Ухвала від 02.10.2025 по справі 927/633/25

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

УХВАЛА

про зупинення провадження у справі

"02" жовтня 2025 р. Справа№ 927/633/25

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Яценко О.В.

суддів: Гончарова С.А.

Тищенко О.В.

розглянувши у порядку письмового провадження (без виклику сторін)

матеріали апеляційної скарги керівника Козелецької окружної прокуратури

на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 02.07.2025

про повернення позовної заяви

у справі № 927/633/25 (суддя Кузьменко Т.О.)

за позовом Козелецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі

Кіптівської сільської ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроголден»,

Товариства з обмеженою відповідальністю «Баришівська зернова компанія»

про витребування земельної ділянки

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Північного апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: головуючий суддя - Яценко О.В., судді: Тищенко О.В., Гончарова С.А. перебуває справа № 927/633/25 за позовом Козелецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кіптівської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроголден», Товариства з обмеженою відповідальністю «Баришівська зернова компанія» про витребування земельної ділянки, розгляд якої ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2025 ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

При дослідженні матеріалів справи колегією суддів встановлено наступне.

Предметом розгляду у справі є позовні вимоги Козелецької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Кіптівської сільської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агроголден» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Баришівська зернова компанія» про витребування з незаконного володіння Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОГОЛДЕН», Товариства з обмеженою відповідальністю «БАРИШІВСЬКА ЗЕРНОВА КОМПАНІЯ» на користь Кіптівської сільської територіальної громади в особі Кіптівської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області (код ЄДРПОУ 04413360) земельну ділянку з кадастровим номером 7422084700:80:188:0002 площею 2,0000 га, розташовану на території Кіптівської сільської ради за межами населеного пункту с. Хрещате Чернігівського району Чернігівської області.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор посилається на те, що:

Вимоги прокурором обґрунтовані тим, що:

- на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області від 11.12.2020 № 6-8883/14-20-СГ «Про надання у власність» державним реєстратором Тетерівської сільської ради Житомирського району Житомирської області Санніковою І.В. 15.12.2020 зареєстровано право власності на земельну ділянку та надано у власність ОСОБА_1 ділянку загальною площею 1,5419 га (кадастровий номер 1825282000:01:000:0252) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, розташовану на території Ружинського району, за межами населених пунктів Вишнівської сільської ради (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2073765218252);

- таким чином, ОСОБА_1 використала своє право на безоплатне отримання в порядку приватизації земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства;

- надалі на підставі заяви ОСОБА_1 (по довіреності від 17.12.2019 в інтересах якої діяв ОСОБА_2 ) рішенням 11 сесії 8 скликання Кіптівської сільської ради Чернігівського району від 19.11.2021 № 1368-11/VIII затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_1 площею 2,0000 га, кадастровий номер 7422084700:80:188:0002, розташована за межами населеного пункту с. Хрещате на території Кіптівської сільської ради Чернігівської області для ведення особистого селянського господарства та надано ОСОБА_1 у власність вказану земельну ділянку; приватним нотаріусом Чернігівського районного нотаріального округу, Чернігівської області Лабадіною Т.В. 02.12.2021 зареєстровано право власності на вказану земельну ділянку за ОСОБА_1 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2523740874100);

- з урахуванням вимог статей 116, 118, 121, 123, 134 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) право на безоплатне отримання земельної ділянки державної або комунальної власності одного виду, громадянин може використати один раз. Додатково земельні ділянки громадянин або фермерське господарство можуть отримати на конкурентних засадах через участь у торгах;

- таким чином, ОСОБА_1 , всупереч вимогам ст. ст. 116, 118, 121 ЗК України, вдруге набула на безоплатній основі земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 7422084700:80:188:0002, а відтак спірна земельна ділянка вибула із комунальної власності внаслідок незаконного використання ОСОБА_1 права на повторну безоплатну приватизацію земельної ділянки одного виду використання;

