вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
(додаткова)
"01" жовтня 2025 р. Справа№ 910/7700/19
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Євсікова О.О.
суддів: Алданової С.О.
Владимиренко С.В.
за участю:
секретаря судового засідання Лукінчук І.А.,
представників сторін: не з'явились,
розглянувши заяву представника Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" адвоката Кирищука В.П. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу
при розгляді апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Вардингс"
на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2025 (повний текст складено 24.02.2025)
у справі № 910/7700/19 (суддя Мудрий С.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Вардингс"
до 1) Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі",
2) Приватного акціонерного товариства "Енергетичний завод "Енергетик"
про визнання договору недійсним та зобов'язання вчинити дії,
Короткий зміст і підстави вимог, що розглядаються.
18.08.2025 до апеляційної інстанції через систему «Електронний суд» від представника Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" (далі - ПрАТ «ДТЕК», ДТЕК) адвоката Кирищука В.П. надійшла заява, в заявник просить ухвалити додаткову постанову, якою стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вардингс» (далі - ТОВ «Вардінгс», Товариство) на користь ДТЕК витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн, які понесені відповідачем у зв'язку із розглядом справи №910/7700/19 у суді другої інстанції.
На обґрунтування поданої заяви ДТЕК зазначає, що у відзиві на апеляційну скаргу заявив про судові витрати, які він очікує понести у зв'язку із розглядом даної справи, та зазначив, що орієнтовний розрахунок судових витрат складає 5 000,00 грн, але оскільки судових засідань було більше запланованої кількості, витрати на правничу допомогу зросли до 10 000,00 грн.
ДТЕК повідомляє, що з метою забезпечення представництва його інтересів у суді у цій справі та надання інших видів правової допомоги стягувач уклав з Адвокатським об'єднанням «Перший радник» договір про надання правової допомоги №3443-ДКЕМ від 01.01.2024, згідно з п. 4.2 якого розмір гонорару, який має сплатити клієнт, визначається згідно з актом приймання-передачі наданих послуг, в якому зазначається номер справи та судова інстанція, в межах якої надавалась правова допомога; розмір гонорару може бути змінено за взаємною домовленістю сторін.
За доводами заявника, судові витрати, які він поніс у зв'язку із розглядом справи №910/7700/19 у Північному апеляційному господарському суді, складаються з витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000,00 грн, що підтверджується актом надання послуг №180 від 15.08.2025.
ДТЕК зазначає, що в акті приймання-передачі наданих послуг № 180 від 15.08.2025, складеному відповідно до умов договору про надання правової допомоги №3443 - ДКЕМ від 01.01.2024, детально, в розрізі наданих послуг та задіяних адвокатів, визначаються надані адвокатом послуги по даній справі, є посилання на справу, в якій таку правничу допомогу надано, та міститься фіксована вартість наданих послуг.
Дії суду щодо розгляду заяви по суті.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.08.2025 заяву передано колегії у складі: головуючий суддя Євсіков О.О., судді Алданова С.О., Владимиренко С.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2025 прийнято до розгляду заяву представника ДТЕК адвоката Кирищука В.П. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/7700/19. Розгляд заяви призначено на 01.10.2025.
Позиції учасників справи.
Відзиву, заперечення або іншої заяви по суті поданої ДТЕК заяви від інших учасників справи не надійшло.
Заявлені клопотання.
ДТЕК сформував у системі «Електронний суд» заяву, у якій просив розглянути та задовольнити подану ним заяву про ухвалення додаткової постанови щодо витрат на професійну правничу допомогу без участі представника ДТЕК.
Обставини справи, встановлені апеляційним господарським судом.
У червні 2019 року ТОВ "Вардингс" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою, у якій просило: визнати недійсним договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на об'єкт, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9, укладений між ПрАТ «ДТЕК» та ПрАТ «Енергетичний завод «Енергетик»; зобов'язати ДТЕК укласти з ТОВ «Вардингс» договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії на об'єкт, який знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Бориспільська, 9.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 11.02.2025 в позові відмовлено повністю.
Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 11.02.2025, Товариство звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
ДТЕК надав відзив на апеляційну скаргу, у якому проти її вимог та вимог заперечує, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін як законне та обґрунтоване. У відзиві ДТЕК повідомив, що попередня (орієнтовна) сума судових витрат на професійну правничу допомогу, яку він понесе у суді апеляційної інстанції, становить 5 000,00 грн. Детальний розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням тривалості розгляду справи та процесуальних дій учасників справи буде надано відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України після прийняття судом апеляційної інстанції постанови у цій справі.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 13.08.2025 апеляційну скаргу Товариства на рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2025 у справі №910/7700/19 залишено без задоволення. Рішення Господарського суду міста Києва від 11.02.2025 у справі №910/7700/19 залишено без змін.
18.08.2025 до апеляційної інстанції через систему «Електронний суд» від представника ДТЕК адвоката Кирищука В.П. надійшла заява, в якій заявник просить ухвалити додаткову постанову, якою стягнути з ТОВ «Вардингс» на користь ДТЕК витрати на професійну правничу допомогу у сумі 10 000 грн, які понесені відповідачем у зв'язку із розглядом справи №910/7700/19 у суді другої інстанції.
Обґрунтування зазначеної заяви наведено вище за текстом цієї постанови.
З наданих ДТЕК документів суд встановив таке.
01.01.2024 ДТЕК (клієнт) уклав з Адвокатським об'єднанням «Перший радник» (виконавець) договір №3443-ДКЕМ про надання правової допомоги (далі - договір), за умовами п. 3.1 якого приймання-передача послуг за цим договором здійснюється сторонами за актами приймання-передачі наданих послуг.
Згідно з до п. 3.2, 3.3 договору акт приймання-передачі наданих послуг складається та підписується виконавцем за результатом надання послуг. Враховуючи складність справи, значення справи для клієнта, часу витраченого адвокатами виконавця на надання послуг сторони відображають в акті приймання-передачі наданих послуг опис наданих послуг, та їх загальну вартість (розмір гонорару).
Відповідно до п. 3.5 договору акти приймання-передачі наданих послуг можуть бути оформлені сторонами у вигляді електронного документа з обов'язковим накладенням кваліфікованого електронного підпису повноважного представника сторони.
Розмір гонорару, який має сплатити клієнт, визначається згідно з актом приймання-передачі наданих послуг, у якому зазначається номер справи та судова інстанція, в межах якої надавалась правова допомога. Розмір гонорару може бути змінено за взаємною домовленістю сторін (п. 4.2 договору).
Згідно з п. 4.6 договору про надання правової допомоги оплата наданих послуг з правничої допомоги та компенсація витрат здійснюється клієнтом за фактом їх надання (понесення) на підставі погоджених та підписаних сторонами актів приймання-передачі наданих послуг впродовж 30 (тридцяти) календарних днів, з моменту фактичного виконання рішення суду, у межах суми стягнутої на користь виконавця.
15.08.2025 сторони підписали акт №180 приймання-передачі наданих послуг, згідно з яким виконавець надав клієнту правничу допомогу (визначення засобів доказування, роз'яснення клієнту правової позиції у судовій справі та узгодження її з клієнтом; підготовка, формування та подача відзиву на апеляційну скаргу; участь у судових засіданнях у справі №910/7700/19 в суді апеляційної інстанції) загальною вартістю 10 000,00 грн.
Джерела права та мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Відповідно до ст. 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, за змістом ч. 3 ст. 237 ЦК України однією з підстав виникнення представництва є договір.
Відповідно до ст. 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (ст. 1 Закону №5076-VI).
Закон №5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (п. 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; п. 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19).
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що неврахування судом умов договору про надання правової допомоги щодо порядку обчислення гонорару не відповідає принципу свободи договору, закріпленому у ст. 627 ЦК України.
Частинами 1 та 2 ст. 30 Закону №5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
А отже, згідно із зазначеною нормою гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру; погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - у разі фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом у наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин, помножена на вартість (однієї) години роботи того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката хоч і визначається ч. 1 ст. 30 Закону №5076-VI як «форма винагороди адвоката», але у розумінні ЦК України становить ціну такого договору.
