вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"24" вересня 2025 р. Справа№ 910/12468/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ходаківської І.П.
суддів: Демидової А.М.
Владимиренко С.В.
за участю секретаря судового засідання: Зозулі Н.М.
за участю представників:
від позивача: Сібілєв М. А.
від відповідача: Колток О. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги
Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
та Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресивні нафтогазові технології"
на рішення господарського суду міста Києва від 20.03.2025 (повний текст рішення складений 31.03.2025)
у справі № 910/12468/24 (суддя Ковтун С. А.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресивні нафтогазові технології"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"
про стягнення 5 797 588, 67 грн
Короткий зміст позовних вимог.
У жовтні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Прогресивні нафтогазові технології" (позивач, ТОВ "Прогресивні нафтогазові технології") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (відповідача, ТОВ "Оператор газотранспортної системи України") про стягнення за договором про закупівлю послуг від 21.03.2023 № 4600007377 суми 5 797 588,67 грн, у тому числі: 5 473 900,78 грн боргу, 83 682,73 грн пені, 166 158,63 грн інфляційних втрат, 73 846,53 грн 3 % річних.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправним застосуванням відповідачем до позивача оперативно-господарських санкцій щодо утримання грошових коштів, оскільки на переконання позивача, визначені договором роботи ним було виконані несвоєчасно через форс-мажорні обставини.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення.
Рішенням господарського суду міста Києва від 20.03.2025 у справі № 910/12468/24 задоволено частково позов. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресивні нафтогазові технології" 4 113 393,87 грн боргу, 135 563,49 грн пені, 60 321,90 грн 3% річних, 144 062,31 грн інфляційної складової боргу, 66 800,12 грн судового збору. В іншій частині позову відмовлено.
Рішення суду мотивовано тим, що позивач своєчасно у встановлений договором строк виконав роботи, які є предметом акта приймання виконаних будівельних робіт № 15 за лютий 2024 року на суму 10135,62 грн та акта вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт до акта № 15 на суму 4 306 449,60 грн, що свідчить про відсутність підстав для утримання відповідачем, відповідно до п. 10.12.1 договору, штрафних санкцій у розмірі 3 052 399,40 грн із суми грошових коштів 4 316 585,22 грн, які підлягають сплаті на користь позивача за цими актами. Поряд з цим, виконання робіт за іншими актами є простроченим зі сторони позивача з 22.03.2024.
Також суд першої інстанції відхилив доводи позивача про наявність форс-мажорних обставин.
Короткий зміст апеляційної скарги ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" та її доводів.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 20.03.2025 у справі № 910/12468/24 в частині задоволених позовних вимог, ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить його скасувати, як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги, відповідач зазначає, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, оскільки розглянув позов та прийняв рішення без скасування оперативно-господарської санкції.
Разом з цим, відповідач вважає, що правомірними є нарахування ним штрафних санкції за несвоєчасне виконання будь-яких робіт, за окремими етапами робіт які передбачені графіком (додатком № 3 до договору).
ТОВ "Прогресивні нафтогазові технології" подало до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому просить залишити її без задоволення, а судове рішення - без змін, посилаючись на судову практику у справах, в яких були досліджені аналогічні положення договорів з ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" та в яких суд касаційної інстанції дійшов аналогічних висновків, про неможливість стягнення штрафних санкцій за порушення окремих етапів робіт в межах основного зобов'язання.
Також позивач зазначає, що судом першої інстанції не було здійснено вихід за межі позовних вимог, адже не було вирішено питань про скасування оперативно-господарської санкції взагалі, а лише питання в межах позовних вимог про стягнення грошових коштів на користь позивача.
ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" подало до Північного апеляційного господарського суду заперечення на відзив, в яких повністю підтримало доводи викладені ним в апеляційній скарзі.
Короткий зміст апеляційної скарги ТОВ "Прогресивні нафтогазові технології" та її доводів.
Не погоджуючись з рішенням господарського суду міста Києва від 20.03.2025 у справі № 910/12468/24 в частині відмови у задоволені позовних вимог, ТОВ "Прогресивні нафтогазові технології" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, у якій просить його скасувати, як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.