- у подальшому на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 16.12.2021 № 1948, посвідченого нотаріально, зазначену земельну ділянку ОСОБА_1 , в інтересах якої діяв ОСОБА_2 , відчужила на користь ОСОБА_3 , надалі остання передала вказану земельну ділянку в оренду ТОВ «БАРИШІВСЬКА ЗЕРНОВА КОМПАНІЯ» строком на 45 років;

- на підставі договору про передачу переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення ТОВ «БАРИШІВСЬКА ЗЕРНОВА КОМПАНІЯ» передало безоплатно ТОВ «АГРОГОЛДЕН» переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 2,0000 га, кадастровий номер 7422084700:80:188:0002. Вказаний договір зареєстрований в Державному реєстру речових прав на нерухоме майно 21.02.2025 та цього ж дня припинений у зв'язку з укладенням договору купівлі-продажу від 21.02.2025 № 215. У подальшому на підставі договору купівлі-продажу земельної ділянки від 21.02.2025 № 215, посвідченого нотаріально, зазначену земельну ділянку ОСОБА_3 відчужила на користь ТОВ «АГРОГОЛДЕН»;

- наразі вказана ділянка перебуває в оренді ТОВ «БАРИШІВСЬКА ЗЕРНОВА КОМПАНІЯ» (дата закінчення договору - 01.01.2067);

- отже, ТОВ «АГРОГОЛДЕН» набуло вказану земельну ділянку в ОСОБА_1 , яка з огляду на зазначені обставини, не мала права її отримувати у власність та відчужувати, незаконно;

- за таких обставин, спірна земельна ділянка підлягає витребування у останнього власника - ТОВ «АГРОГОЛДЕН». Водночас, при встановленні підстав для витребування земельної ділянки у власника ТОВ АГРОГОЛДЕН», наявні також підстави для її витребування від особи, якій спірна земельна ділянка передана в оренду - ТОВ «БАРИШІВСЬКА ЗЕРНОВА КОМПАНІЯ», яке є незаконним володільцем;

- власник спірної земельної ділянки - відповідач ТОВ «АГРОГОЛДЕН» є недобросовісним набувачем виходячи з наступного:

1) ТОВ «АГРОГОЛДЕН» є власником 9 земельних ділянок з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, набуті відповідачем від попереднього власника - ОСОБА_3 на підставі договорів купівлі - продажу;

2) варто відмітити масовість та одночасність дій з набуття ТОВ «АГРОГОЛДЕН» права власності на земельні ділянки. Зокрема, за один день 21.02.2025 ТОВ «АГРОГОЛДЕН» придбано у ОСОБА_3 9 земельних ділянок на підставі договорів купівлі-продажу, які посвідчені та зареєстровані одним приватним нотаріусом Чернігівського районного нотаріального округу Чернігівської області Кириченко Т.В.;

3) встановлення очевидної незаконності набуття права власності на спірну земельну ділянку ОСОБА_1 не потребувало спеціальних юридичних знань чи дослідження значного обсягу документів, а могло бути з'ясовано покупцем, наприклад, під час спілкування з продавцем, або ознайомлення спільно з нотаріусом, яким посвідчувались договори-купівлі продажу щодо 9 земельних ділянок, з відомостями у реєстрі речових прав;

4) встановивши, що ОСОБА_1 відчужує земельну ділянку на території Кіптівської сільської ради через декілька днів (16.12.2021) після набуття її у власність (02.12.2021), тобто отримувала її не маючи наміру здійснювати діяльність згідно з цільовим призначенням, ТОВ «АГРОГОЛДЕН» не мав перешкод для того, щоб зваживши на ці обставини, проявити хоча б мінімальну обачність при укладенні договору;

5) про недобросовісність ТОВ «АГРОГОЛДЕН» свідчить і той факт, що, як тільки окружна прокуратура повідомила Кіптівську сільську раду листом від 11.02.2025 №50-77-618ВИХ-25 про виявлені порушення земельного законодавства та про наявність підстав для витребування спірної земельної ділянки у ОСОБА_3 та ТОВ «БАРИШІВСЬКА ЗЕРНОВА КОМПАНІЯ», ТОВ «БАРИШІВСЬКА ЗЕРНОВА КОМПАНІЯ», яке є орендарем спірної земельної ділянки, 18.02.2025 уклало договір про передачу переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 7422084700:80:188:0002 ТОВ «АГРОГОЛДЕН». У подальшому ТОВ «АГРОГОЛДЕН» 21.02.2025 придбало у ОСОБА_3 спірну земельну ділянку;

