02 жовтня 2025 року м. Харків Справа № 917/328/25
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Склярук О.І., суддя Россолов В.В. , суддя Слободін М.М.
за участю секретаря судового засідання Погребняк А. М.,
за участю представників сторін,
позивача Вєлікова Т.В.
відповідача Грабовий О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача, вх. №1454 п/1 на рішення господарського суду Полтавської області від 28.05.25 (суддя Ківшик О. В. ) у справі №917/328/25
за позовною заявою Державного підприємства "Ізмаїльський морський торговельний порт", м. Ізмаїл, Одеська область,
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсон Флот Сервіс", м.Кременчук, Полтавська область,
про стягнення 952 189,40 грн,
Позивач - Державне підприємство "Ізмаїльський морський торговельний порт" звернулось до господарського суду Подтавської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсон Флот Сервіс" 952 189,40 грн збитків, завданих порушенням обов'язку щодо складання та реєстрації податкових накладних.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 28.05.25 у справі №917/328/25 позовні вимоги задоволено.
Не погодившись з ухваленим судом першої інстанції судовим рішенням , апелянт звернувся до Східного апеляційного господарського суду зі скаргою.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги відповідач вказує на наступне.
При розгляді справи судом першої інстанції не були досліджені докази та аргументи наведені відповідачем, зокрема: повна окупація 03.03.2022 м. Херсона; підрив 06.06.2023 Каховської ГЕС; призупинення діяльності відповідача; подання 26.05.2023 пояснень до податкового органу щодо реальності здійснення господарської діяльності по податковій накладній № 1 від 17.01.2022; оскарження рішення податкового органу про відмову в реєстрації податкової накладної; подання заяви про поновлення строку на звернення з позовною заявою.
Апелянт вважає, що ним було вжито всіх можливих заходів щодо запобігання збиткам позивача. До своїх доводів, як на поважність причин та вжиття заходів, апелянт відносить, зокрема, припинення своєї господарської діяльності на території Херсону у зв'язку з окупацією міста 03.03.2022 та підривом Каховської ГЕС 06.06.2023 року; на території міста Херсон залишилися майже всі бухгалтерські документи; всі виробничі потужності знаходилися та залишилися на окупованій території міста Херсон; відповідач змушений був припинити трудові відносини з працівниками, у тому числі з бухгалтером, які не мали змогу працювати і за їх роботу не було коштів сплачувати заробітну плату; відповідач змінював своє місце реєстрації з міста Херсон на місто Ізмаїл, а з міста Ізмаїл на місто Кременчук.
Для розгляду справи шляхом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, визначено склад колегії суддів: головуючий суддя Склярук О.І., суддя Слободін М.М., суддя Россолов В.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.06.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача, вх. №1454 п/1 на рішення господарського суду Полтавської області від 28.05.25 у справі №917/328/25; встановлено учасникам справи строк до 14.07.2025 включно для подання відзивів на апеляційну скаргу з доказами їх надсилання (доданих до них документів) іншим учасникам справи; витребувано матеріали оскарження по справі № 917/328/25 з Господарського суду Полтавської області.
Також, колегія суддів зауважує, що на час винесення даної ухвали, в Україні введено дію воєнного стану, а також особливий режим роботи Східного апеляційного господарського суду, що може привести до подовження процесуальних строків розгляду справи.
До суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи №917/328/25.
До суду апеляційної інстанції від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
Зокрема, позивач вказує на те, що на час укладення та виконання між сторонами договору № 190-Р, відповідач був зареєстрований та знаходився за адресою вул. Осипенка, буд.59, місто Ізмаїл, Одеська область, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань; сторони за договором передбачили, що місцем передачі Судна в ремонт (місце постійної дислокації) та повернення Судна з ремонту є: Україна, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Дунайська, 2, акваторія порту Ізмаїл, затон 90 км річки Дунай; за умовами договору місцем надання послуг була наступна адреса: Україна, Одеська область, 68300, м. Кілія, вул. Поліни Осипенко, 2 а, територія ГВСП «Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод», який знаходиться на 47,4 км української ділянки річки Дунай, що вказувалося у позовній заяві.
На час дії договору між сторонами, ТОВ «ХЕРСОН ФЛОТ СЕРВІС» здійснював свою господарську діяльність на території Одеської області в місті Ізмаїл та місті Кілія, річка Дунай, що підтверджується відповідними актами, наявними в матеріалах справи.
Також, на думку позивача, у період часу з 17.10.2022 по 01.12.2023, не зважаючи на місце реєстрації юридичної особи у м. Ізмаїл Одеської області та м. Кременчук Полтавської області, ТОВ «Херсон Флот Сервіс» здійснював свою господарську діяльність на півдні Одеської області у місті Ізмаїл Одеської області та місті Рені Одеської області, тому доводи відповідача щодо припинення господарської діяльності в Херсонській області, про залишення на цій території потужностей, про окупацію, підриву Каховської ГЕС, про грошові кошти на рахунках які направленні на виконання договорів укладених до окупації та припинення трудових відносин, не заслуговують на увагу.
