Справа № 761/34266/25
Провадження № 1-кс/761/22292/2025
09 вересня 2025 року слідча суддя Шевченківського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю представника власника майна - адвоката ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 22025000000000755 від 24.06.2025
До провадження слідчої судді Шевченківського районного суду м. Києва надійшло клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 22025000000000755 від 24.06.2025.
За обставин викладених у клопотанні, Головним слідчим управлінням Служби безпеки України за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування у виділеному кримінальному провадженні №22025000000000755 від 24.06.2025 за підозрою ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.2 ст.111 КК України.
13 червня 2025 у вказаному кримінальному провадженні з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, у період часу з 07 год 25 хв по 09 год 45 хв проведено невідкладний обшук у квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , у якій проживає ОСОБА_6 та у ході проведення якого було виявлено та вилучено ряд речей та документів, у тому числі грошові кошти на загальну суму 89 900 доларів США та 10 000 Євро.
19 червня 2025 року слідчим суддею Шевченківського районного суду міста Києва постановлено ухвалу, якою клопотання старшого слідчого 2 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління СБ України ОСОБА_7 , погоджене прокурором відділу Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні №22024000000000813 від 13.09.2024 про надання дозволу на проведення обшуку задоволено частково.
Приймаючи рішення про часткове задоволення клопотання слідчий суддя зазначила, наступне: «Що стосується надання дозволу на вилучення грошових коштів у сумі 89 тисяч 900 доларів США та 10 тисяч Євро, то в цій частині клопотання не підлягає задоволенню, оскільки органом досудового розслідування, всупереч вимогам ст.234 КПК України, не доведено, що вилучені кошти є знаряддям кримінального правопорушення».
02 липня 2025 року слідчим суддею Шевченківського районного суду міста Києва постановлено ухвалу, якою задоволено клопотання старшого слідчого 2 відділу 1 управління досудового розслідування Головного слідчого управління Служби безпеки України ОСОБА_7 , погоджене прокурором першого відділу управління організації і процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення у кримінальних провадженнях Департаменту нагляду за додержанням законів органів безпеки Офісу Генерального прокурора ОСОБА_5 , про арешт майна у кримінальному провадженні №22024000000000813, яке 24.06.2025 виділено в окреме кримінальне провадження №22025000000000755 та накладено арешт на майно, вилучене під час проведення обшуку 13.06.2025 за місцем мешкання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , в тому числі на грошові кошти.
Ініціатор клопотання зазначає, що на даний час відпала необхідність у накладенні арешту на грошові кошти у сумі 39 900 доларів США та 10000 Євро. Вилучені грошові кошти в сумі 89 тисяч 900 доларів США та 10 тисяч Євро не належать підозрюваному ОСОБА_6 , а належать членам його родини.
Кошти у розмірі 39 900 доларів США та 10000 Євро належить дружині підозрюваного ОСОБА_4 , а кошти у розмірі 50000 доларів США належать тестю підозрюваного - ОСОБА_8 . Вказані кошти є особистими заощадженнями ОСОБА_4 та її батька ОСОБА_8 , а кошти сім'я збирала для купівлі ОСОБА_8 окремого житла, оскільки ОСОБА_8 є переселенцем. Населений пункт в якому він проживав перебуває в окупації.
25 березня 2016 року ОСОБА_4 продала належну їй чотирикімнатну квартиру АДРЕСА_2 . Продаж квартири за домовленістю сторін склав 149 600 грн.
20 вересня 2018 року члени сім'ї ОСОБА_6 , а саме сни - ОСОБА_9 , донька - ОСОБА_10 та дружина - ОСОБА_4 зняли у відділенні №17 ПриватБанку кошти які були розміщені у серпні-вересні 2016 року як депозитний вклад, що підтверджується відповідними договорами вкладу «Депозит Плюс». Загальна сума знятих коштів склала 2 694 607 грн.
17 вересня 2018 року ОСОБА_4 уклала з ТОВ «Інвестиційний капітал Україна» (Торговець) договір на брокерське обслуговування №3121/2018-БО, а 20 вересня 2018 року раніше зняті з депозиту кошти та кошти отримані від продажу квартири на виконання умов договору на брокерське обслуговування внесла на рахунок ТОВ «Інвестиційний капітал Україна», що підтверджується квитанцією №0.0.1139369333.1.
