вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"06" жовтня 2025 р. Справа№ 911/3280/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Ходаківської І.П.
суддів: Владимиренко С.В.
Демидової А.М.
розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників справи заяву
ОСОБА_1
про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Ходаківської І. П. - головуючої, Владимиренко С. В., Демидової А. М.
апеляційне провадження за апеляційною скаргою
ОСОБА_1
на рішення господарського суду Київської області від 16.05.2024 (повне рішення суду складено 23.07.2025)
у справі № 911/3280/23 (суддя Саванчук С. О.)
за позовом ОСОБА_1
до Садівничого товариства "Заліське"
про зобов'язання внести відомості про перелік учасників товариства до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань
У провадженні Північного апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: Ходаківської І. П, Владимиренко С. В., Демидової А. М. перебуває апеляційна скарга ОСОБА_1 на рішення господарського суду Київської області від 16.05.2024 у справі № 911/3280/23, яку призначено до розгляду у судовому засіданні на 08.10.2025.
06.10.2025 від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід колегії суддів у зазначеному складі.
Узагальнені доводи заяви про відвід зводяться до того, що: колегія суддів не розглянула клопотання позивача про повернення відповідачу без розгляду відзиву на апеляційну скаргу; у заявника виникли сумніви у неупередженості та безсторонності суддів Ходаківської І. П. та Демидової А. М., оскільки ці судді входили до складу колегії суддів, що розглядала справу № 911/2226/21 щодо визнання недійсним рішення загальних зборів Садівничого товариства "Заліське" від 20.08.2016, оформленого протоколом № 2.
Отже, правовою підставою подання заяви про відвід визначено пункт 5 частини першої статті 35 ГПК України.
Згідно з частинами другою, третьою та сьомою статті 39 ГПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Розглянувши у порядку письмового провадження заяву про відвід суд дійшов таких висновків.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. Європейський суд з прав людини зазначає, що "у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного" (ухвали Великої Палати Верховного Суду від 10.02.2021 у справі № 9901/224/20, від 11.05.2021 у справі № 9901/82/21).
За усталеною практикою Європейського суду з прав людини наявність безсторонності згідно з пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. За суб'єктивним критерієм беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України").
Водночас висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і в протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.
Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням або окремою думкою судді в інших справах чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника процесу можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких позивача не влаштовує (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у справі № 761/16124/15-ц).
Таким чином, незгода із судовими рішеннями не може бути підставою для відводу судді/суддів, передбаченої чинним процесуальним законодавством, без надання стороною, яка заявляє відвід, доказів щодо проявлення цим суддею саме необ'єктивності чи упередженості при ухвалені такого судового рішення, висловлення окремої думки на користь однієї зі сторін.
Отже, при вирішенні питання про відвід судді (складу суду) необхідно перевірити додержання як об'єктивного, так і суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, а саме формування суду (колегії суддів) для розгляду конкретної справи (об'єктивний критерій) у встановлений законом спосіб, та надати оцінку доводам заявника на предмет недодержання вимог щодо особистої безсторонності суду (суб'єктивний критерій).
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтями 35, 36 ГПК України.
Відповідно до частини першої статті 35 ГПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Відповідно до положень частин другої та третьої статті 38 ГПК України з підстав, зазначених у статтях 35 і 36 цього Кодексу, судді може бути заявлено відвід учасниками справи. Відвід повинен бути вмотивованим.
Водночас суд звертає увагу заявника, що відповідно до частини четвертої статті 35 ГПК України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не можуть бути підставою для відводу.
Також, у п.66. Коментаря до Бангалорських принципів поведінки суддів вказано, що численні відводи суддів можуть викликати недовіру суспільства до складу суду та цього судді, а також привести до невиправданої завантаженості його колег. У сторін судового процесу може скластися враження, що вони можуть знайти та обрати суддю для розгляду їх справи, що небажано.
Отже, судове рішення у справі № 911/2226/21, яке було ухвалене у складі колегії суддів, до якої входили судді Ходаківська І. П. та Демидова А. М., не є підставою для відводу від розгляду справи № 911/3280/23 згідно з вищезазначеною нормою ГПК України.
Суд вважає, що поведінка колегії суддів не дає жодних об'єктивних підстав вважати, що вони не є безсторонніми або що їм бракує неупередженості під час розгляду цієї справи, а самі по собі судові рішення, ухвалені в інших справах за участю суддів Ходаківської І. П., Демидової А. М. та Владимиренко С. В., не можуть бути підставою для відводу без надання стороною, яка заявляє відвід, належних, допустимих, достовірних та достатніх доказів щодо проявлення зазначеними суддями саме необ'єктивності чи упередженості на користь однієї зі сторін. Проте таких доказів заявником відводу до заяви не додано.
За таких обставин, перевіривши додержання як об'єктивного, так і суб'єктивного критеріїв безсторонності суду, суд вважає, що викладені у заяві мотиви для відводу суддів ґрунтуються виключно на власній оцінці викладених заявником обставин та припущеннях, є необґрунтованими та такими, що зводяться до оцінки процесуальних дій суддів.
З урахуванням вказаного суд не встановив наявності передбачених статтями 35, 36 ГПК України підстав для відводу суддів Ходаківської І. П., Демидової А. М. та Владимиренко С. В. у справі № 911/3280/23, у зв'язку з чим дійшов висновку про відмову в задоволенні заявленого відводу.
Керуючись ст.ст. 35-39, 234, 235 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: Ходаківської І. П. - головуючої, Владимиренко С. В., Демидової А. М. від розгляду справи № 911/3280/23.
Головуючий суддя І.П. Ходаківська
Судді С.В. Владимиренко
А.М. Демидова