Ухвалою апеляційного господарського суду від 21.08.2025, з урахуванням ухвали від 04.09.2025, призначено справу № 917/328/25 до розгляду на "11" вересня 2025 об 11:15 у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61022, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань. № 132.
У судове засідання 11.09.2025 представники сторін прибули, висловились на підтримку своїх доводів та заперечень.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 11.09.2025 оголошена перерва у судовому засіданні до "02" жовтня 2025 р. о 10:45 год. у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61022, м. Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, зал засідань № 132.
У судове засідання 02.10.2025 представники сторін прибули, висловились на підтримку своїх доводів та заперечень.
Відповідно до приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. ( ч.1 ст.270 ГПК України).
Заслухавши доповідь головуючого по справі (суддю доповідача), дослідивши обставини справи, апеляційну скаргу, відзив на апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія зазначає наступне.
Як зазначалося вище, рішенням по справі позовні вимоги задоволено.
Судом першої інстанції встановлено такі обставини справи.
17.10.2022 між Державним підприємством "Ізмаїльський морський торговельний порт" (далі -Замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Херсон Флот Сервіс" (далі - Виконавець) укладено договір № 190-Р, відповідно до умов якого Замовник доручає, а Виконавець зобов'язується надати послуги з ремонту несамохідної суховантажної баржі "СИП-1" та несамохідної суховантажної баржі "СИП-2" (надалі іменовано "Судна", а кожне окремо - "Судно"), що належить ДП "ІЗМ МТП" в порядку та на умовах, визначених цим Договором, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити Послуги (п. 1.1 договору).
За змістом п.1.3. договору, орієнтовний перелік, ціна та обсяг Послуг зазначені в Попередній ремонтній відомості несамохідної суховантажної баржі "СИП-1" (Додаток № 1) та Попередній ремонтній відомості несамохідної суховантажної баржі "СИП-2" (Додаток № 2).
Ціна договору складає 13 355 274,43 грн. без ПДВ, крім того ПДВ 2 671 054,89 грн., разом 16 026 329,32 грн. з ПДВ (п. 3.1 Договору).
У п.4.3. договору сторони узгодили, що оплата вартості наданих Послуг здійснюється Замовником прямим банківським переведенням коштів на рахунок Виконавця у наступному порядку: попередня оплата у розмірі 30% вартості Послуги протягом 10 банківських днів з моменту отримання рахунку Виконавця та підписання Сторонами Акту передачі Судна в ремонт; остаточний розрахунок (за винятком перерахованої передплати) за фактом надання Послуг протягом 15 банківських днів, за умови наявності підписаного Сторонами Акту приймання-передачі наданих послуг на весь обсяг наданих Послуг, Акту приймання Судна з ремонту, Виконавчої ремонтної відомості та дійсного Кваліфікаційного свідоцтва наданого Регістром.
Згідно п. 5.1 договору, строк надання послуг становить 60 календарних днів з дати підписання Акту приймання Судна в ремонт.
Місцем передачі Судна в ремонт (місце постійної дислокації) та повернення Судна з ремонту є: Україна, Одеська область, м. Ізмаїл, вул. Дунайська, 2, акваторія порту Ізмаїл, затон 90 км річки Дунай (п. 5.3 договору).
Датою початку надання послуг є дата підписання Сторонами Акту приймання Судна в ремонт. Датою закінчення надання послуг вважається дата підписання Сторонами Акту приймання Судна з ремонту, що складається при передачі Виконавцем Судна Замовнику на місці постійної дислокації зазначеного у п. 5.3 договору (п. 5.4 договору).
У відповідності до п.5.5. договору, місце надання послуг: Україна, Одеська область, 68300, м. Кілія, вул. Поліни Осипенко, 2 а, територія ГВСП "Кілійський суднобудівельно-судноремонтний завод", який знаходиться на 47,4 км української ділянки річки Дунай.
Виконавець після закінчення надання послуг та отримання необхідних регістрових документів, складає та надає Акт приймання Судна з ремонту Замовнику, Виконавчу ремонту відомість та Акт приймання-передачі послуг в двох примірниках, які у зазначений цим пунктом строк, підписуються з боку Замовника або надається вмотивована відмова від підписання (п. 5.7 договору).
