вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"07" жовтня 2025 р. Справа№ 910/1394/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Михальської Ю.Б.
суддів: Мальченко А.О.
Тищенко А.І.
секретар судового засідання: Ніконенко Ю.А.
за участю представників: не з'явились,
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Нахметова Анвера Алігардаш Огли
на рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2025
у справі №910/1394/25 (суддя Ярмак О.М.)
за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго»
до Фізичної особи-підприємця Нахметова Анвера Алігардаш Огли
про стягнення 328 119,23 грн, -
Короткий зміст позовних вимог
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (далі, позивач або Комунальне підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Нахметова Анвера Алігардаш Огли (далі, відповідач) про стягнення заборгованості за Договором на постачання теплової енергії №520464-08 від 28.12.2019 у розмірі 328 119,23 грн, з яких: сума заборгованості за теплову енергію за період 10.2019 року по 10.2021 року - 15 868,22 грн; сума заборгованості за надання послуги з теплової енергії за період 11.2021 року по 10.2024 року - 87 760,44 грн; сума заборгованості з централізованого постачання гарячої води з 07.2019 року по 10.2021 року - 10 402,09 грн; сума заборгованості за послугу з постачання гарячої води за період з 11.2021 по жовтень 2024 року - 136 943,66 грн; сума 3% - 14 448, 80 грн; інфляційні втрати - 51 290,67 грн; пеня - 9 652,68 грн; плата за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по жовтень 2024 року - 1 158,12 грн; плата за абонентське обслуговування для послуги з постачання гарячої води за період з листопада 2021 року по жовтень 2024 року - 594,55 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за Договором на постачання теплової енергії №520464-08 від 28.12.2019 у частині здійснення повної та своєчасної оплати отриманих від позивача послуг.
Короткий зміст оскарженого рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 29.04.2025 у справі №910/1394/25 позов задоволено повністю.
Присуджено до стягнення з Фізичної особи-підприємця Нахметова Анвера Алігардаш Огли на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» 252 727 (двісті п'ятдесят дві тисячі сімсот двадцять сім) грн 08 коп. основного боргу, 14 448 (чотирнадцять тисяч чотириста сорок вісім) грн 80 коп. 3% річних, 51 290 (п'ятдесят одну тисячу двісті дев'яносто) грн 67 коп. інфляційних втрат, 9 652 (дев'ять тисяч шістот п'ятдесят дві) грн 68 коп. пені, 4 921 (чотири тисячі дев'ятсот двадцять одну) грн 78 коп. судового збору.
Приймаючи рішення, місцевий господарський суд встановив, що матеріалами справи підтверджується факт невиконання відповідачем зобов'язань за Договором в частині оплати за послуги з постачання теплової енергії за період 10.2019 року по 10.2021 року у розмірі 15 868,22 грн, за послуги з теплової енергії за період 11.2021 року по 10.2024 року у розмірі 87 760,44 грн, за послуги з централізованого постачання гарячої води з 07.2019 року по 10.2021 року у розмірі 10 402,09 грн, послуги з постачання гарячої води за період з 11.2021 по жовтень 2024 року у розмірі 136 943, 66 грн, плати за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по жовтень 2024 року у розмірі 1 158,12 грн, плати за абонентське обслуговування для послуги з постачання гарячої води за період з листопада 2021 року по жовтень 2024 року у розмірі 594,55 грн. Суми заявленої заборгованості та самого факту споживання відповідної комунальної послуги відповідачем не спростовано.
Щодо заявлених позивачем до стягнення з відповідача інфляційних втрат, 3% річних та пені за несвоєчасне внесення плати за послуги із постачання теплової енергії, гарячої води, суд, перевіривши їх обрахунок, визнав його обґрунтованим та арифметично правильними. Відповідні нарахування відповідають положенням статті 625 Цивільного кодексу України, статей 231-232 Господарського кодексу України та пункту 45 договору про надання послуг з постачання теплової енергії.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись із прийнятим судовим рішенням, 27.05.2025 від Фізичної особи-підприємця Нахметова Анвера Алігардаш Огли (через відділ канцелярії) до Північного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга, в якій скаржник просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2025 та ухвалити нове, яким провадження у справі закрити повністю, стягнути з позивача 7 382,67 грн судового збору за подання апеляційної скарги.
Узагальнені доводи апеляційної скарги відповідача зводяться до такого:
- судом при прийнятті рішення були порушені норми процесуального права, а саме вимоги статей 120, 42, 178, 12 Господарського процесуального кодексу України. Через неналежне повідомлення Господарським судом міста Києва відповідача про відкриття провадження у справі, розгляд справи та прийняття рішення за правилами спрощеного позовного провадження відповідач був позбавлений можливості скористатися правами, наданими йому статтею 42 Господарського процесуального кодексу України, зокрема надати докази на спростування суми заявленої заборгованості та повідомити суд про сплату на користь позивача спірної заборгованості;
- на дату прийняття оскаржуваного рішення (29.04.2025) відповідачем вже було погашено більшу частину заборгованості перед позивачем та повністю погашено дану заборгованість разом із штрафними санкціями до дати подання даної апеляційної скарги, а саме відповідачем було повністю сплачено заборгованість та штрафні санкції у такі строки та розмірах:
14.04.2025 - 119 431,73 грн,
14.04.2025 - 15 868,22 грн,
15.04.2025 - 1 357,57 грн,
16.05.2025 - 139 000,00 грн,
19.05.2025 - 10 402,09 грн,
19.05.2025 - 29 552,11 грн.
Загальна сума сплаченої відповідачем заборгованості та штрафних санкцій станом на дату подання апеляційної скарги склала 315 611,72 грн, у тому числі сума оплат відповідача до моменту прийняття оскаржуваного рішення складала 136 657,52 грн. Копії квитанцій долучені до апеляційної скарги. Відсутність заборгованості відповідача перед позивачем станом на дату подання апеляційної скарги підтверджується також актами звірки взаєморозрахунків за постачання теплової енергії та гарячої води за особовим рахунком відповідача за період з 11.2021 по 05.2025 та період з 07.2019 по 05.2025, складених позивачем. Копії актів також додані до апеляційної скарги;
- позивач, будучи обізнаним про оплату відповідачем значної частини заборгованості на суму 136 657,52 грн до моменту прийняття оскаржуваного рішення, користуючись неповідомленням суду відповідача про розгляд справи та зловживаючи своїми процесуальними правами, не повідомив суду про погашення даної заборгованості та, відповідно, відсутність спору за даною заборгованістю;
- 19.05.2025 відповідачем було подано позивачу заяву про здійснення перерахунку заборгованості за лічильником гарячої води на ім'я позивача і відповідно після здійснення перерахунку сума заборгованості (яка вже повністю погашена відповідачем) має бути зменшена відповідно до показів індивідуального лічильника приміщення.