6) отже, відповідачі - ТОВ «АГРОГОЛДЕН» та ТОВ «БАРИШІВСЬКА ЗЕРНОВА КОМПАНІЯ», не могли законно набути право приватної власності та право оренди на спірну земельну ділянку. Натомість вони набули такого права в спосіб, який за формальними ознаками має вигляд законного: юридичне оформлення права власності та оренди відповідачів на землю стало можливим у результаті прийняття органом місцевого самоврядування незаконного рішення, а відтак існують всі правові підстави для витребування спірної земельної ділянки сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 7422084700:80:188:0002 з чужого незаконного володіння у комунальну власність, як передбачено положеннями статей 387, 388 ЦК України.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 23.06.2025 у справі № 927/633/25 позовну заяву прокурора залишено без руху, встановлено прокурору строк на усунення недоліків позовної заяви 5 (п'ять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, встановлено прокурору спосіб усунення недоліків позовної заяви шляхом подання до суду заяви про усунення недоліків із наданням експертно-грошової оцінки спірної земельної ділянки, чинної на дату подання позовної заяви, та доказів внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна.

Вказана ухвала обґрунтована наступним:

- за приписами ч. 6 ст. 164 ГПК України в редакції Закону № 4292-ІХ «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилання захисту прав добросовісного набувача», який набрав чинності 09.04.2025 (далі - Закон № 4292-ІХ) у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади до позову додаються документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви;

- за змістом пункту 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 4292-ІХ положення цього Закону мають зворотну дію в часі в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом;

- відповідно до абз. 1, 2 ч. 5 ст. 390 ЦК України, якою доповнено відповідну статтю Цивільного кодексу України Законом 4292-ІХ, суд одночасно із задоволенням позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади вирішує питання про здійснення органом державної влади або органом місцевого самоврядування компенсації вартості такого майна добросовісному набувачеві. Суд постановляє рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, за умови попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором вартості такого майна на депозитний рахунок суду. Перерахування грошових коштів як компенсації вартості нерухомого майна з депозитного рахунку суду здійснюється без пред'явлення добросовісним набувачем окремого позову до держави чи територіальної громади;

- судом першої інстанції зроблено висновок, що законодавцем ухвалення рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади поставлено в залежність від попереднього внесення органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором грошової суми в розмірі вартості такого майна на депозитний рахунок суду, а відтак внесення суми компенсації на депозитний рахунок суду є обов'язковим у справах, в яких суд першої інстанції ще не ухвалив рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності Законом № 4292-ІХ, в іншому випадку суд буде позбавлений можливості ухвалити рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь територіальної громади, навіть у разі встановлення обґрунтованості вимог;

- прокурором до позовної заяви не додані документи, що підтверджують внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви. Водночас в поданій позовній заяві прокурор стверджує про недобросовісність відповідача, як підставу для незастосування імперативних приписів ч. 6 ст. 164 ГПК України щодо внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, з чим суд не погоджується з огляду на положення ч. 5 ст. 12 ЦК України, за змістом якої, якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом;

- з огляду на наявну спростовну презумпцію, недобросовісність набувача цього майна має довести позивач/прокурор за віндикаційним позовом, тоді як набувач майна за загальним правилом доказування має довести свою добросовісність.

Отже, судом першої інстанції встановлено, що прокурором/позивачем не виконано обов'язок внести на депозитний рахунок Господарського суду Чернігівської області грошові кошти у розмірі вартості спірного майна на виконання вимог ч. 6 ст. 164 ГПК України, враховуючи, що станом на день набрання чинності Законом № 4292-IX у даній справі не ухвалено рішення про витребування майна, а відтак позовна заява прокурора залишена без руху на підставі ч. 1 ст. 174 ГПК України.

