"25" вересня 2025 р. Справа №921/329/25
м. Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді МАТУЩАКА О.І.
суддів СКРИПЧУК О.С.
КРАВЧУК Н.М.
за участю секретаря судового засідання - Ярина ТЕЛИНЬКО
за участю представника скаржника Сисака В.Т. (адвокат);
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх.ЗАГС №01-05/2178/25 від 14.07.2025)
на ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 02.07.2025 (повна ухвала - 07.07.2025, суддя Руденко О.В.)
у справі № 921/329/25
за заявою ОСОБА_1 , с. Федьківці, Кременецький район, Тернопільська область,
про неплатоспроможність фізичної особи
До Господарського суду Тернопільської області звернувся ОСОБА_1 із заявою про відкриття провадження у справі про його неплатоспроможність, яка обґрунтована тим, що у нього відсутні фінансові можливості погасити заборгованість у розмірі 775 511,18 грн, з яких: 657 011,18 грн заборгованість за основними зобов'язаннями (прострочена заборгованість) та 25 982,00 грн сума неустойки (штраф, пеня).
Ухвалою від 19.06.2025 суд прийняв заяву та призначив її до розгляду у підготовчому засіданні.
Господарський суд Тернопільської області ухвалою від 02.07.2025 відмовив фізичній особі ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Суд дійшов висновку, що поведінка боржника була недобросовісною через систематичне витрачання коштів на азартні ігри під час існування заборгованості перед кредиторами, що ставить під сумнів реальний намір відновлення платоспроможності. Суд зазначив, що боржник не має офіційного доходу та не надав достатньо документів щодо руху активів, джерел доходів тощо. Посилання на умови воєнного стану суд визнав недостатніми, оскільки вони є загальновідомими. Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку, що правових підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність не встановлено.
ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 02.07.2025, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції, оскільки така ухвала є незаконною, прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Заявник наголошує, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, які мають значення для правильного вирішення питання про відкриття провадження, неправильно оцінив надані ним докази та фактично вийшов за межі своїх повноважень на цій стадії. На думку апелянта, суд безпідставно зробив висновки про недобросовісну поведінку боржника, виходячи з моральної оцінки його дій, зокрема участі в азартних іграх та витрат коштів у попередні роки.
Апелянт зазначає, що сама по собі участь в азартних іграх не є законною підставою для відмови у відкритті провадження, а подання заяви про самообмеження в участі в таких іграх свідчить, навпаки, про усвідомлення проблеми та добросовісність заявника, а не про формальний характер його дій.
Скаржник вважає, що суд першої інстанції неправильно застосував положення ст.115- 119 Кодексу України з процедур банкрутства, розширивши перелік підстав для відмови у відкритті провадження, який законом визначено вичерпно. Саме ж питання добросовісності боржника може бути предметом подальшого судового розгляду, але не може бути підставою для позбавлення особи права на доступ до процедури відновлення платоспроможності.
Також ОСОБА_1 наголошує, що суд неправильно оцінив надані банківські документи. Так, транзакції на користь “CyberClub» і “XGame» суд помилково визнав оплатою азартних ігор, хоча ці установи є інтернет-клубами, які надають доступ до комп'ютерної техніки, а отримання 5000 грн від “CyberClub» не пов'язане з азартними іграми, а є звичайним переказом від матері заявника. Отже, висновок суду про наявність ознак лудоманії у 2025 році є необґрунтованим і не підтверджується доказами.
Інших клопотань та заяв, в порядку ст.207 ГПК України, учасники у справі не подавали.
В судовому засіданні взяв участь представник апелянта, який навів свої доводи щодо вимог апеляційної скарги, просив її задовольнити.
Так, згідно із ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ), провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України. Застосування положень ГПК України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Особливості застосування процедури банкрутства до боржника фізичної особи передбачено Книгою четвертою "Відновлення платоспроможності фізичної особи" КУзПБ.
Відповідно до ст. 113 КУзПБ провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи наведені в ч. 2 ст. 115 цього Кодексу, згідно з якою боржник має право звернутися до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо:
2) боржник припинив погашення кредитів чи здійснення інших планових платежів у розмірі більше 50 відсотків місячних платежів за кожним з кредитних та інших зобов'язань упродовж двох місяців;
3) у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними;
4) існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконати грошові зобов'язання чи здійснювати звичайні поточні платежі (загроза неплатоспроможності).
Тлумачення ч. 2 ст. 115 КУзПБ із застосуванням філологічного та логічного способів інтерпретації приводить до таких висновків:
- з огляду на вжиття законодавцем словосполучення "інші обставини" перелік підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи не є вичерпним;
- для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи достатньо навіть однієї або більше однієї підстави у будь-яких комбінаціях наведених у ч. 2 ст. 115 КУзПБ, оскільки законодавцем імперативно не визначено обов'язковим існування сукупності всіх чотирьох підстав, як умови для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи;
- наявність у боржника майна не виключає можливості існування в нього прострочених зобов'язань перед його кредиторами, як однієї із підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 29.07.2021 у справі № 909/1028/20 та від 28.09.2022 у справі №916/106/22.