Разом із апеляційною скаргою відповідачем заявлене клопотання про поновлення строку, встановленого для подання апеляційної скарги.
Узагальнені доводи та заперечення позивача
29.07.2025 від позивача до Північного апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення з проханням апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.
У поданих поясненнях позивач наголосив на тому, що виконав свої зобов'язання за Договором та надав вчасно відповідачу послуги з постачання теплової енергії, та централізованого постачання гарячої води. Відповідач добровільно до подання позовної заяви свої зобов'язання не виконав. Водночас, оскільки відповідачем було сплачено основну заборгованість після пред'явлення позову в даній справі, то позивач просить суд відповідно до частини 3 статті 130 Господарського процесуального кодексу України покласти судові витрати на відповідача.
Також 29.07.2025 позивач подав до суду заяву про часткове закриття провадження, в якій зазначив, що після здійснених відповідачем оплат залишок заявленої до стягнення заборгованості становить 75 392,15 грн, основна заборгованість у сумі 252 727,08 грн погашена відповідачем, а тому провадження на цю суму підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України у зв'язку з відсутністю предмета спору. До заяви позивачем долучена довідка структурного підрозділу «Енергозбут» Комунального підприємства виконавчого органу Київради (КМДА) «Київтеплоенерго» №30/520464-08 від 30.06.2025, в якому він повідомляє, що станом на 27.06.2025 заборгованість за спожиту відповідачем теплову енергію за період 01.11.2020 - 01.11.2024 сумою 15 868,22 грн; за період 01.11.2021 - 01.11.2024 за послуги з постачання теплової енергії сумою 87 760,44 грн; за послуги з абонентського обслуговування теплової енергії сумою 1 158,12 грн; за послуги з постачання гарячої води сумою 136 943,66 грн; за послуги з централізованого постачання гарячої води 10 402,09 грн; за послуги з абонентського обслуговування гарячої води сумою 594,55 грн сплачені в повному обсязі.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2025 матеріали апеляційної скарги Фізичної особи-підприємця Нахметова Анвера Алігардаш Огли у справі №910/1394/25 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Андрієнко В.В., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.05.2025 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/1394/25.
12.06.2025 супровідним листом №910/1394/25/3518/25 від 11.06.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/1394/25.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.06.2025 (із урахуванням ухвали від 15.07.2025 про виправлення описки) клопотання Фізичної особи-підприємця Нахметова Анвера Алігардаш Огли про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2025 у справі № 910/1394/25 задоволено, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Нахметова Анвера Алігардаш Огли на рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2025 у справі №910/1394/25 та призначено справу до розгляду на 20.08.2025; зупинено дію рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2025 у справі № 910/1394/25.
У судове засідання, призначене на 20.08.2025, з'явились представники сторін.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2025 у справі №910/1394/25 заяву судді Андрієнка В.В. про самовідвід від розгляду справи №910/1394/25 задоволено. Матеріали справи №910/1394/25 передано для здійснення визначення складу судової колегії автоматизованою системою відповідно до положень статті 32 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.08.2025 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Нахметова Анвера Алігардаш Огли у справі №910/1394/25 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Михальська Ю.Б., судді: Тищенко А.І., Мальченко А.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2025 апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Нахметова Анвера Алігардаш Огли на рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2025 у справі №910/1394/25 прийнято до провадження колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Михальської Ю.Б., суддів: Тищенко А.І., Мальченко А.О., розгляд апеляційної скарги призначено на 30.09.2025.
У судове засідання, призначене на 30.09.2025, з'явився представник відповідача.
Представник позивача у судове засідання, призначене на 30.09.2025, не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений належним чином, про що у матеріалах справи міститься довідка про доставку ухвали суду від 26.08.2025 до електронного кабінету позивача у підсистемі «Електронний суд».
Отже, за вказаних обставин, неявка у судове засідання представника позивача у відповідності до частини 12 статті 270 Господарського процесуального кодексу України не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.
Представник відповідача у судовому засіданні просив суд апеляційну скаргу задовольнити, оскаржене рішення суду скасувати та прийняти нове, яким закрити провадження у справі.
Після закінчення судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення, зазначивши, що його проголошення відбудеться у судовому засіданні 07.10.2025 о 13 год. 20 хв.
У судовому засіданні 07.10.2025 суд оголосив вступну та резолютивну частини постанови.
Явка представників учасників справи
У судове засідання для проголошення постанови, призначене на 07.10.2025, представники позивача та відповідача не з'явились.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції у даній справі та перевірені судом апеляційної інстанції
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації №1693 від 27.12.2017 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва від 27.09.2001, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», КП «Київтеплоенерго» визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ «Київенерго».
Розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) №591 від 10.04.2018 КП «Київтеплоенерго» видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
28.12.2019 між позивачем (теплопостачальна організація) та відповідачем (абонент) укладено Договір №520464-08 на постачання теплової енергії (далі, Договір №520464-08), предметом якого є постачання, користування та своєчасна сплата в повному обсязі спожитої теплової енергії на умовах, передбачених цим Договором.
Об'єктом постачання за даним договором є нежитлові приміщення №№ 2, 3, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Кутузова, 4, опалювальна площа 86,40 кв.м., належні на праві власності відповідачу, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності. №30191668 від 28.11.2014.
Згідно з пунктом 2.2.2. Договору №520464-08 теплопостачальна організація зобов'язується підтримувати середньодобову температуру теплоносія в подавальному трубопроводі на тепловому вводі будівлі згідно з температурним графіком, затвердженим КМДВ (Додаток №2).
Відповідно до пункту 2.2.3. Договору №520464-08 при зміні тарифів (додаток №3 до Договору) теплопостачальна організація зобов'язується забезпечувати розміщення інформації про їх зміну на сайті Комунального підприємства.
Згідно з пунктом 1.3. Додатку №1 до Договору передбачено, що обсяги постачання теплової енергії «Абоненту» здійснюються розподілом теплової енергії в Гігакалоріях по кварталам (для Абонентів без приладів обліку - розрахунково; для Абонентів з приладами обліку - згідно заявленої величини).
Позивач вказує, що відповідно до довідки про нарахування за теплову енергію відповідачу за Договором №520464-08 обсяг спожитої теплової енергії склав 19,3541 Гкал, що становить 30 885,27 грн.