Вказаною ухвалою зобов'язано прокурора в строк, який не може перевищувати 5 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, кошти в розмірі вартості спірного майна внести на депозитний рахунок суду за визначеними в ухвалі реквізитами.

Цією ж ухвалою суд першої інстанції попередив прокурора, що у відповідності до ч. 4 ст. 174 ГПК України , у разі не усунення ним недоліків позовної заяви у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

26.06.2025 прокурором до суду першої інстанції подана заява про усунення недоліків до якої прокурором додано довідку про оціночну вартість об'єкта нерухомості, а саме: земельної ділянки з кадастровим номером 7422084700:80:188:0002 площею 2,000 га. Вказану довідку сформовано на офіційному вебсайті Фонду державного майна України в розділі Єдиної бази звітів про оцінку, формування електронних довідок про оціночну вартість об'єкта нерухомості та реєстрації звітів про оцінку майна.

Щодо внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна прокурор зазначив наступне:

- звертаючись із цим позовом до ТОВ «АГРОГОЛДЕН» прокурор вказав у позовній заяві, що товариство є недобросовісним набувачем і на цій обставині прокурор наполягає;

- прокурор у позовній заяві вказав, що вважає кінцевого набувача спірної земельної ділянки ТОВ «АГРОГОЛДЕН» - недобросовісним. Саме такому правовому обґрунтуванню позовних вимог має надаватись оцінка судом;

- вирішення питання щодо добросовісності/недобросовісності відповідачів у спірних правовідносин має здійснюватися судом на стадії ухвалення рішення і він не вправі відхиляти ці твердження позивача ще на стадії розгляду вирішення питання про відкриття провадження у справі;

- невнесення прокурором вартості майна виключає можливість постановлення рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача, але не виключає можливість розгляду справи за позовом прокурора та ухвалення судом рішення про витребування майна у недобросовісного набувача;

- при цьому у випадку підтвердження в ході судового розгляду недобросовісності набувача суд задовольняє позов без застосування ч. 5 ст.390 ЦК України, а у разі спростування відповідних доводів прокурора і встановлення обставин добросовісності відповідача відмовляє у задоволенні позову, застосовуючи ч. 5 ст. 390 ЦК України, з огляду на невнесення прокурором вартості майна на депозитний рахунок суду;

- тобто, у випадку якщо під час судового розгляду на стадії ухвалення рішення суд у цій справі дійде висновку про те, що ТОВ «АГРОГОЛДЕН» є добросовісним набувачем і до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми ст. 388 ЦК України і ч. 5 ст.390 ЦК України, це є підставою для відмови у позові, а не для залишення позову без руху.

З огляду на вказане прокурор зазначив про те, що підстави для внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна відсутні.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 02.07.2025 у справі № 927/633/25 позовну заяву від 18.06.2025 повернуто Козелецькій окружній прокуратурі.

Постановляючи вказану ухвалу про повернення позовної заяви прокурора суд першої інстанції зазначив, що:

- враховуючи презумпцію добросовісності набувача, спростування вказаної презумпції в контексті норм ГПК України можливе виключно на стадії судового розгляду справи по суті, оскільки лише на цій стадії суд: досліджує надані сторонами докази, встановлює обставини, які мають значення для правильного вирішення спору, а також здійснює правову оцінку поведінки сторін у межах реалізації ними тих чи інших прав;

- якщо суд за результатами розгляду справи дійде висновку про добросовісність набувача, останній буде зобов'язаний застосувати чинний Закон №4292-IX в частині умов та порядку компенсації органом державної влади або органом місцевого самоврядування добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви, у справах, в яких судом першої інстанції не ухвалено рішення про витребування майна у добросовісного набувача на день набрання чинності цим Законом;

