18.09.2025 року м.Дніпро
Справа № 912/3200/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач) суддів: Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б.,
секретар судового засідання: Абадей М.О.
представники сторін:
від позивача: Ганченко М.О., представник;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укртрансгаз" на рішення господарського суду Кіровоградської області від 26.02.2025 року у справі №912/3200/24 (суддя Кабакова В.Г.)
за позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз", Кловський узвіз, буд. 9/1, м. Київ, 01021
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Хімзахист", вул. Героїв України, буд. 94, кімн. 312, м. Світловодськ, Олександрійський район, Кіровоградська область, 27500
про стягнення 4 052 256,00 грн, -
Позивач звернувся до господарського суду Кіровоградської області з позовними вимогами до відповідача про стягнення з ТОВ "Будівельна фірма "Хімзахист" 1 930 656 грн пені та 2 121 600 грн штрафу, нарахованих відповідно до пункту 9.3 договору про закупівлю № 2212000010 від 02.12.2022 року.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначав, що:
- 02.12.2022 року з відповідачем укладено договір № 2212000010 про закупівлю робіт з фарбування та скління, зі строком їх виконання - до 31.12.2023 року;
- у межах визначеного строку ТОВ "Будівельна фірма "Хімзахист" виконало роботи частково на загальну суму 20 199 134, 26 грн, а інші роботи на суму 1 016 865,74 грн залишаються невиконаними;
- невиконання частини робіт в установлений у договорі строк є порушенням його пункту 5.1., а тому ТОВ "Будівельна фірма "Хімзахист" на підставі пункту 9.3. повинно сплатити 1 930 656 грн пені та 2 121 600 грн штрафу.
Рішенням господарського суду Кіровоградської області від 26.02.2025 року у цій справі позовні вимоги задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Хімзахист" (27500, Кіровоградська область, м. Світловодськ, вул. Героїв України, буд. 94, кім. 312; ідентифікаційний код 38869215) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, б. 9/1; ідентифікаційний код 30019801) - 1 351 495,20 грн пені, 1 485 120 грн штрафу та 48 627,07 грн компенсації по сплаті судового збору. В іншій частині у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Приймаючи рішення в частині відмови в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з тих обставин, що відповідачем роботи на суму 20 199 134,26 грн виконані у встановлений договором строк; позивачем не доведено, що частина невиконаних робіт негативно вплинула на майнові та інші інтереси позивача, завдала йому будь-які збитки; висновок про прострочення виконання робіт з вини відповідача здійснено здебільшого на підставі обставин справи, які свідчать про невчасне повідомлення відповідачем позивача про наявність об'єктивних перешкод для виконання робіт, про невжиття усіх необхідних заходів з метою ініціювання продовження строку виконання робіт; платіжною інструкцією № 8694 від 23.01.2024 року Акціонерне товариство "Комерційний Банк "Глобус" здійснило сплату АТ "Укртрансгаз" в сумі 1 060 800 грн на виконання зобов'язань за Банківською гарантією № 29957 від 29.11.2022 року; отримання позивачем коштів за вказаною банківською гарантією, якою було забезпечено виконання зобов'язання, частково компенсує позивачу негативні наслідки від невиконання відповідачем договору про закупівлю; штраф та пеня є лише санкцією за невиконання зобов'язання, а не основним боргом, а тому будувати на цих платежах свої доходи та видатки позивач не може.
Не погодившись із прийнятим рішенням, Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить в частині відмови Акціонерному товариству "Укртрансгаз" у стягненні з Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Хімзахист" 579 160,80 грн пені та 636 480,00 грн штрафу рішення скасувати; ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги Акціонерного товариства "Укртрансгаз" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельна фірма "Хімзахист" у справі №912/3200/24 задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що за умовами договору та закону у випадку наявності обставин, які перешкоджають виконанню договору, ТОВ "Будівельна фірма "Хімзахист" повинно було поінформувати про це АТ "Укртрансгаз" та, за необхідності, зупинити їх виконання, склавши про це Акт про зупинку виконання робіт.