Порядок розрахунків по Договору №520464-08 погоджено у Додатку №4 до нього. Зокрема, зазначено, що Абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує теплопостачальній організації вартість заявленої у Договорі кількості теплової енергії за розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця, або оформляє Договір про заставу майна згідно Закону України «Про заставу», як засіб гарантії сплати спожитої теплової енергії. Абонент щомісяця з 12 по 15 число самостійно отримує в ЦОК за адресою вул. Волоська, буд. 42 облікову картку фактичного споживання теплової енергії за звітний період, акт звіряння розрахунків на початок розрахункового періоду (один примірник оформленого акту звірки Абонент повертає ЦОК), акт виконаних робіт).
Позивач зазначає, що ним було складено акти приймання-передавання товарної продукції за жовтень 2019 року - квітень 2020 року та жовтень 2020 року - грудень 2021 року (перерахунки за жовтень 2021 року, березень 2021 року).
Відповідно до розрахунку основного боргу за теплову енергію розмір заборгованості відповідача складає 15 868,22 грн за період з жовтня 2019 року по жовтень 2021 року.
31.10.2024 позивач виставив рахунок-фактуру на оплату теплової енергії №520464-08/2024-10 на суму 15 868,22 грн.
Із набранням чинності Закону України від 03.12.2020 №1060 «Про внесення змін до деяких законів України щодо врегулювання окремих питань у сфері надання житлово-комунальних послуг» внесені зміни до організації моделі договірних відносин з виконавцем послуг, а саме запроваджено укладання публічного договору приєднання.
З усіма фізичними або юридичними особами, які є власниками квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку, які протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору не прийняли рішення про модель організації договірних відносин з виконавцями комунальних послуг, вважаються укладеними публічні договори приєднання за формою, встановленими Правилами затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 року №830, з урахуванням змін, внесених КМУ від 08.09.2021 року №1022.
Згідно з частиною 2 статті 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» договори про надання житлово-комунальних послуг укладаються відповідно до типових або примірних договорів, затверджених Кабінетом Міністрів України або іншими уповноваженими законом державними органами відповідно до закону. Договори про надання комунальних послуг можуть затверджуватися окремо для різних моделей організації договірних відносин (індивідуальний договір, індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, колективний договір) та для різних категорій споживачів (індивідуальний споживач (співвласник багатоквартирного будинку, власник будівлі, у тому числі власник індивідуального садибного житлового будинку), колективний споживач).
Відповідно до абз. 1 частини 5 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» у разі якщо співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали з виконавцем комунальної послуги відповідний договір (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії), з ними укладається індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
За змістом абз. 2 частини 5 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» такі договори вважаються укладеними, якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Як зазначалось, відповідач є власником нежилих приміщень № 2, 3, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Кутузова, 4.
30.09.2021 позивачем на офіційному веб-сайті КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (https://kte.kinda.gov.ua/) було опубліковано текст Договору про надання послуги з постачання теплової енергії за формою, встановленою Правилами, затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 року №830, з урахуванням змін, внесених КМУ від 08.09.2021 року №1022.
Тож, у силу вимог частини 5 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», такий договір вважається укладеним якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Відповідач, який є власником зазначених нежитлових приміщень, після публікування позивачем тексту договору про надання послуги з постачання теплової енергії за формою, встановленою Правилами, затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 №830, з урахуванням змін, внесених КМУ від 08.09.2021 №1022, не прийняв рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклав з виконавцем комунальної послуги (позивачем) відповідний індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Позивачем було розміщено повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг в приміщеннях ЦОК.
З огляду на наведені обставини Договір про надання послуги з постачання теплової енергії між сторонами у справі є укладеним та відповідачу присвоєно особовий рахунок №052047110020100.
Відповідно до Договору виконавець зобов'язується надавати споживачу послугу відповідної якості та в обсязі відповідно до теплового навантаження будинку, а споживач зобов'язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу в строки і на умовах, що визначені цим договором.
Відповідно до пункту 7 Договору виконавець забезпечує постачання теплоносія з гарантованим рівнем безпеки, обсягу, температури та величини тиску. Постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги». Постачання теплової енергії на індивідуальні теплові пункти для потреб опалення та приготування гарячої води здійснюється безперервно, крім часу перерв, визначених частиною першою статті 16 Закону України «Про житлово-комунальні послуги».
Згідно з пунктом 8 Договору виконавець забезпечує постачання теплової енергії у відповідній кількості та якості згідно з вимогами пунктів 5 і 6 цього договору до межі зовнішніх інженерних мереж постачання послуги виконавця та внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку (індивідуального (садибного) будинку).
За змістом пункту 11 Договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг теплової енергії, спожитої в будинку за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 року №315 (далі - Методика розподілу).
Згідно з пунктом 30 Договору споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання теплової енергії, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 №830, - в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 08.09.2021 №1022, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу її споживання; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або на веб-сайті виконавця.
На підставі пункту 31 Договору вартістю послуги є встановлений відповідно до законодавства тариф на теплову енергію, який визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Положеннями пункту 32 Договору визначено, що розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування нараховується щомісяця.
Позивачем були складені акти надання послуг з постачання теплової енергії за особовим рахунком №052047110020100 за період з листопада 2021 року по жовтень 2024 року (з урахуванням коригувань).
Відповідно до пункту 34 Договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Відповідно до розрахунку основного боргу за послуги з постачання теплової енергії відповідачу за особовим рахунком №052047110020100 вихідне сальдо станом на 10.2024 року становить 87 760,44 грн.
31.10.2024 позивач виставив рахунок на оплату послуг з постачання теплової енергії №052047110020100/10/2024/2 на суму 87 760,44 грн.
Також позивач зазначає, що згідно з інформацією теплозабезпечення споживачів будинок по вулиці Кутузова, 4 у м. Києві підключений до гарячого водопостачання, яке централізовано здійснює позивач.
23.12.2019 між позивачем (виконавець) та відповідачем (споживач) укладено Договір №052047110020100 про надання послуги з централізованого постачання гарячої води до нежитлових приміщень та суб'єктам господарювання, відповідно до пункту 1 якого виконавець зобов'язується своєчасно надавати споживачеві відповідної якості послугу з централізованого постачання гарячої води згідно з діючими нормативами, а споживач зобов'язується своєчасно та у повному обсязі оплачувати надану послугу за встановленим тарифом у строки і на умовах, що передбачені договором.
