вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"30" вересня 2025 р. Cправа № 902/830/25
за позовом: Директора ТОВ "ІМ АКУМ" Савкова Олександра Ростиславовича (вул. Марії Приймаченко, буд. 8-г, корп. № 3, кв. 33, м. Вінниця, 21012)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМ АКУМ" (вул. Миколаївська, буд. 10, кв. 23, м. Вінниця, Вінницький р-н., Вінницька обл., 21002)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАРД СТОК ТРЕЙД" (вул. Сверстюка Євгена, буд. № 19, м. Київ, 02002; вул. Бойчука Михайла, буд. 13, м. Київ, 01103)
про визнання припиненими трудових відносин
Суддя Яремчук Ю.О.
Секретар судового засідання Надтока Т.О.
за участю представників сторін:
позивача: Гончаров М.В.
відповідача 1: не з'явився
відповідача 2: не з'явився
20.06.2025 до Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява директора ТОВ “ІМ АКУМ» Савкова Олександра Ростиславовича до Товариства з обмеженою відповідальністю “ІМ АКУМ» до Товариства з обмеженою відповідальністю “АВАРД СТОК Трейд» про звільнення ОСОБА_1 від сплати судового збору у розмірі 6056,00 грн за подання до суду позовної заяви про визнання припиненими трудових відносин на посаді директора ТОВ “ІМ АКУМ» та зобов'язання ТОВ “ІМ АКУМ» вчиняти певні дії; визнати трудові відносини між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ТОВ “ІМ АКУМ» (ідент код. 43736525) припиненими з 16.01.2025 у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з посади директора з власним бажанням на підставі частини 1 статті 38 КЗпП України; зобов'язати ТОВ “ІМ АКУМ» (вул. Миколаївська, буд. 10, кв. 23, м. Вінниця, Вінницький р-н., Вінницька обл., 21002, код ЄДРПОУ 43736525) подати суб'єкту державної реєстрації заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про зайняття ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) посади директора в Товаристві з обмеженою відповідальністю “ІМ АКУМ».
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 902/830/25 розподілено судді Яремчуку Ю.О.
Ухвалою суду від 24.06.2025 у задоволенні клопотання директора ТОВ “ІМ АКУМ» Савкова О.Р. про звільнення від сплати судового збору за подання позову у справі № 902/830/25 - відмовлено. Позовну заяву директора ТОВ “ІМ АКУМ» ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю “ІМ АКУМ» до Товариства з обмеженою відповідальністю “АВАРД СТОК Трейд» про визнання припиненими трудових відносин на посаді директора ТОВ “ІМ АКУМ» та зобов'язання ТОВ “ІМ АКУМ» вчиняти певні дії; визнати трудові відносини між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ТОВ “ІМ АКУМ» (ідент код. 43736525) припиненими з 16.01.2025 у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з посади директора з власним бажанням на підставі частини 1 статті 38 КЗпП України; зобов'язати ТОВ “ІМ АКУМ» (вул. Миколаївська, буд. 10, кв. 23, м. Вінниця, Вінницький р-н., Вінницька обл., 21002, код ЄДРПОУ 43736525) подати суб'єкту державної реєстрації заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що міститься в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про зайняття ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) посади директора в Товаристві з обмеженою відповідальністю “ІМ АКУМ» - залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом десяти днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
25.06.2025 від представника позивача надійшла заява (вх. № канц. 01-34/6774/25 від 25.06.2025) про усунення недоліки до позовної заяви, яка визнана судом як така, що подана в строк встановлений ухвалою суду від 24.06.2025.
Ухвалою суду від 30.06.2025 відкрито провадження у справі 902/830/25. Визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання у справі призначено на 02.09.2025.
На визначену дату судом в судове засідання з'явився представник позивача. Представники відповідачів не з'явились, про дату, час та місце судового засідання належним чином повідомлені ухвалою суду від 30.06.2025.
За результатами проведеного судового засідання суд дійшов висновку про відкладення судового розгляду справи по суті, для необхідності повідомлення відповідачів про розгляд справи, про що винесено ухвалу, яку занесено до протоколу судового засідання.
