ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
18.09.2025Справа № 910/4757/25
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю-Підприємства "Ізумруд ЛТД"
до Антимонопольного комітету України
про визнання недійсним рішення
Суддя Котков О.В.
Секретар судового засідання Шевчук М.Д.
Представники учасників справи:
від позивача: Єрема М.Р.
від відповідача: Чернюшок М.І.
В судовому засіданні 18.09.2025 року, відповідно до положень ст. 233, 240 Господарського процесуального кодексу України, було оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
До Господарського суду міста Києва з позовом звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю-Підприємство "Ізумруд ЛТД" (далі - ТОВ "Ізумруд ЛТД", позивач) до Антимонопольного комітету України (далі - АМКУ, Комітет, відповідач) про визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України № 540-р від 26.12.2024 у справі № 127-26.4/190-24 "Про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції та накладення штрафу".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення є необґрунтованим, у зв'язку із відсутністю ознак вчинення ТОВ "Ізумруд ЛТД" порушення визначеного ст. 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 вказаний позов був прийнятий до розгляду, справу вирішено розглядати за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання, сторонам надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов'язки.
12.05.2025 від відповідача надійшов відзив на позов, у якому останній проти позову заперечив, зазначив, що спірне рішення Антимонопольного комітету України № 540-р від 26.12.2024 у справі № 127-26.4/190-24 було прийняте відповідно до норм закону, а Комітетом у межах розгляду справи № 127-26.4/190-24 було повно та всебічно досліджено усі обставини, у зв'язку з чим Комітетом був зроблений висновок щодо поширення неправдивих відомостей, а саме, що мінеральна природна столова вода «Buvette 3 (Vital)» прискорює обмін речових, очищує організм від токсинів, надає шкірі сяйво; стимулює клітинні процеси обміну, очищення та живлення. Вказані відомості (інформація) могли надати позивачу необгрунтовані конкурентні переваги порівняно з іншими суб'єктами господарювання, які займаються виробництвом та/або реалізацією мінеральних природних столових вод і подають достовірну інформацію про їх властивості.
Також вказав, що ТОВ "Ізумруд ЛТД" могло отримати неправомірні конкурентні переваги перед суб'єктами господарювання - виробниками та/або реалізаторами мінеральної природної столової води щодо якої не встановлено наявність «оздоровчого ефекту» та щодо якої не поширюються відомості про її користь для здоров'я («оздоровчого ефекту»). Позивачем документального підтвердження таким обставинам надано не було.
Крім того, зображення етикеток мінеральної природної столової води «Buvette 3 (Vital)», надані респондентам у анкетах під час проведення опитування, за кольором розміром, форматом та якістю відповідають етикеткам, що використовувались на пляшках такої води. Також у анкетах під час опитування використовувався формат зображень, який дозволяє забезпечити найкращу видимість тексту та зображень на етикетці, а тому доводи позивача про те, що під час проведення опитування Комітетом не був дотриманий Порядок проведення опитування споживачів стосовно «тотожності» демонстративних зображень, є необгрунтованими.
20.05.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив, у якій позивач проти доводів, викладених у відзиві відповідача заперечив, вважав їх безпідставними.
Також у позовній заяві, відповідно до ст. 90 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), позивач поставив відповідачу запитання щодо обставин справи, у відповідь на які 22.05.2025 АМКУ було надано відповіді.
29.07.2025 від позивача надійшли пояснення щодо наданих відповідачем доказів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.06.2025, занесеною до протоколу судового засідання, підготовче провадження у справі було закрите, розгляд справи призначено по суті.
У судовому засіданні під час розгляду справи по суті 18.09.2025 представник позивача свої вимоги підтримав та обґрунтував, просив їх задовольнити.
Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, зазначених у відзиві та інших заявах по суті справи, просив відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
Антимонопольний комітет України, розглянувши матеріали справи № 127-26.4/190-24 про порушення ТОВ "Ізумруд ЛТД" законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, передбачене ст. 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" (далі - Закон), та подання Управління розслідувань недобросовісної конкуренції Комітету від 06.12.2024, виніс рішення від 26.12.2024 № 540-р (далі - рішення № 540-р), яким:
1) визнано, що ТОВ "Ізумруд ЛТД" вчинило порушення, передбачене ст. 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення невизначеному колу споживачів: - на етикетках мінеральної природної води «Buvette 3 (Vital)» місткістю пляшок 0,5 л, 0,75 л, 1, 5 л, 1,7 л негазованої та слабогазованої неправдивих відомостей: «прискорює обмін речовин», «очищує організм від токсинів», «надає шкірі сяйво»;
- на веб-сайті https://buvette.ua неправдивих відомостей: «стимулює клітінні процеси обміну, очищення та живлення» щодо мінеральної природної столової води «Buvette 3 (Vital)» місткістю пляшок 0,5 л, 0,75 л, 1, 5 л, 1,7 л негазованої та слабогазованої;
2) накладено на ТОВ "Ізумруд ЛТД" штраф у розмірі 17 704 710,00 грн. за порушення, зазначене у п. 1 резолютивної частини цього рішення.
Звертаючись з даним позовом, позивач вказує, що рішення є незаконним, в оскаржуваному рішенні необ'єктивно досліджені матеріали справи, а тому вказане рішення Антимонопольного комітету України № 540-р від 26.12.2024 у справі № 127-26.4/190-24 має бути визнане недійсним повністю у судовому порядку.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України "Про захист економічної конкуренції" законодавство про захист економічної конкуренції ґрунтується на нормах, установлених Конституцією України, і складається із цього Закону, законів України "Про Антимонопольний комітет України"; Про захист від недобросовісної конкуренції", інших нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері державних закупівель. При цьому, особливості спеціального статусу Антимонопольного комітету України обумовлюються його завданнями та повноваженнями, в тому числі роллю у формуванні конкурентної політики, та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливому порядку призначення та звільнення Голови Антимонопольного комітету України, його заступників, державних уповноважених Антимонопольного комітету України, голів територіальних відділень Антимонопольного комітету України, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Антимонопольного комітету України, наданні соціальних гарантій, охороні особистих і майнових прав працівників Антимонопольного комітету України на рівні з працівниками правоохоронних органів, в умовах оплати праці.
Приписами ст. 4 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" визначено, що Антимонопольний комітет України будує свою діяльність на принципах: законності; гласності; захисту конкуренції на засадах рівності фізичних та юридичних осіб перед законом та пріоритету прав споживачів.
Частиною 1 статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" передбачено, що у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження, в тому числі, розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевіряти суб'єкти господарювання, об'єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції; при розгляді заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, проведенні перевірки та в інших передбачених законом випадках вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом тощо.
Поряд із тим, відповідно до ст. 5 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України здійснює свою діяльність відповідно до Конституції України, законів України "Про захист економічної конкуренції"; Про захист від недобросовісної конкуренції", Про державну допомогу суб'єктам господарювання", цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до цих законів.
Відповідно до ст. 23 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" діяльність щодо виявлення, запобігання та припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, проводиться Антимонопольним комітетом України, його органами та посадовими особами з додержанням процесуальних засад, визначених законодавчими актами України про захист економічної конкуренції.
За приписами ст. 40 Закону України "Про захист економічної конкуренції" особи, які беруть участь у справі, мають право надавати докази, подавати клопотання, усні й письмові пояснення (заперечення), пропозиції щодо питань, які виносяться на експертизу.
Згідно зі статтею 41 Закону України "Про захист економічної конкуренції" доказами у справі можуть бути будь-які фактичні дані, які дають можливість, встановити наявність або відсутність порушення. Ці дані встановлюються такими засобами: пояснення сторін і третіх осіб, поясненнями службових осіб та громадян, письмовими доказами, речовими доказами і висновками експертів.
Статтею 48 Закону України "Про захист економічної конкуренції" передбачено, що за результатом розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають відповідне рішення.