На переконання скаржника, оскільки в договорі було чітко визначено строк виконання робіт, то виконавець (відповідач) зобов'язаний був виконати в повному обсязі роботи, передбачені договором, у визначений (встановлений) строк.
При цьому, наявність чи відсутність у кредитора збитків, а також причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками, що виникли, не приймаються до уваги при вирішенні спору про стягнення з боржника суми неустойки.
Апелянт вважає, що саме неповідомлення суду першої інстанції про настання негативних наслідків внаслідок порушення відповідачем строку виконання робіт, не може бути тією правовою підставою (обставиною), з якою законодавець пов'язує реалізацію судом права на зменшення суми санкцій.
За доводами скаржника порушення зобов'язання відповідачем (встановлений факт) в силу норм законодавства України вже є негативним наслідком для позивача, що порушує його права та інтереси.
Також апелянт вважає, що можливість стягнення з відповідача пені та штрафу за порушення строків виконання робіт за договором не може ставитись у залежність від реалізації позивачем свого права на звернення стягнення за банківською гарантією.
Скаржник вважає, що в даному випадку у суду першої інстанції не було підстав для застосування до спірних правовідносин положень ст.233 ГК України та ч.3 ст.551 ЦК України, у зв'язку з чим суд першої здійснив порушення наведених норм матеріального права, безпідставно застосувавши їх до спірних правовідносин.
Відповідач згідно відзиву просить залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. В обґрунтування відзиву відповідач цитує зміст оскаржуваного рішення.
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2025 року для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя -доповідач: Верхогляд Т.А., судді: Іванов О.Г., Парусніков Ю.Б.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 13.05.2025 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою; розгляд апеляційної скарги призначено на 18.09.2025 року на 16:00 год.
У судовому засіданні 18.09.2025 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів доходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Судом першої інстанції встановлені наступні неоспорені обставини справи.
02.12.2022 року АТ "Укратрансгаз", як замовник, уклало з ТОВ "Будівельна фірма "Хімзахист", як виконавцем, договір про закупівлю № 2212000010 щодо виконання робіт з фарбування та скління (технічне обслуговування антикорозійного покриття трубопроводів та обладнання ДКС Більче-Волиця).
У відповідності до пункту 3.1. договору вартість робіт складає 21216000 грн. та вони повинні бути виконаними згідно з пунктами 5.1. та 12.1. до 31.12.2023 року.
За пунктом 5.4. договору роботи повинні бути виконані із матеріалів та обладнання виконавця, а відповідно до пункту 5.11. роботи вважаються прийнятими замовником у повному обсязі шляхом підписання останнім акту приймання виконаних робіт та за умови підписання всіх актів приймання виконаних робіт.
У договорі сторони передбачили умови зупинки виконання робіт. Зокрема, у пункті 5.5.7. встановили, що на підставі письмового звернення виконавця або замовника про настання умов, за яких виконання робіт заборонено діючими нормативними, галузевими документами, державними стандартами та правилами, що регламентують предмет таких робіт, сторони залишають право зупинити виконання робіт.
У пункті 5.5.8. погоджено, що у випадку зупинки виконання робіт на підставі вказаних причин сторони складають Акт про зупинку виконання робіт.
У пунктах 6.3.1., та 6.3.6. договору сторони окреслили обов'язок ТОВ "Будівельна фірма "Хімзахист" виконати роботи вчасно та передати їх у порядку, визначеному договором, а згідно з пунктом 6.3.11. інформувати АТ "Укратрансгаз" про хід виконання зобов'язань та обставин, що перешкоджають їх виконанню.
Договір також передбачає умови щодо обставин непереборної сили.