Апеляційна скарга позивача мотивована тим, що з урахуванням п. 8.4 договору термін строку виконання робіт було продовжено на строк дії обставин непереборної сили, а відтак застосування оперативно-господарських санкцій до позивача та утримання штрафних санкцій по договору до закінчення строку виконання таких робіт без урахування дії форс-мажорних обставин є протиправним, а роботи отримані відповідачем за актом приймання виконаних будівельних робіт № 16 за квітень 2024 року та актом вартості 18.04.2025 устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт до нього повинні бути сплачені в повному обсязі.
ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" подало до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому просить залишити її без задоволення, а судове рішення - без змін, позивач не довів наявність форс-мажорних обставин, як наслідок відсутні підстави для звільнення його від відповідальності за неналежне виконання зобов'язань за договором.
ТОВ "Прогресивні нафтогазові технології" подало до Північного апеляційного господарського суду заперечення на відзив, в яких повністю підтримало доводи викладені ним в апеляційній скарзі.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг по суті та явка представників сторін.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.05.2025 (колегією суддів у складі: головуючої Ходаківської І.П., суддів Демидової А. М., Владимиренко С. В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" на рішення господарського суду міста Києва від 20.03.2025 у справі № 910/12468/24 та розгляд якої призначено у судовому засіданні на 18.06.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.06.2025 (колегією суддів у складі: головуючої Ходаківської І. П., суддів Демидової А. М., Владимиренко С. В.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Прогресивні нафтогазові технології" на рішення господарського суду міста Києва від 20.03.2025 у справі № 910/12468/24 та розгляд якої призначено у судовому засіданні на 18.06.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.06.2025 продовжено строк розгляду апеляційних скарг ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" та ТОВ "Прогресивні нафтогазові технології" на рішення господарського суду міста Києва від 20.03.2025 у справі № 910/12468/24. Оголошено перерву до 06.08.2025.
Протокольною ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.08.2025 оголошено перерву до 24.09.2025.
Присутній у судовому засіданні 24.09.2025 представник ТОВ "Прогресивні нафтогазові технології" просив задовольнити апеляційну скаргу ТОВ "Прогресивні нафтогазові технології" та відмовити в задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Оператор газотранспортної системи України".
Присутній у судовому засіданні 24.09.2025 представник ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" просив задовольнити апеляційну скаргу ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" та відмовити в задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Прогресивні нафтогазові технології".
Обставини справи, встановлені судом першої та перевірені судом апеляційної інстанції, визначення відповідно до них правовідносин.
21.03.2023 ТОВ "Прогресивні нафтогазові технології" (позивач, підрядник) та ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" (відповідач, замовник), уклали договір № 4600007377 про закупівлю послуг (далі - договір), за умовами якого підрядник зобов'язався за завданням замовника на свій ризик надати послуги з ремонту й технічного обслуговування техніки (ремонт вузлів одоризації газу ГРС Запорізького ЛВУМГ), надалі - роботи, а замовник - прийняти та оплатити такі роботи.
Складовими (невід'ємними) частинами договору є три додатки (п. 1.2, п. 14.15.3 договору), якими врегульовуються технічні, якісні та кількісні характеристики (додаток № 1), договірна ціна (додаток № 2), та графік виконання робіт (додаток № 3).
Додатком № 2 до договору визначено складові загальної роботи за договором, яка передбачена п. 3.1 договору у розмірі 45 150 000,00 грн, у тому числі ПДВ 7 525 000,00 грн.
28.11.2023 сторони уклали додаткову угоду № 1 до договору (далі - додаткова угода від 28.11.2023), відповідно до умов якої сторони дійшли згоди викласти пункт 3.1 договору в такій редакції:
"3.1. Загальна вартість виконуваних робіт за цим договором, що є ціною договору згідно із договірною ціною (додаток № 2) становить 45 149 854,90 грн, у тому числі ПДВ 20% - 7 524 975,82 грн".
Крім цього відповідно до п. 2-3 додаткової угоди від 28.11.2023 сторони дійшли згоди викласти додаток № 1 до договору "технічні, якісні та кількісні характеристики" в редакції додатку № 1 до цієї додаткової угоди та викласти додаток № 2 до договору "договірна ціна" в редакції додатку № 2 до цієї додаткової угоди.
Договір передбачає поетапну оплату виконаних робіт в залежності від їх виконання. Підтвердженням такого виконання за договором є відповідні акти, складені та підписані сторонами.
