номер провадження справи 4/130/25
07.10.2025 Справа № 908/2409/25
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Зінченко Наталя Григорівна, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОЗБУТ-2018», (27505, Кіровоградська область, Олександрійський район, м. Світловодськ, вул. Героїв Чорнобиля, буд. 31Д), представник позивача адвокат Попов Андрій Сергійович, ( АДРЕСА_1 )
до відповідача Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, (69005, м. Запоріжжя, вул. Дмитра Апухтіна, буд. 29)
про стягнення 132489,11 грн.
05.08.2025 через підсистему «Електронний суд» ЄСІКС до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява вих. № б/н, сформована в системі «Електронний суд» ЄСІКС 05.08.2025, (вх. № 2636/08-07/25 від 05.08.2025) Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОЗБУТ-2018», м. Світловодськ Олександрійського району Кіровоградської області до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, м. Запоріжжя про стягнення 132489,11 грн. заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії за січень - лютий 2022 року.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05.08.2025 справу № 908/2409/25 за вищевказаною позовною заявою розподілено судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою господарського суду Запорізької області від 11.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2409/25, справі присвоєно номер провадження справи 4/130/25, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.
Наразі строк, на який введено в Україні режим воєнного стану, продовжений до 05.11.2025.
Заявлені позивачем вимоги викладені в позовній заяві та обґрунтовані посиланням ст., ст.15, 16, 612ЦК України, ЗУ «Про теплопостачання» та Правил користування тепловою енергією, на підставі яких позивач просить позов задовольнити та стягнути з відповідача 132489,11 грн. заборгованості за надані послуги з постачання теплової енергії за січень - лютий 2022 року. Також, просив стягнути з відповідача витрати на професіи?ну правничу допомогу в розмірі 10000,00 грн.
Ухвалою суду від 11.08.2025 про відкриття провадження у справі № 908/2409/25 відповідачу запропоновано у строк до 28.08.2025, але не пізніше 15 днів з дня отриманняухвали суду, подати відзив на позовну заяву і всі можливі докази у підтвердження його заперечень проти позову або його визнання, а також у строк до 23.09.2025 подати заперечення на відповідь на відзив на позовну заяву. Позивачу цією ж ухвалою суду запропоновано у строк до 10.09.2025 подати суду відповідь на відзив на позовну заяву.
27.08.2025 через підсистему через підсистему «Електронний суд» Головним управлінням Національної поліції в Запорізькій області подано Відзив на позовну заяву б/н від 27.08.2025 (вх. № 17294/08-08/25 від 27.08.2025). Заперечуючи проти заявлених вимог, відповідач зазначив, що ГУНП в Запорізькіи? області є установою, яка створена органами державноі? влади і є неприбутковою організацією, тому фінансування ГУНП в Запорізькіи? області здіи?снюється за рахунок бюджетних асигнувань з Державного бюджету Украі?ни. Відповідно до вимог Бюджетного кодексу Украі?ни та іншого законодавства Украі?ни оплата послуг та товарів може здіи?снюватись виключно за наявності укладеного належним чином договору, що є підставою для взяття бюджетного зобов'язання, а також наявності відповідного фінансування. Зауважує, що з початком повномасштабноі? зброи?ноі? агресіі? росіи?ськоі? федераціі? проти Украі?ни 24.02.2022 та по теперішніи? час, населении? пункт смт. Якимівка Мелітопольського р-ну Запорізькоі? обл. тимчасово окуповано зброи?ними силами держави - агресора, що унеможливлювало виконання завдань та повноважень покладених на поліцію Законом Украі?ни «Про Національну поліцію», що призвело до евакуаціі? особового складу та матеріальних цінностеи? Відділу поліціі? № 1 Мелітопольського раи?онного управління поліціі? ГУНП в Запорізькіи? області на підконтрольну територію Украі?ни. Зазначає, що позивач не надав доказів направлення договору про надання послуг з постачання тепловоі? енергіі?, підписании? зі своєі? сторони, що свідчить про відсутність фактичного підтвердження вказаного. Також, вважає, що позивач не довів та не надав будь-яких фактичних доказів отримання ГУНП в Запорізькіи? області послуг з постачання тепловоі? енергіі?, окрім письмових тверджень у позовніи? заяві та документів, які додано до неі?, що у травні та липні 2025 року надсилались ним на адресу ГУНП в Запорізькіи? області. Крім того, вважає, що розмір витрат на професіи?ну правничу допомогу у 10 000,00 грн. виглядає необґрунтованим та неспівмірним з урахуванням складності справи, кількості підготовлених процесуальних документів, відсутності складних юридичних питань чи необхідності дослідження великого обсягу доказів. На підставі викладеного просив суд відмовити у задоволенні позову повністю.
У відповідності до частин 2 і 3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, 10.09.2025 сплив тридцятиденний термін наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням.
Тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Відповідно до ч., ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін до суду не надходило.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, рішення прийнято без його проголошення - 07.10.2025.
Розглянувши матеріали справи, суд
Як зазначає позивач в позовній заяві, в січні та лютому 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОЗБУТ-2018» (позивач у справі) здіи?снювало постачання тепловоі? енергіі? для потреб опалення відповідноі? якості у відповідності до теплового навантаження будинку за кодом ДК 021:2015 09320000-8 «Пара, гаряча вода та пов'язана продукція» споживачу - підрозділу Головного управління Національноі? поліціі? в Запорізькіи? області (відповідач у справі) в особі Якимівського раи?відділу національноі? поліціі? Украі?ни в Запорізькіи? області, що був розташовании? за адресою: 72503, Запорізька область, Мелітопольськии? раи?он, смт. Якимівка, вулиця Пушкіна, будинок 21.
Позивач надіслав відповідачу для підписання Договір постачання теплової енергії у січні 2022 року. Однак у зв'язку з початком 24.02.2022 повномасштабного вторгнення РФ та введенням воєнного стану в Україні відповідно до Указу Президента України № 64/2022, підписаний з боку відповідача примірник договору позивачу повернуто не було.
Через тимчасову окупацію смт Якимівка у 2022 році сторони втратили можливість скласти та підписати акти здачі-приймання послуг.
Через необхідність евакуаціі? з територіі? тимчасово окупованоі? росіи?ськими віи?ськами, всі документи на підтвердження наданих послуг керівники ТОВ «Теплозбут-2018» вивезти не змогли. У зв'язку з обмеженим доступом до офісних приміщень, в яких знаходились працівники ТОВ «Теплозбут-2018», у них не було достатньо часу для того, щоб ретельно зібрати всі документи. Можливості відновити і?х наразі не вбачається.
22.07.2025 позивач відправив відповідачу для підписання наступні документи:
- рахунок № 117 на суму 50 665,82 грн та Акт здачі-прии?омки виконаних робіт № 117;
- рахунок № 90 на суму 81 823,29 грн та Акт здачі-прии?омки виконаних робіт (наданих послуг) № 90.
Зазначені Акти здачі-прии?мання робіт відповідач не підписав, оплату тепловоі? енергіі? не здіи?снив.
У зв'язку з невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті послуг з постачання тепловоі? енергіі? в загальному розмірі 132 489,11 грн., це стало підставою для звернення позивача з даним позовом.
Проаналізувавши норми чинного законодавства, оцінивши наявні в матеріалах справи письмові докази у їх сукупності, суд визнав позовні вимоги такими, що не підлягаютьзадоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Верховним Судом у постанові від 19.01.2022 по справі № 924/316/21 вказано, що наведена норма визначає об'єктом захисту саме порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язано із позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, спричинена поведінкою іншої особи.
Встановивши наявність у особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, про захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і відповідно ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачу у захисті, встановивши безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог.
З положень статті 509 ЦК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Частиною 3 статті 162 ГПК України передбачено, що позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.
За таких обставин, приймаючи до уваги положення Цивільного кодексу України та Господарського процесуального кодексу України, позивачем при зверненні до суду з вимогами про стягнення вартості спожитої теплової енергії, повинно бути доведено насамперед обставини споживання відповідачем такої теплової енергії, виникнення у останнього обов'язку з її оплати, строк виконання якого настав.
Наразі, суд зазначає, що принцип змагальності процесу означає, що кожній стороні повинна бути надана можливість ознайомитися з усіма доказами та зауваженнями, наданими іншою стороною, і відповісти на них (пункт 63 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Руїс-Матеос проти Іспанії» від 23.06.1993).
Захищене статтею 6 Європейської конвенції з прав людини право на справедливий судовий розгляд також передбачає право на змагальність провадження. Кожна сторона провадження має бути поінформована про подання та аргументи іншої сторони та має отримувати нагоду коментувати чи спростовувати їх.
Дія принципу змагальності ґрунтується на переконанні: протилежність інтересів сторін найкраще забезпечить повноту матеріалів справи через активне виконання сторонами процесу тільки їм притаманних функцій. Принцип змагальності припускає поєднання активності сторін у забезпеченні виконання ними своїх процесуальних обов'язків із забезпеченням судом умов для здійснення наданих їм прав.
До того ж, суд зазначає, що однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 ГПК України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом
Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (пункт 33 Рішення від 27.10.1993 Європейського суду з прав людини у справі «Домбо Бегеер Б.В. проти Нідерландів»).
Частиною 1 статі 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 638 ЦК України, Договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору.Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
На підтвердження позовних вимог заявником долучено до матеріалів справи договір про надання послуги з постачання теплової енергії підписаний лише з боку теплопостачальної організації - ТОВ «ТЕПЛОЗБУТ-2018».