Так, згідно з пунктом 7.1. обставинами непереборної сили є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору, обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо; а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Відповідно до пункту 7.2. договору сторона, що не може виконувати зобов'язання за договором внаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше, ніж протягом 10 календарних днів з моменту їх виникнення, повідомити про це іншу сторону у письмовій формі. Доказом виникнення обставин непереборної сили та строку її дії за пунктом 7.3. договору є документи, які видаються компетентним органом, зокрема сертифікат Торгово-промислової палати України; цей документ повинен бути поданий у протягом 30 календарних днів з моменту виникнення обставин непереборної сили.
Поряд з цим, у пункті 7.4. договору сторони обумовили, що у випадку невиконання вимог пунктів 7.2. та 7.3. договору сторона, яка їх не виконала, позбавляється права посилатися на обставину непереборної сили, як таку, що виключає її відповідальність.
У пункті 9.3. договору сторони визначили, що у випадку порушення строків виконання робіт застосовуються до виконавця штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1 % від ціни договору за кожний день прострочення виконання робіт та штрафу у розмірі 10 % ціни договору при порушенні строку виконання робіт більш ніж на 30 календарних днів.
Згідно з пунктом 13.1.2. договору Технічне завдання та Кошторисна документація є його невід'ємною частиною.
Зокрема, відповідно до пункту 1.9. Технічного завдання обумовлені договором роботи повинні виконуватися з урахуванням ДСТУ 4219-2003 "Трубопроводи сталеві магістральні. Загальні вимоги до захисту від корозії".
Крім цього, 29.11.2022 року за № 29957 складено банківську гарантію, за якою Акціонерне товариство "Комерційний Банк "Глобус" виступає Гарантом, ТОВ "Будівельна фірма "Хімзахист" - Принципалом, а АТ "Укртрансгаз" - Бенефіціаром (а.с. 188).
За умовами гарантії Гарант надає Бенефіціару безвідкличну та безумовну гарантію та приймає на себе безвідкличне та безумовне зобов'язання сплатити Бенефіціару 1 060 800 грн протягом п'яти банківських днів після одержання письмової вимоги Бенефіціара.
На виконання умов договору ТОВ "Будівельна фірма "Хімзахист" склало з АТ "Укратрансгаз" акти приймання виконаних будівельних робіт № 1 за червень 2023 року від 22.06.2023 (а.с. 47 на зв. - 50 на зв.), № 2 за червень 2023 року від 30.06.2023 (а.с. 51 на зв. - 55), № 3 за липень 2023 року від 20.07.2023 (а.с. 56 на зв. - 60), № 4 за жовтень 2023 року від 31.10.2023 (а.с. 61 на зв. - 65 на зв.), № 5 за листопад 2023 від 06.11.2023 (а.с. 66 на зв. - 69), № 6 за листопад 2023 від 06.11.2023 (а.с. 69 на зв. - 72), № 7 за грудень 2023 року від 27.12.2023 (а.с. 73 на зв. - 81) та довідки про вартість робіт та витрат за червень 2023 року (а.с. 47), за червень 2023 року (а.с. 51), за липень 2023 року (а.с. 56), за жовтень 2023 року (а.с. 61), за листопад 2023 (а.с. 66), за грудень 2023 року (а.с. 73).
За їх змістом ТОВ "Будівельна фірма "Хімзахист" виконало, а АТ "Укратрансгаз" прийняло роботи на загальну суму 20 199 134,26 грн.
08.12.2023 року за вих. № 2023/12/08-1 ТОВ "Будівельна фірма "Хімзахист" направило АТ "Укртрансгаз" повідомлення про настання форс-мажорних обставин по договору про закупівлю № 2212000010 від 02.12.2022 року та неможливість через це виконати договірні зобов'язання у строк, визначений п. 5.1., 12.1. договору (а.с. 82).
Поряд з цим, АТ "Укртрансгаз" зазначило, що докази на підтвердження обставин непереборної сили та строк їх дії будуть представлені протягом строку, визначеного п. 7.3. договору.