Виконавець зобов'язаний скласти належним чином, оформити та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкові накладні/розрахунки коригувань податкової накладної у встановлені податковим законодавством випадки та строки. Надавати Замовнику податкові накладні, складені належним чином, оформлені та зареєстровані в ЄРПН у встановлені законодавством України строки. Податкова накладна надається за допомогою програмного забезпечення "M.E.Doc Is.", або іншої спеціалізованої програми на електрону адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 виключно в електронній формі після її реєстрації в ЄРПН (п. 6.10.21 договору).
У п.8.1 договору сторони погодили, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим Договором. Порушенням цього договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору (п. 8.1 договору).
Сторони звільняються від відповідальності за порушення цього договору, якщо воно сталося не з їх вини (умислу чи необережності). Сторони вважаються невинуватими і не несуть відповідальності за порушення цього договору, якщо вони доведуть, що вжили всіх залежних від них заходів щодо належного виконання цього договору та уникнення негативних наслідків, що сталися (п. 8.2 договору).
Сторони компенсують одна одній збитки, зумовлені невиконанням або неналежним виконанням своїх зобов'язань за цим договором та винними діями або бездіяльністю сторін (п. 8.11 договору).
На підставі виставленого Виконавцем рахунку-фактури від 19.10.2022 № 02 на попередню оплату та Акту приймання судна в ремонт від 19.10.2022, Замовником передано Судно "СИП-1" Виконавцю в ремонт та здійснено перерахування коштів в рахунок попередньої оплати у розмірі 2 483 361,46 грн за надання Послуг з ремонту несамохідної суховантажної баржі "СИП-1", що підтверджено платіжним дорученням від 21.10.2022 № 85 та банківською випискою АБ "Укргазбанк" від 21.10.2022.
На виконання умов договору та Попередньої ремонтної відомості, Виконавцем були виконані послуги з ремонту несамохідної суховантажної баржі "СИП-1".
За результатами наданих послуг та в підтвердження прийняття послуг з ремонту, між сторонами підписано Виконавчу ремонтну відомість несамохідної суховантажної баржі "СИП-1" до договору № 190, Акт приймання судна з ремонту від 17.01.2023 та Акт приймання-передачі наданих послуг від 17.01.2023 № 01/01-2023.
На підставі наданих послуг Виконавцем виставлено на оплату рахунок-фактуру від 23.01.2023 № 01, а Замовником в свою чергу здійснено остаточний розрахунок за надані послуги у розмірі 5 713 136,38 грн (у тому числі ПДВ 952 189,40 грн), що підтверджується платіжними інструкціями від 26.01.2023 № 12 та від 13.02.2023 № 506, а також банківськими виписками АБ "Укргазбанк" від 26.01.2023 та АТ"Укрексімбанк" від 13.02.2023.
Позивач зазначає, що відповідачем не виконано зобов'язання, передбачене п. 6.10.21 договору щодо надання позивачу податкової накладної, складеної належним чином, оформленої та зареєстрованої в ЄРПН у встановлені законодавством України строки. За отриманою інформацією через програмне забезпечення "M.E.Doc Is.", позивачем виявлено, що ТОВ "Херсон Флот Сервіс" було подано через Автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" до податкового органу на реєстрацію Податкову накладну від 17.01.2023 № 1 на суму 5 713 136,38 грн, у тому числі ПДВ 952 189,40 грн. Зі змісту Квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН від 14.02.2023 слідує, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної від 17.01.2023 № 1 в ЄРПН зупинена. ПН складена та подана платником податку, який відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Показник: "D"=19.7094%, "Р"=0". Запропоновано платнику ПДВ надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН.
Пізніше, за інформацією з Автоматизованої системи "Єдине вікно подання електронних документів зі змісту Квитанції про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в ЄРПН від 30.05.2023, платника податку ПДВ ТОВ "Херсон Флот Сервіс" повідомлено, що за результатами розгляду Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, Комісією регіонального рівня прийнято рішення від 30.05.2023 № 8898519/43421492 про відмову в реєстрації податкової накладної від 17.01.2023 № 1 в ЄРПН.
Листом ТОВ "Херсон Флот Сервіс" від 05.01.2024 за № 01/01-2024 повідомило ДП "ІЗМ МТП" про те, що у зв'язку з блокуванням та неможливістю розблокування Податкової накладної від 17.01.2023 № 1 на суму 5 713 136,38 грн, у тому числі ПДВ 20% 952 189,40 грн, ТОВ "Херсон Флот Сервіс" передало матеріали до Полтавського окружного адміністративного суду для вирішення питання щодо розблокування податкової накладної, що підтверджувалося наданими документами до листа.
У вересні 2024, ТОВ "Херсон Флот Сервіс" надіслало на електронну пошту ДП "ІЗМ МТП" рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.09.2024 у справі №440/12/24 на двох аркушах з частковим закресленням тексту та повідомило, що податковий орган зареєструє податкову накладну.