- водночас, згідно доповненої ч. 13 ст. 238 ГПК України у випадку відмови у задоволенні позову органу державної влади, органу місцевого самоврядування або прокурора про витребування майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади, закриття провадження у справі, залишення позову без розгляду, суд першої інстанції також буде зобов'язаний застосувати чинний Закон №4292-IX, вирішивши питання про повернення позивачу внесених ним на депозитний рахунок суду грошових коштів як компенсації вартості майна, оцінка (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви;

- можна прослідкувати наявність причинно-наслідкового зв'язку між необхідністю внесенням на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна (доповнена Законом №4292-IX ч. 6 ст. 164 ГПК України) та умов і порядку їх компенсації (доповнена Законом №4292-IX ч. 13 ст. 238 ГПК України), з огляду на ухвалене рішення судом першої інстанції;

- фактично норми, що зобов'язують вносити вартість спірного нерухомого майна на депозитний рахунок суду, мають компенсаційний та забезпечувальний характер, оскільки їхньою метою є захист порушених прав усіх учасників спірних правовідносин, зокрема й добросовісного набувача;

- подана прокурором заява є фактичною відмовою від усунення недоліків позовної заяви у спосіб, встановлений в ухвалі 23.06.2025 та незгодою із підставами та мотивами її постановлення.

З огляду на вказане, суд першої інстанції встановив, що оскільки станом на 02.07.2025 матеріали справи не містять доказів усунення недоліків позовної заяви у спосіб та строк, встановлений в ухвалі від 23.06.2025 в частині надання доказів внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у розмірі вартості спірного майна, позовна заява та додані до неї матеріали відповідно до ч. 4 ст. 174 ГПК України підлягають поверненню прокурору.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, 10.07.2025 керівник Козелецької окружної прокуратури через Електронний кабінет в підсистемі Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» (судом зареєстровано 11.07.2025) у встановлений процесуальний строк звернулась з апеляційною скаргою до Північного апеляційного господарського суду, у якій просить ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 02.07.2025 у справі № 927/633/25 про повернення позовної заяви Козелецькій окружній прокуратурі скасувати, направити справу № 927/633/25 до Господарського суду Чернігівської області для продовження розгляду.

В апеляційній скарзі апелянт зазначив про те, що ухвала Господарського суду Чернігівської області від 02.07.2025 постановлена з порушенням норм процесуального права (статей 3, 14, 164, 237 ГПК України) та неправильним застосуванням норм матеріального права (статей 388, 390 ЦК України), тому підлягає скасуванню.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт послався на те, що:

- постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції вважав, що до спірних правовідносин підлягає застосуванню Закон України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача», який безумовно вимагає від прокурора внесення на депозитний рахунок суду грошових коштів у сумі вартості спірного майна;

- механізм компенсації вартості майна, яке незаконно вибуло з володіння держави чи територіальної громади (відповідно до Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» №4292-ІХ), застосовується виключно у разі, якщо відповідачем за позовом прокурора є добросовісний набувач;

- у заяві про усунення недоліків керівником Козелецької окружної прокуратури наведено низку доводів щодо недобросовісності відповідача - ТОВ «АГРОГОЛДЕН», проте суд, повертаючи позов, не надав їм оцінки;

- набувач нерухомого майна може вважатися добросовісним лише тоді, коли він не просто покладався на відомості з Державного реєстру, а робив це добросовісно. Якщо перевірка інформації про нерухоме майно дає підстави для сумнівів щодо наявності прав інших осіб на нерухоме майно, у тому числі незареєстрованих, то набувач такого майна має вчинити дії, спрямовані на усунення таких сумнівів, або відмовитися від набуття нерухомого майна; в іншому разі набувач не буде вважатися добросовісним;

- відповідачі - ТОВ «АГРОГОЛДЕН» та ТОВ «БАРИШІВСЬКА ЗЕРНОВА КОМПАНІЯ», не могли законно набути право приватної власності та право оренди на спірну земельну ділянку. Натомість вони набули такого права в спосіб, який за формальними ознаками має вигляд законного: юридичне оформлення права власності та оренди відповідачів на землю стало можливим у результаті прийняття органом місцевого самоврядування незаконного рішення;

