Справа № 761/33376/24
Провадження № 2/761/2898/2025
04 липня 2025 року Шевченківський районний суд м.Києва в складі:
головуючого судді Юзькової О.Л.,
при секретарі Марінченко Л.В.,
за участі
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
представника відповідача ОСОБА_3 ,
представника третьої особи Ольховської О.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної м. Києві державної адміністрації, Служба в справах дітей та сім'ї Золочівської сільської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні та встановлення способів участі у спілкуванні та вихованні дитини,
Представник ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, мотивуючи заявлені вимоги наступним. 15.11.2011 між позивачем та ОСОБА_4 було укладено шлюб, зареєстрований Відділом реєстрації актів цивільного стану Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 665. ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_5 . Крім того, у позивача та відповідача є і молодша донька - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 12.12.2023 шлюб між сторонами розірвано. Син ОСОБА_5 після розірвання шлюбу залишився проживати з відповідачем. В той час, як мати продовжувала, як і раніше, брати участь у вихованні сина. Натомість відповідач почав створювати перешкоди у спілкування матері і дитини. Зокрема, це проявляється у тому, що відповідач перестав відповідати на телефонні дзвінки, не надає інформацію про розвиток і стан здоров'я дитини. Також відповідач не погоджується на побачення позивача із сином, проведення з ним дозвілля. Протягом останнього часу позивачем виявлено відсутність дитини за її місцем проживання з відповідачем. Місце знаходження ОСОБА_5 його матері не повідомляється, а отже їй не відомі умови проживання сина, дотримання відповідачем безпекових заходів і, зокрема, перебування дитини в укритті під час повітряної тривоги. Зазначене вище фактично створює перешкоди матері в участі у житті дитини, що насамперед наносить значну шкоду інтересам дитини та порушує права позивача. За таких обставин, представник позивача просить суд зобов'язати ОСОБА_4 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у спілкуванні з сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та його вихованні; визначити спосіб участі матері ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 шляхом встановлення систематичних побачень з дитиною за наступних умов та графіком: кожна перша та третя субота щомісяця з 10.00 год. до 18.00 год. за місцем проживання матері або за місцем перебування матері, без присутності батька дитини та/або будь - яких третіх осіб з боку батька дитини; кожна друга та четверта неділя щомісяця з 10.00 год. до 18.00 год. за місцем проживання матері або за місцем перебування матері, без присутності батька дитини та/або будь - яких третіх осіб з боку батька дитини; періодичних побачень щороку у дні сімейних свят: 25 березня - день народження матері; ІНФОРМАЦІЯ_3 - день народження молодшої сестри ОСОБА_6 - протягом часу, починаючи після закінчення навчань у школі та гуртків до 19.00 год., якщо день припадає на робочий день, або з 10.00 год. до 18.00 год., якщо день припадає на вихідний, за місцем проживання матері або за місцем перебування матері, без присутності батька дитини та/або будь - яких третіх осіб з боку батька дитини; періодичних побачень у день народження сина протягом часу, починаючи після закінчення навчань у школі та гуртків, якщо день припадає на робочий день, з 14 год. по 18.00 год., або з 10.00 год. до 14.00 год., якщо день припадає на вихідний, за місцем проживання матері або за місцем перебування матері, без присутності батька дитини та/або будь - яких третіх осіб з боку батька дитини; спільного щорічного відпочинку матері з сином в період літніх канікул у навчальному закладі протягом 12 днів щомісяця (червня, липня та серпня) з ночівлею за місцем проживання матері чи її перебування на відпочинку разом з сином, без присутності батька дитини та/або будь - яких третіх осіб з боку батька дитини із завчасним його попередженням та з обов'язковим здійсненням супроводу дитини з місця її проживання та повернення дитини за місцем її проживання до батька; перша половина осінніх, зимових та весняних канікул з ночівлею за місцем проживання матері і без присутності батька дитини та/або будь - яких третіх осіб з боку батька дитини; необмежена кількість спілкування матері дитини з сином через засоби телефонного зв'язку (відеозв'язку), мережі інтернет; в інший час за спільним погодженням батька та матері. Також представник позивача просить визначити місце спілкування з сином: місце проживання матері або місце перебування матері, в тому числі, але не виключно, дитячі майданчики, парки, сквери, цирк, театр, бібліотеки, виставки, дитячі дошкільні заклади, заклади охорони здоров'я, зоопарки, санаторії, освітні заклади, музеї, заклади харчування, кінотеатри, стадіони, інші заклади на території України та за її межами, які будуть відвідуватись мамою та дитиною спільно з метою забезпечення її фізичного, духовного та морального розвитку та підготовки до самостійного життя.