Позивач зазначає, що перевіривши в Єдиному державному реєстрі судових рішень прийняті Полтавським окружним адміністративним судом судові рішення за номером справи 440/12/24 виявив, що надана відповідачем інформація не відповідає дійсності.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 08 січня 2024 року у справі № 440/12/24 встановлено, що предметом оскарження у позові, зокрема, є визнання протиправним та скасування рішення Головного управління державної податкової служби у Полтавській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8898519/43421492 від 30 травня 2023 року та зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №1, яку було складено ТОВ "Херсон Флот Сервіс" 17.01.2023 та подано на реєстрацію 14.12.2023. Оскільки, позивач звернувся в цій частині до суду з пропуском шестимісячного строку на звернення до суду, судом було залишено позов без руху для подання ТОВ "Херсон Флот Сервіс" заяви про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду та доказів поважності причин його пропуску.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року у справі № 440/12/24 визнано неповажними підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду. Повернуто позивачеві позовну заяву ТОВ "Херсон Флот Сервіс" до Головного управління ДПС у Полтавській області, Державної податкової служби України в частині вимог про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління державної податкової служби у Полтавській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8898519/43421492 від 30 травня 2023 року та зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних Податкову накладну №1, яку було складено ТОВ "Херсон Флот Сервіс" 17.01.2023 та подано на реєстрацію 14.12.2023. В іншій частині позовних вимог Полтавським окружним адміністративним судом справу № 440/12/24 було розглянуто та прийнято рішення 12.09.2024 про їх задоволення.
Ухвала суду в частині повернення позовної заяви не була оскаржена ТОВ "Херсон Флот Сервіс" в порядку, визначеному ч. 8 ст. 18, ч.ч.7, 8 ст. 44 та ст. 397 КАС України, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру судових рішень.
У зв'язку з порушенням відповідачем взятих на себе зобов'язань за договором, позивач направив на адресу відповідача Вимогу на суму 952 189,40 грн від 02.01.2025 за вих.№ 03-08/02-25, яка була отримана ним 17.01.2025, що підтверджено поштовим рекомендованим повідомленням про вручення за номером відстеження 0505231265648 та відстеженням поштових відправлень Укрпошти за номером 0505231265648.
У зазначеній вимозі позивач вказав про не виконання умов договору, не надання зареєстрованої податкової накладної та завдання позивачу збитків на суму ПДВ у розмірі 952 189,40 грн, яку просило ТОВ "Херсон Флот Сервіс" перерахувати на рахунок ДП "ІЗМ МТП".
31.01.2025 на адресу позивача від відповідача надійшла відповідь на вимогу від 28.01.2025 № 01/01-2025, у якій підтверджено, що реєстрацію податкової накладної було зупинено, що надавалися пояснення та документи для розблокування зупиненої податкової накладної, що отримано рішення про відмову в реєстрації податкової накладної та у подальшому подано позов до суду. З урахуванням цього, ТОВ "Херсон Флот Сервіс" вважає що, ним було вжито всіх заходів спрямованих на оскарження рішення податкового органу та не було допущено порушень у виконанні зобов'язань передбачених Договором № 190.
На думку позивача, сторонами не було досягнуто згоди щодо вирішення виниклого спору мирним шляхом і Податкова накладна № 1 від 17.01.2023 залишилася не зареєстрованою, що є порушенням, зокрема, п. 6.10.21 договору № 190.
Вказані вище обставини стали підставою для звернення позивача з відповідним позовом до господарського суду першої інстанції, в якому останній просив стягнути з відповідача на свою користь 952 189,40 грн збитків.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на нижче викладене.
За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, акти цивільного законодавства, органів державної влади тощо. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства або договором, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків може бути настання або ненастання певної події.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору (стаття 626 Цивільного кодексу України).
Так, відповідно до приписів статей 901, 903, 629 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст. 526 ЦК України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
За матеріалами справи, відповідачем було надано, а позивачем отримано послуги з ремонту несамохідної суховантажної баржі "СИП-1, які оплачені позивачем у повному обсязі. Дана обставина відповідачем визнається.
А отже, суд доходить висновку, що позивачем дотримано положення договору в частині виконання зобов'язань щодо оплати 5 713 136,38 грн (у тому числі ПДВ 952 189,40 грн), що підтверджується платіжними інструкціями від 26.01.2023 № 12 та від 13.02.2023 № 506, а також банківськими виписками АБ "Укргазбанк" від 26.01.2023 та АТ"Укрексімбанк" від 13.02.2023.
Так, предметом спору у цій справі є стягнення збитків, завданих порушенням контрагентом позивача обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.
Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем). Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період (абзац 8 пункту 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України).