Ухвалою суду від повідомлено учасників справи про розгляд справи по суті, що відбудеться 30.09.2025. Розміщено оголошення на веб порталі судової влади (Господарського суду Вінницької області) про розгляд справи, у якій відповідачами є Товариство з обмеженою відповідальністю "ІМ АКУМ" (вул. Миколаївська, буд. 10, кв. 23, м. Вінниця, Вінницький р-н., Вінницька обл., 21002, код ЄДРПОУ 43736525) та Товариства з обмеженою відповідальністю "АВАРД СТОК ТРЕЙД" (вул. Сверстюка Євгена, буд. № 19, м. Київ, 02002; вул. Бойчука Михайла, буд. 13, м. Київ, 01103) .
На визначену дату судом в судове засідання з'явився представник позивача.
Представники відповідачів не з'явились, про дату час та місце судового засідання належним чином повідомлені ухвалою суду від 30.09.2025, яка направлялася на встановлену адресу реєстрації місця проживання відповідачів, та повернуто на адресу суду із відмітками поштового відділення причин повернення: "адресати відсутні за вказаною адресою". Згідно із п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (абзац третій підпункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", яка стосується попередньої редакції ГПК України та на даний час є чинною).
Також відповідно до висновків КАС ВС, викладених у постанові від 23.11.2023 у справі №990/14340/23, кореспонденція із позначкою "адресат відсутній" з урахування конкретних обставин може вважатися належним доказом виконання судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу.
Крім того, суд зазначає, що ухвалу суду про відкриття провадження у справі №902/830/25 офіційно оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua, доступ до якого є безоплатним та цілодобовим.
Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідачів про судове провадження у даній справі.
У визначений судом строк відзиву відповідачми на позовну заяву до суду не надійшло.
За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідачі не скористалися своїм правом на подання відзивів, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
Розглядаючи дану справу, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
З огляду на достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, беручи до уваги принципи змагальності сторін та диспозитивності господарського судочинства, передбачені п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, у межах наданих йому повноважень, створив належні умови учасникам судового процесу для реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.
Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступне.
Фактичними підставами позову є позбавлення позивача можливості самостійно припинити трудові відносини з відповідачем 1 за власним бажанням, оскільки останнім не було прийнято рішення про його звільнення, у зв'язку з непроведенням загальних зборів учасників.
Із наявних доказів в матеріалах справи судом встановлено наступне: ТОВ «ІМ АКУМ», ідентифікаційний код 43736525, зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань 30.07.2020.
Згідно наказу ТОВ «ІМ АКУМ» № 1-К від 06.08.2020 ОСОБА_1 приступив до виконання обов'язків директора ТОВ «ІМ АКУМ» з 30.07.2020.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» оголошено воєнний стан, який безперервно триває з 24.02.2022 та продовжено відповідними законами України і на цей час.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовій службі за призовом під час мобілізації в період запровадження воєнного стану відповідно до Указу Президента України від 24 лютого 2022 року №69/2022 «Про загальну мобілізацію» та проходив військову службу:у військовій частині НОМЕР_2 Національної гвардії України з 28.02.2022, що підтверджується довідкою № 400 від 11.03.2022 військової частини НОМЕР_2 ; у військовій частині НОМЕР_3 з 26.02.2023 по теперішній час, що підтверджується довідкою № 5002 від 01.09.2023 (а.с. 7).
Позивачем стверджується, що з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань позивач дізнався про те, що у червні 2022 року змінився єдиний учасник ТОВ «ІМ АКУМ» з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , на ТОВ «АВАРД СТОК ТРЕЙД», ідентифікаційний код 44409497. Так, від попереднього власника ТОВ «ІМ АКУМ» ОСОБА_2 позивач одержав фотокопію Акту приймання-передачі частки у статутному капіталі ТОВ «ІМ АКУМ» від 16.06.2022. Згідно якого ОСОБА_2 передав, а ТОВ «АВАРД СТОК ТРЕЙД» прийняло частку в статутному капіталі ТОВ «ІМ АКУМ» у розмірі 100%, номінальною вартістю 70 000,00 грн.
ТОВ «АВАРД СТОК ТРЕЙД» згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зареєстровано за адресою: Україна, 02002, місто Київ, вул. Сверстюка Євгена, будинок 19. Також у Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань по ТОВ «ІМ АКУМ» зазначено місцезнаходження єдиного учасника - ТОВ «АВАРД СТОК ТРЕЙД» за адресою: Україна, 01103, місто Київ, вул. Михайла Бойчука, будинок 13.