У 2020 році ОСОБА_4 відповідно до п.2.4.5 Договору про обслуговування рахунку в цінних паперах №Д-248/09-18-Ф від 17.09.2018 отримала на особистий банківський рахунок грошові кошти, що надійшли за результатами проведення корпоративних операцій емітента у сумі 528 965,35 грн, а також основну суму вкладу у розмірі 108 000 доларів США, що підтверджується дублікатами чеків за 17 липня 2020 року. Крім того за отримані кошти в подальшому ОСОБА_4 придбала Євро валюту на загальну суму 10 000 Євро, які почала зберігати за місцем мешкання, а саме за місцем проведення обшуку.
Таким чином, вилучені кошти у сумі 39 900 доларів США та 10 000 Євро є особистими коштами ОСОБА_4 . Безпосередньо ОСОБА_4 не є ні підозрюваною, ні обвинуваченою у вказаному кримінальному провадженні чи будь-якому іншому провадженні, так само не є особою яка несе матеріальну відповідальність за дії ОСОБА_6 . Законність походження грошових коштів підтверджується декларацією про доходи підозрюваного ОСОБА_6 за 2019 рік, тобто грошові кошти були наявні в дружини ОСОБА_6 ще до моменту вчинення ОСОБА_6 інкримінованих йому дій за 2023 рік.
У зв'язку з чим, адвокат ОСОБА_3 просить клопотання задовольнити, скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 02.07.2025 (справа №761/25366/25) у виділеному кримінальному провадженні №22025000000000755 від 24.06.2025 в частині арешту грошових коштів у сумі 39 900 доларів США та 10 000 Євро, які належать на праві власності ОСОБА_4 .
У судовому засіданні адвокат ОСОБА_3 клопотання підтримав в повному обсязі, зазначив, що у кримінальному провадженні здійснюється досудове розслідування, в ході проведення невідкладного обшуку вилучено майно, в подальшому обшук було легалізовано, ухвалою слідчого судді накладено арешт на грошові кошти, які не мають відношення до кримінального провадження, оскільки вони не належать підозрюваному, а є власними грошовими коштами ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 підтримала позицію адвоката, зазначила, що все майно, яке перебувало у її житлі належить їй.
Прокурор ОСОБА_5 заперечувала проти задоволення клопотання, з огляду на його необгрунтованість про просила відмовити в його задоволенні, оскільки потреба у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провдження не відпала, досудове розслідування триває, а також долучила додаткові документи.
Слідча суддя, заслухавши думку учасників, дослідивши клопотання про скасування арешту майна, долучені до нього документи, документи, що долучено у судовому засіданні, приходить до наступного висновку.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва від 02 липня 2025 року, справа №761/25366/25, накладено арешт на майно, яке вилучено під час проведення обшуку 13.06.2025 за місцем проживання ОСОБА_6 , за адресою: АДРЕСА_1 , зокрема на грошові кошти в сумі 89 тисяч 900 доларів США та 10 тисяч Євро.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
Відповідно до ч.11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1 ст. 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Разом з тим, особою, яка звернулась із клопотанням, до матеріалів клопотання не долучено жодних доказів того, що на сьогодні відпала потреба у накладенні арешту на майно, щодо стадії досудового розслідування.
Разом з тим слідчий судді не надано належних та беззаперечних доказів щодо приналежності грошових коштів у сумі 39 900 доларів США та 10 000 Євро, на які накладено арешт ОСОБА_4 та що останні були отримані зокрема саме внаслідок відчуження майна у 2016 році та внаслідок зняття депозитних вкладів у 2018 році, враховуючи, встановлені в судовому засіданні обставини, доводи клопотання не містять належного обґрунтування та доказів того, що на даній стадії вищезазначений захід забезпечення втратив свою актуальність.
При цьому відповідно до вимог абзацу 2 частини 1 статті 174 КПК України обов'язок доведення, що в подальшому застосуванні арешту майна відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано, законодавець покладає безпосередньо на особу, яка звернулась із клопотанням про скасування арешту майна.
За змістом ч.1 ст.7 КПК України, зміст та форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких, зокрема, відносяться: верховенство права, законність, доступ до правосуддя та обов'язковість судових рішень.
За таких обставин не встановлено підстав для скасування накладеного арешту.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 22, 98, 170-174, 369-372 КПК України, слідча суддя
Клопотання адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна у кримінальному провадженні № 22025000000000755 від 24.06.2025 залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст оголосити 12 вересня 2025 року о 11 годині 20 хвилин.
Слідча суддя ОСОБА_1