Також відповідно до пункту 4 розділу VIII Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням Антимонопольного комітету України від 19.04.1994 № 5, у рішенні наводяться мотиви рішення, зазначаються встановлені органом Комітету обставини справи з посиланням на відповідні докази, а також положення законодавства, якими орган Комітету керувався, приймаючи рішення.
З огляду на викладене, органи Комітету приймають рішення у справі про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції на підставі чинного законодавства, за результатом дослідження обставин та оцінки доказів, що мають значення для справи.
Статтею 30 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" визначено, що органи Антимонопольного комітету України у справах про недобросовісну конкуренцію приймають обов'язкові для виконання рішення про: - визнання факту недобросовісної конкуренції; - припинення недобросовісної конкуренції; - офіційне спростування за рахунок порушника поширених ним неправдивих, неточних або неповних відомостей; - накладання штрафів; - закриття провадження у справі.
Поряд із тим, суд приймає до уваги приписи ч. 1 ст. 1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", яка визначає, що недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності. Недобросовісною конкуренцією, зокрема, є такі дії у конкуренції, як поширення інформації, що вводить в оману.
Відносини, пов'язані захистом від недобросовісної конкуренції, регулюються цим Законом, Законом України "Про захист економічної конкуренції", Законом України "Про Антимонопольний комітет України", Паризькою конвенцією про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, іншими актами законодавства, виданими на підставі законів чи постанов Верховної Ради України (стаття 3).
Відповідно до приписів ст. 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб'єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема, внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб'єкта господарювання.
Інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які:
- містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору;
- містять неповні, неточні або неправдиві дані про фінансовий стан чи господарську діяльність суб'єкта господарювання;
- приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають;
- містять посилання на обсяги виробництва, придбання, продажу чи поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, яких фактично не було на день поширення інформації.
Вчинення суб'єктами господарювання дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до п'яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб'єкта господарювання за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.
Якщо доходу (виручки) немає або відповідач на вимогу органів Антимонопольного комітету України, голови його територіального відділення не надав відомостей про розмір доходу (виручки), штраф, передбачений частиною першою цієї статті, накладається у розмірі до десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Накладення штрафу здійснюється відповідно до частин третьої - сьомої статті 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
Суми стягнутих штрафів та пені за прострочення їх сплати зараховуються до державного бюджету (стаття 21).
Так, у позові позивач вказує, що АМКУ не довів неправдивість поширюваної інформації, натомість, властивість мінеральної природної води «Buvette 3 (Vital)» підтверджується медичним (бальнеологічним) висновком № 480 від 06.09.2024 та звітом про науково-дослідну роботу «Дослідження оздоровчого ефекту у пацієнтів під впливом внутрішнього застосування мінеральної природної столової води «Бювет Вітал». Проте, відповідач не врахував вказаних висновку та звіту.
Правовий зміст приписів частин третьої та п'ятої статті 13 ЦК України, статті 10bis Паризької конвенції, частини першої статті 1 та статті 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції" визначають, що чесним звичаям у господарській діяльності суперечать та, відповідно, можуть бути визнані актом недобросовісної конкуренції будь-які дії, здатні ввести в оману споживачів певного товару.
Поширення неправдивих відомостей суб'єктом господарювання, що вводить в оману невизначене коло осіб, зокрема, внаслідок обраного способу їх викладення щодо назви продукту, його споживчих властивостей та стандарту, якому відповідає продукт, може вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) товару цього суб'єкта господарювання. Такі дії тягнуть за собою відповідальність, передбачену Законом України "Про захист від недобросовісної конкуренції".
Суд зазначає, що саме на органи АМК України покладено контроль за здійсненням суб'єктами господарювання в конкурентному середовищі впливу на вибір споживача щодо придбання товарів (послуг) у суб'єкта господарювання, який поширює інформацію у неправомірний спосіб.
Як було роз'яснено Верховним Судом у постанові від 27.01.2022 у справі № 910/20506/20 поширення інформації, що вводить в оману, з огляду на положення частини другої статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", має оцінюватися в контексті "дій у конкуренції".
