вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"07" жовтня 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/1132/25
Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,
розглянувши матеріали справи
за заявою Фізичної особи - підприємця Тимківа Юрія Степановича, м. Калуш Івано-Франківської області
до боржника Дочірнього підприємства «Закарпатський облавтодор» в особі Філії «Королівський спеціалізований кар'єр», с. Вереця Виноградівського району Закарпатської області
про стягнення 238 039,00 грн
Фізична особа - підприємець Тимків Юрій Степанович звернувся до Господарського суду Закарпатської області із заявою від 02.10.2025 № 02/10/25/7 про видачу судового наказу про стягнення з боржника - Дочірнього підприємства «Закарпатський облавтодор» в особі Філії «Королівський спеціалізований кар'єр» заборгованості за надані послуги в розмірі 238 039,00 грн за Договором надання послуг спецтехніки № 04/04-20 від 01 квітня 2020 року.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/1132/25 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 жовтня 2025 року.
Розглянувши матеріали заяви про видачу судового наказу, суд дійшов висновку про наступне.
Згідно з частиною першою статті 125 Конституції України, судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
За змістом ч. 1 ст. 149 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України), заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для подання позовної заяви.
Судом встановлено, що в провадженні Господарського суду Закарпатської області перебуває справа № 907/985/23 про банкрутство Дочірнього підприємства «Закарпатський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України», провадження у якій відкрито за ухвалою суду від 12 грудня 2024 року.
Банкрутство за своєю природою є особливим правовим механізмом врегулювання відносин між неплатоспроможним боржником та його кредиторами, правове регулювання якого з 21.10.2019 регламентовано Кодексом України з процедур банкрутства, а до вступу в дію цього Кодексу - Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що втратив чинність 21.10.2019, які визначають особливості провадження у справах про банкрутство, тобто є спеціальними та мають пріоритет у застосуванні при розгляді цих справ порівняно з іншими нормами законодавства.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 20 ГПК України до юрисдикції господарських судів віднесено розгляд справ у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
Згідно частини другої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника.
Відповідно до частини третьої статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо майнових спорів з вимогами до боржника та його майна, провадження в якій відкрито до відкриття провадження у справі про банкрутство, надсилаються до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Отже, статтею 7 Кодексу України з процедур банкрутства як процесуальним законом змінено юрисдикцію розгляду ряду спорів, що стосується боржника, зокрема, спорів юридичних осіб, які стосуються майна боржника (юридичної чи фізичної особи).
Системний аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку про те, що матеріали справ, які стосуються всіх майнових спорів, стороною в яких є боржник; спорів з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спорів про визнання недійсними результатів аукціону; спорів про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спорів про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спорів про стягнення заробітної плати; спорів про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спорів щодо інших вимог до боржника (тобто де боржник є відповідачем), підлягають надісланню судами до господарського суду, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, який в свою чергу розглядає спір по суті в межах цієї справи про банкрутство.
Протягом розгляду господарським судом справи про банкрутство може змінюватися кількість та склад учасників процесу, їх статус, встановлюється особливий порядок представництва і волевиявлення осіб у судовому процесі, а прийняті під час процедур банкрутства судові акти вирішують не лише питання руху судової справи, а в багатьох випадках є остаточними судовими рішеннями з питань, віднесених до компетенції господарського суду під час процедур банкрутства, або з визначення судом строку виконання тієї чи іншої дії сторонами, іншими учасниками провадження у праві про банкрутство.
Для регулювання відносин неплатоспроможності (галузевих принципів), суттєве значення має принцип судового нагляду у відносинах неплатоспроможності та банкрутства, який розпочинається з призначення розпорядника майна чи ліквідатора банкрута.
Перш за все, наведений принцип полягає у нагляді за дотриманням інтересів кредиторів стосовно збереження об'єктів конкурсної маси, а також інтересів боржника щодо обґрунтованості грошових претензій кредиторів тощо. Суд у справі про банкрутство повинен сам приймати рішення стосовно виду та інтенсивності нагляду з урахуванням процедури провадження, особи боржника та арбітражного керуючого, а також інших обставин справи. Вказані висновки викладені в постанові Верховного суду в справі №903/69/18 від 14.06.2022.
З урахуванням викладеного, суд констатує, що справа про стягнення 238 039,00 грн за Договором надання послуг спецтехніки № 04/04-20 від 01 квітня 2020 року із Дочірнього підприємства «Закарпатський облавтодор» в особі Філії «Королівський спеціалізований кар'єр», щодо якого відкрито провадження у справі про банкрутство, підлягає розгляду за правилами господарського судочинства у межах провадження у відповідній справі про банкрутство, а отже керуючись приписами частини 3 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства заява Фізичної особи - підприємця Тимківа Юрія Степановича про видачу судового наказу щодо стягнення з боржника Дочірнього підприємства «Закарпатський облавтодор» в особі Філії «Королівський спеціалізований кар'єр» 238 039,00 грн підлягає розгляду за виключною підсудністю в межах розгляду справи № 907/985/23 про банкрутство боржника - Дочірнього підприємства «Закарпатський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 31 ГПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
З наведених обставин, враховуючи необхідність попередження розгляду спору з вимогами до боржника поза межами справи про банкрутство, суд дійшов висновку про необхідність передачі матеріалів справи №907/1132/25 за заявою Фізичної особи - підприємця Тимківа Юрія Степановича до боржника Дочірнього підприємства «Закарпатський облавтодор» в особі Філії «Королівський спеціалізований кар'єр» про стягнення 238 039,00 грн за підсудністю для розгляду Господарським судом Закарпатської області в межах справи про банкрутство №907/985/23.
Керуючись ст. ст. 29, 30, 31, 234 Господарського процесуального кодексу України, ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд
1. Матеріали справи №907/1132/25 за заявою Фізичної особи - підприємця Тимківа Юрія Степановича до боржника Дочірнього підприємства «Закарпатський облавтодор» в особі Філії «Королівський спеціалізований кар'єр» про стягнення 238 039,00 грн передати за підсудністю до Господарського суду Закарпатської області для розгляду в межах справи № 907/985/23 про банкрутство Дочірнього підприємства «Закарпатський облавтодор» Відкритого акціонерного товариства «Державна акціонерна компанія «Автомобільні дороги України».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена у порядку та строки, визначені статтями 254-257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Р.М. Лучко