Справа № 486/76/25
Провадження № 2-о/486/19/2025
29 травня 2025 року Південноукраїнський міський суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді - Савіна О.І.,
при секретарі - Манзенко В.В.,
за участі: заявника - ОСОБА_1 ,
заінтересованої особи - ОСОБА_2 (в режимі відеоконференції),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Південноукраїнську Миколаївської області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу,
Заявник ОСОБА_1 звернулась до суду із зазначеною заявою в порядку окремого провадження про розірвання шлюбу в зв'язку з тим, що ОСОБА_2 12.12.2019 року вироком Южноукраїнського міського суду Миколаївської області було засуджено до позбавлення волі на вісім років з конфіскацією майна. На даний час перебуває в ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор».
Свої вимоги позивач мотивує тим, що 13.04.2023 року між нею та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстрований Малиновським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за актовим записом №729. Від шлюбу вини мають неповнолітніх дітей: доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які проживають разом із нею та перебувають на її утриманні. У зв'язку з тим, що ОСОБА_2 засуджено до позбавлення волі на вісім років з конфіскацією майна, тому їх шлюб існує лише формально. З огляду на викладене, заявник змушена звернутися до суду із зазначеною заявою та просить суд розірвати шлюб між нею та ОСОБА_2 .
У судовому засіданні ОСОБА_1 заявлену вимогу підтримує повністю та просить суд її задовольнити.
ОСОБА_2 у судовому засіданні заявлену вимогу заявника визнає у повному обсязі.
Вислухавши учасників справи, дослідивши письмові докази у справі та надавши їм правову оцінку, суд приходить до наступного.
Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно ч.3 ст. 293 ЦПК України у порядку окремого провадження розглядаються також справи про надання права на шлюб, про розірвання шлюбу за заявою подружжя, яке має дітей, за заявою будь-кого з подружжя, якщо один з нього засуджений до позбавлення волі, про встановлення режиму окремого проживання за заявою подружжя та інші справи у випадках, встановлених законом.
Частинами 4, 5 ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно ч. 1 ст. 81, 89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Судом встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , з 13.04.2023 року перебувають у шлюбі, зареєстрованому Малиновським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за актовим записом №729. Прізвище після державної реєстрації шлюбу змінила дружина з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 » (а.с. 6).
Від шлюбних відносин подружжя мають неповнолітніх дітей: доньку - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с. 3-4).
Таким чином, враховуючи наведене та з'ясувавши фактичні взаємини подружжя, дійсні причини даної заяви, суд вважає, що примирення та подальше подружнє життя сторін є неможливим, сім'я розпалася остаточно, збереження шлюбу може суперечити інтересам заявнику, остання на примирення не згодна та наполягає на розірванні шлюбу.
Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Відповідно до ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
На підставі ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
За таких обставин, враховуючи позиції сторін, суд прийшов до висновку, що заявлені вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню, так як подальше спільне життя та збереження сім'ї є недоцільним.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
З'ясувавши дійсні взаємини подружжя, причини подання заяви про розірвання шлюбу, інші обставини життя подружжя, судом встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін і тому шлюб між сторонами має бути розірваний.
Частиною 2 ст. 114 Сімейного кодексу України передбачено, що у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Згідно ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки заявником не ставиться питання про відшкодування судового збору, то судовий збір сплачений нею при зверненні до суду в сумі 605,60 грн. (а.с. 7), відшкодуванню на її користь не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 24, 56, 110-113 СК України, ст. ст. 4, 12, 13, 76-81, 206, 258-259, 265, 268, 293, 354-355 ЦПК України, суд, -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрований 13.04.2023 року Малиновським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), за актовим записом №729.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити шлюбне прізвище - « ОСОБА_5 ».
Рішення про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Роз'яснити сторонам, що у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Південноукраїнського
міського суду О.І. Савін