Зокрема за п. 3.3 договору оплата за цим договором проводиться в такому порядку: замовник протягом 30 (тридцяти) календарних днів, але не раніше ніж через 20 (двадцять) календарних днів із моменту прийняття робіт, що підтверджується актами приймання виконаних робіт та довідками про вартість виконаних робіт, перераховує на розрахунковий рахунок підрядника суму вартості прийнятих робіт.
При складанні актів приймання виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт використовуються форми документів КБ-2в та КБ-3.
Пунктом 4.1 договору передбачено, що підрядник зобов'язався виконати роботи протягом 365 календарних днів із дати укладання цього договору з обов'язковим дотриманням погодженого зі замовником графіку виконання робіт (додаток № 3).
Згідно з цим графіком (додаток № 3) роботи з розробки, подання на експертизи та отримання результатів експертиз робочої документації підлягали виконанню протягом 150 днів, роботи з виготовлення АКОГ, будівельно-монтажні роботи - 300 днів, пусконалагоджувальні роботи - 365 днів.
Датою закінчення виконання позивачем робіт є дата їх прийняття відповідачем в порядку, передбаченому розділом 5 договору.
За умовами розділу 5 Договору:
- передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актами приймання виконаних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін (п. 5.1 договору);
- звітнім періодом складання акту приймання виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт є місяць, обов'язок з їх складання покладено на підрядника, який до 25 числа звітного місяця повинен їх надати замовнику, а останній протягом 5 (п'яти) робочих днів зобов'язаний перевірити достовірність цих актів, їх відповідність показникам якості, комплектність виконавчої документації, та, у разі відсутності явних недоліків, підписати (п. 5.2 договору).
За несвоєчасне виконання робіт договір встановлює відповідальність у вигляді пені та штрафу.
Зокрема, відповідно до п. 10.2 договору у випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених графіком виконання робіт (додаток № 3), до підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені в розмірі 0,1% від вартості робіт, які несвоєчасно виконані, за кожен день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більш ніж на 30 (тридцять) календарних днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7% від вартості несвоєчасно виконаних робіт.
Пунктом 10.12.1 договору визначено, що замовник має право утримати суму нарахованих штрафних санкцій та збитків, заподіяних невиконанням та/або неналежним виконанням договору підрядником, із сум, які підлягають виплаті підряднику. Оперативно-господарська санкція застосовується до підрядника після того, як він не сплатив у визначений строк штрафні санкції та/або збитки згідно з розрахунком штрафних санкцій та/або збитків за вимогою замовника, що направлена на адресу та/або електронну адресу підрядника вказану в умовах цього договору. Про застосування оперативно-господарської санкції замовник зобов'язаний письмово повідомити підрядника.
Виконання робіт за договором було завершено 16.09.2024, про що сторонами складено та підписано відповідний акт.
За цим актом підрядник виконав роботи в повному обсязі на суму 44 946 350,51 грн, які прийняті замовником за актами. Якість робіт відповідає вимогам державних будівельних норм та стандартів.
Підписанню акта про завершення робіт передувала поетапна здача та приймання виконаних робіт, кожен з таких етапів сторони оформляли складанням відповідних актів приймання виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт (форми КБ-2в та КБ-3).
У цій справі судом першої інстації було досліджено тільки ті акти приймання виконаних робіт та довідок про вартість виконаних робіт, з яких як пеню та штраф за несвоєчасне виконання робіт відповідач утримав (недоплатив) 5 473 900,78 грн боргу.
16.02.2024 сторони підписали акт приймання виконаних будівельних робіт № 15 за лютий 2024 року на суму 10 135,62 грн та акт вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт до акта № 15 на суму 4 306 449,60 грн. Також цього дня сторонами підписано довідку про вартість виконаних робіт за лютий 2024 року (форма КБ-3), у якій відображено загальну суму підписаних актів за лютий 2024 року, що склала 30 221 776,31 грн.
06.03.2024 відповідач надіслав повідомлення про застосування оперативно-господарської санкції по договору, в якому повідомив позивача, що відповідно до п. 10.12.1 договору утримує штрафні санкції у загальному розмірі 3 052 399,40 грн із суми грошових коштів 4 316 585,22 грн, які підлягають сплаті за умовами договору на підставі акту приймання виконаних робіт № 15 від 16.02.2024 та акта вартості устаткування до нього.