Вище вказано, що сторони у договорі погодили, що виконавець зобов'язаний скласти належним чином, оформити та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкові накладні/розрахунки коригувань податкової накладної у встановлені податковим законодавством випадки та строки. Надавати Замовнику податкові накладні, складені належним чином, оформлені та зареєстровані в ЄРПН у встановлені законодавством України строки. Податкова накладна надається за допомогою програмного забезпечення "M.E.Doc Is.", або іншої спеціалізованої програми на електрону адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 виключно в електронній формі після її реєстрації в ЄРПН (п. 6.10.21 Договору).
Також, у п.8.1 договору сторони погодили, що у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим договором Сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим Договором. Порушенням цього договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору.
Сторони компенсують одна одній збитки, зумовлені невиконанням або неналежним виконанням своїх зобов'язань за цим договором та винними діями або бездіяльністю сторін (п. 8.11 договору).
Отже, уклавши договір, сторони погодилися з передбаченими у ньому умовами, зокрема щодо обов'язку виконавця скласти належним чином, оформити та зареєструвати в Єдиному реєстрі податкові накладні.
За матеріалами справи, відповідач, в порушення положень Податкового кодексу України порушив право позивача на нарахування та включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту. Дана обставина відповідачем не спростована.
Стаття 14 Податкового кодексу України визначає, що податок на додану вартість - непрямий податок, який нараховується та сплачується відповідно до норм розділу V цього Кодексу (підп. 14.1.178.); податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді (підп. 14.1.179); податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу (підп. 14.1.181).
Згідно із п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України, датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
Пунктом 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України визначено, що до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного капіталу та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу; ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.
Згідно з п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг.
За змістом п. 198.3 ст. 198 ПКУ право на податковий кредит має платник ПДВ у межах господарської діяльності протягом звітного податкового періоду за всіма покупками, незалежно від напрямку їх використання.
Відповідно до п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складення податкової накладної / розрахунку коригування.
Суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, зазначені в податкових накладних/розрахунках коригування до таких податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням строку реєстрації, включаються до податкового кредиту за звітний податковий період, в якому зареєстровано податкові накладні/розрахунки коригування до таких податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, але не пізніше ніж через 365 календарних днів з дати складення податкових накладних/розрахунків коригування до таких податкових накладних.
Відповідно до положень п. п. 201.1, 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін; податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
Наведеними нормами Податкового кодексу України на продавця товарів/послуг покладено обов'язок в установлені терміни скласти податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.
З матеріалів справи слідує, що реєстрація податкової накладної від 17.01.2023 № 1 в ЄРПН зупинена. Пізніше, відповідача повідомлено, що: "За результатами розгляду Повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено, Комісією регіонального рівня прийнято рішення від 30.05.2023 № 8898519/43421492 про відмову в реєстрації податкової накладної від 17.01.2023 № 1 в ЄРПН".
Матеріали справи не містять доказів звернення відповідача зі скаргою до податкового органу вищого рівня та оскарження рішення від 30.05.2023 № 8898519/43421492 про відмову в реєстрації податкової накладної від 17.01.2023 № 1.
Разом з цим, відповідачем пропущено шестимісячний строк для звернення до суду з позовом про оскарження рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, що встановлено ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року у справі № 440/12/24. Причини пропуску строку на звернення до суду визнані судом неповажними.
Зокрема, в ухвалі Полтавського окружного адміністративного суду від 24 січня 2024 року у справі № 440/12/24, встановлено, що ТОВ "Херсон Флот Сервіс" звернувшись 29.12.2023 до суду з позовом про визнання протиправним та скасування рішення ГУ ДПС у Полтавській області про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в ЄРПН № 8898519/43421492 від 30.05.2023, пропустив строк звернення до суду згідно з частинами 1, 2 ст. 122 КАС України. А також, що "ТОВ "Херсон Флот Сервіс" не наведено обставин, які були б об'єктивно непереборними, які б не залежали від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, та які б були пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду протягом встановленого законом строку звернення до суду та у період після його закінчення з 31 травня 2023 року до 01 грудня 2023 року, а також не надано доказів на підтвердження таких обставин, наведені позивачем обставини носять суб'єктивний характер, повністю залежали від волевиявлення позивача та не є достатніми для висновку про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду, тому суд вважає за необхідне визнати неповажними підстави, вказані позивачем у заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду.
Таким чином, з огляду на встановлений законодавством порядок оскарження рішень прийнятих податковим органом та виходячи з обставин справи та наданих доказів підтверджується що, ТОВ "Херсон Флот не вжило всіх заходів щодо оскарження та скасування прийнятого рішення Комісією регіонального рівня від 30.05.2023 № 8898519/43421492 про відмову в реєстрації податкової накладної від 17.01.2023 № 1 в ЄРПН.