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору і привели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
А тому, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами ст. 30 Закону №5076-VI, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у п. 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18.
У визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).
Такі самі критерії, як зазначено вище, застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).
Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до положень ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України).
У розумінні положень ч. ч. 5 та 6 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Колегія суддів відзначає, що у відзиві на апеляційну скаргу ДТЕК зазначив, що орієнтовний розрахунок судових витрат по даній справі в суді апеляційної інстанції складає 5 000,00 грн.
У заяві, що розглядається, ДТЕК просить стягнути з Товариства 10 000,00 грн витрат на правничу допомогу.
Надаючи оцінку такому збільшенню (з 5 000,00 грн у відзиві до 10 000,00 грн у заяві, що розглядається) розміру витрат на правничу допомогу, колегія суддів враховує таке.
Згідно з ч. 6 ст. 129 ГПК України якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Отже, заявник згідно з ч. 6 ст. 129 ГПК України повинен був навести суду належне обґрунтування та, відповідно, довести обставини того, що станом на час подання заяви про попереднє визначення суми судових витрат (тобто у відзиві на апеляційну скаргу) він не міг передбачити витрати на надання певних послуг (виконання робіт) та яких саме.
У відзиві на апеляційну скаргу ДТЕК зазначив, що детальний розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням тривалості розгляду справи та процесуальних дій учасників справи буде наданий ним відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України після прийняття судом апеляційної інстанції постанови у цій справі.
У заяві, що розглядається, ДТЕК обґрунтовує збільшення розміру витрат на правничу допомогу тим, що судових засідань у справі було більше запланованої кількості.
Апеляційний суд зазначає, що наданий заявником договір про надання правничої допомоги не містить умов, які пов'язували би вартість наданих послуг з кількістю судових засідань, у яких брав участь виконавець як представник ДТЕК. Зазначений у акті приймання-передачі гонорар виконавця не містить вартості такої послуги (участь у судовому засіданні), а також вартості інших послуг, тобто є фіксованим. Крім того, заявник не зазначав у відзиві «запланованої кількості» судових засідань, яка врахована у попередньому (орієнтовному) розрахунку витрат на правничу допомогу, які планує понести ДТЕК.
Враховуючи наведене, суд вважає за доцільне скористатись своїм правом, яке передбачене у наведеній ч. 6 ст. 129 ГПК України, та відмовити ДТЕК у стягненні з Товариства 5 000,00 грн судових витрат як таких, що істотно перевищують суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку без доведення суду того, що вони не могли бути передбачені та включені до цього розрахунку на час подання відзиву на апеляційну скаргу.
Щодо заявлених до відшкодування витрат у сумі 5 000,00 грн, які охоплюються попереднім розрахунком, визначеним у відзиві, колегія суддів зазначає таке.
Дослідивши надані заявником докази понесених витрат на правничу допомогу, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що розмір витрат на правову (правничу) допомогу у сумі 5 000,00 грн відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати мають характер необхідних і співмірні з виконаною роботою у суді апеляційної інстанції.
З огляду на відсутність доказів оплати правничої допомоги, суд звертається до висновку Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19. Так, в абз. 2 та 3 п. 6.5 цієї постанови зазначено, що згідно зі змістом п. 1 ч. 2 ст. 126, ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 цього Кодексу).
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду.
Як зазначено у п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Суду у справі Трофимчук проти України, no. 4241/03 від 28.10.2010).
Європейський суд з прав людини вказав, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Отже, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18.07.2006).
Враховуючи встановлені у справі обставини та норми чинного законодавства, які підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку про задоволення заяви ДТЕК частково - у сумі 5 000,00 грн.
Керуючись ст. 74, 129, 244, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Заяву представника Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські електромережі" адвоката Кирищука В.П. про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вардингс» (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 3, оф. 38, ЄДРПОУ 40869366) на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, 20, ЄДРПОУ 41946011) 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
3. Доручити Господарському суду міста Києва видати відповідний наказ.
4. Справу повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанова апеляційної інстанції може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та в строк, передбачені ст. 287 - 289 ГПК України.
Головуючий суддя О.О. Євсіков
Судді С.О. Алданова
С.В. Владимиренко