23.04.2024 сторони склали та підписали акт приймання виконаних будівельних робіт № 16 за квітень 2024 року на суму 26 391,55 грн та акт вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт до акту № 16 на суму 11 641 543,20 грн. Також цього дня сторони підписали довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за квітень 2024 року (форма КБ-3), у якій відображено загальну суму актів за квітень 2024 року, що склала 11 667 934,75 грн.
10.05.2024 відповідач надіслав позивачу повідомлення про застосування оперативно-господарської санкції по договору. Відповідач повідомив, що відповідно до п. 10.12.1 договору утримує штрафні санкції у розмірі 1 960 213,04 грн із суми грошових коштів 11 668 934,75 грн, за умовами договору на підставі акта приймання виконаних робіт № 16 від 23.04.2024 та акту вартості устаткування до нього.
20.08.2024 сторони склали та підписали: акт приймання виконаних будівельних робіт № 17 за серпень 2024 року на суму 189 510,23 грн та акт вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт до акту № 17 на суму 30 240,00 грн; акт приймання виконаних будівельних робіт № 18 за серпень 2024 року на суму 195 953,77 грн та акт вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт до акту № 18 на суму 30 240,00 грн.
Також цього дня сторони підписали довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за серпень 2024 року (форма КБ-3) у якій відображено загальну суму підписаних актів за серпень 2024 року, що склала 997 995,74 грн.
09.09.2024 відповідач надіслав повідомлення позивачу про застосування оперативно-господарської санкції по договору, в якому повідомив, що відповідно до п. 10.12.1 договору утримує 176 265,49 грн пені та 69 859,70 грн штрафу, а разом 246 125,19 грн, із сум грошових коштів, які підлягають сплаті на користь позивача за умовами договору, а саме: на підставі акту приймання виконаних будівельних робіт № 17 від 20.08.2024 та акту вартості устаткування до нього на загальну суму 219 750,23 грн (за цими актами штрафні санкції утримані у повному обсязі), та на підставі акту приймання виконаних будівельних робіт № 18 від 20.08.2024 та акту вартості устаткування до нього на загальну суму 226 193,77 грн (за цими актами утримано 26 374,96 грн санкцій).
02.09.2024 сторони склали та підписали акт приймання виконаних будівельних робіт № 24 за вересень 2024 року на суму 369 904,44 грн та акт вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт до акту № 24 на суму 90 720,00 грн. Також цього дня сторони підписали довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за вересень 2024 року (форма КБ-3), у якій відображено загальну суму підписаних актів за вересень 2024 року, що склала 913 747,71 грн.
20.09.2024 відповідач надіслав позивачу повідомлення про застосування оперативно-господарської санкції по договору, в якому повідомив, що відповідно до п. 10.12.1 договору утримує 15 4860,25 грн пені та 60 302,90 грн штрафу, разом 215163,15 грн, із сум грошових коштів, які підлягають сплаті на користь позивача за умовами договору на підставі акту приймання виконаних будівельних робіт № 24 від 02.09.2024 та акту вартості устаткування до нього на загальну суму 460 624,44 грн.
Підставами для застосування вказаних оперативно-господарських санкцій за договором відповідачем визначено прострочення виконання позивачем окремих етапів робіт.
Позивач, вважаючи протиправним застосування до нього вказаних оперативно-господарських санкцій, оскільки роботи ним були виконані у строки, встановлені договором, звернувся до суду першої інстанції з даним позовом.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та оцінка аргументів учасників справи.
Як встановлено судом першої інстанції, укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду, який регулюється приписами глави 61 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Відповідно до статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Згідно з статті 875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
У розумінні статті 875 ЦК України основним предметом договору будівельного підряду є результат будівельних робіт - завершений будівництвом об'єкт або закінчені будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації на замовлення замовника, а не процес виконання робіт чи діяльність підрядника на створення об'єкта та його здачу. Додатковим предметом будівельного підряду можуть бути нерозривно пов'язані із місцезнаходженням об'єкта проектні та пошукові роботи щодо розробки за завданням замовника проектної або іншої технічної документації та/або виконання пошукових робіт.
Така правова позиція викладена у постановах об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі № 910/22058/17, від 23.07.2019 у справі № 911/2076/18, від 24.01.2020 у справі № 910/3362/18.