В подальшому, 19.12.2023 року за вих. № 1001ВИХ-23-9737 АТ "Укртрансгаз" направило ТОВ "Будівельна фірма "Хімзахист" лист з проханням надати інформацію, які саме форс-мажорні обставини непереборної сили унеможливлюють виконання договірних зобов'язань у строк, визначений п. 5.1, 12.1 договору та надати докази на підтвердження виникнення обставин непереборної сили та строк її дії відповідно до п.7.3 договору (а.с. 83).
29.12.2023 року за вих. № 2023/12/29-1 ТОВ "Будівельна фірма "Хімзахист" направило АТ "Укртрансгаз" повідомлення про настання форс-мажорних обставин по договору про закупівлю № 2212000010 від 02.12.2022 року та неможливість через це виконати договірні зобов'язання у строк, визначений п. 5.1., 12.1. договору (а.с. 85).
Поряд з цим, відповідач зазначив, що докази на підтвердження обставин непереборної сили та строк їх дії будуть представлені протягом строку, визначеного п. 7.3. договору.
23.01.2024 року за вих. № 1-177 Акціонерне товариство "Комерційний Банк "Глобус" повідомило ТОВ "Будівельна фірма "Хімзахист", що 23.01.2024 року банк здійснив сплату АТ "Укртрансгаз" в сумі 1 060 800 грн на виконання зобов'язань за Банківською гарантією № 29957 від 29.11.2022 року (а.с. 169), що підтверджується платіжною інструкцією № 8694 від 23.01.2024 року (а.с. 170).
01.04.2024 року АТ "Укртрансгаз" та ТОВ "Будівельна фірма "Хімзахист" склали акт про зупинку робіт у зв'язку із завданням ракетного удару по ДКС Більче-Волиця, внаслідок чого було пошкоджене обладнання ТОВ "Будівельна фірма "Хімзахист", яке перебувало на території ДКС Більче-Волиця (а.с. 86). За змістом акту з 01.04.2024 року ТОВ "Будівельна фірма "Хімзахист" зупинило роботи по договору та вивезло своє майно.
06.12.2024 року за вих. № 1001ВИХ-24-7485 АТ "Укртрансгаз" направило ТОВ "Будівельна фірма "Хімзахист" вимогу про сплату неустойки в розмірі 4 052 256 грн у семиденний строк від дня пред'явлення даної вимоги (а.с. 87).
Вказана претензія залишена відповідачем без задоволення, що і стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом у даній справі.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ "Будівельна фірма "Хімзахист": не довело причинно-наслідкового зв'язку між зупинками виконання робіт через несприятливі погодні умови, перебування в укритті його працівників та недотриманням строку виконання зобов'язань за договором; не довело об'єктивних підстав та обставин впливу форс-мажорних обставин на несвоєчасне виконання господарського зобов'язання; не довело об'єктивних підстав та обставин впливу несвоєчасного виконання зобов'язань його контрагентом на дотримання строку виконання робіт.
Перевіривши нараховані АТ "Укртрансгаз" штрафні санкції у загальній сумі 4 052 256, 00 грн за період з 01.01.2024 року по 31.03.2024 року, суд визнав їх правильними, але за клопотанням відповідача зменшив нараховані штрафні санкції на 30%, з чим не погодився позивач та подав апеляційну скаргу про скасування оскаржуваного рішення в цій частині.
Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, апеляційний суд зазначає наступне.
Згідно поданого клопотання відповідач просив зменшити заявлені до стягнення штрафні санкції, вказуючи на те, що такий розмір є суттєво неспівмірним з ціною договору та збитками позивача і є його невиправданим збагаченням. Відповідач вказував на виконання ним зобов'язання за договором в повному обсязі і просив зменшити штрафні санкції до розміру, визначеного ч. 2 ст. 231 Господарського кодексу України.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку (ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України).
Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
В силу приписів ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України (приписи якого діяли на час існування спірних правовідносин) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору та вимог цього Кодексу, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Судом встановлено, що на підставі укладеного договору між сторонами виникли зобов'язання, за яких відповідач зобов'язався виконати обумовлену договором роботу в строк, встановлений у договорі, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити роботи.
Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (п. 3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Отже, за змістом ст.ст. 610, 611, 612 Цивільного кодексу України невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), є порушенням зобов'язання, що зумовлює застосування до боржника наслідків, установлених договором або законом.
Цивільно-правова та господарсько-правова відповідальність - це покладення на правопорушника встановлених законом негативних правових наслідків, які полягають у позбавленні його певних прав або в заміні невиконання обов'язку новим, або у приєднанні до невиконаного обов'язку нового додаткового обов'язку, що узгоджується з нормами ст. 610 Цивільного кодексу України та ст. 216 Господарського кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України неустойка є штрафною санкцією, яка застосовується до учасника господарських відносин у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Одним із видів забезпечення виконання зобов'язання є неустойка (ч.1 ст.546 Цивільного кодексу України).
Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Завдання неустойки - сприяти належному виконанню зобов'язання, стимулювати боржника до належної поведінки.
Неустойка не є каральною санкцією, а має саме компенсаційний характер. Вона не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.
Господарські санкції, що встановлюються відповідно до договору чи закону за неналежне виконання зобов'язання, спрямовані передусім на компенсацію кредитору майнових втрат, яких він зазнає внаслідок несвоєчасного здійснення з ним розрахунку з боку боржника. Такі санкції не можуть розглядатися кредитором як спосіб отримання доходів, що є більш вигідним порівняно з надходженнями від належно виконаних господарських зобов'язань.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідачем порушено строк виконання зобов'язань, а тому суд вказав на наявність підстав для нарахування штрафу та пені. Перевіривши розрахунок, наданий позивачем, судом першої інстанції встановлено, що розрахунок виконано правильно, а тому суд вказав на обґрунтованість позову.
Водночас, відповідно до ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Стаття 233 Господарського кодексу України передбачає, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.
Зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен взяти до уваги ступінь виконання зобов'язання боржником; причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначного прострочення виконання, наслідки порушення зобов'язання, невідповідність розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (у тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
Втім, закон не містить вичерпного переліку обставин, які можуть бути враховані судом при зменшенні розміру неустойки, тому боржник і кредитор мають право посилатися й на інші обставини, які мають довести, а суд оцінити при ухваленні рішення.
З урахуванням зазначеного суд першої інстанції, приймаючи рішення про зменшення розміру штрафних санкцій, надав оцінку обставинам справи, з урахуванням поданих сторонами доказів на їх підтвердження, відповідно до положень ст.ст. 86, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, вказав на наявність підстав в даному випадку для зменшення пені та штрафу на 30 %.
Алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим та залежить в першу чергу від позиції сторін спору, а також доводів і доказів, якими вони обґрунтовують свою позицію. Всі юридично значущі факти, які складають предмет доказування, визначають фактичні обставини у справі, що формуються, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права. Підстави вимог і заперечення осіб, які беруть участь у справі, конкретизують предмет доказування, який може змінюватися в процесі її розгляду.
Як вказувалось вище, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
Отже, питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує відповідно до ст.ст. 86, 210 Господарського процесуального кодексу України за наслідками аналізу, оцінки та дослідження конкретних обставин справи з огляду на фактично-доказову базу; на встановлені судом фактичні обставини, що формують зміст правовідносин; умови конкретних правовідносин; наявність/відсутність наданих сторонами доказів, тобто у сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність/відсутність підстав для вчинення зазначеної дії.
У постанові Верховного Суду від 19.01.2024 року у справі № 911/2269/22, зокрема викладено такий висновок щодо розміру неустойки у зобов'язальних правовідносинах, право вимоги щодо якої набуде кредитор: розмір неустойки обумовлений умовами для її застосування:
- характером неустойки (договірний або встановлений законом);
- підставами для її застосування (зазначення в договорі або в законі обставин, за яких її буде застосовано);
- складом неустойки (пеня, штраф), відповідно, розміром кожної із цих складових;
- умовами сплати неустойки внаслідок порушення зобов'язання, зокрема, у разі заподіяння збитків.
