майдан Путятинський, 3/65, м. Житомир, 10002, тел. (0412) 48 16 20,
e-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, web: https://zt.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ 03499916
"07" жовтня 2025 р. м. Житомир Справа № 906/973/25
Господарський суд Житомирської області
Суддя Нестерчук С. С.
розглянув за правилами спрощеного позовного провадження справу
за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 )
до Приватного підприємства «БудКапітал Плюс»
про стягнення 18 084,00 грн
без повідомлення (виклику) сторін
І. СУТЬ СПОРУ
1. Стислий виклад позиції позивача
31.07.2025 Міжнародний міжвідомчий багатопрофільний навчально-бойовий центр підготовки підрозділів Національної гвардії України (далі - позивач) звернувся до Господарського суду Житомирської області з позовом до Приватного підприємства «БудКапітал Плюс» (далі - відповідач) про стягнення 18 084,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем строків поставки товарів за Договором №120СБС для гарантованого забезпечення потреб безпеки і оборони від 08.04.2025, внаслідок чого позивачем нарахована пеня.
Правові підстави: ст. 530, 655, 662, 663 Цивільного кодексу України та ст. 193, 216, 218 Господарського кодексу України.
2. Стислий виклад заперечень відповідача
Відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву на позов у порядку, передбаченому статтею 165 ГПК України.
ІІ. Процесуальні дії у справі. Заяви, клопотання
Ухвалою від 04.08.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі та вирішив здійснювати її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Ухвалу про відкриття провадження у справі сторони отримали в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету, що підтверджується довідками про доставку 04.08.2025 о 17:42 електронного листа.
Згідно з частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, а суд не має підстав для виклику сторін з власної ініціативи, згідно з ч. 5 ст. 252 ГПК України, справа розглядається за наявними у ній матеріалами.
Розгляд даної справи здійснюється судом без проведення судового засідання та повідомлення (виклику) сторін в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, що передбачено ч.13 ст.8 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, а також принципи змагальності та диспозитивності господарського судочинства, закріплені у статтях 13, 14, 74 ГПК України, суд дійшов висновку, що створено належні умови для реалізації учасниками процесу їхніх процесуальних прав, зокрема щодо висловлення правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
У разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення (ч. 4 ст. 240 ГПК України).
ІІІ. Фактичні обставини справи
Спір у справі виник у зв'язку з невиконанням відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо поставки товару, що стало підставою для нарахування позивачем штрафних санкцій у вигляді пені.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 76 ГПК України).
Перелік обставин, які є предметом доказування у справі:
1. Факт укладення договору між сторонами, його умови щодо строку поставки та відповідальність за неналежне виконання зобов'язань;
2. Факт невиконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасної поставки товару відповідно до умов договору.
Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
На підтвердження своїх вимог позивач надав суду належні та допустимі докази, на підставі яких суд установив такі обставини.
08.04.2025 між Міжнародним міжвідомчим багатопрофільним навчально-бойовим центром підготовки підрозділів (військова частина НОМЕР_1 Національної гвардії України) (замовник) та Приватним підприємством «БудКапітал Плюс» (постачальник) за результатом проведеної спрощеної закупівлі (UA-2025-03-13-013624-а) через електронну систему закупівель, укладено Договір №120СБС (далі- договір) на поставку електричних акумуляторів (далі - товар).
За умовами п. 1.1-1.3 договору постачальник зобов'язується у визначені договором строки поставити замовнику якісні товари спеціального призначення, а замовник прийняти і оплатити такі товари. Постачальник зобов'язується поставити у власність замовнику товар за кодом ДК 021:2015 31430000-9 електричні акумулятори.Загальна вартість товару без ПДВ становить 1 121 600,00 грн.
Даний договір укладений відповідно до пункту 8 Особливостей здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11.11.2022 №1275 “Деякі питання здійснення оборонних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» (зі змінами).
У пунктах 5.1, 5.3 договору сторони погодили строк поставки товару за цим договором до 30.04.2025. Факт поставки товару (в тому числі дата поставки) підтверджується підписаною сторонами та засвідченою їх печатками видатковою накладною.
Відповідно до п. 6.3.1 договору, постачальник зобов'язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором.
За умовами пункту 7.3 договору, за порушення строку поставки товару зазначеного у пункті 5.1 цього договору постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% вартості товару, з яких допущено прострочення виконання за кожен день прострочення.
Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2025 року, а в частині взаєморозрахунків - до їх повного виконання (п.12.1 договору).
Невід'ємною частиною договору є Додаток №1, в якому зазначені “Технічні умови» товару (п.13.2 договору).
Договір підписаний та скріплений печатками сторін.
На виконання умов укладеного між сторонами договору відповідач здійснив поставку товару, що підтверджується видатковими накладними:
№55 від 17.04.2025 на загальну суму 189 600,00 грн (без ПДВ);
№121 від 12.05.2025 на загальну суму 472 000,00 грн (без ПДВ);
№142 від 27.05.2025 на загальну суму 460 000,00 грн (без ПДВ).
Вказані видаткові накладні підписані з боку замовника (позивача) та постачальника (відповідача), а також скріплені їх печатками.
