Справа № 589/3740/24 Номер провадження 11-кп/814/1517/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
01 жовтня 2025 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого - суддіОСОБА_2 ,
суддівОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
з секретарем з участю прокурора захисника обвинуваченогоОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Полтава кримінальне провадження №120242004900010004 за апеляційними скаргами обвинуваченого ОСОБА_8 та його захисника ОСОБА_7 на вирок Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 07 квітня 2025 року,
Цим вироком ОСОБА_8 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець та зареєстрований в АДРЕСА_1 , громадянин України, з середньою освітою, розлучений, судимий,
визнаний винуватим та засуджений за ч.2 ст.307 КК України на 6 (шість) років позбавлення волі з конфіскацією майна.
Постановлено стягнути з обвинуваченого ОСОБА_8 на користь держави витрати за проведення судових експертиз в сумі 12116,48 грн.
Вирішене питання про речові докази.
Згідно з вироком, ОСОБА_8 визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення за таких обставин.
У невстановлений час, місце та спосіб ОСОБА_8 незаконно придбав чотири пігулки в одній частині блістеру з написом «Метадон» та почав їх зберігати за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_2 , з метою подальшого збуту.
20 червня 2024 року близько 19 год. 30 хв. ОСОБА_8 , будучи особою, яка раніше вчинила одне із кримінальних правопорушень, передбачених статтями 308-310, 312, 314, 315, 317 КК України, перебуваючи у вказаній квартирі, повторно, збув ОСОБА_9 (особисті дані якого змінено в порядку ст.7, ст.15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві») за 400 грн чотири пігулки, які містять метадон, що віднесений до наркотичних засобів, обіг яких обмежено, загальною масою 0,0866 г.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_8 не погоджується з вироком суду першої інстанції та просить його скасувати, а провадження направити для продовження досудового розслідування.
При цьому зазначає, що суд першої інстанції взяв до уваги лише показання свідка, особисті дані якого змінено.
Не заперечує факт зустрічі з цим свідком, проте вважає, що долучений до матеріалів провадження відеозапис не підтверджує, що саме він бере грошові кошти і віддає наркотичний засіб.
Зауважує, що перебуває на замісній підтримувальній терапії, але збутом наркотичних засобів не займався.
Наголошує, що під час проведення обшуку у нього не було вилучено грошових коштів, що отримані за наркотичний засіб.
В апеляційній скарзі захисник просить скасувати вирок місцевого суду та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Вказує, що ОСОБА_8 знайомий зі свідком ОСОБА_9 , особисті дані якого змінено, разом з ним проходив лікування в наркологічному відділенні Шосткинської ЦРЛ, а тому допит цього свідка в режимі відеоконференції порушує право обвинуваченого на захист.
Звертає увагу, що долучений до матеріалів провадження відеозапис до протоколу про результати аудіо-, відеоконтролю місця від 09 липня 2024 року не містить даних про те, що саме було передано обвинуваченим свідку.
Заслухавши доповідь судді, пояснення обвинуваченого та його захисника на підтримання доводів поданих апеляційних скарг, думку прокурора, який вважав вирок місцевого суду законним та обґрунтованим, дослідивши матеріали провадження, обговоривши доводи апеляційних скарг, колегія суддів приходить до такого.
Винуватість ОСОБА_8 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, за наведених у вироку обставин встановлена на підставі належних і допустимих доказів, безпосередньо досліджених під час судового розгляду, оцінених відповідно до ст.94 КПК України.
При цьому суд першої інстанції, виконуючи приписи ст.94 КПК України, ретельно перевірив зібрані під час досудового розслідування та надані прокурором докази, на підставі яких ОСОБА_8 пред'явлено обвинувачення, навів детальний аналіз усіх досліджених доказів і дав належну оцінку кожному з них та їх сукупності у взаємозв'язку.
Суд навів переконливі аргументи на обґрунтування своїх висновків, тому колегія суддів вважає доводи сторони захисту про недоведеність винуватості ОСОБА_8 такими, що не ґрунтуються на матеріалах провадження і вимогах закону з огляду на таке.
Незаконне придбання обвинуваченим пігулок з метадоном та їх зберігання в своєму помешканні в апеляційних скаргах не заперечується.
Фактичні обставини, за яких обвинувачений 24 червня 2024 року під час проведення контролю за вчиненням злочину передавав залегендованій особі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, підтверджуються даними протоколів за результатами проведення НСРД та відеозаписами події.
З цих, досліджених судом доказів, допустимість яких ніким не заперечується, видно, що працівники поліції здійснили ідентифікацію грошових коштів в сумі 1000 грн, вручили залегендованій особі, яку перед цим оглянули та пересвідчились у відсутності заборонених речей.
Після цього вказана особа взяла гроші, зустрілася з ОСОБА_8 , а потім повернулася та видала решту 600 грн і блістерну упаковку з 4-ма таблетками, які згідно з висновками судових експертиз від 21 та 25 червня 2024 року містять наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон, масою 0,0209 г та 0,0657 г відповідно.
Висновки судових експертів відповідають вимогам ст.101 та ст.102 КПК України, дослідження проведені з дотриманням процесуального порядку призначення й проведення експертизи, ґрунтуються на допустимих доказах.
Під час допиту в судовому засіданні свідок ОСОБА_9 в деталях, які можуть бути відомі лише учаснику події, розповів про обставини придбання у обвинуваченого в під'їзді будинку 4 таблеток метадону за 400 грн під час контролю за вчиненням злочину.
Всупереч доводам сторони захисту, показання цього свідка є логічними, послідовними та повністю узгоджуються з дослідженими судом протоколами НСРД і підтверджуються відеозаписами події.