Споживачем послуги з централізованого постачання гарячої води є власник (орендар) нежитлового приміщення (квартири) (пункт 2 Договору №052047110020100).
Тарифи на комунальні послуги з централізованого опалення і постачання гарячої води затверджуються органом виконавчої влади, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг. У разі зміни тарифу оплата за централізоване постачання гарячої води споживачем здійснюється за новим тарифом з часу його введення в дію без внесення змін до цього договору (пункти 5, 7 Договору №052047110020100).
Розрахунковим періодом є календарний місяць. Система оплати послуги щомісячна. У разі застосування щомісячної системи оплати послуги платежі вносяться не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим (пункт 12 Договору №052047110020100).
За адресою відповідача було встановлено лічильник ПГВ №5937594 (знято з експлуатації 01.07.2019).
Позивачем було складено акти наданих послуг з централізованого постачання гарячої води за період з липня 2019 року по жовтень 2021 року, а також сформовано акт звіряння взаєморозрахунків за послуги з централізованого постачання гарячої води (ПГВ).
31.10.2024 позивач виставив рахунок-фактуру за послуги з централізованого постачання гарячої води №052047110020100/10/2024 на суму 10 402,09 грн.
30.09.2021 позивачем на офіційному веб-сайті КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» (https://kte.kinda.gov.ua/) було опубліковано текст Договору про надання послуги з постачання гарячої води.
Тож, у силу вимог вже згаданої частини 5 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», такий договір вважається укладеним якщо протягом 30 днів з дня опублікування тексту договору на офіційному веб-сайті виконавця послуги співвласники багатоквартирного будинку не прийняли рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклали відповідний договір з виконавцем комунальної послуги. При цьому розміщується повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг.
Відповідач, який є власником нежитлових приміщень № 2, 3, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Кутузова, 4, після публікування позивачем тексту договору про надання послуги з постачання гарячої води за формою, встановленою Правилами, затвердженими постановою КМУ від 21.08.2019 №830, з урахуванням змін, внесених КМУ від 08.09.2021 №1022, не прийняв рішення про вибір моделі договірних відносин та не уклав з виконавцем комунальної послуги (позивачем) відповідний індивідуальний договір про надання комунальної послуги, що є публічним договором приєднання.
Позивачем було розміщено повідомлення про місце опублікування тексту договору у загальнодоступних місцях на інформаційних стендах та/або рахунках на оплату послуг в приміщеннях ЦОК.
З огляду на наведені обставини Договір про надання послуги з постачання гарячої води між сторонами у даній справі є укладеним та відповідач має особовий рахунок №052047110020100.
Відповідно до пункту 5 Договору виконавець зобов?язується надавати споживачу послугу відповідної якості, а споживач зобов?язується своєчасно та в повному обсязі оплачувати надану послугу та відшкодовувати витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) в строки і на умовах, що визначені цим договором. Обсяг спожитої споживачем послуги визначається як частина обсягу гарячої води, спожитої у будинку, визначеної та розподіленої згідно з вимогами Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання». Витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) визначаються та розподіляються відповідно до Методики розподілу між споживачами обсягів спожитих у будівлі комунальних послуг, затвердженої наказом Мінрегіону від 22 листопада 2018 р. №315 (далі - Методика розподілу). Витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) розподіляються на всіх споживачів, у тому числі тих, приміщення яких обладнані індивідуальними системами опалення.
Згідно з пунктом 7 Договору виконавець забезпечує постачання послуги безперервно з гарантованим рівнем безпеки, температури та тиску.
Згідно з пунктом 12 Договору обсяг спожитої у будинку послуги визначається як обсяг гарячої води, спожитої в будинку, за показаннями засобів вимірювальної техніки вузла (вузлів) комерційного обліку або розрахунково відповідно до Методики розподілу. Обсяг теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) розраховується відповідно до Методики розподілу.
Якщо будинок оснащено двома та більше вузлами комерційного обліку гарячої води відповідно до вимог Закону України «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання», обсяг спожитої послуги у будинку визначається як сума показань таких вузлів обліку. За рішенням співвласників багатоквартирного будинку розподіл обсягу спожитої гарячої води здійснюється для кожної окремої частини будинку, обладнаної вузлом комерційного обліку послуги. Одиницею вимірювання обсягу спожитої споживачем гарячої води є куб. метр. Одиницею вимірювання обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), є гігакалорія (Гкал).
На підставі пункту 30 Договору споживач вносить однією сумою плату виконавцю, яка складається з: плати за послугу, визначеної відповідно до Правил надання послуги з постачання гарячої води, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. №1182 (Офіційний вісник України, 2020 р., Nє 14, ст. 550) - у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 8 вересня 2021 р. №1023, та Методики розподілу, що розраховується виходячи з розміру затвердженого уповноваженим органом тарифу та обсягу спожитої гарячої води або за нормами споживання, встановленими органом місцевого самоврядування, до встановлення вузла комерційного обліку; плати за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу на послугу з постачання теплової енергії та визначеного обсягу відповідно до Методики розподілу; плати за абонентське обслуговування в розмірі, визначеному виконавцем, але не вище граничного розміру, визначеного Кабінетом Міністрів України, інформація про яку розміщується на офіційному веб-сайті органу місцевого самоврядування та/або веб-сайті виконавця.
Відповідно до пункту 32 Договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої послуги, обсягу теплової енергії, витраченої на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції), є календарний місяць. Плата за абонентське обслуговування та плата за послугу нараховується щомісяця. Початок і закінчення розрахункового періоду для розрахунку розміру плати за абонентське обслуговування завжди збігаються з початком і закінченням календарного місяця відповідно.
Згідно з пунктом 34 Договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього числа місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту послугу.
Позивачем складені акти надання послуг з постачання гарячої води за період з листопада 2021 року по жовтень 2024 року, а також сформовано акт звіряння взаєморозрахунків за послуги з постачання гарячої води (ГВ).
Відповідно до зазначених актів, розрахунку заборгованості за послуги з постачання гарячої води (ГВ) приміщення група приміщень № 2,3 (два. Три) площею 86,40 кв.м., що знаходяться за адресою: місто Київ, вулиця Кутузова, будинок 4 позивач надав відповідачу послугу з постачання гарячої води на суму 136 943,66 грн.
31.10.2024 позивач виставив рахунок на оплату послуг з постачання гарячої води №052047110020100/10/2024/1 на суму 136 943,66 грн.
