вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
06.10.2025 м. ДніпроСправа № 904/2247/25
За позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , м. Львів
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 , м. Дніпро
про стягнення грошових коштів
Суддя ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4 .
Представники:
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: ОСОБА_2 , ОСОБА_5 , ордер серії АР № 1242983 від 29.05.2025, адвокат
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до ІНФОРМАЦІЯ_1 з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (далі - відповідач) грошові кошти за договором поставки продукції № 04/02/2024 у загальному розмірі 1 533 082,12 грн.
Ціна позову складається з наступних сум:
- заборгованість в загальному розмірі 1 456 412,50 грн;
- 3% річних у загальному розмірі 16 745,40 грн;
- інфляційні втрати у розмірі 59 924,22 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем умов договору в частині повної та своєчасної поставки товару.
Ухвалою від 08.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання на 02.06.2025.
29.05.2025 через систему "Електронний суд" від Відповідача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи та про відкладення судового засідання.
В судовому засіданні 02.06.2025 Позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання свого представника не направив, про дату та час повідомлений належним чином.
Ухвалою від 02.06.2025 відкладено підготовче засідання на 30.06.2025.
30.06.2025 через систему "Електронний суд" від Відповідача надійшла заява про відкладення судового засідання, в зв'язку з проведенням процесуальних (слідчих) дій у кримінальному провадженні № 12025082020000569 від 19.06.2025.
30.06.2025 через систему "Електронний суд" від Позивача надійшла заява про неможливість подати доказ, який витребовує суд, в якому просить поновити представнику ФОП ОСОБА_1 , адвокату ОСОБА_6 строк на надання повідомлення про неможливості надання витребуваного доказу - копії рахунку № 5 від 02.10.2024.
В судовому засіданні 30.06.2025 Позивач надав усні пояснення.
Відповідач в судове засідання свого представника не направив, про дату та час повідомлений належним чином.
Ухвалою від 30.06.2025 продовжено строк проведення підготовчого провадження на 30 днів по 08.08.2025 включно. Відкладено підготовче засідання на 04.08.2025.
30.07.2025 від відповідача через систему "Електронний суд" надійшла заява про зупинення провадження у справі до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку кримінального судочинства у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за №12025082020000569 від 19.06.2025.
04.08.2025 позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, проти задоволення заяви відповідача про зупинення провадження заперечив.
Відповідач в судове засідання свого представника не направив, про дату та час повідомлений належним чином.
Ухвалою від 04.08.2025 в задоволенні клопотання Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про зупинення провадження у справі відмовлено. Закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні на 01.09.2025.
27.08.2025 від відповідача через систему "Електронний суд" надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв'язку з викликом слідчим слідчого управління Головного управління Національної поліції в Запорізькій області майором поліції ОСОБА_7 викликано повісткою ОСОБА_2 на 01.09.2025 на 10 год. 30 хв. для проведення процесуальної (слідчої) дії у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР за №12025082020000569 від 19.06.2025, у якому ОСОБА_8 визнано потерпілим.
01.09.2025 відповідач в судове засідання не з'явився.
В судовому засіданні розпочато розгляд справи по суті. Суд заслухав вступне слово позивача та перейшов до дослідження доказів, наданих позивачем.
Враховуючи неявку відповідача та його клопотання про відкладення розгляду справи, суд розгляд справи відклав на 15.09.2025.
10.09.2025 до господарського суду надійшов запит Головного управління національної поліції в Запорізькій області про тимчасовий доступ до матеріалів справи. До даного запиту додано копію ІНФОРМАЦІЯ_2 у справі від 01.09.2025 № 331/3638/25, з якої вбачається, що слідчим відділенням ВП № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025082020000569, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.06.2025 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
15.09.2025 позивач в судовому засіданні надав усні пояснення.
Відповідач в судове засідання не з'явився, направив клопотання про перенесення розгляду справи.
Ухвалою від 15.09.2025 відкладено судове засідання з розгляду справи по суті на 06.10.2025. Зобов'язано позивача надати письмові пояснення щодо обставин, викладених в ухвалі ІНФОРМАЦІЯ_2 у справі № 331/3638/25 від 01.09.2025 та оригінал договору поставки продукції № 04.02/2024 для огляду в судовому засіданні.
01.10.2025 від позивача надійшов лист про надання оригіналу договору поставки продукції № 04.02/2024 з додатком №1 для огляду.
01.10.2025 від відповідача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про долучення письмових пояснень ОСОБА_2 до матеріалів справи.
03.10.2025 від позивача через систему "Електронний суд" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням повноважного представника на лікарняному.
Як вбачається з матеріалів справи, слідчим відділенням ВП № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025082020000569, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 19.06.2025 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.
В ухвалі Олександрівського районного суду міста Запоріжжя від 01.09.2025 у справі № 331/3638/25 зазначено, в тому числі, наступне.