Позивач в позовній заяві зазначив, що у січні 2022 року направив відповідачу поштою договір постачання теплової енергії, однак підписаний зі сторони відповідача примірник не був повернутий у зв'язку з початком воєнних дій.
При цьому доказів направлення договору на адресу відповідача позивач не надав.
Також, позивач не надав жодного документа, який би свідчив про погодження умов договору сторонами (листа-підтвердження, фактичного прийняття умов, рахунків із підписом відповідача чи електронного листування з підтвердженням згоди).
Натомість, до матеріалів справи відповідачем долучено лист від 04.06.2025 за вих. №1232/05/12-25 Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, адресований ТОВ «ТЕПЛОЗБУТ-2018», підписаний заступником начальника управління Ю. Небеським, у якому зазначено, що, у зв'язку з військовою агресією російської федерації та настанням обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин) укласти договір між ГУНП та ТОВ «ТЕПЛОЗБУТ-2018» було неможливо. ГУНП повертає непідписані договори, рахунки та акти здачі-приймання послуг.
Також, відповідачем надано лист за вих. №1633/12/02-2025 від 04.08.2025, відповідно до якого відповідач повернув на адресу позивача без виконання рахунки та акти виконаних робіт.
Суд зауважує, що стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач.
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов'язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (відповідні висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).
Відсутність підписаного договору та підтвердження його прийняття відповідачем свідчить, що договір є неукладеним. Подібна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 05.10.2023 у справі № 910/1419/22, від 12.07.2023 у справі № 910/9523/21 та від 23.02.2022 у справі № 922/3322/21.
У спірних правовідносинах сторони не погодили істотні умови договору, а отже, сам договір вважається неукладеним, а зобов'язання за ним - такими, що не виникли.
Таким чином, суд дійшов висновку, що між сторонами відсутні договірні правовідносини.
Також, у позовній заяві позивач стверджує, що у січні-лютому 2022 року надавав відповідачу послуги з теплопостачання, але не зміг оформити первинні документи (акти, накладні) через воєнний стан та окупацію смт. Якимівка.
При цьому на підтвердження надання послуг до матеріалів справи подано лише копії рахунків та акти, які містять лише підпис позивача.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1-2 ст. 74 ГПК Україникожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Частинами 1, 2, 5 ст. 91 ГПК України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Суд зауважує, що копії рахунків та непідписані акти не є належними доказами факту надання послуг, якщо вони не підтверджені іншими доказами (актами приймання-передачі з підписом сторін, листуванням, платіжними документами тощо).
Верховний Суд у постановах від 13.09.2022 (справа № 910/2653/21), від 21.06.2023 (справа № 918/341/22), від 19.04.2023 (справа № 910/8457/23) зазначив, що акти без підпису споживача не можуть бути єдиною підставою для стягнення коштів, якщо відсутні інші докази прийняття послуг.
Позивач не надав доказів, які б підтверджували фактичне споживання відповідачем теплової енергії, обсяг поданої енергії, показники лічильників або технічні дані системи обліку.
Таким чином, позивачем належними та допустимими доказами не доведено суду обставин постачання відповідачу у спірний період теплової енергії.
Крім того, позивач посилається на окупацію смт. Якимівка та втрату документів, проте втрата документів не звільняє сторону від обов'язку довести факт надання послуг.
Сам факт воєнного стану або втрати документації не є підставою для стягнення коштів без належних доказів виконання зобов'язань. (подібний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду №910/2290/22 від 06.09.2023).
За таких обставин, з огляду на вищенаведене у сукупності, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОЗБУТ-2018» до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області про стягнення 132489,11 грн.
Відповідно до ч., ч. 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Згідно усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 Європейського суду з прав людини у справі «Руїс Торіха проти Іспанії»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Доводи позивача, наведені в обґрунтування заявлених ним вимог, не знайшли свого підтвердження за встановлених судом обставин, що склались між сторонами.
Заперечення відповідача на заявлені позовні вимоги враховані судом при вирішенні даного спору.
Враховуючи вище наведене, в задоволені позову відмовляється повністю.
Що стосується судових витрат, суд зазначає наступне.
Позивач в позовній заяві просив стягнути з відповідача -10 000, 00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно зі ст. 129 ГПК України, приймаючи до уваги висновок суду про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, відсутні підстави для розподілу судового збору та витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст., ст. 129, 233, 240, 241, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОЗБУТ-2018», Кіровоградська область, Олександрійський район, м. Світловодськ до Головного управління Національної поліції в Запорізькій області, м. Запоріжжя про стягнення 132489,11 грн. відмовити повністю.
Повне судове рішення складено « 07» жовтня 2025 р.
Суддя Н. Г. Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Центрального апеляційного господарського суду через господарський суд Запорізької області, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.