Також відповідно до частини 1 статті 17 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» комерційний облік комунальних послуг з постачання теплової енергії, гарячої води, централізованого водопостачання здійснюється вузлами обліку відповідних комунальних послуг, що забезпечують загальний облік їх споживання в будівлі, її частині (під'їзді), обладнаній окремим інженерним вводом, згідно з показаннями його (їх) засобів вимірювальної техніки. Розподіл обсягів спожитих у будівлі послуг з постачання теплової енергії, гарячої та холодної води між споживачами здійснюється відповідно до законодавства. Витрати, пов'язані з обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води та теплової енергії, відшкодовуються: шляхом сплати споживачами комунальних послуг виконавцю комунальної послуги плати за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України, - у разі укладення індивідуальних договорів або індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем; за рахунок співвласників багатоквартирного будинку - у разі укладення колективного договору про надання комунальних послуг, договорів про надання комунальних послуг з колективним споживачем або у разі прийняття співвласниками відповідного рішення про обслуговування та заміну вузлів комерційного обліку. Порядок та умови обслуговування та заміни вузла комерційного обліку визначаються правилами і типовими договорами про надання відповідних комунальних послуг.
За положеннями пункту 11 частини 1 статті 1, частини 5 статті 13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», постанови Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року №1182 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води» та постанови Кабінету Міністрів України від 21 серпня 2019 року №830 «Про затвердження Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії» споживачем щомісяця однією сумою вноситься виконавцю комунальної послуги плата за абонентське обслуговування, яка не може перевищувати граничний розмір, визначений Кабінетом Міністрів України, і яка є платежем, який споживач сплачує виконавцю комунальної послуги за індивідуальним договором про надання комунальних послуг у багатоквартирному будинку для відшкодування витрат, пов?язаних з укладенням договору, здійснення розподілу обсягу спожитих послуг між споживачами, нарахуванням та стягненням плати за спожиті послуги, обслуговуванням та заміною вузлів комерційного обліку води (у разі їх наявності у будівлі споживача), а також за виконання інших функцій, пов?язаних з обслуговуванням виконавцем абонента за індивідуальним договором (крім обслуговування та поточного ремонту внутрішньобудинкових систем теплопостачання та постачання гарячої води).
Згідно з пунктом 39 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Правил надання послуги з постачання гарячої води та типових договорів про надання послуги з постачання гарячої води» споживач не звільняється від оплати послуги, отриманої ним до укладення відповідного договору. Споживач не звільняється від плати за абонентське обслуговування у разі відсутності фактичного споживання ним послуги або у разі відключення (відокремлення) його квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого теплопостачання та постачання гарячої води. Споживач не звільняється від плати за витрати теплової енергії на забезпечення функціонування внутрішньобудинкової системи гарячого водопостачання (за наявності циркуляції) у разі відключення (відокремлення) квартири або нежитлового приміщення від мереж (систем) централізованого теплопостачання та постачання гарячої води.
Так, позивачем сформовані акти виконання робіт з плати за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води, розрахунок боргу за послуги з абонентського обслуговування постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по жовтень 2024 року - 1 158, 12 грн; плати за абонентське обслуговування для послуги з постачання гарячої води за період з листопада 2021 року по жовтень 2024 року - 594,55 грн.
31.10.2024 позивач виставлені рахунки на оплату послуг за абонентське обслуговування постачання теплової енергії та абонентське обслуговування послуги з постачання гарячої води №052047110020100/10/2024/1 на суми 1 158,12 грн та 594,55 грн відповідно.
Однак, як зазначив позивач, відповідач свої зобов'язання за законом та переліченими договорами з оплати наданих послуг не виконав.
У зв'язку з цим позивачем у даній справі заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за теплову енергію за період 10.2019 року по 10.2021 року - 15 868,22 грн; сума заборгованості за надання послуги з теплової енергії за період 11.2021 року по 10.2024 року - 87 760,44 грн; сума заборгованості з централізованого постачання гарячої води з 07.2019 року по 10.2021 року - 10 402,09 грн; сума заборгованості за послугу з постачання гарячої води за період з 11.2021 по жовтень 2024 року - 136 943,66 грн; сума 3% - 14 448, 80 грн; інфляційні втрати - 51 290,67 грн; пеня - 9 652,68 грн; плата за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по жовтень 2024 року - 1 158,12 грн; плата за абонентське обслуговування для послуги з постачання гарячої води за період з листопада 2021 року по жовтень 2024 року - 594,55 грн.
Відповідно до пунктів 45 договорів про надання послуг з постачання теплової енергії та про надання послуги з постачання гарячої води у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.
У зв'язку з простроченням виконання відповідачем грошових зобов'язань позивачем заявлені до стягнення з відповідача на підставі статті 625 Цивільного кодексу України 3% у розмірі 14 448, 80 грн, інфляційні втрати - 51 290,67 грн, а також пеня - 9 652,68 грн (пункти 45 Договорів №052047110020100).
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
У відповідності до вимог частин 1, 2, 4, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги та пояснень на неї, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню, а рішення місцевого господарського суду зміні з огляду на таке.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.
Згідно зі статтями 73, 74 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження факту надання послуг за договором №520464-08 на постачання теплової енергії, договором про надання послуги з постачання теплової енергії №052047110020100, договором №052047110020100 про надання послуги з централізованого постачання гарячої води, договором №052047110020100 про надання послуги з постачання гарячої води до належних відповідачу на праві власності нежитлових приміщень № 2, 3, розташованих за адресою: м. Київ, вул. Кутузова, 4, за період з жовтня 2019 року по жовтень 2024 року, позивачем надані корінці нарядів про включення опалення №275 від 16.10.2020, №281 від 23.10.2021, №286 від 20.10.2022, №275 від 16.10.2023 та корінці нарядів про відключення опалення №838 від 12.04.2021, №263 від 08.04.2023, №266 від 28.03.2024, акти прийняття теплового вузла обліку №2-8059 від 31.03.2017, акти про готовність вузла комерційного обліку споживача до роботи №2/2-1/04-1346 від 08.04.2020, №2/2-1-11-378 від 08.11.2023, №2/2-1/5-182 від 16.05.2024, акти перевірки стану вузла комерційного обліку теплової енергії споживача №2/2-1/11-1681 від 08.11.2021, №15080 від 09.05.2022, відомості спожитої теплової енергії ЖЕД «Печерськжитло», облікові картки за спірний період.
