61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901, UA368999980313151206083020649
07.10.2025 Справа №905/1043/25
Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.,
за заявою: Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», м.Краматорськ
до боржника: Фізичної особи-підприємця Косенкової Людмили Миколаївни, м.Краматорськ
про видачу судового наказу в порядку наказного провадження
До Господарського суду Донецької області 02.10.2025 надійшла заява б/н від 01.10.2025 Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», м.Краматорськ про видачу судового наказу про стягнення з боржника, Фізичної особи-підприємця Косенкової Людмили Миколаївни, м.Краматорськ заборгованості за договором №1500 від 01.10.2015 постачання теплової енергії в гарячій воді для опалення та надання послуги з централізованого постачання гарячої води в сумі 97243,16 грн, з яких: 70827,34 грн - основна заборгованість, 5320,83 грн - 3% річних, 21094,99 грн - інфляційні втрати.
В обґрунтування заяви заявник посилається на невиконання боржником зобов'язань за договором №1500 від 01.10.2015 постачання теплової енергії в гарячій воді для опалення та надання послуги з централізованого постачання гарячої води, в частині оплати спожитої теплової енергії за період грудень 2021 року - березень 2024 року, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 70827,34 грн, на яку нараховані 3% річних та інфляційні втрати.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.10.2025 справа передана на розгляд судді Курило Г.Є.
Розглянувши подану заяву та додані до неї документи, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 12 Господарського процесуального кодексу України наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.
Частиною 1 статті 147 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.
Положеннями статті 148 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судовий наказ може бути видано за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, та в разі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Наявність спору про право, яке є підставою для відмови у прийнятті заяви про видачу судового наказу, вирішується суддею у кожному конкретному випадку, виходячи із характеру та обґрунтованості заявленої матеріально-правової вимоги і документів, доданих до заяви. Наявність спору можна встановити відсутністю документів, що підтверджують наявність суб'єктивного права у заявника; документів, що підтверджують порушення суб'єктивного права або документів, що підтверджують виникнення права вимоги. Крім того, мають ураховуватися обставини, якщо із доданих документів вбачається, що боржник заперечує, не визнає або оспорює свій обов'язок перед заявником (кредитором) або із доданих документів вбачається пропуск позовної давності, то така вимога може бути вирішена лише у позовному провадженні. Разом із тим лише той факт, що договірні зобов'язання не виконуються, без обґрунтування причин, не вважається наявністю спору про право.
Таким чином, для задоволення заяви про видачу судового наказу, суд повинен перевірити виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу, на підставі викладених у ній обставин та доданих до заяви доказів. Звертаючись із заявою про видачу судового наказу, заявник повинен, в тому числі, подати документи, що свідчать про безспірність його вимог.
Наведене зумовлено тим, що під час розгляду заяви про видачу судового наказу суд не розглядає справу по суті, не встановлює обставин справи та не здійснює оцінку доказів щодо їх змагальності та достовірності, адже наказне провадження є самостійним і спрощеним видом судового провадження у господарському судочинстві, у якому суддя в установлених законом випадках за заявою особи, якій належить право вимоги, без судового засідання і виклику стягувача та боржника на основі доданих до заяви документів видає судовий наказ, який є особливою формою судового рішення.
Окрім того, статтею 150 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги щодо форми та змісту заяви.
У п. п. 4, 5 ч. 2 ст.150 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у заяві повинно бути зазначено вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються; перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
Так, судом встановлено, що 01.10.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго» (виконавець, стягувач) та Фізичною особою-підприємцем Косенковою Людмилою Миколаївною (споживач, боржник) укладено договір №1500 постачання теплової енергії в гарячій воді для опалення та надання послуги з централізованого постачання гарячої води (договір), відповідно до п.1.1 якого, виконавець зобов'язується своєчасно постачати споживачеві відповідної якості теплову енергію в гарячій воді для опалення приміщення/приміщень та надавати послугу з централізованого постачання гарячої води, а споживач зобов'язується своєчасно оплачувати нарахування за встановленими тарифами у строки і на умовах, що передбачені цим договором.
Перелік приміщень споживача та точки розподілу, в яких здійснюється передача теплової енергії (опалення) та послуги з централізованого постачання гарячої води від виконавця споживачу, зазначений у Додатку 1 до цього договору, який є його невід'ємною частиною (п.1.2. договору).
Тарифи на теплову енергію та послугу з централізованого постачання гарячої води є регульованими та встановлюються уповноваженим державним органом (п.2.1. договору).