Як встановлено судом першої інстанцій, основним зобов'язанням підрядника за вказаним договором є надання передбачених у пункті 1.1 договору послуг з ремонту і технічного обслуговування техніки (ремонт вузлів одоризації газу ГРС Запорізького ЛВУМГ).
Зважаючи на викладене, що основним зобов'язанням підрядника є виконання усіх передбачених договором робіт, завершальною стадією яких є пусконалагоджувальні роботи, а результат підрядних робіт, зважаючи на предмет договору, - це закінчені роботи з ремонту відповідно до такого договору.
Згідно з частиною першою статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Як вбачається із матеріалів справи, сторони у договорі визначили кінцевий строк виконання відповідачем усіх передбачених договором робіт - протягом 365 календарних днів з дати укладення цього договору (пункт 4.1 договору).
Крім того, сторони у додатку № 3 до договору "Графік виконання робіт" визначили строки виконання робіт, відповідно до якого підрядник зобов'язався виконати роботи з розробки, подання експертизи та отримання результатів експертиз робочої документації - протягом 150 днів, виготовлення АКОГ, будівельно-монтажні роботи - 300 днів, а пусконалагоджувальні роботи - 365 днів.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наявних в матеріалах справи акта приймання виконаних будівельних робіт № 15 за лютий 2024 року на суму 10135,62 грн та акта вартості устаткування, придбання якого покладено на виконавця робіт до акта № 15 на суму 4 306 449,60 грн, позивачем роботи за договором від 21.03.2023 було виконано в повному обсязі протягом 365 календарних днів з дати підписання договору, тобто до 21.03.2024 включно.
За висновком суду першої інстанцій виконання робіт за іншими актами є простроченим зі сторони позивача з 22.03.2024.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, з яким погоджується суд апеляційної інстанції про відсутність підстав для утримання відповідачем, відповідно до п. 10.12.1 договору, штрафних санкцій у загальному розмірі 4 113 393,87 грн.
Не погоджуючись з наведеними висновками, відповідач у апеляційній скарзі наполягає на тому, що факти порушення підрядником строків виконання робіт по договору є підставою для застосування до нього передбачених пунктом 10.2 договору штрафних санкцій, у зв'язку із несплатою яких застосовано передбачені пунктом 10.12 договору оперативно-господарські санкції.
При цьому, на переконання відповідача пунктом 10.2 договору передбачено право відповідача нараховувати пеню за несвоєчасне виконання саме окремих етапів робіт, передбачених графіком.
Колегія суддів зазначає, що у пункті 10.12 договору встановлено, що замовник має право отримати суму нарахованих штрафних санкцій та збитків, заподіяних невиконанням та/або неналежним виконанням договору підрядником, з сум, які підлягають виплаті підряднику. Оперативно-господарська санкція застосовується до підрядника після того, як він не сплатив у визначений строк штрафні санкції та/або збитки згідно з розрахунком штрафних санкцій та/або збитків, направленого на його адресу.
Отже, застосуванню передбачених пунктом 10.12 договору оперативно-господарських санкцій передує не сплата підрядником штрафних санкцій та збитків, заподіяних невиконанням та/або неналежним виконанням договору.
Так, пунктом 10.2 договору передбачено, що у випадку несвоєчасного виконання робіт, передбачених Графіком виконання робіт (додаток № 3), до підрядника застосовуються штрафні санкції у вигляді пені у розмірі 0,1 % від вартості робіт, які несвоєчасно виконані, за кожен день прострочення виконання робіт, а при порушенні строку виконання робіт більш ніж на 30 календарних днів підрядник додатково сплачує замовнику штраф у розмірі 7 % від вартості несвоєчасно виконаних робіт.
Відповідно до частини першої статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі статтями 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В силу вимог частини другої статті 883 ЦК України за невиконання або неналежне виконання обов'язків за договором будівельного підряду підрядник сплачує неустойку, встановлену договором або законом, та відшкодовує збитки в повному обсязі.
Судова колегія зазначає, що "несвоєчасно виконані роботи" не є тотожним поняттям до "несвоєчасне виконання окремих етапів робіт".
Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у постанові від 23.07.2019 у справі № 911/2309/18, зазначив, що за загальним правилом неустойка (штраф, пеня) за порушення строків виконання підрядних робіт застосовується у разі прострочення підрядником виконання підрядних робіт в цілому, а не за прострочення у виконанні окремих етапів робіт, зокрема і тих, які стосуються виконання підрядником підготовчих робіт в межах основного зобов'язання, за відсутності прямої вказівки в умовах договору про можливість застосування неустойки щодо порушення строків виконання окремих етапів робіт.