Для кваліфікації дій суб'єкта господарювання за ознаками порушення, передбаченого статтею 15-1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" органу Комітету необхідно встановити не лише факт поширення інформації, що вводить в оману, а й вчинення відповідних дій саме в конкурентних відносинах. Зокрема, необхідно встановити і довести обставини, пов'язані з наданням аналогічних послуг іншими суб'єктами господарювання; існуванням економічної конкуренції між ними і суб'єктом господарювання; досягнення суб'єктом господарювання у такій конкуренції (за її наявності) неправомірних переваг і за наявності таких переваг зазначити, у чому конкретно вони полягали чи могли полягати.
Таким чином, під час розгляду справ про порушення статті 15-1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" органи Комітету досліджують питання вчинення суб'єктом господарювання дій, визначених законом як недобросовісна конкуренція, а не дотримання виробником вимог законодавства щодо порядку розміщення інформації на етикетках та контретикетках відповідного товару.
При цьому, як було вказано Верховним Судом у постанові від 16.08.2022 у справі № 910/2682/21 доведенню органом Комітету в розгляді справи, що поширення інформації вводить в оману, у розумінні статті 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", має здійснюватись щодо продукції саме суб'єкта господарювання, стосовно якого й прийнято рішення.
Так, у рішенні АМКУ було встановлено, що ТОВ «Ізумруд ЛТД» вчинило порушення, передбачене статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді поширення інформації, що вводить в оману, шляхом повідомлення невизначеному колу споживачів:
- на етикетках мінеральної природної столової води «Buvette 3 (Vital)» місткістю пляшок 0,5 л, 0,75 л, 1,5 л, 1,7 л негазованої та слабогазованої неправдивих відомостей: «прискорює обмін речовин», «очищує організм від токсинів», «надає шкірі сяйво» (далі - інформація 1);
- на веб-сайті https://buvette.ua неправдивих відомостей: «стимулює клітинні процеси обміну, очищення та живлення» щодо мінеральної природної столової води «Buvette 3 (Vital)» місткістю пляшок 0,5 л, 0,75 л, 1,5 л, 1,7 л негазованої та слабогазованої (інформація 2);
- стимулювання зацікавленості споживачів шляхом поширення неправдивої інформації 1 та інформації 2 щодо води «Buvette 3 (Vital)» могло надати ТОВ "Ізумруд ЛТД" неправомірних переваг у конкуренції порівняно з іншими суб'єктами господарювання, які займаються виробництвом та/або реалізацією мінеральних природних столових вод і подають достовірну інформацію про їхні властивості.
Так, вода «Buvette 3 (Vital)» є мінеральною природною столовою водою, відомості про яку містяться в Реєстрі мінеральних вод України.
Як було зазначено АМКУ у спірному рішенні вимоги до маркування природної столової води визначені вимогами до тверджень, гігієнічними вимогами та ДСТУ 878-93 «Води мінеральні фасовані. Технічні умови».
Так, додатки 1-3 до Вимог до тверджень та додаток до Гігієнічних вимог містять перелік тверджень, які правомірно поширювати щодо мінеральної природної столової води. Водночас, інформація 1-2, яку поширювало ТОВ «Ізумруд ЛТД» щодо води «Buvette 3 (Vital)», відсутня в таких нормативно-правових актах.
Пунктом 1.3.4 ДСТУ 878-93 «Води мінеральні фасовані. Технічні умови» (Зміна № 34) визначено, що згідно з вимогами чинного законодавства забороняється розміщувати на етикетці та пляшці мінеральної води інформацію щодо наявності у мінеральної води непритаманних їй властивостей або наслідків споживання; тверджень про корисність та/або лікувальні властивості мінеральної води взагалі та/або її окремих компонентів для здоров'я споживача, окрім випадків, коли така інформація є достовірною та підтверджена результатами наукових досліджень.