ОСОБА_1 надсилав ТОВ «АВАРД СТОК ТРЕЙД» як єдиному учаснику ТОВ «ІМ АКУМ» заяву від 10.01.2025 (тричі) про звільнення з посади директора за власним бажанням з 16.01.2025 припиненням виконання обов'язків директора ТОВ «ІМ АКУМ»,
Згідно трекінгу відстеження відправлення на сайті АТ «УКРПОШТА» (https://track.ukrposhta.ua/tracking) цінні листи № 2101200032754, № 2101200032738 та № 2101200030085 повернулися ОСОБА_1 у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Як слідує з матеріалів справи, 10.03.2025 адвокат Гончаров М.В. надіслав АТ «Укрпошта» запит від 10.03.2025 № 217 щодо надання інформації з копіями підтверджуючих документів про причини невручення кур'єром АТ «Укрпошта» поштових відправлень № 2101200032754 та № 2101200032738 одержувачу - ТОВ «АВАРД СТОК ТРЕЙД».
Листом № 1.03.009.004.-9176-25 від 14.03.2025 АТ «Укрпошта» повідомила, що за адресою: вул. Михайла Бойчука, будинок 13, місто Київ ТОВ «АВАРД СТОК ТРЕЙД» не знаходиться. За вказаною адресою розташований житловий багатоквартирний будинок, вивіска з назвою ТОВ «АВАРД СТОК ТРЕЙД» відсутня, порядок доставки пошти товариство з відділенням № 103 м. Київ не узгоджувало, уповноважені особи на одержання пошти не визначені.
19.05.2025 позивач надіслав рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення № 2103200099398 на адресу ТОВ «АВАРД СТОК ТРЕЙД», яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань, а саме: вул. Сверстюка Євгена, буд. 19, м. Київ, заяву ОСОБА_1 про звільнення з посади директора ТОВ «ІМ АКУМ», копію довідки про проходження військової служби та повідомлення від 16.05.2025 про проведення загальних зборів учасників ТОВ «ІМ АКУМ» з порядком денним про звільнення ОСОБА_1 з посади директора згідно поданої заяви від 10.01.2025.
Згідно трекінгу відстеження відправлення на сайті АТ «УКРПОШТА» (https://track.ukrposhta.ua/tracking) цінний лист № 2103200099398 повернувся 03.06.2025 ОСОБА_1 у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Водночас, 19.05.2025 позивач надіслав рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення № 2103200099380 на адресу ТОВ «АВАРД СТОК ТРЕЙД», яка зазначена в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань по ТОВ «ІМ АКУМ», а саме: вул. Михайла Бойчука, будинок 13, місто Київ, заяву ОСОБА_1 про звільнення з посади директора ТОВ «ІМ АКУМ», копію довідки про проходження військової служби та повідомлення від 16.05.2025 про проведення загальних зборів учасників ТОВ «ІМ АКУМ» 01.07.2025 з порядком денним про звільнення ОСОБА_1 з посади директора згідно поданої заяви від 10.01.2025.
Згідно трекінгу відстеження відправлення на сайті АТ «УКРПОШТА» (https://track.ukrposhta.ua/tracking) цінний лист № 2103200099380 повернувся 04 червня 2025 року ОСОБА_1 у зв'язку із закінченням терміну зберігання.
Спір виник внаслідок неможливості позивача звільнитись із займаної посади директора, на загальних зборах, що призначені на 01.07.2025, єдиний учасник не прибув, на підставі чого позивач звернувся до суду з позовом про припинення з посади директора та зобов'язання відповідача внести зміни до відомостей про керівника відповідача у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Використання примусової праці забороняється.
Конституційний Суд України у рішеннях від 07.07.2004 № 14-рп/2004, від 16.10.2007 № 8-рп/2007 та від 29.01.2008 № 2-рп/2008 зазначив, що визначене статтею 43 Конституції України право на працю розглядає як природну потребу людини своїми фізичними і розумовими здібностями забезпечувати своє життя. Це право передбачає як можливість самостійно займатися трудовою діяльністю, так і можливість працювати за трудовим договором чи контрактом.