Способи та засоби доведення підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність визначені законодавцем шляхом наведення у ч. 3 ст. 116 КУзПБ переліку документів, що мають додаватись до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та підтверджувати її зміст, зокрема:
- конкретизований список кредиторів і боржників із зазначенням загальної суми грошових вимог кредиторів (боржників), а також щодо кожного кредитора (боржника), суми грошових вимог (загальної суми заборгованості, заборгованості за основним зобов'язанням та суми неустойки (штрафу, пені) окремо), підстав виникнення зобов'язань, а також строку їх виконання згідно із законом або договором (пункт 3);
- опис майна боржника, що належить йому на праві власності, із зазначенням місцезнаходження або місця зберігання майна та копії документів, що підтверджують право власності боржника на майно (пункти 4, 5);
- перелік майна, що перебуває у заставі (іпотеці) або є обтяженим в інший спосіб, його місцезнаходження, вартість, а також інформація про кожного кредитора, на користь якого вчинено обтяження майна боржника, сума грошових вимог, підстава виникнення зобов'язань, а також строк їх виконання згідно із законом або договором (пункт 6);
- копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати (пункт 7);
- відомості про всі наявні рахунки боржника (у тому числі депозитні рахунки), відкриті в банках та інших фінансово-кредитних установах в Україні та за кордоном, їх реквізити, із зазначенням сум грошових коштів на таких рахунках (пункт 8);
- декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства (пункт 11);
- інші документи, що підтверджують наявність підстав, визначених ст. 115 цього Кодексу (пункт 14).
Згідно з ст. 116 КУзПБ заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність подається боржником за наявності підстав, передбачених цим Кодексом. Також визначено зміст заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність та перелік додатків, який має бути додано до заяви.
Системний аналіз ст. 113, ч.ч. 1, 2 ст. 116 дає можливість дійти висновку, що наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у кожному конкретному випадку повинна визначатись судом з урахуванням поданої боржником заяви та доданих до неї доказів на підтвердження настання обставин, що підтверджують неплатоспроможність фізичної особи (на момент звернення до суду з відповідною заявою) або загрозу її неплатоспроможності (у визначений зобов'язанням строк або в майбутньому).
Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що вказані боржником, як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, господарський суд виходив з того, що боржник не довів наявності передбачених ст. 115 КУзПБ підстав для відкриття провадження, а його поведінка свідчить про недобросовісність і зловживання правом на доступ до суду. Суд установив, що маючи заборгованість перед кредиторами, боржник у 2023-2025 роках систематично витрачав кошти на участь в азартних іграх, не маючи офіційного доходу, а тому його дії не спрямовані на відновлення платоспроможності. Наведене, на переконання суду, спростовує добросовісність заявника та виключає можливість відкриття щодо нього провадження у справі про неплатоспроможність.
Однак зазначені висновки суду першої інстанції колегія суддів вважає передчасними, з огляду на таке.
Так, ч. 1 ст. 119 КУзПБ регламентовано, що у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви.
Отже, розглядаючи заяву боржника у підготовчому засіданні, суд з урахуванням положень ч. 3 ст. 13, ст.ст. 74, 76, 77 ГПК України, повинен перевірити відповідність поданої заяви вимогам до її форми та змісту відповідно до ст. 116 КУзПБ та з'ясувати на підставі поданих боржником доказів наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, визначених ч. 2 ст. 115 КУзПБ (правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 29.07.2021 у справі №909/1028/20).
За приписами ч. 3 ст. 119 КУзПБ суд за наслідками підготовчого засідання може вчинити одну із таких процесуальних дій: відкрити провадження у справі про неплатоспроможність у разі підтвердження однієї з підстав відкриття провадження у справі, визначених ч. 2 ст. 115 КУзПБ та відповідності заяви вимогам ст. 116 КУзПБ, а за відсутності таких підстав - відмовити у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність з підстав визначених ч. 4 ст. 119 КУзПБ.
Частиною 4 ст. 119 КУзПБ визначено, що господарський суд постановляє ухвалу про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність, якщо: 1) відсутні підстави для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність; 2) боржник виконав зобов'язання перед кредитором (кредиторами) у повному обсязі до підготовчого засідання суду; 3) боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю; 4) боржника визнано банкрутом протягом попередніх п'яти років.
Наведений в ч. 4 ст. 119 КУзПБ перелік підстав для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність є вичерпним та розширювальному тлумаченню не підлягає, оскільки зазначена норма за ступенем визначеності є абсолютно визначеною, що свідчить про встановлення законодавцем вичерпного переліку підстав для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність.