У випадку мінеральних природних столових вод, можливим є нанесення на маркування фасованої води інформації щодо «оздоровчого ефекту», що доведено результатами відповідних наукових досліджень.
Проте, як було встановлено у спірному рішенні, 01.08.2022 (дата набрання чинності Зміни № 34 до ДСТУ 878-93 «Води мінеральні фасовані. Технічні умови») при поширенні інформації-1 на етикетках води «Buvette 3 (Vital)» та на веб-сайті інформації-2, ТОВ «Ізумруд ЛТД» не мало результатів відповідних наукових досліджень, проведених щодо такої продукції, які б підтверджували вказану інформацію.
Так, публікації в мережі інтернет, зокрема, наукові статті, на які посилається ТОВ "Ізумруд ЛТД", не підтверджують відомостей «прискорює обмін речовин», «очищує організм від токсинів», «надає шкірі сяйво», «стимулює клітинні процеси обміну, очищення та живлення», які поширювалися щодо води «Buvette 3 (Vital)».
Лише в оновленому висновку, що був чинним з 06.09.2024, вказано, що оздоровчий ефект води «Buvette 3 (Vital)» доведено клінічними дослідженнями ДУ «УКР. НДІ МР ТА К МОЗ УКРАЇНИ», проте, саме при курсовому внутрішньому прийомі такої продукції: отримується детоксикаційний ефект, відновлюється антиоксидантна система, здійснюється модуляція адаптаційних можливостей організму. До 06.09.2024, зокрема, у висновку, що був чинним з 01.12.2015 по 05.09.2024, відсутні відомості на підтвердження інформації-1 та інформації-2, що зазначалась на етикетках води «Buvette 3 (Vital)».
Крім того, предметом справи № 127-26.4/190-24 є поширення позивачем інформації-1 на етикетках води «Buvette 3 (Vital)» із серпня 2021 року по квітень/травень 2024 року; поширення інформації-2 на веб-сайті з жовтня 2020 по травень/серпень 2024.
Проте, при поширенні інформації-1, 2 щодо води «Buvette 3 (Vital)» у позивача був чинний медичний (бальнеологічний) висновок від 01.12.2015 № 480. При цьому, ДУ «УКР. НДІ МР ТА К МОЗ УКРАЇНИ» у листі № 01-12/748 від 26.11.2024 вказало, що повним, точним та правдивим є поширення відомостей, які є науково обґрунтованими та зазначені у Звіті про науково-дослідну роботу та в Оновленому висновку.
Однак, зі змісту звіту про науково-дослідну роботу та оновленого висновку не вбачається, що у них містяться відомості про те, що у води «Buvette 3 (Vital)» є властивості: «прискорює обмін речовин», «очищує організм від токсинів», «надає шкірі сяйво», «стимулює клітинні процеси обміну, очищення та живлення», які поширювалися позивачем на етикетках вказаної води.
Отже, суд погоджується з доводами відповідача, що інформація-1 та інформація-2, яку поширював позивач щодо води «Buvette 3 (Vital)» без належного підтвердження таких відомостей, є неправдивою.
Доводи позивача, що відповідачем безпідставно застосовано ДСТУ 878-93 суд не приймає та зазначає, що на етикетці мінеральних вод «Buvette 3 (Vital)» вказано дотримання вимог «ДСТУ 878-93» і ці води внесені в Реєстр мінеральних вод України, а тому властивості, які поширюються щодо мінеральних вод «Buvette 3 (Vital)», мають відповідати саме вимогам вказаних ДСТУ.
Крім того, слід зазначити, що як вбачається зі спірного висновку, результатами опитування підтверджено, що інформація 1-2 може вплинути на наміри споживачів щодо придбання води «Buvette 3 (Vital)», у зв'язку із чим ТОВ "Ізумруд ЛТД" могло посилити конкурентну позицію та отримати перед суб'єктами господарювання, які здійснюють виробництво та/або реалізацію мінеральних природних столових вод, неправомірні переваги в конкуренції не завдяки власним досягненням, а шляхом поширення неправдивих відомостей.