Податкова накладна від 17.01.2023 № 1 на суму 5 713 136,38 грн, у тому числі ПДВ 952 189,40 грн залишилася не зареєстрованою, а відтак ТОВ "Херсон Флот Сервіс" не виконав свої зобов'язання згідно з п. 6.10.21 договору в частині реєстрації податкової накладної та не надав ДП "ІЗМ МТП" податкову накладну складену, оформлену та зареєстровану належним в ЄРПН згідно з вимогами податкового законодавства.
Дані обставини відповідачем не спростовані.
У постанові Об'єднаної Палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 916/334/22 зазначено, що факт відсутності реєстрації податкових накладних у ЄРПН через нездійснення контрагентом за договором відповідних дій або через відмову податкового органу у їх реєстрації є достатнім доказом протиправної поведінки відповідача, порушення ним господарського зобов'язання - наданої ним гарантії того, що контрагент за договором матиме право на користування податковим кредитом у розмірі суми ПДВ, який визначено договором у складі ціни.
У постанові від 01.03.2023 у справі № 925/556/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала наступне: "10.1. Застосовуючи в контексті спірних правовідносин норми статей 22, 1166, 1173 ЦК України, підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17, підпункту 114.3.2. пункту 114.2 статті 114 та пункту 201.10 статті 201 ПК України, Велика Палата Верховного Суду доходить висновку, що збільшення податкового кредиту є майновим інтересом покупця товарів/послуг, який з 1 січня 2015 року за загальним правилом реалізовується після виконання продавцем у публічно-правових відносинах з державою обов'язку скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну.10.2. Водночас покупець не є стороною публічно-правових відносин між продавцем і контролюючим органом щодо реєстрації податкових накладних. До моменту виникнення права на включення суми ПДВ за операцію з придбання товарів/послуг до складу податкового кредиту взаємодія держави і покупця зводиться лише до можливості покупця подати на продавця скаргу, що в силу пункту 201.10 статті 201 ПК України зумовлює лише обов'язок контролюючого органу провести документальну перевірку продавця, спонукати виконати який покупець не може.10.3. Оскільки саме від продавця, який має законом визначений обов'язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов'язок), залежить реалізація покупцем означеного вище майнового інтересу, пов'язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій".
Враховуючи те, що реєстрація податкової накладної відповідача від 17.01.2023 № 1 була зупинена, а в подальшому було відмовлено в її реєстрації, ухвала суду про відмову у прийнятті позову в частині оскарження рішення податкових органів про відмову в реєстрації зазначеної ПН набрала законної сили та в апеляційному порядку відповідачем не оскаржувалась, господарський суд першої інстанції вірно зазначив про наявність протиправної поведінки у діях відповідача.
Посилання апелянта на те, що ним було вжито всіх можливих заходів щодо запобігання збиткам позивача, не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції про порушення відповідачем умов п. 6.10.21 договору в частині обов'язку зареєструвати податкову накладну.
Окрім того, суд апеляційної інстанції зазначає, що чинне податкове законодавство не надає замовнику (позивачу) можливості самостійно зареєструвати податкову накладну та не передбачає жодного механізму реалізації податкового кредиту без її реєстрації у ЄРПН. Відповідно до п. 198.6 ст. 198 та п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної є необхідною умовою для включення сум ПДВ до податкового кредиту. Її відсутність об'єктивно позбавляє платника податку права на такий кредит.
Також, судова колегія не приймає посилання апелянта на те, що судом першої інстанції не було враховано про припинення господарської діяльності апелянта на території м. Херсон у зв'язку з окупацією міста 03.03.2022 та підривом Каховської ГЕС 06.06.2023 року; на території міста Херсон залишилися майже всі бухгалтерські документи; всі виробничі потужності знаходилися та залишилися на окупованій території міста Херсон; відповідач змушений був припинити трудові відносини з працівниками, у тому числі з бухгалтером, які не мали змогу працювати і за їх роботу не було коштів сплачувати заробітну плату; відповідач змінював своє місце реєстрації з міста Херсон на місто Ізмаїл, а з міста Ізмаїл на місто Кременчук.
Так, у період часу з 17.10.2022 по 01.12.2023, не зважаючи на місце реєстрації юридичної особи у м. Ізмаїл Одеської області та м. Кременчук Полтавської області, ТОВ "Херсон Флот Сервіс" здійснював свою господарську діяльність на півдні Одеської області у місті Ізмаїл Одеської області та місті Рені Одеської області, а тому доводи відповідача щодо припинення господарської діяльності в Херсонській області, про залишення на цій території потужностей, про окупацію, підрив Каховської ГЕС, про грошові кошти на рахунках, які направлено на виконання договорів укладених до окупації та припинення трудових відносин, правомірно критично оцінені судом першої інстанції та не спростовують висновків, викладених вище.
