Справа №760/11286/25
1-кп/760/3000/25
03 жовтня 2025 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Солом'янського районного суду м. Києва кримінальне провадження за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина рф, українця, уродженця с. Вижине, Подільського району, Одеської області, з середньою освітою, розлученого, не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,-
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
ОСОБА_6 27.03.2025, близько, 10 год. 00 хв. перебував за адресою: м. Київ, вул. Ушинського, буд. 34 поряд зі сміттєвими баками вищезазначеного будинку.
В цей час, у ОСОБА_6 виник злочинний умисел направлений на таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану, а саме смартфону Apple iPhone 16 Pro чорного кольору.
Реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна, в умовах воєнного стану, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи та бажаючи настання суспільно небезпечних наслідків, переслідуючи мету незаконно збагатитись за рахунок крадіжки чужого майна, переконавшись, що за його діями ніхто не спостерігає і вони носять таємний характер, ОСОБА_6 перебуваючи поряд зі сміттєвими баками за адресою: м. Київ, вул. Ушинського, буд. 34, викрав смартфон Apple iPhone 16 Pro чорного кольору, який знаходився поряд зі сміттєвими баками та належить ОСОБА_7 , чим завдав потерпілій ОСОБА_7 майнової шкоди.
У подальшому, ОСОБА_6 , утримуючи при собі викрадене чуже майно, з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд.
Згідно з висновком експерта №СЕ-19/111-25/20431-ТВ від 04.04.2025 ринкова вартість за яку можливе відчуження мобільного телефону марки Apple iPhone 16 Pro 256 Gb, який був у використанні на ринку подібного майна на дату оцінки, а саме станом на 27.03.2025 становить 44598,82 грн (сорок чотири тисячі п?ятсот дев?яносто вісім грн. 82 коп.).
Своїми умисними діями, ОСОБА_6 завдав майнової шкоди потерпілій ОСОБА_7 на суму 44598,82 грн (сорок чотири тисячі п?ятсот дев?яносто вісім грн. 82 коп.).
Таким чином, ОСОБА_6 своїми умисними діями, які виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчиненому в умовах воєнного стану, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні свою вину у вчиненому злочині, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану, що кваліфікується ч. 4 ст. 185 КК України визнав повністю, розкаявся.
У судовому засіданні, відповідно до ст. 349 КПК України, було визнано недоцільним дослідження інших доказів по справі, а саме показань потерпілого, свідків, а також письмових доказів, оскільки фактичні обставини ніким не оскаржуються і у суду відсутні сумніви щодо добровільності та істинності позиції обвинуваченої. Крім того, показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи та ним не оскаржуються. У зв'язку з цим, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_6 доведена повністю.
Зазначені дії ОСОБА_6 суд кваліфікує за ч. 4 ст. 185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
При призначенні виду покарання обвинуваченому ОСОБА_6 , суд, у відповідності до ст. 65 КК України та п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжуючі покарання. ОСОБА_6 раніше не судимий, вперше притягується до кримінальної відповідальності, розлучений. Матеріальні збитки повністю усунуті, шляхом відшкодування завданої шкоди. проте, судом враховується й те, що обвинувачений з метою полегшення вчинення кримінального правопорушення використовує найбільш несприятливий для суспільства час - умови воєнного стану, що свідчить про підвищений ступінь суспільної небезпеки злочинів.
Крім того, суд бере до уваги особу обвинуваченого, який не працює, в період воєнного стану не займався жодною суспільно-корисною працею, посередньо характеризується, на обліках у лікаря-нарколога або лікаря-психіатра, наразі, не перебуває.
Скоєне обвинуваченим ОСОБА_6 кримінальне правопорушення, передбачене ч. 4 ст. 185 КК України віднесео до категорії тяжких злочинів.
До обставин, що пом'якшують покарання ОСОБА_6 , згідно ст. 66 КК України, суд відносить щире каяття.
Обставини, що обтяжують покарання ОСОБА_6 , згідно ст. 67 КК України, судом не встановлені.
Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому покарання суд виходить із встановленої ст. 50 КК України мети кари, виправлення і запобігання вчиненню винними та іншими особами нових злочинів, заснованої на вимогах виваженості та справедливості, з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якого покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягненні справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи - воно має буду законним, пропорційним(не становити надмірного тягаря для особи)(справи Балканов проти Росії від 09.06.2005р., Ісмалова проти Росії від 29.11.2007 року).
Виходячи з викладеного, враховуючи, що вчинене обвинуваченим ОСОБА_6 діяння є тяжким злочином, суд приходить до висновку про необхідність призначення йому покарання у вигляді позбавлення волі в межах санкції ч. 4 ст. 185 КК України.
Саме таке покарання, на переконання суду, є справедливим і достатнім для виправлення ОСОБА_6 та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень та відповідатиме меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягається до кримінальної відповідальності.
При цьому, справедливе застосування норм права означає не тільки те, що передбаченим законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.
Вирішуючи питання щодо можливості звільнення обвинуваченого від відбування покарання з випробуванням, суд звертає увагу на положення, закріплені в ч. 1 ст. 75 КК України, і зазначає, що тільки комплексне з'ясування підстав застосування цього виду звільнення від відбування покарання може забезпечити обґрунтований висновок суду про можливість виправлення засудженої особи без реального відбування покарання, але в умовах належного контролю за її поведінкою та виконанням покладених на неї судом обов'язків.
Враховуючи наведені вище обставини, які характеризують особу обвинуваченого, його щире бажання виправитись, відсутність тяжких наслідків від злочину, беручи до уваги, що завдана шкода була відшкодована потерпілій, суд вважає, що виправлення обвинуваченого ОСОБА_6 можливе без реального відбуття покарання, тому знаходить можливим звільнити його від призначеного покарання з випробуванням в порядку, визначеному ст.ст. 75, 76 КК України.
Підстави для призначення обвинуваченому ОСОБА_5 покарання за правилами ст. 69 КК України, не зважаючи на його щиросердне каяття, - відсутні.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати по справі суд стягує з обвинуваченого ОСОБА_6 , на підставі ст.124 КПК України.
Питання про речові докази по справі вирішити у відповідності до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 371, 373-376 КПК України, суд,-
ОСОБА_6 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України і призначити йому покарання у вигляді 5 (п'яти) років позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_6 від відбування покарання, установивши іспитовий строк 2 (два) роки.
У відповідності до ч. 1 ст. 76 КК України, покласти на ОСОБА_6 , наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання або роботи.
Речові докази:
-смартфон Apple iPhone 16 Pro, який передано на зберігання потерпілій ОСОБА_7 - залишити у її користуванні;
-рюкзак чорного кольору - повернути ОСОБА_6 ;
-DVR-R- диск - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
Стягнути з ОСОБА_6 1591 (одну тисячу п'ятсот дев'яносто одну) гривню 80 копійок за проведення судово-товарознавчої експертизи №СЕ-19/111-25/20431-ТВ від 04.04.2025.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Солом'янський районний суд м. Києва протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1