«До відділу поліції № 2 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області надійшла заява від ОСОБА_2 про те, що в період часу з 2024 по травень 2025 року, невстановлені особи, шляхом обману, заволоділи грошовими коштами ФОП ОСОБА_9 , чим спричинили ФОП ОСОБА_9 майнову шкоду.
Допитаний в якості потерпілого ОСОБА_2 надав показання про те, що ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 », засновником та керівником якого є ОСОБА_10 , займається виготовленням обладнання для проколів ґрунту та подальшої прокладки та ремонту інженерних комунікацій мод ПУЛ 25, ПУЛ 30, ПУЛ ЗОВУ.
В 2017 році до ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 » звернулось КП « ІНФОРМАЦІЯ_4 » м. Запоріжжя з метою придбання обладнання, виробником якого в Україні є ТОВ « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». На замовлення КП « ІНФОРМАЦІЯ_4 » було вироблено 2 установки, які були поставлені замовнику….
……При цьому, ОСОБА_10 , комерційний диркетор КП « ІНФОРМАЦІЯ_4 » повідомив, що установку треба буде поставити до ФОП ОСОБА_1 , а вона поставить установку безпосередньо КП « ІНФОРМАЦІЯ_4 »
Після того як ФОП ОСОБА_1 виграла тендер на поставку обладнання, між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір на поставку продукції 04/02/2024. Загальна сума за договором складала 2032825 грн.
За умовами договору, укладеного між ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_1 зробила передоплату в розмірі 50% від суми договору.
За умовами договору установка мала бути поставлена до кінця грудня 2024 року.
Коли установка була виготовлена, про це була повідомлена ФОП ОСОБА_1 , а саме про те, що установка готова та вона може бути поставлена. ФОП ОСОБА_1 повідомила, щоб вони поставили установку безпосередньо до ІНФОРМАЦІЯ_4 » в м. Запоріжжя.......
Після чого він зв'язався з КП « ІНФОРМАЦІЯ_4 » та поставив установку……
…….. представники КП « ІНФОРМАЦІЯ_4 » повідомили, що вони повністю розрахуються за умовами договору з ФОП ОСОБА_1 , а остання проведе повний розрахунок за умовами договору з ним.
Але до теперішнього часу ФОП ОСОБА_1 за умовами договору не провела повний розрахунок.
На початку квітня 2025 року КП « ІНФОРМАЦІЯ_4 » перерахував на рахунок ФОП ОСОБА_1 усі гроші за умовами договору.
……
30.06.2025 на підставі ухвали слідчого судді Олександрівського районного суду міста Запоріжжя проведено огляд на території КП « ІНФОРМАЦІЯ_4 », в ході якого оглянуто установку проколу ґрунту мод. ПУЛ 30, встановлено, що установка поставлена в повному комплекті та знаходиться в робочому стані…»
Враховуючи викладене, з метою повного та всебічного розгляду справи, суд ухвалою від 15.09.2025 витребував у позивача пояснення щодо вищевикладеного, для чого відклав розгляд справи на 06.10.2025.
В судове засідання 06.10.2025 з'явились представник відповідача і сам відповідач ФОП ОСОБА_2 , який пояснив, що ним на виконання умов договору на поставку продукції 04/02/2024 установка проколу ґрунту мод. ПУЛ 30 була поставлена на КП « ІНФОРМАЦІЯ_4 » м. Запоріжжя, після чого ним також на вимогу було поставлено на вимогу КП « ІНФОРМАЦІЯ_4 » було поставлено ще розширювач ґрунту 325 мм та спеціальне масло для цієї установки. Після чого КП « ІНФОРМАЦІЯ_4 » повідомив відповідача, що він повністю розрахувався з ОСОБА_1 .
В свою чергу, позивач пояснень щодо цього суду не надав, зазначивши, що він не має повного доступу до тексту ухвали у кримінальному провадженні у справі № 331/3638/25, та просить відкласти розгляд справи.
Зважаючи на вищевикладене, суд зазначає наступне.
Розгляд справ в суді здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Співставляючи стадії процесу доказування та стадії судового процесу, суд враховує, що згідно із статтею 177 Господарського процесуального кодексу України завданнями підготовчого провадження є: 1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; 2) з'ясування заперечень проти позовних вимог; 3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; 4) вирішення відводів; 5) визначення порядку розгляду справи; 6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.
За змістом статей 181, 182 Господарського процесуального кодексу України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Підготовче засідання проводиться судом з повідомленням учасників справи. У підготовчому засіданні суд, у тому числі, з'ясовує, чи надали сторони докази, на які вони посилаються у позові і відзиві, а також докази, витребувані судом чи причини їх неподання; вирішує питання про проведення огляду письмових, речових і електронних доказів у місці їх знаходження; вирішує питання про витребування додаткових доказів та визначає строки їх подання, вирішує питання про забезпечення доказів, якщо ці питання не були вирішені раніше; встановлює порядок з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, та порядок дослідження доказів, якими вони обґрунтовуються під час розгляду справи по суті, про що зазначається в протоколі судового засідання; призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті; здійснює інші дії, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.