Свобода праці передбачає можливість особи займатися чи не займатися працею, а якщо займатися, то вільно її обирати, забезпечення кожному без дискримінації вступати у трудові відносини для реалізації своїх здібностей. За своєю природою право на працю є невідчужуваним і по суті означає забезпечення саме рівних можливостей для його реалізації.
Так, відповідно до ст. ст. 2, 5-1 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) право громадян України на працю, серед іншого, включає право на вільний вибір професії, роду занять і роботи. Держава гарантує працездатним громадянам, які постійно проживають на території України вільний вибір виду діяльності. Згідно зі ст. ст. 22 КЗпП України будь-яке пряме або непряме обмеження прав чи встановлення прямих або непрямих переваг при укладенні, зміні та припиненні трудового договору не допускається.
Частиною 1 статті 3 Кодексу законів про працю України встановлено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.
Законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього (ст. 4 КЗпП України).
Відповідно до ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем - фізичною особою), за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець - фізична особа) зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Трудовим договором можуть встановлюватися умови щодо виконання робіт, які вимагають професійної та/або часткової професійної кваліфікації, а також умови щодо виконання робіт, які не потребують наявності у особи професійної або часткової професійної кваліфікації.
Однією з підстав припинення трудового договору є його розірвання з ініціативи працівника (п. 4 ч. 1 ст. 36 КЗпП України).
Статтею 38 КЗпП України визначено, що працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це роботодавця письмово за два тижні. У разі, коли заява працівника про звільнення з роботи за власним бажанням зумовлена неможливістю продовжувати роботу (переїзд на нове місце проживання; переведення чоловіка або дружини на роботу в іншу місцевість; вступ до закладу освіти; неможливість проживання у даній місцевості, підтверджена медичним висновком; вагітність; догляд за дитиною до досягнення нею чотирнадцятирічного віку або дитиною з інвалідністю; догляд за хворим членом сім'ї відповідно до медичного висновку або особою з інвалідністю I групи; вихід на пенсію; прийняття на роботу за конкурсом, а також з інших поважних причин), роботодавець повинен розірвати трудовий договір у строк, про який просить працівник.
Якщо працівник після закінчення строку попередження про звільнення не залишив роботи і не вимагає розірвання трудового договору, роботодавець не вправі звільнити його за поданою раніше заявою, крім випадків, коли на його місце запрошено іншого працівника, якому відповідно до законодавства не може бути відмовлено в укладенні трудового договору.
Працівник має право у визначений ним строк розірвати трудовий договір за власним бажанням, якщо роботодавець не виконує законодавство про працю, умови колективного чи трудового договору, чинив мобінг (цькування) стосовно працівника або не вживав заходів щодо його припинення, що підтверджено судовим рішенням, що набрало законної сили.
Згідно з ч. 3 ст. 80 Господарського кодексу України Товариством з обмеженою відповідальністю є господарське товариство, що має статутний капітал, поділений на частки, і несе відповідальність за своїми зобов'язаннями тільки своїм майном. Учасники товариства, які повністю сплатили свої вклади, несуть ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, у межах своїх вкладів.
Порядок створення та порядок діяльності окремих видів господарських товариств регулюються законом (ч. 1 ст. 79 Господарського кодексу України).
Частиною 1 статті 29 Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» визначено, що загальні збори учасників є вищим органом товариства.
Відповідності до ч. 1 ст. 30 Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства.
Відповідно до частин 1, 2, 4 статті 98 Цивільного кодексу України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.
З огляду на викладене, позивач як директор Товариства не має самостійних повноважень щодо вирішення питання про своє звільнення з посади директора.
Отже, не з'явлення учасника відповідача на Загальні збори унеможливлює вирішення питання про звільнення ОСОБА_1 з посади директора цього Товариства. Таким чином, у позивача відсутня можливість припинити трудовий договір в інший спосіб, окрім звернення до суду.
Згідно з ч.ч. 1-3 ст. 99 Цивільного кодексу України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.
Процедура звільнення з ініціативи працівника визначена ст. 38 КЗпП України, ст. ст. 30, 39 Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», відповідно до яких праву директора на звільнення кореспондує обов'язок учасників товариства розглянути заяву директора про звільнення.
Відповідно до трудового законодавства України керівник товариства (директор), як будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні. Разом із тим, особливість звільнення директора полягає в тому, що воно відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18.