- у даному випадку звернення прокурора до суду відповідає критерію законності, оскільки здійснюється на підставі норм ст. 387 ЦК України, яка відповідає вимогам доступності, чіткості, передбачуваності, офіційний текст якої є публічним та загальнодоступним;

- визначення предмета і підстав позову є правом позивача, яке реалізується на його власний розсуд, а встановлення обґрунтованості позову - обов'язком суду під час розгляду справи та ухвалення рішення. Прокурор у позовній заяві вказав, що вважає кінцевого набувача спірної земельної ділянки ТОВ «АГРОГОЛДЕН» - недобросовісним. Саме такому правовому обґрунтуванню позовних вимог має надаватись оцінка судом;

- вирішення питання щодо добросовісності/недобросовісності відповідачів у спірних правовідносин має здійснюватися судом на стадії ухвалення рішення і він не вправі відхиляти ці твердження позивача ще на стадії розгляду вирішення питання про відкриття провадження у справі;

- невнесення прокурором вартості майна виключає можливість постановлення рішення про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача, але не виключає можливість розгляду справи за позовом прокурора та ухвалення судом рішення про витребування майна у недобросовісного набувача;

- при цьому у випадку підтвердження в ході судового розгляду недобросовісності набувача суд задовольняє позов без застосування ч. 5 ст. 390 ЦК України, а у разі спростування відповідних доводів прокурора і встановлення обставин добросовісності відповідача відмовляє у задоволенні позову, застосовуючи ч. 5 ст. 390 ЦК України, з огляду на невнесення прокурором вартості майна на депозитний рахунок суду;

- тобто, у випадку якщо під час судового розгляду на стадії ухвалення рішення суд у цій справі дійде висновку про те, що ТОВ «АГРОГОЛДЕН» є добросовісним набувачем і до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми ст. 388 ЦК України і ч. 5 ст. 390 ЦК України, це є підставою для відмови у позові, а не для залишення позову без руху;

- таким чином, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції помилково не врахував, що положення Закону України «Про внесення змін до Цивільного кодексу України щодо посилення захисту прав добросовісного набувача» в частині умов та порядку компенсації добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна не застосовуються до спірних правовідносин, адже прокурор стверджує про недобросовісність ТОВ «АГРОГОЛДЕН».

У період з 21.07.2025 по 23.07.2025 суддя Тищенко О.В., яка входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, перебувала у відрядженні, а 17.07.2025 та у періоди з 24.07.2025 по 25.07.2025, з 28.07.2025 по 01.08.2025, з 04.08.2025 по 15.08.2025 та з 18.08.20222 по 22.08.2022, перебувала у відпустці.

У період з 21.07.2025 по 23.07.2025 суддя Гончаров С.А., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, перебував у відрядженні, а 16.07.2025 та у періоди з 24.07.2025 по 25.07.2025, з 28.07.2025 по 01.08.2025, з 04.08.2025 по 15.08.2025 та з 18.08.20222 по 22.08.2022, перебував у відпустці.

Окрім цього, у період з 04.08.2025 по 22.08.2025 головуючий суддя Яценко О.В. перебувала у відпустці, а у період з 21.09.2025 по 28.09.2025 суддя Хрипун О.О., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, перебував у відрядженні, а у період з 29.09.2025 по 30.09.2025 - у відпустці.

При підготовці цієї справи до розгляду колегією суддів встановлено, що ухвалою Верховного Суду від 10.09.2025 на розгляд Великої Палати Верховного Суду передано справу № 922/2555/21 за позовом виконувача обов'язків керівника Слобідської окружної прокуратури міста Харкова Харківської області до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, Фізичної особи-підприємця Ільїної Тетяни Миколаївни, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування додатку до рішення, визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень та витребування нежитлових приміщень.

