вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"01" жовтня 2025 р. Справа№ 910/18794/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Хрипуна О.О.
суддів: Михальської Ю.Б.
Скрипки І.М.
при секретарі судового засідання Король Я.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Е і М Красива Земля" та Фізичної особи-підприємця Дудікової Лариси Володимирівни
на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2024
(повне рішення складено 31.05.2024)
у справі № 910/18794/23 (суддя Сівакова В.В.)
за позовом Фізичної особи-підприємця Дудікової Лариси Володимирівни
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Е і М Красива земля"
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Вусо"
про стягнення 1 177 493,95 грн
за участю представників:
від позивача: не з'явилися
від відповідача: не з'явилися
від третьої особи: не з'явилися
Фізична особа-підприємець Дудікова Лариса Володимирівна звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до ТОВ "Е і М Красива земля" про стягнення 1 177 493,95 грн, з яких 745 297,05 грн матеріальної шкоди, спричиненої дорожньо-транспортною пригодою, 138 600,00 грн додаткових витрат та 293 600,90 грн упущеної вигоди.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.04.2024 у справі № 910/18794/23 позов задоволено частково, стягнуто з відповідача на користь позивача 745 297,05 грн матеріальної шкоди, 138 600,00 грн додаткових витрат, 43 904,08 грн упущеної вигоди, 11 133,62 грн витрат по сплаті судового збору; стягнуто з позивача в дохід Державного бюджету України 48,00 грн судового збору. В іншій частині в позові відмовлено.
Місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про стягнення з відповідача шкоди в розмірі 745 297,05 грн (1 182 781,07 грн - 277 484,02 грн - 160 000,00 грн), 138 600,00 грн додаткових витрат на навантаження, перевезення пошкодженого автомобіля та послуг експерта, а також підтверджених заявками 293 600,90 грн упущеної вигоди.
В іншій частині позовні вимоги про стягнення з відповідача упущеної вигоди, за висновком суду першої інстанції, є необґрунтованими та недоведеними належним чином, оскільки заявки, складені після ДТП, яка сталася 11.05.2023, а отже позивач був обізнаний, що автомобіль пошкоджено та він вже не може використовуватися у господарській діяльності позивача та відповідно позивач не міг реально отримати відповідний дохід.
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 14.05.2024 у справі № 910/18794/23 стягнуто з відповідача на користь позивача 61 757,83 грн витрат на правову допомогу.
Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ "Е і М Красива земля" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2024 по справі № 910/18794/23, ухвалити нове рішення по справі № 910/18794/23, за яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі.
За доводами відповідача, даний спір є цивільно-правовий, оскільки шкода завдана власнику транспортного засобу - фізичній особі не під час здійснення господарської діяльності.
Також відповідач стверджує, що позов заявлено до неналежного відповідача, оскільки водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом під час здійснення ДТП, не виконував трудові обов'язки.
Відповідач також наголошує, що позивачем не доведено заявлений розмір збитків та безпідставно заявлено про стягнення упущеної вигоди.
ФОП Дудікова Лариса Володимирівна також звернулась до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2024 у справі № 910/18794/23 в частині відмови у задоволенні позову щодо стягнення 249 696,82 грн упущеної вигоди, прийняти у цій частині нове рішення, яким позов задовольнити, стягнути з відповідача на користь позивача 249 696,82 грн упущеної вигоди.
За твердженням позивача, ним надані безумовні докази, які свідчать про його обов'язок здійснити перевезення згідно із заявками та можливість отримання доходу від надання послуг з перевезення; відповідачем у відзиві взагалі не спростовувались дані обставини як такі, що могли мати місце.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "Е і М Красива Земля" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2024 у справі № 910/18794/23.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ФОП Дудікової Л.В. на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2024 у справі № 910/18794/23; об'єднано апеляційні скарги фізичної особи-підприємця Дудікової Лариси Володимирівни та Товариства з обмеженою відповідальністю "Е і М Красива Земля" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2024 у справі № 910/18794/23 в одне апеляційне провадження.