Питання прийняття облікових карток (табуляграм) в якості належних та допустимих доказів на підтвердження надання послуги з постачання теплової енергії у справах про стягнення заборгованості за договорами постачання (купівлі - продажу) теплової енергії у гарячій воді, у контексті їх оцінки судами як доказів, неодноразово вирішувалося у судовій практиці (постанови Верховного Суду від 28.03.2018 зі справи №910/6652/17, від 12.07.2018 зі справи №910/6654/17, від 12.10.2018 зі справи №910/30728/15).
Також позивачем до позовної заяви додані акти приймання-передавання товарної продукції, акти надання послуг з постачання теплової енергії, акти надання послуг з централізованого постачання гарячої води, акти надання послуг з постачання гарячої води за спірний період, акти звіряння взаєморозрахунків, підписані зі сторони позивача.
Крім того, позивач надав акти виконання робіт з плати за абонентське обслуговування послуги з постачання теплової енергії та послуги з постачання гарячої води за період з листопада 2021 року по жовтень 2024 року.
Зазначеними документами у сукупності підтверджуються обсяги та вартість спожитих відповідачем товарної продукції та послуг.
Відповідачем у встановлені законом та договорами строки обов'язок із оплати спожитих товарної продукції та послуг не виконано, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість за послуги з постачання теплової енергії за період 10.2019 року по 10.2021 року у розмірі 15 868, 22 грн, заборгованість за надання послуги з теплової енергії за період 11.2021 року по 10.2024 року у розмірі 87 760,44 грн, заборгованість з централізованого постачання гарячої води з 07.2019 року по 10.2021 року у розмірі 10 402,09 грн, заборгованість за послуги з постачання гарячої води за період з 11.2021 по жовтень 2024 року у розмірі 136 943,66 грн, заборгованість з плати за абонентське обслуговування для послуги з постачання теплової енергії за період з листопада 2021 року по жовтень 2024 року у розмірі 1 158,12 грн та плати за абонентське обслуговування для послуги з постачання гарячої води за період з листопада 2021 року по жовтень 2024 року у розмірі 594,55 грн.
Також позивачем за несвоєчасне внесення плати за послуги із постачання теплової енергії, гарячої води нараховані до стягнення з відповідача інфляційні втрати у розмірі 51 290,67 грн та 3% річних у розмірі 14 448,80 грн.
Згідно з частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу, не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Оскільки позивачем доведений, а відповідачем не спростований факт порушення обов'язку з вчасної оплати отриманих послуг, суд, перевіривши здійснені позивачем розрахунки 3% річних та інфляційних, встановив, що вони є обґрунтованими та арифметично правильними.
Крім того, позивачем заявлено також вимоги про стягнення з відповідача пені у розмірі 9 652,68 грн за порушення зобов'язань з оплати послуг із постачання теплової енергії.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
Згідно з пунктом 45 Договору про надання послуг з постачання теплової енергії у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за послугу.
Аналогічні положення закріплені у пункті 45 Договору про надання послуг з постачання гарячої води.
Перевіривши здійснені позивачем розрахунки пені за порушення зобов'язань з оплати послуг із постачання теплової енергії, суд також встановив їх правомірність.
Контррозрахунку заявлених сум відповідачем не здійснено та суду не надано.
Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи судом першої інстанції відповідачем не було подано до суду відзиву на позовну заяву.
При цьому матеріалами справи підтверджується, що ухвала Господарського суду міста Києва від 11.02.2025 про відкриття провадження у даній справі та призначення її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін була направлена судом на адресу місцезнаходження відповідача (02095, м. Київ, вул. Дніпровська набережна, буд. 14, кв. 1103), однак поштове відправлення було повернуте на адресу суду з відміткою відділення поштового зв'язку від 21.02.2025 «адресат відсутній за вказаною адресою».
Оскільки будь-яких заяв про зміну місцезнаходження відповідача до суду не надходило, то суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за наявними матеріалами справи.
Водночас, в апеляційній скарзі відповідач посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права при ухваленні рішення з огляду на те, що судом не було вжито необхідних заходів задля повідомлення його про розгляд справи, що призвело до неможливості повідомити суд про здійснені часткові оплати заявленого до стягнення позивачем основного боргу.
З цього приводу суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Відповідно до частин 2, 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
За змістом частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Отже, ухвала Господарського суду міста Києва від 11.02.2025 про відкриття провадження у даній справі, яка повернулася на адресу суду з адреси місцезнаходження відповідача з відміткою відділення поштового зв'язку «адресат відсутній за вказаною адресою» вважається врученою відповідачу.
Відповідач зазначає, що у період з 16.02.2025 по 03.04.2025 він знаходився за межами території України, а тому не міг фізично отримати вказане поштове відправлення.
Дана обставина підтверджується доданими до апеляційної скарги копіями сторінок закордонного паспорту відповідача.
Колегія суддів враховує цю обставину, водночас зазначає, що на суд згідно норм процесуального законодавства не покладено обов'язку встановлювати причини неявки сторони за отриманням поштового відправлення, а доказів того, що станом на дату відкриття провадження у справі, направлення відповідної ухвали сторонам та прийняття оскаржуваного рішення відповідач змінив своє місцезнаходження матеріали справи не містять. Більш того, аналогічна адреса вказується відповідачем і в поданій апеляційній скарзі.
Поруч із цим колегія суддів враховує, що дійсно у позовній заяві позивачем окрім адреси місцезнаходження відповідача було також зазначено його електронну адресу та контактний номер телефону й суд першої інстанції, відповідно, не був позбавлений можливості вчинити додаткові дії задля повідомлення відповідача про судове провадження, однак зазначеного не зробив.
Зазначене, поруч із поведінкою позивача (про що буде вказано далі), стало однією з причин неврахування судом першої інстанції під час вирішення спору здійснених відповідачем часткових оплат основного боргу, докази на підтвердження чого долучені до апеляційної скарги.
Так, із доданих відповідачем до апеляційної скарги квитанцій до платіжних інструкцій АТ КБ «Приватбанк» на переказ готівки # 2.117967655.1 від 14.04.2025 на суму 119 431,73 грн, # 2.117968637.1 від 14.04.2025 на суму 15 868.22 грн, # 2.118252081.1 від 15.04.2025 на суму 1 357,57 грн вбачається, що після відкриття провадження у даній справі, однак до прийняття оскаржуваного рішення (29.04.2025) відповідач сплатив позивачу частину основного боргу в загальній сумі 136 657,52 грн.
Факт здійснення відповідачем зазначених оплат позивачем наразі не заперечується, проте про дану обставину позивач, який зобов'язаний сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи, суд першої інстанції не повідомив, що призвело до стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі більшому, ніж фактично існуючий станом на дату прийняття оскаржуваного судового рішення.