Передаючи справу № 920/19/24 на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на підставі ч. 5 ст. 302 ГПК України, встановивши, що справа містить виключну правову проблему, яка може бути сформульована так:

1) чи підлягає застосуванню ч. 6 ст. 164 ГПК України у чинній редакції до позовів, поданих з дотриманням вимог ст.164 ГПК України у редакції, чинній станом на дату звернення з відповідним позовом до суду, з урахуванням того, що вказана стаття є нормою процесуального права?

2) чи підлягає застосуванню ч. 6 ст. 164 ГПК України у чинній редакції у разі прийняття судом справи до свого провадження після її направлення Верховним Судом на новий розгляд у частині позовної вимоги про витребування нерухомого майна?

3) у разі, коли з позовом про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача на користь держави чи територіальної громади звертається прокурор як самостійний позивач:

- яким чином має діяти прокурор, виконуючи вимоги ч. 6 ст. 164 ГПК України про необхідність долучення до позову оцінки (експертно-грошова оцінка земельної ділянки) вартості спірного майна, з урахуванням того, що відповідно до ч. 2 ст. 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність» замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить або в яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб, однак прокурор не є власником спірного об'єкта?

- Законом № 4292-ІХ передбачено компенсацію добросовісному набувачеві вартості нерухомого майна безпосередньо органом державної влади або органом місцевого самоврядування, оцінка якого здійснена в порядку, визначеному законом, чинна на дату подання позовної заяви. Тому чи має саме Прокурор як самостійний позивач, а не вищевказані органи, здійснювати компенсацію вартості нерухомого майна та, відповідно, вносити на депозитний рахунок суду грошові кошти у розмірі вартості спірного майна на виконання вимог ч. 6 ст. 164 ГПК України?

4) чи підлягає застосуванню ч. 6 ст. 164 ГПК України у чинній редакції у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна на підставі статті 387 ЦК України (у недобросовісного набувача)?

5) чи підлягає застосуванню ч. 6 ст. 164 ГПК України у чинній редакції у разі подання позову про витребування нерухомого майна від добросовісного набувача не органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором, а державним підприємством, установою, організацією тощо, які є володільцем спірного майна на праві оперативного управління або господарського відання?

Призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, сформувати обґрунтовану правову позицію стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз'яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав'язуючи, при цьому, судам нижчих інстанцій результат вирішення конкретної судової справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

За приписами п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

У такому випадку, згідно з приписами п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.

З огляду на подібність правовідносин у справі № 922/2555/21 та у справі № 927/633/25 з урахуванням критеріїв подібності, визначених у пунктах 39, 96, 97 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, а також враховуючи сформульовану колегією суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду виключну правову проблему, зокрема в частині питання що того чи підлягає застосуванню ч. 6 ст. 164 ГПК України у чинній редакції у разі подання органом державної влади, органом місцевого самоврядування або прокурором позовної заяви про витребування нерухомого майна на підставі статті 387 ЦК України (у недобросовісного набувача), колегія суддів дійшла висновку про доцільність зупинення апеляційного провадження за апеляційною скаргою керівника Козелецької окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 02.07.2025 у справі № 927/633/25 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/2555/21.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 228,229, 234, 287 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Зупинити апеляційне провадження у справі № 927/633/25 за апеляційною скаргою керівника Козелецької окружної прокуратури на ухвалу Господарського суду Чернігівської області від 02.07.2025 у справі № 927/633/25 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 922/2555/21 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.

2. Зобов'язати сторони негайно повідомити суд про закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду в касаційному порядку судових рішень у справі №920/19/24, та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого розгляду.

3. Ухвала суду набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня її проголошення.

4. Копію ухвали направити учасниками справи.

Повний текст судового рішення складено 02.10.2025.

Головуючий суддя О.В. Яценко

Судді С.А. Гончаров

О.В. Тищенко

Попередній документ
130789190
Наступний документ
130789192
Інформація про рішення:
№ рішення: 130789191
№ справи: 927/633/25
Дата рішення: 02.10.2025
Дата публікації: 08.10.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Північний апеляційний господарський суд
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із земельних відносин, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (15.07.2025)
Дата надходження: 11.07.2025
Предмет позову: витребування земельної ділянки