У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.05.2022 у справі № 910/4235/20 викладена подібна правова позиція, згідно з якою у підрядних правовідносинах відповідальність підрядника у виді штрафних санкцій настає у разі прострочення виконання відповідачем підрядних робіт у цілому, а не за прострочення у виконанні окремих етапів робіт у межах основного зобов'язання.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання відповідачем етапів робіт, приймання-передача яких є певним етапом надання послуг з ремонту і технічного обслуговування техніки, чи прострочення послідовності виконання робіт, об'єднаного в етапи, за кожним із цих етапів, за договором в цілому, не узгоджується з положеннями статті 61 Конституції України щодо неможливості подвійного притягнення до юридичної відповідальності за одне й те саме правопорушення.
Близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19.
В контексті наведеного колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідальність підрядника за умовами пункту 10.2 договору у виді штрафних санкцій (пені, штрафу) настає у разі прострочення виконання позивачем підрядних робіт (передбачених Графіком виконання робіт) у цілому, а не за прострочення у виконанні окремих етапів робіт у межах основного зобов'язання.
При цьому колегія суддів відхиляє доводи скаржника про те, що договором чітко передбачено право відповідача нараховувати пеню за несвоєчасне виконання окремих етапів робіт, передбачених Графіком, адже такої умови пункт 10.2 договору не містить.
З огляду на викладене місцевий господарський суд дійшов обґрунтованих висновків про те, що прострочення позивачем у виконанні зобов'язань за договором починається із наступного дня за днем закінчення виконання всіх робіт за договором, тобто із 22.03.2024, тому, відповідно, саме із цієї дати виникає право відповідача на нарахування пені та штрафу.
Таким чином, оскільки позивачем частково виконано обумовлені договором роботи в строк, встановлений таким договором, а умовами договору не передбачена можливість нарахування штрафу, пені за прострочення у виконанні окремих етапів робіт, відповідач безпідставно нарахував позивачу штрафні санкції, передбачені пунктом 10.2, та відповідно безпідставно застосування до позивача оперативно-господарські санкції, передбачені пунктом 10.12 договору, у загальному розмірі 4 113 393,87 грн.
Колегія суддів вважає необґрунтованими посилання відповідача на те, що суд першої інстанції вийшов за межі позовних вимог, оскільки у даній справі не досліджувалось питання про скасування оперативно-господарської санкції, а лише досліджувалось питання в межах позовних вимог про стягнення утриманих грошових коштів на користь позивача.
Стосовно доводів позивача про безпідставне не врахування судом першої інстанції форс-мажорних обставин, які унеможливили виконання позивачем договору в період з 15.05.2023 по 15.03.2024, то з урахуванням того, що прострочення позивачем у виконанні зобов'язань за договором починається із наступного дня за днем закінчення виконання всіх робіт за договором, тобто із 22.03.2024, обставини щодо існування у період з 15.05.2023 по 15.03.2024 форс-мажорних обставин не мають значення для правильного вирішення спору та не впливають на висновки суду про відсутність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення з наведених у апеляційній скарзі підстав.
Підсумовуючи викладене в сукупності, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог у даній справі.
Інші доводи, наведені скаржниками в їх апеляційних скаргах, колегією суддів до уваги не приймаються з огляду на те, що вони є необґрунтованими та такими, що спростовуються вищевикладеним та матеріалами справи, а також не впливають на вірне вирішення судом першої інстанції даного спору.
В свою чергу, викладені сторонами у відзивах на апеляційні скарги аргументи є документально обґрунтованими та такими, що належним чином досліджені судом першої інстанції при розгляді даної справи.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, §54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що учаснику справи надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також вірно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваного у даній справі судового рішення відсутні.
Судові витрати
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за результатами розгляду апеляційних скарг покладаються на скаржників.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281-284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Прогресивні нафтогазові технології" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду міста Києва від 20.03.2025 у справі № 910/12468/24 залишити без змін.
Судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг покласти на скаржників.
Матеріали справи повернути до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 ГПК України.
Повна постанова складена 06.10.2025.
Головуючий суддя І.П. Ходаківська
Судді А.М. Демидова
С.В. Владимиренко