Статтею 231 Господарського процесуального кодексу України визначено підстави для закриття провадження у справі.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Так, відповідно до пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі у разі відсутності предмета спору.
Господарський суд закриває провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань.
Закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми Господарського процесуального кодексу України можливе також у разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина зумовлює відмову в позові, а не закриття провадження у справі.
Одночасно слід зазначити, що предмет спору - це об'єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Враховуючи те, що внаслідок сплати відповідачем під час розгляду справи судом першої інстанції коштів відповідно до квитанцій до платіжних інструкцій на переказ готівки # 2.117967655.1 від 14.04.2025, # 2.117968637.1 від 14.04.2025, # 2.118252081.1 від 15.04.2025 в загальній сумі 136 657,52 грн основна заборгованість відповідача перед позивачем у спірний період зменшилась на відповідну суму, тобто має місце відсутність предмета спору, що відповідно до положень пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України та частини 1 статті 278 Господарського процесуального кодексу України є підставою для закриття судом апеляційної інстанції провадження у справі щодо вимог про стягнення з відповідача суми основної заборгованості в розмірі 136 657,52 грн й, відповідно, зміни рішення суду першої інстанції.
Отже, станом на дату прийняття судом оскаржуваного рішення, враховуючи відсутність доказів протилежного, у відповідача перед позивачем існувала основна заборгованість у розмірі 116 069,56 грн (сума основного боргу 252 727,08 грн - сума здійсненої оплати 136 657,52 грн).
Водночас колегія суддів звертає увагу, що у пункті 7.37. постанови Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 30.08.2024 у справі №916/3006/23 зроблено такі висновки.
При застосуванні пункту 2 частини першої статті 231 Господарського процесуального кодексу України слід враховувати, що закриття провадження у справі на підставі зазначеної норми процесуального законодавства можливе у разі, коли:
- предмет спору існував на момент порушення провадження у справі та припинив існування в процесі розгляду справи на час (до) ухвалення судом першої інстанції судового рішення і ці обставини не були взяті до уваги судом першої інстанції при ухваленні судового рішення;
- при апеляційному перегляді судового рішення першої інстанції встановлено, що судове рішення підлягає скасуванню, оскільки є незаконним і необґрунтованим то, у разі встановлення також і обставин припинення існування предмета спору, які (обставини) виникли вже після ухвалення рішення судом першої інстанції, таке рішення підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі на підставі пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України.
Так, відповідач в апеляційній скарзі також повідомляє, що після прийняття оскаржуваного судового рішення у даній справі повністю погасив основну заборгованість, а також нараховані позивачем штрафні санкції.
На підтвердження цієї обставини відповідач надав суду квитанції до платіжних інструкцій АТ КБ «Приватбанк» на переказ готівки #1.135879709.1 від 16.05.2025 на суму 139 000,00 грн, #1.139554793.1 від 19.05.2025 на суму 29 552,11 грн, #1.139990393.1 від 19.05.2025 на суму 10 402,09 грн.
Колегія суддів зазначає, що загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем із урахуванням штрафних санкцій, яка заявлена до стягнення у даній справі, складає 328 119,23 грн.
Відповідачем до прийняття оскаржуваного рішення та після разом були сплачені позивачу кошти в сумі 315 611,72 грн.
Із наведених оплат позивач підтвердив факт погашення відповідачем основного боргу на суму 252 727,08 грн, про що до матеріалів справи долучено довідку від 30.06.2025 №30/520464-08. Позивач у зв'язку з цим просить суд частково закрити провадження у справі на суму основної заборгованості 252 727,08 грн.
Факт погашення відповідачем штрафних санкцій позивач не підтвердив, при цьому судом встановлено, що у призначенні платежу квитанцій #1.135879709.1 від 16.05.2025 на суму 139 000,00 грн, #1.139554793.1 від 19.05.2025 на суму 29 552,11 грн вказано: «сплата за постачання ГВ у березні 2025 році, згідно рахунку №052047110020100/03/2025/1 від 31 березня 2025 р, обліковий запис №052047110020100, вул. Генерала Алмазова, 4»; у квитанції #1.139990393.1 від 19.05.2025 на суму 10 402,09 грн вказано призначення платежу: «рахунок на оплату заборгованості за послуги централізованого постачання гарячої води (ПГВ) №052047110020100/04/2025 від 30 квітня 2025 р.».
Таким чином, враховуючи визначене відповідачем призначення платежу, яке не містить відомостей про сплату саме нарахованих 3% річних, інфляційних втрат та пені за спірний період, а також відсутність зі сторони позивача визнання факту їх зарахування саме в рахунок погашення санкцій за порушення грошового зобов'язання спірного періоду, у суду відсутні підстави для висновку про відсутність предмета спору в частині заявлених позивачем до стягнення з відповідача 14 448 грн 80 коп. 3% річних, 51 290 грн 67 коп. інфляційних втрат, 9 652 грн 68 коп. пені.
Якщо ж відповідні оплати дійсно були здійсненні в рахунок погашення санкцій за порушення спірного грошового зобов'язання, то вони мають бути враховані сторонами у процесі виконання рішення суду в даній справі.
Таким чином, оскільки у даному випадку суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність у суду першої інстанції підстав для стягнення частини основної заборгованості у розмірі 136 657,52 грн, у зв'язку з чим рішення суду першої інстанції підлягало б зміні, керуючись наведеними правовими висновками Верховного Суду, колегія суддів вважає за необхідне також врахувати здійснену відповідачем після прийняття оскаржуваного судового рішення оплату решти суми основного боргу в розмірі 116 069,56 грн й, керуючись положеннями пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України та частини 1 статті 278 Господарського процесуального кодексу України, доходить висновку про скасування оскаржуваного рішення в частині стягнення основного боргу та закриття провадження у справі щодо вимог про стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 252 727,08 грн.
Враховуючи викладене у сукупності, позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до Фізичної особи-підприємця Нахметова Анвера Алігардаш Огли підлягають частковому задоволенню, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягають 14 448 грн 80 коп. 3% річних, 51 290 грн 67 коп. інфляційних втрат та 9 652 грн 68 коп. пені.