Провадження у справі відкрито 24.09.2024, відповідно до положень ст.ст. 19, 274 ЦПК України, вирішено питання про її розгляд за правилами загального позовного провадження.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, де зазначено наступне. Відповідач визнає позовні вимоги частково, виходячи з наступного. ОСОБА_4 жодним чином не перешкоджає позивачу у спілкуванні з дитиною. Доказів на підтвердження такої позиції матері, матеріали справи не містять. При цьому, жодних повідомлень з приводу обговорення питання зустрічей із сином, відповідач не отримував. Відповідач лише частково погоджується із запропонованим графіком побачень та спілкування з дитиною на території фактичного проживання позивача, оскільки батьку не відомі умови проживання ОСОБА_1 у місті Києві, чи є будинку укриття. Тому ночівля дитини за місцем проживання або перебування з матір'ю є небажаною. За таких обставин відповідач визнає позов частково та наполягає на визначенні судом способу участі позивача у вихованні та спілкуванні з дитиною наступним чином: кожна перша та третя субота щомісяця з 10-00 год. до 18-00 год. без присутності батька дитини (щодо побачень за місцем проживання чи перебування матері - за бажанням дитини) з обов'язковим виконанням дитиною шкільних та позашкільних домашніх завдань та обов'язковим здійсненням матір'ю супроводу дитини та повернення дитини за місцем її проживання;- кожна друга та четверта неділя щомісяця з 10-00 год. до 18-00 год. без присутності батька дитини (щодо побачень за місцем проживання чи перебування матері - за бажанням дитини) з обов'язковим виконанням дитиною шкільних та позашкільних домашніх завдань та обов'язковим здійсненням матір'ю супроводу дитини та повернення дитини за місцем її проживання;- періодичних побачень щороку у дні сімейних свят, запропонованих позивачем (за бажанням дитини) з обов'язковим виконанням дитиною шкільних та позашкільних домашніх завдань та обов'язковим здійсненням матір'ю супроводу дитини та повернення дитини за місцем її проживання;- щодо спільного відпочинку - спільний відпочинок з дитиною у її День народження, спільного щорічного відпочинку, в період шкільних канікул та в інший час здійснюється за бажанням дитини, при цьому, сторони обговорюють завчасно графік та години святкувань.- необмежене спілкування матері з дитиною телефоном та в режимі "он-лайн" з використанням програмного забезпечення Viber або іншого месенджера з урахуванням режиму дня дитини, за бажанням дитини.
В судовому засіданні позивач, її представник підтримали заявлені вимоги, просили задовольнити.
Представник відповідача не заперечував щодо задоволення позову в частині, як це зазначено у відзиві.
Представник Служби у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної м. Києві державної адміністраціїпросив суд прийняти рішення, яке буде як найкраще відповідати інтересам дитини.
Представник Служба в справах дітей та сім'ї Золочівської сільської ради просив розглянути справу за його відсутності та надав висновок щодо встановлення способів участі у спілкуванні та вихованні дитини.
Вислухавши доводи учасників процесу, дослідивши наявні в справі докази та надавши їм відповідну правову оцінку, суд приходить до наступних висновків.
Встановлено і не заперечується сторонами, що ОСОБА_4 та ОСОБА_1 перебували у шлюбі, який було розірвано на підставі рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 12.12.2023 (справа № 761/32589).
Від шлюбу сторони мають двох неповнолітніх дітей ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (копії свідоцтва про народження наявні в матеріалах справи).
Також не заперечувалось представником відповідача, що після розірвання шлюбу, ОСОБА_5 проживає разом із батьком, а донька сторін разом із матір'ю.
Так, як свідчать матеріали справи, позивач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Місцем проживання ОСОБА_1 є кв. АДРЕСА_2 .
ОСОБА_4 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 .
Фактичним місцем проживання відповідача є АДРЕСА_4 .
Сторона позивача вказує на те, що батьком дитини чиняться перешкоди у спілкуванні та вихованні сина, чим порушуються права визначенні чинним законодавством України.