04.09.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив, в якому відповідач просить залишити без задоволення апеляційну скаргу позивача через подання позову до неналежного відповідача з помилково обраною позивачем юрисдикцією господарського суду. При цьому відповідач визнає найбільш об'єктивним розрахунком упущеної позивачем вигоди саме розрахунок, наведений в рішенні Господарського суду міста Києва від 16.04.2024.
У відповіді на відзив відповідача позивач спростовує доводи відповідача та зауважує, що виходячи з принципу вірогідності доказів, вимоги про стягнення упущеної вигоди повністю обґрунтованими та підтвердженими належними доказами.
09.09.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив, в якому позивач просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ТОВ "Е і М Красива земля" та залишити рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2024 у справі № 910/18794/23 без змін в частині задоволення позову.
У відповіді на відзив позивача відповідач стверджує про відсутність доказів використання автомобіля у господарській діяльності в день ДТП та наполягає на призначенні експертизи з метою визначення розміру завданих збитків.
19.09.2024 до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив третьої особи на апеляційну скаргу ТОВ "Е і М Красива земля", в якій ПрАТ "СК "ВУСО" просить долучити копію постанови Ренійського районного суду Одеської області у справі № 510/856/23 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , яка набрала законної сили 20.05.2024; залишити апеляційну скаргу ТОВ "Е і М Красива земля" без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2024 у справі № 910/18794/23 - без змін; здійснити розподіл судових витрат; розгляд справи здійснити за відсутності уповноваженого представника ПрАТ "СК "ВУСО".
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2024 призначено у справі № 910/18794/23 судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз. Провадження у справі № 910/18794/23 зупинено, у зв'язку із призначенням судової експертизи на час проведення судової експертизи.
Матеріали справи № 910/18794/23 з експертної установи повернулись до суду апеляційної інстанції, разом з висновком експерта за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи від 03.04.2025 № 164/25-54.
01.05.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли клопотання позивача про поновлення провадження у справі та заява про розгляд справи за відсутності позивача у разі неприбуття представника позивача в судове засідання, неможливістю участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.06.2025 поновлено провадження у справі.
12.06.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява ТОВ "Е і М Красива земля" про розгляд справи за відсутності відповідача та його представника.
18.06.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшла заява ПрАТ "ВУСО" про розгляд справи за відсутності ПрАТ "СК "ВУСО" та його уповноваженого представника.
У зв'язку із звільненням у відставку судді ОСОБА_2 за розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду від 20.08.2025 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2025 апеляційні скарги ТОВ "Е і М Красива земля" та ФОП Дудікової Л.В. на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2025 у справі № 910/18794/23 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя - Хрипун О.О., судді Скрипка І.М., Михальська Ю.Б.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.08.2025 справу прийнято до провадження новим складом колегії суддів Північного апеляційного господарського суду, розгляд справи призначено на 01.10.2025.
У судове засідання представники сторін та третьої особи не з'явились, хоч учасники процесу були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи.
Беручи до уваги, що ухвалою Північного апеляційного господарського суду доведено до відома учасників апеляційного провадження, що нез'явлення їх представників у судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті, і згідно із ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, в також заявлені клопотання про розгляд справи без участі представників сторін та третьої особи, колегія суддів визнала можливим розгляд справи за відсутності представників відповідача за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Колегія суддів, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи апеляційних скарг, перевіривши юридичну оцінку фактичних обставин даної господарської справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права встановила наступне.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 11.05.2023 о 14.38 год., по а/ш М-15 Одеса-Рені, 292 км., водій гр. ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки MAN TGX 18.440, державний номерний знак НОМЕР_1 , не врахував дорожньої обстановки, не обрав безпечної швидкості руху, внаслідок чого не впорався із керуванням та допустив зіткнення із припаркованим на узбіччі шляху автомобілем марки MAN TGX 18.440, державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 .
Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди обидва транспортні засоби отримали механічні пошкодження.