Так, під час проведення опитування в анкеті використано кольорові графічні зображення етикеток мінеральної природної столової води «Buvette 3 (Vital)» та сторінки з веб-сайту; кількість респондентів, залучених до опитування - 300 осіб.
За результатами опитування було встановлено наступне:
- 75 % респондентів були та/або є споживачами води торговельної марки "Buvette" (зокрема, мінеральної природної столової води «Buvette 3 (Vital)»), у той час як 25 % респондентів не були та/або не є споживачами такої продукції;
- інформація про властивості «прискорює обмін речовин», «очищує організм від токсинів», «надає шкірі сяйво», яка поширюється на етикетках мінеральної природної столової води (різної за місткістю пляшки - 0,5 л, 0,75 л, 1,5 л, 1,7 л) (негазована та слабогазована), вплинула або могла би вплинути на наміри 65 % респондентів придбати таку продукцію, у той час як на наміри 35 % респондентів придбати вказану продукцію інформація «прискорює обмін речовин», «очищує організм від токсинів», «надає шкірі сяйво» не вплинула або не могла би вплинути;
- 24 % респондентів відвідували та/або відвідують веб-сайти в мережі інтернет з метою ознайомлення з інформацією, яка поширюється про властивості фасованих вод (зокрема, мінеральних природних столових), та/або придбання такої продукції, у той час як 76 % респондентів не відвідували та/або не відвідують веб-сайти в мережі інтернет з такою метою;
- інформація про властивості «стимулює клітинні процеси обміну, очищення та живлення», яка поширюється на веб-сайті в мережі інтернет, вплинула або могла би вплинути на наміри 57 % респондентів щодо придбання мінеральної природної столової води (різної за місткістю пляшки - 0,5 л, 0,75 л, 1,5 л, 1,7 л та за ступенем насичення газом - негазована та слабогазована), у той час як на наміри 43 % респондентів придбати вказану продукцію інформація «стимулює клітинні процеси обміну, очищення та живлення» не вплинула або не могла би вплинути.
Отже, стимулювання зацікавленості споживачів шляхом поширення неправдивої інформації-1 та інформації-2 щодо води «Buvette 3 (Vital)» могло надати ТОВ "Ізумруд ЛТД" неправомірних переваг у конкуренції порівняно з іншими суб'єктами господарювання, які здійснюють господарську діяльність з виробництва та/або реалізації мінеральних природних столових вод та вказують правдиву інформацію про їх властивості. При цьому, відповідальність за поширення інформації щодо води «Buvette 3 (Vital)» на її етикетках та на веб-сайті несе ТОВ "Ізумруд ЛТД".
Щодо твердження позивача про «множинність» питань, суд зазначає, що формулювання окремих питань анкети опитування з варіантами "та/або" не суперечить Порядку проведення опитувань споживачів, оскільки респонденти мали змогу обрати відповідь, що відповідає їхній реальній поведінці або очікуванням. При цьому, вказане формулювання є альтернативою для відповідей респондентів.
Також відповідно до пункту 9 розділу VI Порядку проведення опитувань споживачів під час формування відповідей допускається застосування як закритих (із чітко визначеною кількістю відповідей), так і відкритих (з можливістю додавання власного варіанта відповідей) варіантів відповідей. При цьому, вказаний порядок проведення опитування не передбачає обов'язкового включення до опитування таких варіантів «не знаю» або «важко відповісти» тощо, про що вказував позивач.
Щодо посилання позивача на те, що під час проведення опитування Комітетом не була дотримана вимога Порядку проведення опитувань споживачів стосовно «тотожності» демонстрованих зображень (а саме зображень етикеток, розміщених на пляшках мінеральної природної столової води «Buvette 3 (Vital)» матеріальним об'єктам, щодо яких проводилося опитування.