У главі 3 розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України закріплені положення, які встановлюють порядок реалізації принципу "диспозитивності господарського судочинства" у підготовчому засіданні. Він полягає в тому, що кожен учасник справи може довести певні обставини справи, подавши відповідні докази, надавши пояснення чи заперечення саме під час підготовчого провадження. Це зумовить чітко визначене загальне спрямування судового розгляду, окреслить коло питань, що підлягають розв'язанню на стадії судового розгляду та дозволить процесуально зекономити час розгляду справи. Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 12.08.2021 у справі № 910/17567/19, від 09.11.2021 у справі № 913/20/21.
Відповідно до статті 194 Господарського процесуального кодексу України завданнями розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.
Тобто, вирішення спору на підставі матеріалів, які зібрані поза межами підготовчого провадження, не відповідає завданням, які визначені процесуальним законом для кожної стадії господарського процесу.
Стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя та завданням господарського судочинства. На важливість дотримання строку на подання доказів звертав свою увагу Верховний Суд й раніше у постановах від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 03.04.2019 № 913/317/18, від 03.10.2019 у справі № 902/271/18.
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що, реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Господарським процесуальним законодавством не врегульовано питання щодо повернення суду першої інстанції до стадії підготовчого провадження після його закриття.
Разом з тим Європейський суд зазначає, що не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним (Рішення Суду у справі Жоффре де ля Прадель проти Франції від 16 грудня 1992 року).
Згідно зі статтею 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
У своїй практиці ЄСПЛ неодноразово наголошував, що право на доступ до суду не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Проте встановлені обмеження не повинні обмежувати доступ, наданий особам, у такий спосіб або такою мірою, що підриватимуть саму суть цього права. Крім того, обмеження буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законну мету, та у разі відсутності розумного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та метою, якої прагнуть досягти (рішення від 17 січня 2012 року у справі "Станев проти Болгарії" (Stanev v. Bulgaria), заява № 36760/06).
Реалізуючи положення Конвенції, необхідно уникати занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, оскільки доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але й реальним. Надмірний формалізм при вирішенні питання щодо прийняття позовної заяви або скарги є порушенням права на справедливий судовий захист.
У рішенні від 13 січня 2000 року у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" (Miragall Escolano and others v. Spain, заява № 38366/97) та у рішенні від 28 жовтня 1998 року у справі "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" (Perez de Rada Cavanilles v. Spain) ЄСПЛ вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх вимог. Це визнано порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції.
Суд повинен реалізовувати своє основне завдання, а саме справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення спорів та заяв на засадах верховенства права з метою ефективного забезпечення кожному права на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод. Формальний підхід суду до здійснення своїх повноважень на будь-якій стадії судового процесу може призвести до порушення права особи на справедливий судовий розгляд.
Статтею 177 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що завданнями підготовчого провадження є, зокрема, остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів.
В постанові від 02.10.2019 у справі № 916/2421/18, Верховний Суд погодився у питанні можливості повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття у випадку, якщо судом встановлено замовчування відповідачем важливого питання, яке мало б бути вирішено саме на стадії підготовчого провадження. На думку Верховного Суду: “стадія підготовчого провадження з огляду на її мету є не формальною, а реальною запорукою здійснення ефективного правосуддя на стадії розгляду справи по суті, тож належне та добросовісне ставлення до стадії підготовчого провадження як з боку суду, так і з боку всіх учасників справи, є таким, що у повній мірі відповідає засадам справедливого правосуддя. На важливість дотримання строку на подання доказів звертав свою увагу Верховний Суд й раніше у постановах від 06.02.2019 у справі № 916/3130/17, від 03.04.2019 № 913/317/18".
Верховний Суд в ухвалі від 22.06.2021 у справі № 923/525/20 також зазначив про те, що “місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов висновку про можливість повернення до розгляду справи на стадію підготовчого провадження після його закриття, виходячи з фактів неотримання відповідачем копій ухвали від 09.06.2020 про відкриття провадження у справі, ухвали від 15.07.2020 про відкладення розгляду справи, ухвали від 11.08.2020 про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті, які (ухвали) повернулися до господарського суду, що підтверджується наявними у справі доказами. При цьому господарськими судами було враховано клопотання відповідача про відновлення підготовчого провадження, яке (клопотання) обґрунтовується тим, що про судову справу відповідач дізнався тоді, коли підготовче провадження вже було закрито, що позбавило його можливості надати відзив на позовну заяву та скористатися іншими правами, наданими сторонам на стадії підготовчого провадження».