11.05.2023 за фактом виявленого правопорушення на ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 123988 за ст. 124 КпАП України, який було направлено до Ренійського районного суду Одеської області для розгляду, з якого вбачається, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, за показаннями алкотестеру "Драгер" від 11.05.2023 мав результат 2,08 проміле.
25.07.2023 Ренійський районний суд Одеської області, розглянувши матеріали, що надійшли від ВП 2 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області, виніс постанову у справі № 510/857/23 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , якою визнав його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Дане рішення набрало законної сили 11.08.2023.
Постановою Ренійський районний суд Одеської області від 31.05.2023 у справі № 510/857/23 про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 ОСОБА_4 визнано потерпілою.
Автомобіль MAN TGX 18.440 (вантажний - спеціалізований сідловий тягач), VIN-номер НОМЕР_3 , державний номерний знак НОМЕР_2 , на праві власності належить ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_4 від 25.03.2021. Також на праві власності ОСОБА_4 належить Schmitz Ski24 (напівпричеп - спеціалізований - н/пр - самоскид), державний номерний знак НОМЕР_5 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію НОМЕР_6 від 25.03.2021.
Автомобіль MAN TGX 18.440, державний номерний знак НОМЕР_7 , яким керував ОСОБА_1 , належить на праві власності ТОВ "ОТП Лізинг" та був переданий у лізинг ТОВ "Е І М Красива Земля".
Цивільна відповідальність власника транспортного засобу марки MAN TGX 18.440, державний номерний знак НОМЕР_7 , водієм якого спричинено ДТП, застрахована у ПрАТ "СК "ВУСО" - поліс обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР/6375520.
Відповідно до умов договору (полісу) № АР/6375520 страховик зобов'язався відшкодовувати шкоду заподіяну страхувальником життю, здоров'ю та майну третіх осіб при експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Строк дії полісу № АР/6375520 з 08.03.2023 до 07.03.2024; ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну визначено в розмірі 160.000,00 грн та розмір франшиза становить - нуль грн.
15.05.2023 позивач звернулася до ПрАТ "СК "ВУСО" із заявою про страхове відшкодування за полісом № АР/6375520.
02.06.2023 ПрАТ "СК "ВУСО" на користь ОСОБА_4 відповідно до полісу № АР/6375520 виплачено страхове відшкодування в межах ліміту відповідальності в розмірі 160 000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 23417 від 02.06.2023 та довідкою АТ КБ "Приватбанк" від 14.11.2023.
Позивач звернулася до відповідача з претензією від 11.08.2023, в якій просила відшкодувати завдані позивачу внаслідок ДТП збитки в розмірі 1 122 866,41 грн.
У відповіді позивачу ТОВ "Е і М Красива земля" зазначило, що 08.02.2023 між ТОВ "ОТП Лізинг" та ТОВ "Е і М Красива земля" підписано протокол лізингу № 2-Е2 до Рамкового договору фінансового лізингу № 3-Е2 до Рамкового договору фінансового лізингу № 13260-FL. Рамковий договір фінансового лізингу № 13260-FLпередбачає передачу майна у лізинг відповідно до Протоколів Лізингу. Відповідно до Протоколу Лізингу № 2-Е2 від 08.02.2023, об'єктом Лізингу є Тягач сідельний MAN TGX 18.440 4х2 BL SA 3 (три) одиниці (зокрема MAN TGX 18.440 д.н.з. НОМЕР_7 ). Розділ 4 Протоколу Лізингу № 2-Е2 до Рамкового договору фінансового лізингу № 13260-FL передбачає умови страхування. Згідно з п. 4.1.2 Протокол Лізингу містить інформацію стосовно надання всіх типів страхування Об'єкту лізингу і розмір особистої відповідальності Лізингоодержувача, що застосовується до Лізингоодержувача. Страхування здійснюється виключно Лізингодавцем. Відповідно до п. 4.1.3 Лізингодавець гарантує, що на дату надання Об'єкт Лізингу застрахований по всіх видах страхування. Таким чином, на момент ДТП автомобіль MAN TGX 18.440, д.н.з. НОМЕР_7 , був забезпечений за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АР6375520 у Страховика - ПрАТ "СК "ВУСО". Також, відповідно до п. 4.4 Протоколу передбачено добровільне страхування відповідальності перед третіми особами водія транспортного засобу MAN TGX 18.440, державний номерний знак НОМЕР_7 на суму - 1 000 000,00 грн, що передбачає покриття завданих пошкоджень третім особам. З огляду на викладене, відповідач просив позивача звертатися з відповідною заявою про виплату страхового відшкодування до ПрАТ "СК "ВУСО".
