Справа № 486/461/25
Провадження № 2/486/631/2025
28 травня 2025 року Південноукраїнський міський суд Миколаївської області
у складі: головуючого судді - Савіна О.І.
при секретарі - Манзенко В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Південноукраїнськ Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
без участі сторін,
17.03.2025 року представник позивача, адвокат Котенко І.О. звернулася до суду з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
В обґрунтування позову зазначає, що 28.04.2017 року вони уклали шлюб, про що складено Южноукраїнським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, та зроблено відповідний актовий запис №57. Від даного шлюбу подружжя спільних дітей не має. Зазначає, що шлюбні відносини між подружжям фактично припинилися ще в грудні 2019 року, коли позивач припинила спільне проживання з відповідачем через систематичне психологічне насильство з його боку. Однак, попри численні спроби врегулювати ситуацію з відповідачем мирним шляхом, його поведінка не змінилася. Так, протягом цього часу сторони періодично намагалися відновити сімейні відносини, але щоразу ці спроби закінчувалися повторенням агресивної поведінки відповідача, що лише погіршувало психологічний стан позивача. Додає, що остаточно подружні стосунки припинилися 10.02.2025 року, після того як позивач забрала всі свої особисті речі з квартири, у якій вони проживали як подружжя, та остаточно розірвала всі відносини з відповідачем. Позивач вважає, що будь-які спроби реанімувати подружнє життя не тільки будуть марними, а й принесуть ще більше напруги та дискомфорту обом сторонам, а тому подальше спільне проживання позивача з відповідачем є неможливим, відсутність взаєморозуміння та спільних інтересів, а примусове збереження шлюбу суперечить її правам та законним інтересам. Оскільки сторони не дійшли згоди щодо добровільного припинення шлюбу шляхом розірвання його органами ДРАЦС, позивач змушена звернутися до суду для офіційного припинення подружніх правовідносин. Ураховуючи викладене, просить суд розірвати шлюб між позивачем та відповідачем, а також стягнути з останнього судові витрати по справі.
Ухвалою суду від 16.04.2025 року прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за даним позовом, розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
22.04.2025 року відповідач ОСОБА_2 подав до суду відзив на позов, у якому зазначив, що обставини позову не відповідають дійсності та наявним фактичним даним, є маніпулятивними та направлені на подальше знищення його з моральної точки зору задля вирішення позивачем своїх задач (заволодіння коштами учасника бойових дій). Додає, що у нього декілька контузій, він приймав участь у військових діях двічі, потребував психологічної допомоги, про що позивач знала. Позивач за фахом психолог, має досвід роботи, яка використовувала свої психологічні прийоми, втерлася у довіру, маніпулювала його почуттями. Тепер відповідач усвідомив, що позивач уклала зі ним шлюб з метою використати його для свого збагачення. Додає, що він є учасник бойових дій отримав від держави квартиру та маніпуляціями, зважаючи на його стан, позивач змусила його вписати в заяву на отримання квартири у ордері не тільки її саму, а й її дитину. Отже, відповідач не розуміє наміри позивача, щиро їй довіряв та мав намір жити подружнім життям з нею. Потім почалася повномасштабна війна і відповідач знову пішов боронити країну та попав у полон, де перебував тривалий час, а коли він повернувся з полону через майже три роки виявилося, що він не потрібен своїй дружині. Також, не може бути присутнім у судовому засіданні, оскільки сама ситуація підриває його психологічний стан. Таким чином, просить суд задовольнити позов в частині розірвання шлюбу, та відмовити у задоволенні позову в частині стягнення судових витрат з нього як відповідача.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_3 не з'явилися, однак остання подала до суду заяву про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримує, строк для примирення просить не надавати.
Відповідач ОСОБА_2 також не з'явився у судове засідання, але надав до суду заяву, у якій зазначив, що позовні вимоги визнає частково, з підстав викладених у відзиві.
Фіксування судового процесу технічними засобами звукозапису не здійснювалось на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Під час розгляду справи по суті встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 28.04.2017 року перебувають у шлюбі зареєстрованому Южноукраїнським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, за актовим записом №57. Прізвище після державної реєстрації шлюбу змінила дружина з « ОСОБА_4 » на « ОСОБА_5 » (а.с. 5).
Представник позивача зазначає, що від спільного шлюбу сторони не мають дітей.
Шлюбне життя подружжя не склалося, зникло взаєморозуміння та взаємоповага, сторони втратили почуття любові, виникли різні погляди на сімейне життя, від шлюбних відносин сторони дітей не мають, подружні відносини в них припинилися з лютого 2025 року, шлюбних стосунків не підтримують. Позивач вважає, що подальше спільне життя і збереження сім'ї з відповідачем є неможливим, суперечить їх інтересам. Позивач просить розірвати шлюб, відповідач позовні вимоги в частині розірвання шлюбу визнав повністю, на примирення не згодні.
Відповідно до ст. 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з ст. 16 Загальної декларації прав людини, прийнятої Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1948 року, чоловіки і жінки, які досягли повноліття, мають право без будь-яких обмежень за ознакою раси, національності або релігії одружуватися і засновувати сім'ю. Вони користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя (ст. 110 СК України).
Відповідно до ст. 105 СК України, шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду.
На підставі ч. 2 ст. 112 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
За таких обставин, враховуючи позиції сторін, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню, так як подальше спільне життя та збереження сім'ї є недоцільним.
Відповідно до ст. 113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.
Частиною 2 ст. 114 Сімейного кодексу України передбачено, що у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішення суду про розірвання шлюбу.
Згідно ч. 3 ст. 115 Сімейного кодексу України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати.
Частиною 8 статті 6 Закону України «Про судовий збір» обумовлено, що розподіл судового збору між сторонами та перевірка повноти сплати судового збору здійснюються відповідно до процесуального законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду з даним позовом ОСОБА_1 сплатила судовий збір в розмірі 1211,20 грн (а.с. 14).
Відповідач просить відмовити в частині стягнення судових витрат з нього, оскільки останній є учасником бойових дій та має посвідчення особи з інвалідністю 2 групи і має право на пільги встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни.
Відповідно до положень ст. 141, 142 ЦПК України, беручи до уваги факт визнання відповідачем позовних вимог щодо розірвання шлюбу, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з відповідача лише наполовину, але на підставі приписів пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» відповідач, який є учасником бойових дій, звільняється від сплати судового збору, у справах, пов'язаних з порушенням його прав, а інша половина підлягає поверненню позивачу з державного бюджету.
Керуючись ст. 110, 112, 113 СК України, ст. ст. 4, 10-13, 76, 81, 83, 89, 141,142, 229, 258, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований 28.04.2017 року Южноукраїнським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, за актовим записом №57.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити шлюбне прізвище - ОСОБА_5 .
Повернути ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки: м. Житомир Житомирської області, РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову за квитанцією ID: 5495-9051-6881-9831 від 11.03.2025 року у АТ «ТАСКОМБАНК» (одержувач: Миколаїв.ГУК/тгмЮжноукраїнськ/22030101; рахунок IBAN: UA408999980313151206000014476; код ЄДРПОУ: 37992030), а саме у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Рішення про розірвання шлюбу після набрання ним законної сили надіслати до органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем ухвалення рішення для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Роз'яснити сторонам, що у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Документом, який засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Суддя Південноукраїнського
міського суду О.І. Савін