Допит свідка ОСОБА_9 , який був попереджений про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивих показань, проведений з дотриманням вимог кримінального процесуального закону, в присутності обвинуваченого та його захисника.
Жодних об'єктивних даних, які б свідчили про те, що свідок оговорює обвинуваченого, а також порушень вимог ст.275 КПК України щодо використання конфіденційного співробітництва колегією суддів не встановлено.
Не можуть вважатися обґрунтованими доводи сторони захисту про те, що виготовлений під час НСРД аудіо-, відеозапис не містить інформації про вчинення обвинуваченим інкримінованого йому злочину.
Оцінивши дані цього відео у сукупності з іншими наведеними доказами, місцевий суд дійшов до правильних висновків, що зафіксовані на записі дії та зміст розмови обвинуваченого і свідка ОСОБА_9 , з урахуванням контексту висловлювань ОСОБА_8 і закупника, беззаперечно свідчили про збут обвинуваченим таблеток метадону за грошову винагороду.
Також колегія суддів погоджується з висновками місцевого суду про відсутність під час проведення оперативної закупки ознак, притаманних провокації злочину правоохоронними органами.
Суд першої інстанції належним чином перевірив інформацію, яка стала підставою проведення оперативних закупок та дійшов обґрунтованого висновку, що в розпорядженні органу досудового розслідування були достатні дані для проведення негласних слідчих дій.
Не встановив місцевий суд і доказів того, що обвинуваченого схиляли до протиправних дій. Навпаки, його активна поведінка під час вчинення злочину свідчить про відсутність ознак, притаманних провокації злочину правоохоронними органами.
В даному випадку залегендована особа, здійснюючи оперативну закупку, дійсно діяла під контролем співробітників поліції, проте не впливала на дії обвинуваченого шляхом умовлянь, завищення вартості наркотичного засобу, чи в інший спосіб, а ОСОБА_8 добровільно продавав наркотичний засіб.
Не встановлено під час судового розгляду і несприятливих обставин, які б спонукали його до вчинення злочину.
Безпідставними колегія суддів вважає і доводи захисника про необґрунтоване застосування судом першої інстанції під час допиту свідка ОСОБА_9 технічних засобів відеозв'язку, спрямованих на унеможливлення ідентифікації особи.
У зазначений вище спосіб свідок, щодо якого відповідно до статей 2, 7, 15 Закону України «Про забезпечення безпеки осіб, які беруть участь у кримінальному судочинстві» застосовувалися заходи безпеки, допитувався судом на підставі ухвали від 16 січня 2025 року (т.1, а с.158-159).
Як видно з матеріалів кримінального провадження і технічного запису судового процесу, порядок допиту судом легендованої особи відрізнявся від допиту свідка у звичайному режимі лише застосуванням спеціальних технічних засобів, за допомогою яких змінювався голос ОСОБА_9 , а сам він знаходився поза візуальним спостереженням учасників провадження.
Питання доцільності такої процедури з огляду на твердження обвинуваченого про те, що він знайомий із закупником та ідентифікував його, не впливає на законність і обґрунтованість судового рішення і не свідчить про порушення права на захист.
Адже застосування зазначених вище технічних засобів під час допиту легендованої особи у режимі відеоконференції не змінює безпосереднього характеру сприйняття показань свідка судом та іншими учасниками процесу і не звужує змісту й обсягу обставин, які сторона захисту у межах змагальної процедури може з'ясувати шляхом його допиту, за винятком питань, пов'язаних з ідентифікацією особи.
У судовому засіданні обвинувачений та його захисник брали активну участь у перехресному допиті свідка ОСОБА_9 , ставили йому запитання та отримували відповіді.
Отже, процедура допиту цього свідка судом не призвела до будь-яких обмежень сторони захисту у реалізації своїх процесуальних прав, у тому числі гарантованого підпунктом d) пункту 3 статті 6 Конвенції права обвинуваченого допитувати свідків обвинувачення.
Та обставина, що під час обшуку не було виявлено грошей, які використовувалися при оперативній закупці, пояснюється сплином часу, який пройшов після продажу наркотичних засобів та до затримання обвинуваченого (близько 4 годин), протягом якого ОСОБА_8 виходив зі свого житла та мав можливість розпорядитися грошима.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок місцевого суду про винуватість ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого злочину та правильною кваліфікацію його дії за ч.2 ст.307 КК України.
Визначаючи вид та розмір покарання місцевий суд дотримався вимог статей 50, 65 цього Кодексу, належним чином врахував ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного, обставину, що обтяжує покарання - рецидив злочинів та відсутність обставин, які його пом'якшують.
Покарання у встановленому місцевим судом розмірі за цей злочини є мінімальним, передбаченим санкцією ч.2 ст.307 КК України, є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження нових злочинів і є справедливим.
Також колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про призначення обвинуваченому додаткового покарання у виді конфіскації майна, оскільки судом під час розгляду кримінального провадження встановлено, що виконання об'єктивної сторони злочину зумовлювалося корисливим мотивом.
Істотних порушень вимог кримінального процесуального закону, які б перешкодили чи могли перешкодити суду повно і всебічно розглянути провадження і ухвалити законне, обґрунтоване та справедливе рішення, колегією суддів не встановлено.
Отже, апеляційні скарги обвинуваченого та його захисника не підлягають до задоволення.
Керуючись статтями 404, 405, 407, 418 та 419 КПК України, колегія суддів,
Вирок Шосткинського міськрайонного суду Сумської області від 07 квітня 2025 року щодо ОСОБА_8 залишити без змін, а апеляційні скарги обвинуваченого та його захисника ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення.
Касаційна скарга на судове рішення може бути подана безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженою, яка тримається під вартою,- в той самий строк з дня вручення їй копії судового рішення.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4