Місцевим господарським судом також встановлено, що 11.04.2017 між ПрАТ "СК ВУСО" (страховик) та ТОВ "ОТП Лізинг" (страхувальник) укладено генеральний договір добровільного страхування наземного транспорту та страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту № 3439055-02-10-00 від 11.04.2017, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, що не суперечать чинному законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим транспортним засобом, зокрема марки MAN TGX 18.440, державний номерний знак НОМЕР_7 , а також з відшкодуванням нанесеної застрахованим ТЗ шкоди життю, здоров'ю або майну третіх осіб; страхова сума 1 000 000,00 грн, франшиза 0,00 грн.
15.09.2023 позивач звернулася до ПрАТ "СК ВУСО" із заявою про страхове відшкодування за генеральним договором добровільного страхування наземного транспорту та страхування цивільної відповідальності власників наземного транспорту № 3439055-02-10-00 від 11.04.2017.
Листом № 3419/2319276 від 21.09.2023 ПрАТ "СК ВУСО" повідомило позивача про призупинення прийняття рішення про здійснення виплати страхового відшкодування до надання постанови суду, що набрала законної сили по справі про адміністративне правопорушення відносно водія автомобіля MAN TGX 18.440, державний номерний знак НОМЕР_7 , щодо ДТП, яка мала місце 11.05.2023. За умовами пп. 17.4.10 п 17.4 генерального договору при настанні цивільної відповідальності страховик має відшкодувати збитки потерпілим. Дія страхового покриття не розповсюджується на шкоду, завдану внаслідок керування ТЗ особо, що перебував у стані алкогольного сп'яніння або під впливом наркотичних або токсичних речовин.
В подальшому листом № 801/2024/вих./2319276 від 20.02.2024 ПрАТ "СК ВУСО" повідомило позивача про відмову у відшкодуванні збитків на підставі п. 17.4.10 генерального договору, оскільки дорожньо-транспортна пригода, яка мала місце 11.05.2023 сталась коли транспортним засобом керувала особа (водій ОСОБА_5 ) в стані алкогольного сп'яніння.
За висновком експерта № 133Е-09/2023 від 26.09.2023, складеним на замовлення позивача судовим експертом Івасик Михайлом Сергійовичем, вартість матеріального збитку (шкоди), нанесеного власнику автомобіля MAN TGX 18.440, ідентифікаційний номер НОМЕР_3 , в результаті ДТП, яке трапилось 11.05.2023, станом на дату проведення експертизи складає 1 182 781,07 грн.
Крім того, у висновку експерта № 133Е-09/2023 від 26.09.2023 зазначено, що відновлювальний ремонт не доцільний з економічної точки зору.
Позивачем для визначення вартості транспортного засобу після дорожньо-транспортної пригоди було замовлено експертне дослідження, за результатами якого судовим експертом Івасик Михайлом Сергійовичем був складений висновок експерта № 143Е-1-/2023 від 18.10.2023, в якому зазначено, що залишкова вартість належного ОСОБА_4 автомобіля MAN TGX 18.440, державний номерний знак НОМЕР_2 , після ДТП, яке сталося 11.05.2023, станом на дату проведення експертизи складає 277 484,02 грн.