В свою чергу представник відповідача заперечуючи щодо необхідності визначити способи участі матері у вихованні та спілкуванні з дитиною, вказує на відсутність доказів чинення ОСОБА_4 перешкод у спілкуванні з неповнолітнім ОСОБА_5 .
Сімейним Кодексом України, а саме ч. 1 ст. 150 передбачено, що батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний стан.
Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладання на них відповідальності встановленої законом, відповідно до положень ст. 155 СК України.
Крім того, положеннями ч. 2 ст. 141 СК України визначено, що розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою статті 157 цього Кодексу.
При цьому, за положеннями ч.ч. 1-3 ст. 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п'ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
В свою чергу ч.ч. 1-3 ст. 159 СК України визначено, що якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод. Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Відповідно до ч.ч. 4,5 ст. 161 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Так, представник Служби в справах дітей та сім'ї Золочівської сільської ради направив в адресу суду висновок щодо участі матері у спілкуванні та вихованні сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , затверджений рішенням виконавчого комітету Золочівської сільської ради від 25.04.2025 р. № 100.
У висновку зазначено, що малолітній ОСОБА_5 проживає разом з батьком ОСОБА_4 та його співмешканкою ОСОБА_10 за адресою: АДРЕСА_4 . Є окрема кімната, облаштоване робоче місце. Дитина забезпечена всім необхідним.
Також вказано, що ОСОБА_5 навчається в Гнідинському ліцеї ім. Петра Яцика в 7-Б класі. Батько дитини приділяє належну увагу вихованню сина, цікавиться його навчанням та успіхами.
Крім того, комісією з питань захисту прав дитини Золочівської сільської ради вказано, ОСОБА_1 та ОСОБА_4 задовольняють базові потреби дитини. Під час розмови з ОСОБА_11 з'ясовано, що він і надалі хоче проживати разом з батьком, який належним чином піклується про нього, не проти спілкування з матір'ю.
Також висновок щодо участі матері у спілкуванні та вихованні сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 місить рекомендацію ОСОБА_4 не чинити позивачу перешкод у спілкуванні та вихованні дитини, сприяти зустрічі на налагодженні контакту дитини з матір'ю.
Так, з наказу Гнідинського ліцею імені Петра Яцика Золочівської сільської ради Бориспільського району Київської області № 40-у від 17.07.2024 Про зарахування учнів (копія наявна в матеріалах справи) вбачається, що ОСОБА_5 зараховано до складу учнів Гнідинського ліцею учнем 7-Б класу.
Матеріали справи вбачається, що ОСОБА_5 , 2012 року народження до 2024 року навчався в спеціалізованій школі І-ІІІ ступенів № 97 імені О. Теліги з поглибленим вивченням англійської мови Шевченківського району м. Києва.
З характеристики ОСОБА_5 , учня 6-В класу, наданої директором вищезазначеного навчального закладу вбачається, що мати учня ОСОБА_1 , здійснювала постійний контроль за успішністю та поведінкою дитини, співпрацювала з класним керівником, проявляла зацікавленість в успіхах сина. Мати приймала активну участь у житті класу, регулярно відвідувала батьківськи збори, цікавилась життям дитини та забезпечувала відвідування навчальних екскурсій, організовувала правильне проведення вільного часу.
Слід зазначити, що під час розгляду справи не було встановлено обставин, які б свідчили про те, що мати ОСОБА_5 була обізнана як про зміну місця проживання відповідача та спільної дитини сторін так і про зміну місця навчання сина, що свідчить про наявність перешкод у спілкуванні з дитиною.
Під час розгляду справи не було встановлено обставин, які б свідчили про те, що позивач не є обмеженою у спілкуванні із дитиною.
За таких обставин суд приходить до висновку про задоволення позову ОСОБА_1 в частині зобов'язання ОСОБА_4 не чинити перешкоди у спілкуванні з сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Системний аналіз вищенаведених норм Сімейного кодексу України дає підстави вважати, що мати, яка проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а батько не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.
Визначальним принципом регулювання сімейних відносин за участю дитини є максимально можливе урахування інтересів дитини (частина восьма статті 7 СК України, стаття 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
Відповідно до частини другої статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
На це звернув увагу Верховний Суд у постанові від 27.02.2024 (справа № 295/12894/20).
У справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім (фактичним) подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.
Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постановах Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 196/1202/19 (провадження № 61-5501св22), від 26 червня 2023 року у справі № 753/5374/22 (провадження № 61-2097св23).
