є існування відповідного цивільного (господарського) зобов'язання, сторонами якого є позивач і відповідач;
- у процесі виконання договору сторони тривалий час дотримувалися порядку, коли податкова накладна оформлювалась постачальником окремо на кожну партію товару, визначену у рахунках постачальника та у відповідних видаткових накладних, тоді як оплата подекуди здійснювалась покупцем одним платежем за декількома рахунками/партіями;
- у жовтні 2021 році відповідач мав розумні підстави вважати, що саме оформлення окремих податкових накладних на кожну партію товару, незважаючи на можливу оплату декількох партій товару одним платежем є належним виконанням зобов'язань, покладених на постачальника за п. 6.11 договору і таке тлумачення зазначеного пункту договору поділяє покупець;
- податкові накладні № 23 та № 24 від 22.10.2021 було складено відповідачем у повній відповідності до умов зобов'язання, спеціально погодженого сторонами у п. 6.11 договору та виходячи із практики ділових відносин з позивачем, яка попередньо склалася у межах виконання договору;
- обставини справи свідчать про відсутність порушення відповідачем цивільного (господарського) зобов'язання із реєстрації податкових накладних, встановленого сторонами у п. 6.11 договору.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України (далі також - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ч. 2 ст. 205 ЦК України правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Наданими позивачем доказами підтверджується, що він оплатив на користь відповідача за товар 2 585 741,50 грн, в тому числі 430 956,92 грн ПДВ (платіжна інструкція № 4859975 від 22.10.2021).
У той же час, з п.п. 4.1.-4.3. договору вбачається, що поставка товару здійснюється на підставі відповідних Замовлень.
Крім того, у п. 6.11. договору сторони погодили, що постачальник зобов'язаний зареєструвати податкову накладну, виписану на кожну партію товару в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Таким чином, з наведеного можна дійти висновку, що товар за договором поставляється партіями за погодженими Замовленнями.
Наявними у справі доказами підтверджується, що 18.10.2021 відповідач надав позивачу два рахунки на оплату погодженого асортименту товару - Рахунок № 79 на суму 720 483,65 грн (в т.ч. ПДВ 120 080,61 грн) та Рахунок № 80 на суму 1 865 257,85 грн (в т.ч. ПДВ 310 876,31 грн).
22.10.2021 позивач, на власний розсуд, без погодження з відповідачем здійснив попередню оплату замовлених товарів, зазначених у вищенаведених рахунках №№ 79 та 80, одним платіжним дорученням № 4859975, у загальній сумі 2 585 741,50 грн, у тому числі ПДВ.
Відповідач, 22.10.2021, у день отримання попередньої оплати, видав за встановленою формою дві податкові накладні, податкову накладну № 23, у якій сума та наведений перелік товару відповідає таким у вищезазначеному рахунку № 80, та податкову накладну № 24, у якій сума та наведений перелік товару відповідає зазначеним у рахунку № 79. Копії цих податкових накладних є у матеріалах справи.
Більше того, наданими сторонами доказами підтверджується, що товари, зазначені у рахунках відповідача №№ 79 та 80, були поставлені та прийняті позивачем:
- 25.10.2021 за видатковою накладною № 177, асортимент товару у якій відповідає рахунку № 80 та податковій накладній № 23 відповідача;
- 29.10.2021 за видатковою накладною № 178, асортимент товару у якій відповідає рахунку № 79 та податковій накладній №24 відповідача.
Отже, фактично було поставлено та прийнято позивачем дві партії товару, загальна сума яких 2 585 741,50 грн.
Відповідно до пункту 14.1.181 статті 14 ПК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу
За змістом підпункту "а" пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі ввезення їх на митну територію України) та послуг.
Відповідно до пункту 198.6 статті 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму ПДВ на підставі отриманих податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної. Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням терміну реєстрації, відносяться до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж, зокрема, через 365 календарних днів з дати складення податкової накладної.
За змістом пункту 201.1 статті 201 ПК України платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи, та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Пунктом 201.4 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається у день виникнення податкових зобов'язань продавця, а пунктом 201.7 статті 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою; податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та/або порушення порядку заповнення обов'язкових реквізитів податкової накладної, передбачених пунктом 201.1 статті 201 цього Кодексу, не дає права покупцю на включення сум ПДВ до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми ПДВ, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
У разі порушення продавцем/покупцем товарів/послуг порядку заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної та/або розрахунку коригування покупець/продавець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого продавця/покупця.
Таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів, що настають за граничним терміном подання податкової декларації за звітний (податковий) період, у якому не надано податкову накладну або порушено порядок її заповнення та/або порядок реєстрації в Єдиному реєстрі. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України"Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Враховуючи наведене, суд наголошує, що покупець товарів/послуг не може включити ПДВ за відповідну операцію до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої у ЄРПН продавцем податкової накладної (крім випадків, встановлених податковим законодавством, коли підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту без отримання податкової накладної, є інші документи (див. пункт 201.11 статті 201 ПК України), а звернення з передбаченою пунктом 201.10 статті 201 ПК України скаргою на продавця є лише підставою для проведення контролюючим органом документальної перевірки для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку.
Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17.
Відповідач здійснив реєстрацію податкових накладних № 23 та № 24, 02.11.2021 - тобто у передбачений вимогами ПКУ строк. За даними ЄРПН станом на дату розгляду справи реєстрація зазначених податкових накладних наразі є чинною ( не є зупиненою).
Відповідно до частин 1, 2 статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:
1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Тобто збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у неодержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником (пункт 6.14 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі № 925/1196/18).
Зважаючи на зазначені норми, для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення:
1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання);
2) шкідливого результату такої поведінки - збитків;
3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками;
4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає. (пункт 14 постанови Верховного Суду від 03.08.2018 у справі № 917/877/17).
Під час розгляду справи суд встановив, що податкові накладні № 23 та № 24 від 22.10.2021 було складено відповідачем у повній відповідності до умов зобов'язання, спеціально погодженого сторонами у п. 6.11 договору поставки та виходячи із практики ділових відносин з позивачем, яка попередньо склалася у межах виконання договору поставки.
Зазначені податкові накладні складені на загальну суму, яка відповідає сумі здійсненої позивачем попередньої оплати, містять перелік поставленого товару, який відповідає переліку товару, поставленого позивачу по видатковим накладним № 177 від 25.10.2021 та № 178 від 29.10.2021 - тобто, містять всі відомості, які передбачені законодавством для ідентифікації відповідної господарської операції.
Обставини справи свідчать про відсутність порушення відповідачем зобов'язання із реєстрації податкових накладних, встановленого сторонами у п. 6.11 договору.
Відсутність протиправної поведінки відповідача, а саме, відсутність порушення господарського зобов'язання, визначеного сторонами у п. 6.11 договору поставки, унеможливлює стягнення збитків із відповідача. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЗЕТКА.УА" є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
В п. 53 Рішення Європейського суду з прав людини від 20.09.2012 у справі «Федорченко та Лозенко проти України» (Заява № 387/03), зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведеності «поза розумним сумнівом». Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими, узгодженими.
Судом зроблено оцінку кожного аргументу, наведеного учасниками справи, з'ясовані мотиви визнання доказів більш вірогідними щодо кожної обставини, яка є предметом доказування в даному спорі, в тому числі застосовано до спірних правовідносин норму права та вказано мотиви такого застосування, що відповідає положенням ст. 238 ГПК України.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 12, 13, 73, 74, 76, 77, 86, 129, 232, 233, 237, п. 2 ч. 5 ст. 238, ст. ст. 240, 241, ч. 1 ст. 256, 288 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "РОЗЕТКА.УА" відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 06.10.2025 року.
Суддя Ю.О.Підченко