Також, аргументи апелянта щодо вжиття апелянтом усіх залежних від нього заходів спрямованих на реєстрацію Податкової накладної № 1 від 17.01.2023 є ідентичними доводам, яким було надано оцінку Полтавським окружним адміністративним судом при розгляді заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до адміністративного суду по справі № 440/12/24.
При цьому, судом у справі № 440/12/24 було досліджено питання та встановлено факт пропущення строку без поважних причин та прийнято рішення, яке набрало законної сили, про повернення позовних вимог в частині оскарження рішення податкового органу № 8898519/43421492 від 30.05.2023, яким відмовлено в реєстрації Податкової накладної № 1 від 17.01.2023.
Частиною 1 статті 96 ЦК України встановлено, що юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.
На кожну з сторін, яка підписує договір, покладається обов'язок узгодження всіх спірних питань укладення договору до моменту його підписання, та самостійного аналізу можливих негативних наслідків при підписанні такого договору, а також кожна сторона не позбавлена права відмовитись від підписання договору, якщо його умови чи частина суперечить інтересам сторони або нормам чинного законодавства.
Таким чином, оскільки сторони погодили такі умови договору щодо обов'язку відповідача зареєструвати податкову накладну, а тому належним чином встановили відповідні зобов'язання з урахуванням загальних принципів.
У постанові Верховного Суду від 01.12.2023 року у справі № 926/3347/22 зазначено, що обов'язок доведення наявності збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяними збитками покладається на Позивача. Чинне законодавство не містить вимог щодо певних засобів доказування, якими можуть підтверджуватися обставини (факти), що стосуються реєстрації податкових накладних. Право Позивача надавати докази щодо таких обставин (фактів) не може бути обмежене діями чи бездіяльністю контролюючого органу щодо проведення чи непроведення ним відповідної перевірки, оскільки права покупця у випадку порушення продавцем свого обов'язку щодо належної реєстрації податкових накладних зводяться лише до можливості подання скарги, проте ініціювати проведення податкової перевірки контролюючим органом покупець не може. Отже, обставини (факти), що стосуються реєстрації податкових накладних, можуть підтверджуватися не тільки матеріалами відповідної перевірки контролюючим органом, а й, зокрема, податковими накладними, розрахунками коригування тощо.
Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 05.06.2019 у справі №908/1568/18 зазначила, що обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, хоча невиконання цього обов'язку може завдати покупцю збитків. Тому позовна вимога покупця про зобов'язання продавця здійснити таку реєстрацію не є способом захисту у господарських правовідносинах, і не підлягає розгляду в суді жодної юрисдикції. Натомість належним способом захисту для позивача може бути звернення до контрагента з позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення контрагентом за договором обов'язку щодо складення та реєстрації податкових накладних.
За приписами статті 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів судом є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) витрати, яких особа зазнала у зв'язку із знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
За змістом ст. 224 ГК України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права та законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Тобто, збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує її інтереси як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також у не одержаних кредитором доходах, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником.
Підставою для відшкодування збитків відповідно до пункту 1 статті 611 ЦК України та статті 224 ГК України є порушення зобов'язання. При цьому, хоча обов'язок продавця зареєструвати податкову накладну є обов'язком платника податку у публічно-правових відносинах, а не обов'язком перед покупцем, невиконання цього обов'язку може завдати покупцю збитків. Тому належним способом захисту прав покупця може бути звернення до продавця з позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням його обов'язку щодо складення та реєстрації належним чиним податкових накладних.
Для застосування такого заходу відповідальності як стягнення збитків необхідна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: 1) протиправної поведінки (дії чи бездіяльності) особи (порушення зобов'язання); 2) шкідливого результату такої поведінки - збитків; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою та збитками; 4) вини особи, яка заподіяла шкоду. У разі відсутності хоча б одного із цих елементів відповідальність у вигляді відшкодування збитків не настає.
Вирішуючи питання про стягнення збитків, заподіяних неналежним складенням та реєстрацією податкових накладних, суди повинні встановити наявність чи відсутність усіх елементів складу господарського правопорушення.
Доведення наявності таких збитків та їх розміру, а також причинно-наслідкового зв'язку між правопорушенням і збитками покладено на позивача. Причинний зв'язок як обов'язковий елемент відповідальності за заподіяні збитки полягає в тому, що шкода повинна бути об'єктивним наслідком поведінки завдавача шкоди, отже, доведенню підлягає те, що протиправні дії заподіювана є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 у справі № 908/1568/18, від 01.03.2023 у справі № 925/556/21, постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 01.12.2023 у справі № 926/3347/22.