Так, комісією з питань захисту прав дитини Золочівської сільської ради 25.04.2025 ухвалено рішення щодо встановлення способу участі матері у вихованні дитини та спілкуванні з сином наступним чином: кожна перша та третя субота щомісяця з 10.00 год. до 18.00 год. без присутності батька дитини; кожна друга та четверта неділя щомісяця з 10.00 год. до 18.00 год. без присутності батька; періодичних побачень щороку у дні сімейних свят, без присутності батька; в інший час за спільним погодженням батька та матері; безперешкодне необмежене спілкування матері з дитиною засобами телефонного та електронного зв'язку, якими користується дитина, з урахуванням розпорядку дня та зайнятості дитини.
Комісією також рекомендовано батькам ОСОБА_5 звернутися до психолога для налагодження контакту з дитиною.
Базові положення принципу забезпечення найкращих інтересів дитини покладені в основу багатьох рішень Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) щодо застосування статті 8Конвенціїпрозахист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року.
Так, рішенням у справі «М. С. проти України» від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13) ЄСПЛ, установивши порушення статті 8 Конвенції, консолідував ті підходи і принципи, що вже публікувались у попередніх його рішеннях, які зводяться до визначення насамперед найкращих інтересів дитини, а не батьків, що потребує детального вивчення ситуації, урахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, дотримання справедливої процедури у вирішенні спірного питання для всіх сторін.
У статті 1 Закону України «Про охорону дитинства»(далі - Закон №2402-III) визначено контакт з дитиною як реалізацію матір'ю, батьком, іншими членами сім'ї та родичами, у тому числі тими, з якими дитина не проживає, права на спілкування з дитиною, побачення зазначених осіб з дитиною, а також надання ним інформації про дитину або дитині про таких осіб, якщо це не суперечить інтересам дитини.
Підсумовуючи все вищенаведене, зважаючи на те, що сторони по справі фактично визнають право матері та спілкування з сином, з огляду на наявність напружених відносин між ОСОБА_1 та дитиною та беручи до уваги інтереси неповнолітнього, суд вважає за можливе покласти в основу рішення щодо визначення способів участі матері у вихованні та спілкуванні з дитиною пропозицію третьої особи.
Визначаючи дні та години побачень за запропонованим органом опіки та піклування графіком, суд виходить з того, що спілкування матері зі своїм сином без присутності батька не призведе до погіршення самопочуття дитини та її гармонійного стану, оскільки даний проміжок часу є незначним та не спричинить негативних наслідків для дитини, а дозволить налагодити психологічний контакт останньої з позивачем.
При цьому суд зауважує на відсутності доказів, які б свідчили, що спілкування ОСОБА_1 із неповнолітнім сином буде перешкоджати нормальному розвитку останнього, під час розгляду справи отримано не було.
Також є необхідність роз'яснити, що з урахуванням вікових змін дитини, його розвитку та потреб, батьки не позбавлені права в майбутньому змінити встановлений спосіб участі у вихованні малолітньої дитини, що буде відповідати, насамперед, інтересам дитини. До того ж, рішення не є перешкодою визначення батьками в добровільному порядку додаткового порядку участі батька у вихованні та спілкуванні із сином.
За таких обставин, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст.5, 12,13, 76-81, 89, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274, 352, 354, 355 ЦПК України, ст.ст.7,19,141,150,153,155,157,159 Сімейного кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної м. Києві державної адміністрації, Служба в справах дітей та сім'ї Золочівської сільської ради про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та її вихованні та встановлення способів участі у спілкуванні та вихованні дитини задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ) не чинити перешкоди ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_2 ) у спілкуванні з сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (РНОКПП НОМЕР_2 ) спосіб участі матері у спілкуванні та вихованні з сином ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 :
-кожна перша та третя субота щомісяця з 10.00 год. до 18.00 год. без присутності батька дитини;
-кожна друга та четверта неділя щомісяця з 10.00 год. до 18.00 год. без присутності батька;
-періодичних побачень щороку у дні сімейних свят, без присутності батька; в інший час за спільним погодженням батька та матері;
-безперешкодне необмежене спілкування матері з дитиною засобами телефонного та електронного зв'язку, якими користується дитина, з урахуванням розпорядку дня та зайнятості дитини.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду, в порядку ст.ст. 353-357 ЦПК України з урахуванням п. 15.5. Перехідних положень цього Кодексу протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту рішення .
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя: