вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"07" жовтня 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/928/25
Господарський суд Закарпатської області у складі судді Пригузи П.Д.,
за участю секретаря судового засідання Повідайчик Т.В.,
розглянувши в підготовчому засіданні матеріали справи №907/928/25
за заявою ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ,
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника -фізичної особи
за участю представників:
заявник - не з'явився;
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Закарпатської області із заявою про свою неплатоспроможність, в якій зазначає, що є боржником перед кредиторами банківськими та фінансовими установами.
Боржник зазначає, що відповідно до Конкретизованого списку кредиторів та боржників - загальна сума заборгованості перед кредиторами становить приблизно 594 421,1 грн., яку він не спроможний задовольнити, просить відкрити провадження у справі та увести процедуру реструктуризації боргів.
Ухвалою суду від 21.08.2025 заяву фізичної особи ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи, - залишено без руху для усунення недоліків заяви.
Ухвалою суду від 02.09.2025 прийнято заяву ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , про відкриття справи про його неплатоспроможність та призначено підготовче засідання суду на 16.09.2025 року.
Судом визнано явку боржника Деяк Віктора Васильовича обов'язковою у підготовче засідання суду і викликано його для участі у підготовчому засіданні суду. Зобов'язано боржника Деяк В.В. подати суду для огляду в підготовчому засіданні оригінали документів, та подати до суду письмові пояснення про правові підстави виникнення зобов'язань та виконати інші вимоги, що викладені в ухвалі суду.
Суд зазначає, що заявник Деяк Віктор Васильович в належний спосіб та своєчасно повідомлений про прийняття його заяви до розгляду та призначені підготовчі засідання у справі. Так, ухвали суду були направлені Деяку В.В. до його електронного кабінету та отримана ним, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа, яка міститься в матеріалах справи.
Деяком В.В. до суду було подано дві заяви про участь в засіданні в режимі ВКЗ, які відхилено судом.
В судове засідання 16.09.2025 Деяк В.В. не з'явився, причин неявки не повідомив.
Ухвалою суду від 16.09.2025 судом відкладено судовий розгляд справи на 07.10.2025 року. Судом визнано повторно явку заявника Деяка Віктора Васильовича, РНОКПП - НОМЕР_1 , обов'язковою у підготовче засідання суду і викликано його для участі у судовому засіданні.
Також, суд повторно зобов'язав заявника Деяк Віктора Васильовича, РНОКПП - НОМЕР_1 , виконати вимоги суду про обов'язкову явку в судове засідання та здійснення інших обов'язків, визначених судом.
В судове засідання 07.10.2025 Деяк В.В. не з'явився, заяв по суті справи або з процесуальних питань не подав, про причини нез'явлення в судове засідання та невиконання приписів судових рішень щодо організації підготовчого засідання не повідомив.
За таких обставин суд доходить висновку, що заявник повторно не з'явився в судові засідання у справі без поважних причин.
Вирішуючи питання наслідків повторної неявки заявника на виклик суду, суд зазначає, що статтею 216 ГПК України передбачено, що суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу. Про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання ухвалами.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.
Згідно ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, зокрема якщо: позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Частиною 3 ст. 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Положеннями частини другої статті 14 ГПК України передбачено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 13 ГПК України).
Відповідно до частини 11 статті 242 ГПК України, якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 242 ГПК України, днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
У пунктах 41-42 постанови Верховного Суду від 30.08.2022 у справі №459/3660/21 викладена правова позиція, що довідка про доставку документа в електронному вигляді до “Електронного кабінету» є достовірним доказом отримання адресатом судового рішення.
Отже, судом виконані всі можливі заходи щодо сповіщення боржника про необхідність явки в підготовче засідання та подачі документів для огляду в підготовчому засіданні.
Стаття 43 ГПК України зобов'язує сторін у справі добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідно вимог частини 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється самим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.
Згідно зі статтею 14 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно зі статтею 46 Господарського процесуального кодексу України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов'язків, передбачених статтею 46 Господарського процесуального кодексу України. Одним із прав, які надаються учасникам справи, є право брати участь в судовому засіданні, якщо інше не визначено законом (пункт 2 частини першої статті 42 Господарського процесуального кодексу України). Однак, це право не є абсолютним, оскільки учасники зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою (пункт 3 частини другої статті 42 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Крім того, за змістом частини третьої статті 196 Господарського процесуального кодексу України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Отже, учасник справи має право: а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов'язковою.
Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.
Саме до наведених вище правових висновків дійшов Верховний суд у складі Об'єднаної палати касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 по справі № 905/458/21.
В контексті викладеного суд зазначає, що право на судовий захист не є абсолютним, та судовому захисту не підлягає право, яким особа зловживає.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі Alimentaria Sanders S.A. v. Spain, заява № 11681/85, зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. На цьому акцентувала увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 січня 2023 року по справі № 9901/278/21.
Разом з цим у разі, якщо позивач не з'явився в судове засідання, однак, повідомив суду інформацію про причини своє неявки, суд має здійснити оцінку поважності таких причин. За відсутності такого повідомлення суд приймає рішення про залишення заяви без розгляду.
Питання поважності причин є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються відповідні обставини. Поважними причинами є лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, пов'язуються з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне вчинення певної процесуальної дії.
Боржник суду доказів неможливості брати участь в судових засіданнях, в чому полягає відсутність такої можливості, в розумінні процесуального законодавства, не надав.
Згідно з ч. 1 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, обов'язковість судового рішення (п. 5 ч. 3 ст. 2 ГПК України), а отже, боржник повинен виконувати покладений на нього обов'язок неухильно, дотримуватись вимог суду та чинного законодавства в частині обов'язкової явки в судове засідання.
Відповідно до приписів ч. ч. 7, 8 ст. 123, ст. 124, ч. 8 ст. 126 КУзПБ право на процедуру неплатоспроможності та отримання відповідного судового захисту своїх інтересів має лише добросовісний боржник (фізична особа).
Особиста явка боржника у судове засідання для з'ясування його особи та наміру, що останній дійсно бажає застосування до нього передбачених законодавством обмежень у процедурі неплатоспроможності, є обов'язковою.
Неявка заявника перешкоджає виконанню завдань підготовчого засідання, всебічному, повному та об'єктивному встановленню обставин справи, оскільки перешкоджає суду здійснити ідентифікацію заявника боржника, встановити його особу і дійсні наміри пройти судові процедури неплатоспроможності, повно і всебічно з'ясувати наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Вказані дії суду є неможливими без особистої участі боржника ОСОБА_1 у підготовчому засіданні, без з'ясування особистості боржника, суд позбавлений можливості відкрити провадження у справі про неплатоспроможність.
Суд висновує, що неявка заявника в засідання без повідомлення причин свідчить про його недобросовісне або, щонайменше, байдуже ставлення до вирішення справи про його неплатоспроможність.
Пунктом 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України передбачено, що суд залишає позов без розгляду, якщо: позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Згідно ч. 4 ст. 202 ГПК України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Системний аналіз змісту частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.
Правова позиція Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду (постанова від 18.11.2022 по справі № 905/458/21) зазначає, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду.
Крім того суд зазначає, що у справах про банкрутство фізичних осіб заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається самим боржником (ч. 1 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства). Окрім того, господарський суд має право за вмотивованим клопотанням сторін у справі про неплатоспроможність чи за своєю ініціативою вжити заходів для забезпечення вимог кредиторів у вигляді заборони виїзду боржника за кордон (ст. 118 Кодексу України з процедур банкрутства). Аналіз вищенаведених положень Кодексу України з процедур банкрутства дає підстави для висновку про те, що на етапі ініціювання відкриття провадження у справі про банкрутство фізичної особи, та як наслідок, вирішення питання про наявність чи відсутність підстав для вжиття заходів для забезпечення вимог кредиторів обов'язкова особиста присутність боржника у підготовчому засіданні.
До аналогічних висновків дійшов і Верховний Суд у своїй постанові від 08.11.2023 у справі №926/1402-б/23.
З наведених обставин і правових підстав суд доходить висновку, що заяву ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність належить залишити без розгляду.
Керуючись ст. 202, 226, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, ст. 117, 119 Кодексу України з процедур банкрутства, суд
1. Заяву ОСОБА_1 від 14.08.2025 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника фізичної особи - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строк, встановлені статтею 9 Кодексу України з процедур банкрутства та статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.
Копію ухвали надіслати заявнику.
Повний текст ухвали складено та підписано 07.10.2025 року.
Суддя П. Д. Пригуза