У зв'язку з порушенням відповідачем строків поставки, позивач засобами поштового зв'язку направив на адресу відповідача претензію №1 від 05.06.2025 про сплату штрафних санкцій, про що свідчить накладна №0836200010532, фіскальний чек та опис вкладення у цінний лист “Укрпошти».
Проте жодної відповіді на вказані претензії позивач не отримав.
Оскільки, відповідач не виконав вимогу, пред'явлену у претензії №1 від 05.06.2025 та позивач з метою захисту своїх порушених прав звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача штрафних санкцій (неустойки) розмірі 18 084,00 грн.
Відповідач не подав заперечень щодо позову та не надав суду доказів, які б свідчили про наявність обставин, що звільняють його від відповідальності.
ІV. МОТИВИ СУДУ
1. Норми права, які застосував суд
Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
За приписами п.1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Дослідивши зміст прав та обов'язки сторін у цій справі, суд визначив, що укладений між сторонами договір за правовою природою є господарським договором поставки.
Зміст прав та обов'язків учасників господарських відносин за договором поставки полягає в тому, що продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 712 ЦК України, ч. 1 ст. 265 ГК України).
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу.
Згідно з ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має бути виконано належним чином відповідно до закону, умов договору та інших актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п. 3 ч.1 ст. 611 ЦК України).
Статтею 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
За змістом частини першої статті 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Відповідно до частин першої, другої статті 217 ГК України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Положеннями статті 218 ГК України визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 231 ГК України у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах, зокрема, за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГК України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
2. Оцінка суду
Суд оцінює надані сторонами докази відповідно до статей 76-79, 86 ГПК України на підставі свого внутрішнього переконання, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Вирішуючи питання про наявність правових підстав для задоволення позову, господарський суд виходить з таких міркувань.
Судом установлено, що між сторонами укладено Договір, за умовами якого відповідач (постачальник) зобов'язався здійснити поставку товару - електричних акумуляторів на загальну суму 1 121 600,00 грн до 30.04.2025.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач здійснив поставку частини товару за видатковими накладними №121 від 12.05.2025 на суму 472 000 грн (з простроченням у 12 днів) та №142 від 27.05.2025 на суму 460 000 грн (з простроченням у 27 днів), тобто з порушенням строку, визначеного пунктом 5.1 договору. Доказів того, що прострочення поставки стало наслідком обставин непереборної сили або дій (бездіяльності) замовника, відповідач суду не надав.
Отже, суд визнає доведеним факт порушення відповідачем умов договору щодо строку поставки товару.
Суд зазначає, що відповідач, прийнявши на себе зобов'язання за договором, був належним чином обізнаний із визначеними сторонами строками поставки товару, а також з умовами договору щодо відповідальності за їх порушення. Погоджуючи пункт 7.3 договору, відповідач добровільно прийняв на себе ризик настання договірних наслідків у разі несвоєчасного виконання зобов'язань, зокрема обов'язок сплатити замовнику пеню у розмірі 0,1 відсотка вартості товару, з якого допущено прострочення, за кожен день такого прострочення.
Перевіривши обґрунтованість розрахунку пені за формулою: Вартість простроченого товару ? 0,1% ? кількість днів прострочення, суд вважає його правильним та таким, що відповідає умовам договору та положенням статті 231 ГК України.
Доказів, які б свідчили про наявність підстав для звільнення від відповідальності (ст. 617 ЦК України), відповідач не надав.
V. Висновки Суду
Розглянувши справу із застосуванням норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, на підставі повного та всебічного з'ясування обставин справи і досліджених доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення пені у сумі 18 084,00 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.
VІ. Судові витрати
Судові витрати позивача на сплату судового збору в розмірі 2 422,40 грн покладаються на відповідача відповідно до ч. 1 ст. 129 ГПК України у зв'язку з повним задоволенням позовних вимог.
У матеріалах справи відсутні докази понесення сторонами інших судових витрат, пов'язаних із розглядом цієї справи.
З цих підстав, керуючись статтями 2, 129, 233, 236, 237, 238, 241 ГПК України, Суд
1. Позов Міжнародного міжвідомчого багатопрофільного навчально-бойового центру підготовки підрозділів Національної гвардії України задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства «БудКапітал Плюс» на користь Міжнародного міжвідомчого багатопрофільного навчально-бойового центру підготовки підрозділів Національної гвардії України:
- 18 084,00 грн (вісімнадцять тисяч вісімдесят чотири гривні 00 копійок) - пеня;
- 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок) - судові витрати зі сплати судового збору.
Позивач: ІНФОРМАЦІЯ_2 (військова частина НОМЕР_1 ) (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 )
Відповідач: Приватне підприємство «БудКапітал Плюс» (код ЄДРПОУ 44905947; проспект Миру, буд. 19, кв.342 м. Житомир, Житомирська обл., 10004)
Це рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи мають право оскаржити це рішення до Північно - західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Після набрання рішення законної сили наказ може бути виданий за заявою стягувача, в якій має бути зазначена бажана форма його видачі (паперова або електронна).
Повне рішення складено 07.10.2025
Суддя С. НЕСТЕРЧУК