З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов до висновку про доведеність розміру заявленої до стягнення шкоди, спричиненої ДТП, в сумі 745 297,05 грн (1 182 781,07 грн - 277 484,02 грн - 160 000,00 грн).
В суді апеляційної інстанції, заявлений до стягнення розмір спричиненої власнику транспортного засобу MAN TGX 18.440, державний номерний знак НОМЕР_2 , шкоди не було спростовано.
Так, за висновком експерта від 03.04.2025 № 164/25-54, складеним за результатами проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи за ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.10.2024:
1. Вартість відновлювального ремонту транспортного засобу MAN TGX 18.440, державний номерний знак НОМЕР_2 , в цінах на дату ДТП, на 11.05.2023, складала 3 137 496,78 грн.
2. Ринкова вартість транспортного засобу MAN TGX 18.440, державний номерний знак НОМЕР_2 до ДТП, в цінах станом на 11.05.2023, складала 1 267 477,20 грн
3. Ринкова вартість транспортного засобу MAN TGX 18.440, державний номерний знак НОМЕР_2 після ДТП, в цінах станом на дату ДТП, на 11.05.2023, складала 164 651,70 грн
4. Вартість відновлювального ремонту транспортного засобу MAN TGX 18.440, державний номерний знак НОМЕР_2 , в цінах станом на дату проведення експертизи, на 03.04.2025, складала 3 679 347,14 грн
5. Ринкова вартість транспортного засобу MAN TGX 18.440, державний номерний знак НОМЕР_2 до ДТП, станом на дату експертизи, на 03.04.3035 складала 1 432 030,23 грн.
6. Ринкова вартість транспортного засобу MAN TGX 18.440, державний номерний знак НОМЕР_2 , після ДТП станом на дату експертизи, на 03.04.2025, складала 167 135,13 грн.
Крім того, як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, внаслідок ДТП власник пошкодженого транспортного засобу MAN TGX 18.440, державний номерний знак НОМЕР_2 поніс наступні витрати на:
- послуги автокрану для навантаження автомобіля MAN TGX 18.440, державний номерний знак НОМЕР_2 з місця ДТП в сумі 8 000,00 грн (рахунок-фактура № 52 від 12.05.2023, акт № А-52 від 12.05.2023, платіжна інструкція № 1248 від 16.05.2023);
- послуги евакуатора для перевезення автомобіля MAN TGX 18.440, державний номерний знак НОМЕР_2 , з місця ДТП в сумі 87 600,00 грн (рахунок-фактура № 130523 від 13.05.2023, акт № 130523 від 13.05.2023, платіжна інструкція № 1247 від 16.05.2023);
- послуги евакуатора для перевезення автомобіля (напівпричепа) Schmitz Ski24, державний номерний знак НОМЕР_5 , з місця ДТП в сумі 30 000,00 грн (рахунок-фактура № СФ-0000148 від 15.05.2023, акт № ОУ-0000016 від 15.05.2023, платіжна інструкція № 1249 від 17.05.2023);
- послуги експерта за надання експертного висновку № 23-251 від 04.07.2023 в сумі 7 000,00 грн (рахунок № 32 від 15.06.2023, акт № 32, платіжна інструкція № 1258 від 15.06.2023);
- послуги експерта за надання експертного висновку № 143Е-1-/2023 від 18.10.2023 в сумі 6 000,00 грн (акт № ОУ-000664 від 21.09.2023, платіжна інструкція № 1281 від 21.09.2023 та акт № ОУ-000716 від 11.10.2023, платіжна інструкція № 1283 від 11.10.2023);
Таким чином, загальна сума понесених позивачем у зв'язку з ДТП витрат складає 138 600,00 грн (8 000,00 грн + 87 600,00 грн + 30 000,00 грн + 7 000,00 грн + 6 000,00 грн).