Згідно з положеннями зазначеними в ч.ч. 1-5 ст. 32 Закону України “Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників скликаються виконавчим органом товариства. Статутом товариства може бути визначений інший орган, уповноважений на скликання загальних зборів учасників. Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний. Якщо до порядку денного включено питання про внесення змін до статуту товариства, до повідомлення додається проект запропонованих змін.
У постанові Верховного Суду від 19.01.2022 у справі № 911/719/21 викладено висновок, що передбачений ч. 1 ст. 38 КЗпП України порядок розірвання трудового договору з ініціативи директора передбачає попередження ним про це власника або уповноваженого органу письмово за два тижні та ініціювання скликання загальних зборів учасників. У випадку вчинення директором відповідних дій, на учасників товариства покладено обов'язок розглянути заяву директора про звільнення та прийняти відповідне рішення про таке звільнення. При цьому на особу, яка ініціює питання проведення загальних зборів, покладено обов'язок належного повідомлення інших учасників товариства про скликання зборів у порядку, встановленому чинним законодавством та статутом підприємства.
Незважаючи на те, що право на працю безумовно є правом, а не обов'язком, для належної реалізації свого права на звільнення за власним бажанням керівник (директор) Товариства має не тільки написати заяву про звільнення за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України та подати/надіслати її всім учасникам товариства, а й за власною ініціативою, як виконавчий орган Товариства, скликати загальні збори учасників товариства, на вирішення яких і поставити питання щодо свого звільнення.
Так, судом встановлено, що у пункті 5.14 статуту ТОВ «ІМ АКУМ» зазначено, що повноваження директора можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов'язків.
З огляду на викладене, питання про припинення повноважень директора ТОВ «ІМ АКУМ» відноситься до виключної компетенції загальних зборів учасників ТОВ «ІМ АКУМ». Виключна компетенція полягає в тому, що лише єдиний орган (загальні збори учасників товариства) може вирішувати вказане питання.
Відповідно до підпункту 6 пункту 5.3 статуту ТОВ «ІМ АКУМ» до виключної компетенції загальних зборів учасників належить обрання одноосібного виконавчого органу товариства.
Згідно з частиною 1 статті 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, а також: з ініціативи виконавчого органу товариства; на вимогу наглядової ради або ради директорів товариства; на вимогу учасника або учасників товариства, які на день подання вимоги в сукупності володіють 10 або більше відсотками статутного капіталу товариства.
Аналогічні положення зазначені у пункті 5.4. статуту ТОВ «ІМ АКУМ».
Як уже встановлено судом, Єдиним учасником ТОВ «ІМ АКУМ» є ТОВ «АВАРД СТОК ТРЕЙД», який володіє часткою в статутному капіталі товариства у розмірі 100%, номінальною вартістю 70 000,00 грн.
Матеріалами справи стверджується, що ТОВ «АВАРД СТОК ТРЕЙД» та ТОВ «АВАРД СТОК ТРЕЙД» не одержують заяви позивача про звільнення із посади директора.
Частинами 2-5 статті 32 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» передбачено, що виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов'язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства. Повідомлення, передбачене частиною третьою цієї статті, надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення. У повідомленні про загальні збори учасників зазначаються дата, час, місце проведення, порядок денний.
Аналогічні положення зазначені у пункті 5.5. статуту ТОВ «ІМ АКУМ».
Отже, для припинення своїх повноважень як одноосібного виконавчого органу директор за своєю ініціативою має скликати загальні збори учасників товариства з включенням до порядку денного питання про припинення своїх повноважень.
Судом встановлено, що позивачем належним чином та у встановлені законодавством строки повідомлено учасників відповідача, про скликання позачергових Загальних зборів Товариства, а отже дотримано порядок скликання загальних зборів учасників Товариства та належним чином повідомлено про мету (порядок денний) таких зборів.
Враховуючи викладене та докази надані позивачем в підтвердження повідомлення учасників Товариства про скликання позачергових Загальних зборів, суд приходить до висновку, що позивачем вжито всіх залежних від нього дій задля припинення трудових відносин з відповідачем в порядку, визначеному чинним законодавством.
Як встановлено судом, скликані позивачем на 01.07.2025 позачергові Загальні збори учасників відповідача не відбулися, а тому питання звільнення позивача не вирішено, що відповідно є прямим порушенням гарантованого йому Конституцією України права на працю та на припинення трудових відносин.