У справі, що розглядається, суд першої інстанції, вирішуючи питання щодо зменшення штрафних санкцій, взяв до уваги наступне:
-відповідачем роботи на суму 20 199 134,26 грн виконані у встановлений договором строк;
-позивачем не доведено, що частина невиконаних робіт негативно вплинула на майнові та інші інтереси позивача, завдала йому будь-які збитки;
-висновок про прострочення виконання робіт з вини відповідача здійснено здебільшого на підставі обставин справи, які свідчать про невчасне повідомлення відповідачем позивача про наявність об'єктивних перешкод для виконання робіт, про невжиття усіх необхідних заходів з метою ініціювання продовження строку виконання робіт;
-платіжною інструкцією № 8694 від 23.01.2024 року Акціонерне товариство "Комерційний Банк "Глобус" здійснило сплату АТ "Укртрансгаз" в сумі 1 060 800 грн на виконання зобов'язань за Банківською гарантією № 29957 від 29.11.2022 року;
-отримання позивачем коштів за вказаною банківською гарантією, якою було забезпечено виконання зобов'язання, частково компенсує позивачу негативні наслідки від невиконання відповідачем договору про закупівлю;
-штраф та пеня є лише санкцією за невиконання зобов'язання, а не основним боргом, а тому будувати на цих платежах свої доходи та видатки позивач не може.
Отже, з урахуванням та дослідженням всіх необхідних обставин для висновку щодо зменшення заявленого до стягнення розміру неустойки, суд першої інстанції обґрунтовано вказав, що вищезазначені обставини містять об'єктивні відомості про винятковість даного випадку, що надає право суду для зменшення розміру нарахованих штрафних санкцій на 30%, що є адекватною та співрозмірною компенсацією інтересів позивача у даному конкретному випадку.
З огляду на наведене, керуючись загальними засадами цивільного законодавства (справедливості, добросовісності, розумності), суд першої інстанції, на думку колегії суддів, забезпечив дотримання балансу прав та інтересів сторін, адекватність обсягу та міри відповідальності відповідача, недопущення стягнення з останнього надмірних штрафних санкцій.
При цьому апеляційний суд звертає увагу, що термін прострочення виконання відповідачем зобов'язання був нетривалим, збитки, які поніс позивач, є мінімальними, компенсуються за рахунок Банківської гарантії.
Таким чином, колегія погоджується з висновком господарського суду про наявність підстав для зменшення розміру пені, вважає його правильним та обґрунтованим.
При цьому апеляційний суд звертає увагу, що зменшення розміру пені є правом суду. Господарський суд, оцінивши обставини справи у їх сукупності, надані сторонами докази за правилами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
За викладеного доводи скаржника про порушення судом першої інстанції положень ст.233 Господарського кодексу України та ч.3 ст.551 Цивільного кодексу України є безпідставними. Наведені скаржником доводи не можуть слугувати підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Відповідно до ч. 1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно з п.1 ч.1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Статтею 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
У цій справі, звертаючись з апеляційною скаргою, скаржник не довів неправильного застосування судом норм матеріального і процесуального права, як необхідної передумови для скасування прийнятого у справі судового рішення, тому колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення апеляційної скарги, а рішення місцевого господарського суду у даній справі слід залишити без змін.
Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.
Керуючись ст. ст. 269, 275, 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Кіровоградської області від 26.02.2025 року у справі №912/3200/24 залишити без змін.
Судовий збір за розгляд апеляційної скарги покласти на апелянта.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Постанова складена у повному обсязі 07.10.2025 року.
Головуючий суддя Т.А. Верхогляд
Суддя О.Г. Іванов
Суддя Ю.Б. Парусніков