В обґрунтування розміру збитків у вигляді упущеної вигоди позивачем надано укладені між ФОП Дудіковою Л.В. (перевізник) та ТОВ "Дерган" (замовник) заявки на перевезення вантажів автомобілем MAN TGX 18.440, державний номерний знак НОМЕР_2 :
заявка № 1 від 06.05.2023; вартість перевезення згідно з калькуляцією - 26.608,00 грн;
заявка № 2 від 07.05.2023; вартість перевезення згідно з калькуляцією - 11.636,04 грн;
заявка № 3 від 08.05.2023; вартість перевезення згідно з калькуляцією - 5.660,04 грн;
заявка № 1 від 02.07.2023; вартість перевезення згідно з калькуляцією - 19.569,96 грн;
заявка № 2 від 04.07.2023; вартість перевезення згідно з калькуляцією - 6.408,00 грн;
заявка № 3 від 05.07.2023; вартість перевезення згідно з калькуляцією - 30.818,72 грн;
заявка № 2 від 03.08.2023; вартість перевезення згідно з калькуляцією - 30.818,72 грн;
заявка № 3 від 05.08.2023; вартість перевезення згідно з калькуляцією - 28.219,38 грн;
заявка № 4 від 06.08.2023; вартість перевезення згідно з калькуляцією - 21.340,00 грн;
заявка № 1 від 01.09.2023; вартість перевезення згідно з калькуляцією - 28.448,00 грн;
заявка № 2 від 04.09.2023; вартість перевезення згідно з калькуляцією - 23.114,04 грн;
заявка № 3 від 06.09.2023; вартість перевезення згідно з калькуляцією - 14.928,00 грн.
Також до матеріалів справи надано договір № 01-2023/05 від 27.01.2023, укладений між ФОП Дудіковою Л.В. (перевізник) та ФОП Богатирчук Ю.О. (замовник), відповідно до умов якого позивач мала надавати обумовлений за заявками замовника транспортний засіб (автомобіль MAN TGX 18.440, державний номерний знак НОМЕР_2 , з напівпричепом самоскидом Schmitz Ski24, державний номерний знак НОМЕР_5 ) для перевезення вантажів, зокрема:
за заявкою № 0706/1 від 07.06.2023 згідно калькуляції вартості перевезення в сумі 16 296,00 грн;
за заявкою № 1506/1 від 15.06.2023 згідно калькуляції вартості перевезення в сумі 8 832,00 грн;
за заявкою № 2806/1 від 28.06.2023 згідно калькуляції вартості перевезення в сумі 20 904,00 грн.
Всього заявлена позивачем до стягнення сума неотриманого на підставі наведених правочинів доходу складає 247 568,90 грн.
За загальним правилом ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Володільцем об'єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, є юридична або фізична особа, що експлуатує такий об'єкт в силу наявності права власності, користування (оренди), повного господарського відання, оперативного управління або іншого речового права. Не вважається володільцем об'єкта, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку, і не несе відповідальності за шкоду перед потерпілим особа, яка управляє джерелом підвищеної небезпеки в силу трудових відносин з таким володільцем (водій, машиніст, оператор тощо).
Як обґрунтовано вказав суд першої інстанції, вина особи, яка керувала автомобілем марки MAN TGX 18.440, державний номерний знак НОМЕР_7 , встановлена у судовому порядку. Транспортний засіб MAN TGX 18.440, державний номерний знак НОМЕР_7 , яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю MAN TGX 18.440, державний номерний знак НОМЕР_2 , знаходиться в користуванні у ТОВ "Е і М Красива земля" за договором лізингу.
У цьому випадку таким суб'єктом є законний володілець джерела підвищеної небезпеки - роботодавець, а тому шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди з вини водія, що на відповідній правовій підставі керував автомобілем, який перебуває у володінні роботодавця, відшкодовується саме володільцем цього джерела підвищеної небезпеки, а не безпосередньо винним водієм
Відповідальність юридичної або фізичної особи за шкоду, завдану їхнім працівником, настає лише у випадках, коли заподіювач шкоди не лише перебуває з такою юридичною або фізичною особою в трудових відносинах, а й заподіяв відповідну шкоду саме у зв'язку та під час виконання своїх трудових (службових) обов'язків. Виконанням працівником своїх трудових (службових) обов'язків є виконання ним роботи, зумовленої трудовим договором (контрактом), посадовими інструкціями, а також роботи, яка хоч і виходить за межі трудового договору чи посадової інструкції, але доручається юридичною або фізичною особою, або спричинена необхідністю як на території роботодавця, так і за її межами. Це можуть бути дії виробничого, господарського, технічного та іншого характеру, вчинення яких безпосередньо входить до службових обов'язків працівника.