Судова колегія враховує правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 19.04.2023 у справі №906/824/21, де вказано на те, що чинне законодавство не передбачає реєстрації податкової накладної в ЄРПН покупцем послуг. Вказаним зумовлено обґрунтоване сподівання контрагента на те, що це зобов'язання буде виконано, оскільки тільки підтверджені зареєстрованими в ЄРПН податковими накладними / розрахунками коригування до таких податкових накладних суми податку можуть бути віднесені до складу податкового кредиту. Подібні висновки містяться у постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №925/17/18.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 01.03.2023 у справі №925/556/21 зазначила, що з 01.01.2015 ПК не встановлює для платника ПДВ механізм, який би дозволяв йому включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати. Такий платник ПДВ також не має у податкових відносинах права самостійно спонукати контрагента до здійснення реєстрації, а також не може спонукати контрагента оскаржити незаконні рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, якщо вони були перешкодою у реєстрації податкової накладної у ЄРПН. Водночас саме від того, чи здійснить контрагент всі необхідні дії для реєстрації податкової накладної в ЄРПН, а у випадку незаконної перешкоди з боку контролюючого органу для реєстрації - від того, чи зможе контрагент успішно усунути ці перешкоди, фактично залежить виникнення права такого платника податку на податковий кредит з ПДВ.
З огляду на це, виникнення права на податковий кредит залежить від реєстрації податкової накладної в ЄРПН, і відсутній механізм, який би дозволяв покупцю включити ПДВ за відповідною операцією до складу податкового кредиту за відсутності зареєстрованої його контрагентом у ЄРПН податкової накладної, якщо контрагент за законом мав її зареєструвати.
Оскільки саме від продавця, який має визначений законом обов'язок вчинити дії, необхідні для реєстрації податкової накладної в ЄРПН (а також може у необхідних випадках ефективно оскаржити рішення, дії чи бездіяльність контролюючого органу, які перешкодили виконати цей обов'язок), залежить реалізація покупцем майнового інтересу, пов'язаного з одержанням права на податковий кредит з ПДВ за наслідками господарської операції, він (продавець) залишається відповідальним перед своїм контрагентом у господарській операції за наслідки невчинення цих дій.
З огляду на вищезазначені норми, відповідач після підписання вказаних актів повинен скласти податкові накладні та зареєструвати їх в ЄРПН, в порядку визначеному Податковим кодексом України. Податкова накладна зареєстрована в ЄРПН є підставою для включення сум ПДВ, зазначених в ній, до податкового кредиту.
Водночас, судом встановлено, що відповідач, в порушення вимог податкового законодавства, свого обов'язку із реєстрації податкових накладних не виконав. Факт відсутності реєстрації податкових накладних у спірних правовідносинах не заперечується і самим відповідачем.
У свою чергу, відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту згідно з наведеними нормами п. 201.10 ст. 201 ПК України. Отже, вказане порушення відповідача призвело до неможливості включення позивачем сум ПДВ до складу податкового кредиту та зменшення податкового зобов'язання на спірну суму, що є протиправною поведінкою.
Разом з цим, відповідач встановленого Податковим кодексом України та договором (п. 6.10.21) обов'язку щодо реєстрації та подання податкової накладної не виконав, чим позбавив позивача права включити суму ПДВ до складу податкового кредиту та відповідно, скористатись правом на зменшення податкового зобов'язання на суму 952 189,40 грн, що спричинило для позивача збитки на вказану суму.
З урахуванням наведеного, судова колегія дійшла висновку, що вимоги позивача про стягнення збитків у розмірі 952 189,40 грн є обґрунтованими, та такими, що доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягають задоволенню.
Правовідносини у справах, на які посилається апелянт та обставини вказаних справ від 10.05.2018 у справі №917/799/17, від 10.03.2020 у справі №911/224/19, від 25.03.2021 у справі №910/4608/20 та від 21.09.2021 у справі №904/6992/21 не є подібними до правовідносин у справі №917/382/25, оскільки предмети та підстави позовів у цих справах, відповідно і встановлені судами фактичні обставини, що формують зміст правовідносин, що виключає подібність спірних правовідносин у цих справах.
Отже, доводи апеляційної скарги обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, а тому не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення суду першої інстанції.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Відповідно до приписів статті 275 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. ( ст.276 ГПК України)
В даному випадку, судова колегія приходить до висновку, що рішення по справі прийнято судом першої інстанції з додержанням норм матеріального та процесуального права. у зв'язку з чим, рішення по справі залишається без змін, а апеляційна скарга без задоволення.
Судові витрати за звернення з апеляційною скаргою покладаються на заявника апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 269,270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний суд
1.Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Херсон Флот Сервіс" на рішення Господарського суду Полтавської області від 28.05.2025 у справі № 917/328/25 - залишити без задоволення.
2.Рішення Господарського суду Полтавської області від 28.05.2025 у справі №917/328/25 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 -289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 07.10.2025
Головуючий суддя О.І. Склярук
Суддя В.В. Россолов
Суддя М.М. Слободін