Відповідно до пункту 10 розділу VI Порядку проведення опитувань споживачів у випадку порівняння декількох матеріальних об'єктів (упаковок, торговельних марок (знаків для товарів і послуг)тощо) питання та графічне зображення мають бути одночасно наявними у споживача під час заповнення анкети. Таке зображення обов'язково має бути кольоровим та належної якості (якщо це впливає на об'єктивне відображення матеріальних об'єктів) та тотожним за своїм кольором, розміром, форматом та якістю матеріальному об'єкту, щодо якого проводиться опитування, що забезпечить належне сприйняття інформації споживачами.
Так, відповідач зазначив, що зображення етикеток мінеральної природної столової води «Buvette 3 (Vital)», надані респондентам у анкетах під час проведення опитування, за кольором, розміром, форматом та якістю відповідають етикеткам, що використовувались на пляшках такої води.
Крім того, у анкетах під час опитування використовувався формат зображень, який дозволяє забезпечити найкращу видимість тексту та зображень на етикетці, особливо в умовах обмеженого простору на самій пляшці.
Судом враховано висновки, викладені Верховним Судом у постанові від 01.11.2018 у справі № 902/1102/17, про те, що результати опитування думки споживачів в сукупності з іншими доказами можуть прийматись на підтвердження наявності у діях особи порушень, передбачених статтею 15-1 Закону України "Про захист від недобросовісної конкуренції", що не суперечить наведеним положенням законодавства.
Щодо доводів позивача, що відповідач не надав достатньо часу для ознайомлення з матеріалами справи, суд зазначає наступне.
Так, відповідно до п. 6 розділу VII Порядку розгляду Антимонопольним комітетом України та його територіальними відділеннями заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, копії подання з попередніми висновками (або витяги з нього, що не містять інформації з обмеженим доступом, яка має бути виключена або зачорнена чи змінена в інший спосіб, що забезпечує достатній захист та водночас повноту обґрунтування зроблених органом Комітету попередніх висновків, а також визначеної відповідним державним уповноваженим, головою територіального відділення інформації, розголошення якої може завдати шкоди інтересам інших осіб, які беруть участь у справі, або перешкодити подальшому розгляду справи) не пізніше ніж за десять днів до прийняття рішення у справі надсилаються сторонам та третім особам.
До ТОВ "Ізумруд ЛТД" листом АМК № 127-26.4/09-11762е від 06.12.2024 було направлено копію витягу з поданням від 06.12.2024 № 127-26.4/190-24/465-спр з попередніми висновками у справі. Вказаний лист позивач отримав 06.12.2024, у той час, як спірне рішення АМКУ було прийнято 26.12.2024.
Отже, у ТОВ "Ізумруд ЛТД" було достатньо час для надання своїх заперечень на подання від 06.12.2024 № 127-26.4/190-24/465-спр, які були подані позивачем 24.12.2024. При цьому, 11.12.2024, 12.12.2024, 13.12.2024 позивач ознайомлювався з матеріалами справи та до 26.12.2024 не був позбавлений можливості надати свої додаткові пояснення по суті справи (окрім тих, що надійшли відповідачу 24.12.2024).
Щодо розміру штрафу накладеного на позивача спірним рішенням, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» вчинення суб'єктами господарювання дій, визначених цим Законом як недобросовісна конкуренція, тягне за собою накладення штрафу у розмірі до п'яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) суб'єкта господарювання за останній звітний рік. що передував року, в якому накладається штраф.
Згідно із підпунктом другим пункту 11 розділу IV Порядку визначення розміру штрафу за вчинення порушення, передбаченого статтями 1, 4-19 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у разі якщо розмір доходу (виручки), пов'язаного з порушенням, встановити неможливо, базовий розмір штрафу визначається в межах, встановлених частинами першою та другою статті 21 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», залежно від ступеня негативного впливу на конкуренцію, що встановлюється в кожному конкретному випадку вчинення порушення з урахуванням обставин справи, та положень пункту 2 цього розділу.