Відповідно до ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Місцевий господарський суд мотивовано зазначив, що протиправна поведінка заподіювача шкоди встановлена постановою суду, згідно якої винним у вчиненні адміністративного правопорушення, внаслідок якого сталася дорожньо-транспортна пригода, визнаний водій автомобіля MAN TGX 18.440, державний номерний знак НОМЕР_7 , який на момент ДТП перебував у трудових відносинах з ТОВ "Е і М Красива земля", що підтверджується наказом (розпорядженням) № 9-06-Р від 21.03.2023 про прийняття на роботу на посаду водія автотранспортних засобів та наказом (розпорядженням) № 17-06-Р від 12.07.2023 про припинення трудового договору (контракту) та здійснював перевезення вантажу згідно товарно-транспортної накладної № 1 від 10.05.2023.
При цьому відповідачем належними доказами не спростовано ту обставину, що ОСОБА_1 заподіяно шкоду не під час виконання своїх трудових (службових) обов'язків.
Наведене спростовує доводи ТОВ "Е і М Красива земля" щодо неналежного відповідача.
Згідно зі ст. 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Відповідно до ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Відтак, як мотивовано зазначив суд першої інстанції, відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у ст. 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Разом з цим, відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до дорожньо-транспортної пригоди.
Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.
З огляду на встановлені обставини, підтверджені експертними висновками, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог в частині відшкодування 745 297,05 грн спричиненої ДТП шкоди та 138 600,00 грн додаткових витрат.
За змістом ч. 1, ч. 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ сторони, що обмежує його інтереси, як учасника певних господарських відносин і проявляється у витратах, зроблених кредитором, втраті або пошкодженні майна, а також не одержаних кредитором доходів, які б він одержав, якби зобов'язання було виконано боржником (п. 5.33 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 920/715/17).
Реальні збитки характеризують зменшення наявного майна потерпілого (проведені витрати, знищення і пошкодження майна тощо), а в разі упущеної вигоди наявне майно не збільшується, хоча й могло збільшитися, якби не було вчинено цивільне (господарське) правопорушення. Тобто упущена вигода відображає різницю між реально можливим у майбутньому потенційно отриманим майном та вже наявним майном.
Для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: 1) протиправної поведінки особи (боржника); 2) збитків, заподіяних такою особою; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки, у тому числі встановлення заходів, вжитих кредитором для одержання такої вигоди.
Протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці - діях або бездіяльності).
Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки.
Звернення з вимогою про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди покладає на позивача обов'язок довести реальну можливість отримання визначених ним доходів, тобто що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані і тільки неправомірні дії відповідача стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила можливості їх отримання (постанова Верховного Суду від 31.10.2023 у справі № 910/3317/21).
Отже, позивач (кредитор) має довести, що він міг і повинен був отримати визначені доходи, і тільки неправомірні дії відповідача (боржника) стали єдиною і достатньою причиною, яка позбавила його можливості отримати прибуток (подібні за змістом висновки, викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі № 750/8676/15-ц, постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.06.2020 у справі № 910/12204/17, від 16.06.2021 у справі № 910/14341/18).
Тобто, вимоги про відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди мають бути належним чином обґрунтовані, підтверджені конкретними підрахунками і доказами про реальну можливість отримання позивачем відповідних доходів, але не отриманих через винні дії відповідача (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 127/16524/16-ц).
Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є достатньою підставою для його стягнення, оскільки у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки у розмірі доходів, які б могли бути реально отримані за звичайних обставин (мають реальний, передбачуваний та очікуваний характер).
Окрім того, позивач (кредитор) повинен довести: факти вжиття ним певних заходів щодо одержання таких доходів. Тобто, доказуючи наявність упущеної вигоди, кредитор має довести факти вжиття певних заходів щодо одержання таких доходів. Якщо неодержання кредитором очікуваних доходів є наслідком недбалої поведінки самого кредитора, така упущена вигода не підлягає відшкодуванню (подібні висновки викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.12.2019 у справі № 908/2486/18, від 15.10.2020 у справі № 922/3669/19, від 16.06.2021 у справі № 910/14341/18).
Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є достатньою підставою для його стягнення, оскільки у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки у розмірі доходів, які б могли бути реально отримані за звичайних обставин (мають реальний, передбачуваний та очікуваний характер).
Тобто, у випадку, якщо б автомобіль MAN TGX 18.440, державний номерний знак НОМЕР_2 , не був пошкоджений, то він би використовувався позивачем у господарських операціях, зокрема перевезення вантажів, що принесло б позивачу прибуток.
За встановлених обставин, колегія суддів погоджується, що позивачем доведено належними та допустимими доказами обставини наявності реальної можливості отримання ним доходу у розмірі 43.904,08 грн за заявками укладеними з ТОВ "Дерган", а саме № 1 від 06.05.2023; № 2 від 07.05.2023 та № 3 від 08.05.2023, тому вимога позивача про стягнення 43.904,08 грн упущеної вигоди є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
В іншій частині позовні вимоги про стягнення з відповідача упущеної вигоди є необґрунтованими та недоведеними належним чином, оскільки заявки укладені позивачем після ДТП, яка сталася 11.05.2023, а отже позивач був обізнаний, що автомобіль пошкоджено та не може використовуватися у господарській діяльності позивача, тому позивач не міг реально отримати відповідний дохід.
Відхиляючи доводи ТОВ "Е і М Красива земля" про непідсудність справи господарським судам, колегія суддів враховує, що згідно із п. 15 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності між суб'єктами господарювання. Позивач є фізичною особою-підприємцем, який надає послуги з перевезення власним транспортом. При цьому, матеріалами підтверджується, що пошкоджений автомобіль за своїми характеристиками є вантажним - спеціалізованим сідловим тягачем. Як обґрунтовано вказав суд першої інстанції, під час ДТП транспортним засобом керував водій ОСОБА_3 , який згідно з наказом № 1-к від 02.01.2019 є працівником позивача; під час скоєння ДТП транспортний засіб використовувався позивачем у своїй господарській діяльності.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно із ч. 3 ст. 74 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідачем в суді апеляційної інстанції належними та допустимими доказами не спростовано висновку місцевого господарського суду про обґрунтованість позовних вимог у задоволеній частині. Позивачем належними та допустимими доказами не доведено реальність упущеної вигоди, у відшкодуванні якої відмовлено судом першої інстанції.
За встановлених обставин, на думку колегії суддів, висновок місцевого суду про наявність правових підстав для часткового задоволення заявлених позовних вимог відповідає нормам чинного законодавства, фактичним обставинам справи і наявним у ній матеріалам, а доводи апеляційних скарг його не спростовують.
З огляду на викладене, підстав для зміни або скасування рішення місцевого господарського суду не вбачається.
Відповідно до ч. 4 ст. 129 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи судом апеляційної інстанції, покладаються на скаржників.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Е і М Красива Земля" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2024 у справі № 910/18794/23 залишити без задоволення.
2. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Дудікової Лариси Володимирівни на рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2024 у справі № 910/18794/23 залишити без задоволення.
3. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.04.2024 у справі № 910/18794/23 залишити без змін.
4. Матеріали справи № 910/18794/23 повернути до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів в порядку, визначеному ст. 286 - 291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 06.10.2025.
Головуючий суддя О.О. Хрипун
Судді Ю.Б. Михальська
І.М. Скрипка