Тобто на наведеній стадії (підготовчого засідання у справі) судом надається оцінка відповідності поданої заяви боржника за формою та змістом вимогам ст.ст. 115, 116 КУзПБ та наявності підстав для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність за ч. 5 ст. 119 КУзПБ, за відсутності яких суд зобов'язаний відкрити провадження у справі.
Обґрунтовуючи наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, ОСОБА_1 зазначав те, що згідно кредитної історії ТОВ УБКІ станом на 13.05.2025 він з 2023 року перебуває в кредитних відносинах з банківськими та іншими фінансовими установами України, за якими отримував послуги споживчого кредитування у вигляді грошових коштів з метою придбання споживчих товарів, робіт та послуг для задоволення власних потреб. Востаннє заявник отримав кредит 29.03.2024. Проте, внаслідок несприятливої економічної ситуації, що сталась в країні в останні роки, а також початком воєнної агресії з боку рф на території України, яка обумовила погіршення фінансово-економічної ситуації в державі, особиста важка ситуація в родині боржника, накопичилась певна кількість грошових зобов'язань, які не можуть бути виконані боржником з причин недостатності грошового доходу та відсутності майна, яке може бути реалізоване з метою погашення всієї суми заборгованості. Додатково заявник зазначив, що не має заборгованості зі сплати обов'язкових платежів до бюджету, заборгованості зі сплати аліментів або заборгованості з відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи.
За наслідком дослідження поданих заявником документів суд першої інстанції встановив, що єдиним джерелом отримання доходів боржника з 2023 року є фінансові установи кредитування (ТОВ "Бізнес Позика", ТОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів", ТОВ "Селфі Кредит", ТОВ ФІНФОРС", ТОВ "Мілоан", ТОВ "ФК "Кредит Капітал", ТОВ "Слон Кредит", ТОВ "ФК Фінтраст Капітал", ТОВ "Аванс Кредит", ТОВ "Діджи Фінанс", ТОВ "ФК "Абекор", ТОВ "ФК "Є Гроші", ТОВ "Кредитпромінвест", ТОВ "ФК "Фінбуст", ТОВ "Технофінанс", ТОВ "ФК "Незалежні Фінанси", ТОВ "Манівео Швидка Фінансова Допомога", ТОВ "Таліон Плюс", ТОВ "ФК "Онлайн Фінанс", ТОВ "Стар Файненс груп", ТОВ "ФК "ТОП1", ТОВ "1Безпечне Агентство Необхідних Кредитів", ТОВ "Макс Кредит", ТОВ "ФК "ЕЙС", ТОВ "Макс Кредит", ТОВ "Укр Кредит Фінанс", ТОВ "Споживчий Центр" та АК "Юнекс Банк"), букмекерські контори та компанії з організації азартних ігор.
Разом з тим, висновок суду щодо необхідності відмови у відкритті провадження про неплатоспроможність у підготовчому судовому засіданні не містить в собі обставин, які передбачені приписами ч. 4 ст. 119 КУзПБ.
Зважаючи на наведені вище законодавчі норми, колегія суддів вважає, що висновок суду першої інстанцій про відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність є передчасним, оскільки суд не надав оцінки наданим боржником доказам про наявність у нього заборгованості перед кредиторами, а обмежився висновками про те, що поведінка боржника є недобросовісною.
Наведене свідчить про те, що суд першої інстанцій не повністю дослідив зібрані докази у справі та не встановив обставини, які мають значення для вирішення питання про відкриття чи відмову у відкритті провадження у підготовчому засіданні у справі про неплатоспроможність.
При цьому, колегія суддів звертає увагу, що на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність суд не перевіряє добросовісності боржника та реального стану платоспроможності боржника, а така оцінка фактично надається судом за наслідком відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, введення процедури реструктуризації боргів боржника, звернення кредиторів до суду із заявами про визнання грошових вимог до боржника, їх розгляду судом, розгляду звіту про результати перевірки декларації боржника, оцінки доказів наданих на підтвердження фінансово-майнового стану боржника.
Відповідно ст. 13, 76, 77, 86 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Відповідно до ст. 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Оскільки судом було неправильно застосовано вказані приписи ч. 4 ст. 119 КУзПБ і не встановлено жодної, визначеної положеннями Кодексу, підстави для відмови у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у підготовчому засіданні, то вказана ухвала підлягає скасуванню.
Керуючись ст. 11, 13, 74, 129, 269 - 270, 275, 280- 284 ГПК України,
Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду Тернопільської області від 02.07.2025 у справі №921/329/25 скасувати.
3. Справу №921/329/25 повернути до суду першої інстанції на стадію вирішення питання про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Порядок оскарження постанови встановлено Господарським процесуальним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства.
Головуючий (суддя-доповідач) О.І. МАТУЩАК
Судді Н.М. КРАВЧУК
О.С. СКРИПЧУК