Так, під час визначення розміру штрафу, накладеного на позивача, було враховано наступне: порушення статті 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», вчинене ТОВ «Ізумруд ЛТД», охоплювало більше ніж два регіони України, що підтверджується, зокрема, видатковими накладними № 11Я/23949761 від 01.09.2023, № 11Я/23861666 від 04.08.2023, № 11Я/21106535 від 01.09.2023. № 11Я/23636583 від 25.05.2023, листом ТОВ «Сільпо-Фуд» № ФР-10673 від 05.12.2024 (вх. Комітету № 8-09/1939- кі від 06.12.2024).
У подальшому, станом на 06.12.2024 позивач припинив порушення, передбачене статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», про що свідчить оновлення макетів етикеток води «Buvette 3 (Vital)», а також видалив інформацію-2 з веб-сайту.
Відповідно до інформації, наявної у звіті про фінансовий результат за 2023 рік (код рядка 2000) ТОВ «Ізумруд ЛТД», наданої ДПС листом № 14612/5/99-00-04-03-01-05 від 19.11.2024, чистий дохід ТОВ «Ізумруд ЛТД» від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за 2023 рік становить 769 770 000,00 грн.
Отже, штраф накладений на позивача не перебільшує допустимо можливого, розміру до п'яти відсотків доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).
Згідно зі ст. 73, 74, 76 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи, а вірогідні докази - це ті, які на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Відповідно до ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Указані норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
У даному випадку суд, оцінивши надані сторонами докази у сукупності із встановленими у справі обставинами, дійшов висновку, що позивач не довів належними, допустимими та вірогідними доказами спростування висновку Комітету про те, що дії ТОВ «Ізумруд ЛТД» щодо поширення на етикетках мінеральної природної столової води «Buvette 3 (Vital)», різної за місткістю пляшок (0,5 л, 0,75 і 1,5 л, 1,7 л) та ступенем насичення води газом (негазована та слабогазована), інформації про властивості: «прискорює обмін речовин», «очищує організм від токсинів», «надає шкірі сяйво» та щодо поширення на веб-сайті інформації про властивості: «стимулює клітинні процеси обміну, очищення та живлення» такої продукції є порушенням, передбаченим статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісне конкуренції», у вигляді поширення неправдивої інформації, що вводить в оману.
Відповідно до частини першої статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Комітету є, зокрема:
- неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи;
- недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими;
- невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи;
- порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність визначених частиною першою статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" підстав для скасування рішення Антимонопольного комітету України № 540-р від 26.12.2024 у справі № 127-26.4/190-24, не доведено порушення або неправильного застосування Комітетом норм матеріального чи процесуального права.
Отже, позивач не довів наявності обставин, визначених статтею 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" для визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України № 540-р від 26.12.2024 у справі № 127-26.4/190-24.
Доводи позивача про неповноту дослідження обставин справи Комітетом, мають надто загальний характер, який свідчить про незгоду позивача із висновками Комітету, а не про відсутність належного мотивування рішення № 540-р як такого.
Водночас, зміст рішення № 540-р та матеріали справи підтверджують, що Комітет надав вичерпне обґрунтування своєї позиції та повно і об'єктивно з'ясував обставини справи, з урахуванням доказів зібраних під час дослідження справи та/чи поданих сторонами.
Суд, за результатом детального аналізу матеріалів справи дійшов висновку, що позивачем не надано належних та допустимих доказів, які б спростовували доводи відповідача та свідчили б про наявність підстав для визнання недійсним рішення Антимонопольного комітету України № 540-р від 26.12.2024 у справі № 127-26.4/190-24.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Отже, з огляду на наведені вище обставини суд дійшов висновку, що під час розгляду справи № 127-26.4/190-24 Комітетом повно та всебічно досліджено всі обставини, що мають значення для справи, що вказує на відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки оскаржуване рішення № 540-р прийняте відповідно до вимог Закону України "Про захист економічної конкуренції", Правил розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, а тому відсутні підстави для визнання його недійсним.
Таким чином, у позові ТОВ "Ізумруд ЛТД" суд відмовляє у повному обсязі.
Згідно з положеннями статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. 73, 86, 129, 219, 233, 236, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 07 жовтня 2025 року.
Суддя О.В. Котков