Отже, відповідно до практики Верховного Суду, суди першої інстанції за наявності певних обставин можуть прийняти рішення про повернення до стадії підготовчого провадження після його закриття для вчинення тих чи інших процесуальних дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження. Разом з тим такі обставини мають бути вагомими, оскільки можливість повернення до стадії підготовчого провадження з будь-яких підстав нівелює саме значення стадій господарського процесу: як підготовчого провадження, так і стадії розгляду справи по суті (ВС КГС, справа № 921/174/21 від 14.03.2023 р.)
Суд бере до уваги, що за змістом ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, розумні строки розгляду справи судом.
Наведені конституційні засади означають серед іншого неприпустимість таких дій суду щодо строку розгляду справи, що не мають об'єктивного та розумного обґрунтування.
Згідно ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави; суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі; розумність строків розгляду справи судом є одним з основних засад (принципів) господарського судочинства.
Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
При цьому, розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Розумним, зокрема вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).
Слід також відзначити, що з практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.
Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті статті 6 Конвенції, у зв'язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв'язку з поведінкою заявників.
Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Оскільки в даному випадку з'ясовано додаткові обставини, які підлягають дослідженню судом, враховуючи, що даний випадок є винятковим та потребує здійснення дій, які можуть бути реалізовані лише на стадії підготовчого провадження, для забезпечення можливості належного доказування обставин справи, з метою повного, справедливого та всестороннього розгляду даної справи і прийняття законного, обґрунтованого рішення у ній, суд дійшов висновку щодо необхідності повернення у підготовче провадження, призначення судового засідання з урахуванням строків, передбачених ч. 3 ст. ст. 177 Господарського процесуального кодексу України та залучення до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача КП « ІНФОРМАЦІЯ_4 » ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 )
Керуючись ст. 6, 42, 177,181, 182, 207, 232-236 ГПК України, суд,-
1. Повернутись до стадії розгляду справи у підготовчому провадженні.
2. Залучити до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача Комунальне підприємство « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (
АДРЕСА_2 . Призначити підготовче засідання на 27.10.2025 о 12:45 год. Судове засідання відбудеться в режимі відеоконференції у приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в кабінеті № 1-104 за адресою: м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.
4. Позивачу направити 3-й особі копію позовної заяви з додатками, докази чого надати суду до наступного судового засідання.
5. КП « ІНФОРМАЦІЯ_4 » - надати письмові докази по суті справи, підтверджені належними доказами.
6. Враховуючи запровадження воєнного стану в Україні, приймаючи до уваги неможливість забезпечення на даний час безпеки учасників судових проваджень, визнати явку представників в судове засідання необов'язковою.
Рекомендувати утриматися від безпосередньої участі у судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області та роз'яснити учасникам справи можливість подання пояснень, заяв чи клопотань не пізніше ніж за три дні до судового засідання на адресу суду:
- за допомогою сервісу "Електронний суд";
- засобами поштового зв'язку: АДРЕСА_3 .
7. Повідомити учасників справи про те, що інформація у цій справі доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням::
ІНФОРМАЦІЯ_6 . Рекомендувати учасникам справи надати суду інформацію щодо всіх наявних засобів зв'язку для оперативного повідомлення про дату, час та місце підготовчого/судового засідання у справі (електронна пошта, номер телефону тощо).
Господарський суд зазначає про те, що відповідно до Рекомендацій Ради суддів України, викладених у листі № 9рс-186/20 від 16.03.2020, сторони та інші учасники справи мають право подати до суду заяви про розгляд справ за їх відсутності. За умови надходження таких заяв від усіх учасників справи справа може бути розглянута судом за наявними матеріалами.
Суд звертає увагу сторін, що ознайомлення з матеріалами справи можливе в системі "Електронний суд" шляхом подання відповідної заяви.
Повідомити учасників справи, що з 18.10.2023 введено в дію Закон від 29.06.2023 №3200-ІХ щодо обов'язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (далі - в ЄСІТС), яким встановлено, що:
- позовна заява, інші заяви по суті справи, а також будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету. Особа, яка подає до суду процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов'язку зазначення таких відомостей;
- особа, яка зареєструвала електронний кабінет, може подавати документи до суду в електронній формі виключно в ЄСІТС. Однак це не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі;
- учасникам справи, які мають електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення в електронній формі виключно через електронні кабінети в ЄСІТС, що не позбавляє права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою;
- процесуальні наслідки звернення до суду особи без реєстрації електронного кабінету встановлені Кодексом у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду. Такі наслідки застосовуються судом також, якщо інтереси особи, яка зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, представляє адвокат.
Звернути увагу учасників судового процесу, що відповідно до частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов'язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення- 06.10.2025 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Повну ухвалу складено 07.10.2025.
Суддя ОСОБА_3