Споживач здійснює оплату за фактичний обсяг теплової енергії, спожитої за розрахунковий період та послугу з централізованого постачання гарячої води, згідно з показниками приладів обліку або на підставі наданих споживачем або виконаних виконавцем (спеціалізованим підприємством) теплових навантажень (у разі відсутності або виходу з ладу приладу обліку). У разі виникнення сумнівів щодо правильності наданого споживачем розрахунку теплових навантажень, виконавець має право замовити за власний рахунок в спеціалізованому підприємстві, що має відповідну ліцензію, розрахунок теплових навантажень приміщення/приміщень споживача. У такому разі нарахування за поставлену теплову енергію здійснюються на підставі виконаного спеціалізованим підприємством розрахунку теплових навантажень (п.2.4. договору).
Складові тарифів на теплову енергію та послугу з централізованого постачання гарячої води зазначаються у додатках до постанов уповноваженого державного органу, який встановлює тарифи і є загальнодоступною інформацією (п.2.5. договору).
Розрахунковим періодом є календарний місяць. Система оплати - щомісячна (п.3.1. договору).
За п.3.2. договору споживач здійснює оплату за розрахунковий період шляхом внесення грошових коштів через банківські установи на рахунок виконавця не пізніше 20 (двадцятого) числа місяця, що настає за розрахунковим. Плата вноситься на підставі платіжного документу (акту-рахунку або платіжної квитанції).
Виконавець надає споживачу платіжний документ до 15 числа місяця, що настає за розрахунковим шляхом залишення у поштовій скриньці споживача або безпосередньо вручає споживачу або його уповноваженому представнику. У разі неотримання платіжного документа, споживач самостійно або через свого уповноваженого представника отримує платіжний документ у виконавця за адресою, вказаною у пункті 9.5. цього договору. Неотримання споживачем платіжного документа не є підставою для несплати за теплову енергію та послуги з централізованого постачання гарячої води у строк, передбачений пунктом 3.2. цього Договору (п.3.3. договору).
У Додатку №1 до договору №1500 від 01.10.2015 сторони визначили точку продажу (розподілу) теплової енергії: Марата 14 (Соціалістична 29).
У підтвердження надання послуг заявником долучено до матеріалів заяви акти-рахунки, зокрема, за заявлений період грудень 2021 року - березень 2024 року. Також, заявником надано докази направлення актів-рахунків за вказаний період на адресу боржника 11.09.2025 (трекінг 8432002098578).
Поряд з цим, відповідно до п.п.3, 4 ч.3 ст.150 Господарського процесуального кодексу України, до заяви про видачу судового наказу додаються, зокрема, копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред'явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості; інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги.
Як було зазначено вище, в обґрунтування заявлених вимог заявник посилається на невиконання боржником зобов'язань за договором №1500 від 01.10.2015 постачання теплової енергії в гарячій воді для опалення та надання послуги з централізованого постачання гарячої води, в частині оплати спожитої теплової енергії за період грудень 2021 року - березень 2024 року.
Однак, в актах-рахунках за період грудень 2021 року - березень 2024 року вказано, що вони складені за договором №1500 від 01.11.2015.
З огляду на вище встановлене, акти-рахунки за період грудень 2021 року - березень 2024 року, що долучені до розглядуваної заяви, складені на виконання іншого договору на постачання теплової енергії, що існує між сторонами, а саме, на виконання договору №1500 від 01.11.2015.
Суд наголошує на неможливості існування одночасно декількох договорів на постачання теплової енергії щодо одного об'єкту (навіть за умови укладення їх між тими ж сторонами), а відтак є підстави вважати, що постачання теплової енергії боржнику здійснювалось з 01.11.2015 саме на підставі договору №1500 від 01.11.2015.
Договору №1500 від 01.11.2015 матеріали справи не містять.
На підставі вищевикладеного суд зазначає, що вимоги про стягнення заборгованості за поставлену теплову енергію, на яку нараховані 3% річних та інфляційні втрати, не мають ознак безспірності в розумінні ч. 1 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, а відтак не можуть бути розглянуті в порядку наказного провадження, натомість дані вимоги можуть бути розглянуті судом в порядку спрощеного позовного провадження.
Згідно з ч.1 ст.152 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у видачі судового наказу, зокрема, якщо: 1) заяву подано з порушеннями вимог статті 150 цього Кодексу; 8) із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.
Про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку відмовити заявнику у видачі судового наказу за поданою заявою на підставі п.п.1, 8 ч.1 ст.152 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 2-1, 8, 9 частини першої статті 152 цього Кодексу, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення її недоліків. Відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.
Керуючись статтями 12, 147, 148, 152, 153, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні заяви б/н від 01.10.2025 Товариства з обмеженою відповідальністю «Краматорськтеплоенерго», м.Краматорськ про видачу судового наказу про стягнення з боржника, Фізичної особи-підприємця Косенкової Людмили Миколаївни, м.Краматорськ заборгованості за договором №1500 від 01.10.2015 постачання теплової енергії в гарячій воді для опалення та надання послуги з централізованого постачання гарячої води в сумі 97243,16грн - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу підписано 07.10.2025.
Суддя Г.Є. Курило