На підставі положень пункту 2 частини 1 статті 231 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі №910/1394/25 в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу у розмірі 252 727,08 грн підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Щодо долучених відповідачем до апеляційної скарги підписаних зі сторони відповідача актів звіряння взаєморозрахунків плати за абонентське обслуговування з постачання теплової енергії, плати за абонентське обслуговування з постачання гарячої води, плати за послуги з постачання теплової енергії, плати за послуги з постачання гарячої води, за послуги з централізованого постачання гарячої води, то вони датовані 22.05.2025, відповідна перевірка нарахувань проведена на підставі заяви відповідача від 19.05.2025 («Прошу зробити перерахунок лічильника гарячої води у зв'язку з заміною лічильника»).
У свою чергу відсутність існування доказів як таких на момент розгляду справи судом першої інстанції виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України незалежно від причин неподання стороною таких доказів.
Такої правової позиції дотримується Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 06.02.2019 у справі №916/3130/17.
У зв'язку з цим суд не надавав оцінку зазначеним документам під час апеляційного перегляду справи, адже такі були створені вже після прийняття у даній справі оскаржуваного рішення.
Усі інші доводи та міркування учасників справи, окрім зазначених у мотивувальній частині постанови, взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.
При цьому судом враховано, що Європейський суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, пункт 29; рішення ЄСПЛ у справі «Серявін проти України» від 10 лютого 2020 року, пункт 58).
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно з частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з приписами статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку із залишенням позову без розгляду або закриттям провадження у справі у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 226 та 231 цього Кодексу (частина 1 статті 278 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на встановлені судом апеляційної інстанції під час апеляційного перегляду справи обставини колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Нахметова Анвера Алігардаш Огли підлягає частковому задоволенню.
Рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2025 у даній справі є таким, що підлягає скасуванню в частині задоволення позовних вимог про стягнення основного боргу, провадження у справі про стягнення основного боргу на суму 252 727,08 грн підлягає закриттю у зв'язку з відсутністю предмета спору.
В іншій частині рішення суду про стягнення 14 448 грн 80 коп. 3% річних, 51 290 грн 67 коп. інфляційних втрат та 9 652 грн 68 коп. пені є обґрунтованим та підлягає залишенню без змін.
Розподіл судових витрат
Відповідно до частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з пунктом 6 частини 2 статті 2 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної скарги на рішення суду судовий збір справляється у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Позивачем за подання позову в даній справі сплачено 4 921,78 грн судового збору (328 119,23 грн х 1,5%).
Відповідачем за подання апеляційної скарги сплачено 7 382,67 грн (4 921,78 грн х 150%).
Відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обґрунтованими станом на дату прийняття оскаржуваного рішення були позовні вимоги у сумі 191 461,71 грн (116 069,56 грн + 75 392,15 грн), то на відповідача підлягає покладенню 2 871,93 грн судового збору за подання позову.
Згідно з положеннями пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Закриття провадження у справі є формою закінчення розгляду господарської справи без прийняття судового рішення по суті, у зв'язку з чим і результат вирішення спору відсутній.
Лише висновок суду першої інстанції про задоволення позову чи про відмову в позові повністю або частково свідчить про вирішення спору по суті розглянутих вимог. Натомість, у тому випадку, коли в резолютивній частині судового рішення зазначається про закриття провадження у справі щодо частини із заявлених вимог у зв'язку з відсутністю предмету спору, спір по суті у відповідній частині не вирішується, навіть якщо розгляд справи по суті закінчується ухваленням рішення суду, без постановлення відповідної ухвали, як окремого процесуального документа.
Правовий аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що при вирішенні питання щодо розподілу/повернення судового збору при закритті провадження у справі процесуальний припис частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України не може бути застосовано, оскільки результат вирішення спору, що знаходився на розгляді господарського суду, відсутній.
Наведене узгоджується із правовими висновками, викладеними у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 22.05.2019 у справі №904/9628/17 та від 19.02.2020 у справі №903/181/19.
Враховуючи викладене, оскільки станом на дату прийняття оскаржуваного рішення провадження у справі підлягало закриттю на суму 136 657,52 грн, позивач у відповідності до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» має право заявити клопотання про повернення йому частини судового збору за подання позовної заяви з Державного бюджету в сумі 2 049,85 грн.
Водночас, у зв'язку з частковим задоволенням апеляційної скарги на суму 136 657,52 грн, а також з огляду на те, що позивач не повідомив суд про відповідну оплату, на позивача підлягає покладенню судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 3 074,88 грн.
Також відповідач, враховуючи висновки суду про закриття додатково провадження у справі на суму 116 069,56 грн у зв'язку зі сплатою відповідачем основного боргу після прийняття рішення суду в даній справі, у відповідності до пункту 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» має право заявити клопотання про повернення йому судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 2 611,25 грн.
В іншій частині (на суму 1 696,54 грн) судовий збір за подання апеляційної скарги покладається на відповідача.
Керуючись статтями 129, 231, 269, 270, 273, 277, 278, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Нахметова Анвера Алігардаш Огли на рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2025 у справі №910/1394/25 задовольнити частково.
Рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2025 у справі №910/1394/25 скасувати в частині стягнення основного боргу в сумі 252 727,08 грн.
Резолютивну частину рішення Господарського суду міста Києва від 29.04.2025 у справі №910/1394/25 викласти у такій редакції:
«Позов задовольнити частково.
Закрити провадження у справі №910/1394/25 в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця Нахметова Анвера Алігардаш Огли ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» суми основного боргу у розмірі 252 727 (двісті п'ятдесят дві тисячі сімсот двадцять сім) грн 08 коп. у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Нахметова Анвера Алігардаш Огли ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 40538421) 14 448 (чотирнадцять тисяч чотириста сорок вісім) грн 80 коп. 3% річних, 51 290 (п'ятдесят одну тисячу двісті дев'яносто) грн 67 коп. інфляційних втрат, 9 652 (дев'ять тисяч шістот п'ятдесят дві) грн 68 коп. пені та 2 871 (дві тисячі вісімсот сімдесят одну) грн 93 коп. судового збору за подання позовної заяви.».
Стягнути з Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 40538421) на користь Фізичної особи-підприємця Нахметова Анвера Алігардаш Огли ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) 3 074 (три тисячі сімдесят чотири) грн 88 коп. судового збору за подання апеляційної скарги.
Видати накази. Видачу наказів з урахуванням резолютивної частини даної постанови доручити Господарському суду міста Києва згідно з вимогами процесуального законодавства.
Матеріали справи №910/1394/25 повернути до місцевого господарського суду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у порядку, передбаченому статтями 286-291 Господарського процесуального кодексу України.
Головуючий суддя Ю.Б. Михальська
Судді А.О. Мальченко
А.І. Тищенко