Відповідачами доказів, що б спростовували викладені вище обставини до суду не подано.
У даному випадку положення закону щодо письмового попередження учасників (засновників) про бажання звільнитися за власним бажанням з боку засновників фактично нівелюється, а іншого порядку звільнення з ініціативи працівника (директора) чинне законодавство не передбачає, у той час як ст. 43 Конституції України використання примусової праці забороняється.
Водночас, у випадку відсутності рішення загальних зборів учасників товариства про звільнення керівника, зокрема через неможливість зібрати кворум для проведення загальних зборів, керівнику із метою захисту своїх прав надано можливість звернутися до суду із вимогою про визнання трудових відносин припиненими. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18.
Суд вважає за необхідне зазначити, що Велика Палата Верховного Суду неодноразово розглядала питання щодо юрисдикційності спору про звільнення чи відсторонення від виконання обов'язків керівника або члена виконавчого органу юридичної особи приватного права та надавала правові висновки про те, що такий спір за своєю правовою природою та правовими наслідками належить до корпоративних спорів і підлягає вирішенню господарськими судами.
Такі висновки зроблені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 28.11.2018 у справі № 562/304/17, від 30.01.2019 у справі №145/1885/1-ц, від 10.04.2019 у справі №510/456/17, від 10.09.2019 у справі № 921/36/18, а також у постанові від 14.06.2023 у справі № 448/362/22.
Суд дійшов висновку, що обраний позивачем спосіб захисту його порушеного права як визнання трудових відносин з відповідачем припиненими є правомірним, оскільки позивачем вичерпано процедурні можливості реалізувати своє право на припинення трудових відносин.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання трудових відносин між позивачем та відповідачем припиненими, у зв'язку зі звільненням за власним бажанням на підставі ст. 38 КЗпП України, є доведеними, обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо вимоги про внесення змін/припинення/виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
Згідно із пункту 2 частини 1 статті 25 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України “Про виконавче провадження», у тому числі щодо зобов'язання вчинення реєстраційних дій.
За змістом пункту 3 частини 5 статті 25 “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» суб'єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті, проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру (крім випадків, передбачених пунктами 1 та 2 цієї частини).
Вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Тобто, ефективний спосіб захисту має бути таким, що відповідає змісту порушеного права, та таким, що забезпечує реальне поновлення прав особи, за захистом яких вона звернулась до суду, відповідно до вимог законодавства.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 в справі № 910/7164/19.
У постанові Верховного Суду від 05.02.2020 у справі № 914/393/19 зроблено висновок, що як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб'єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов'язку зобов'язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб'єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв'язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.
Отже, виходячи із вище викладеного, можна дійти висновку, що процедура звільнення директора із займаної посади внаслідок припинення трудових відносин з підприємством має супроводжуватись виключенням директора з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18 зазначив, що факт припинення повноважень директора як посадової особи законодавець пов'язує із моментом внесення відповідного запису до ЄДРПОУ.
Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно із положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Разом з тим відповідачами не подано до суду жодних доказів в підтвердження або спростування заявлених позовних вимог.
За приписами ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,
1. Позов задовольнити.
2. Визнати трудові відносини між ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та ТОВ «ІМ АКУМ» (ідентифікаційний код 43736525) припиненими з 16 січня 2025 року у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з посади директора за власним бажанням на підставі частини 1 статті 38 КЗпП України.
4. Зобов'язати ТОВ «ІМ АКУМ» (вул. Миколаївська, буд. №10, кв. 23, м. Вінниця, Вінницький район, Вінницька область, 21002, код ЄДРПОУ 43736525) подати суб'єкту державної реєстрації заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що міститься в Єдиному державному реєстрі щодо виключення з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань запису про зайняття ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) посади директора в Товаристві з обмеженою відповідальністю «ІМ АКУМ».
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ІМ АКУМ" (вул. Миколаївська, буд. 10, кв. 23, м. Вінниця, Вінницький р-н., Вінницька обл., 21002, код ЄДРПОУ 43736525) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) 6 056,00 грн витрат на сплату судового збору.
5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
6. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
7. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
8. Примірник копії рішення надіслати до Електронних кабінетів ЄСІТС.
Повне рішення складено 06 жовтня 2025 р.
Суддя Яремчук Ю.О.
віддрук. прим.:
1 - до справи