печерський районний суд міста києва
Справа № 757/35897/22-ц
01 жовтня 2025 року 01 жовтня 2025 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді - Соколова О.М.,
за участю секретаря судового засідання - Проскурні А.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу №757/35897/22-ц за заявою представника позивача Старчи А.В. про розподіл судових витрат понесених у зв'язку з розглядом справи №757/35897/22-ц, -
У вересні 2025 року у провадження судді Соколова О.М. надійшла заява представника позивача Старчи А.В. про розподіл судових витрат понесених у зв'язку з розглядом справи № 757/35897/22-ц.
У обґрунтування зазначеної заяви, вказує, що 19 лютого 2023 між ОСОБА_1 , як клієнтом, та адвокатом Старча Андрієм Васильовичем був укладений договір № 23/3 про надання правничої (правової) допомоги (далі - договір) відповідно до умов якого клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором. Сторони дійшли згоди, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар, визначений сторонами у додатку № 1 до цього договору є розумним та враховано витрачений адвокатом час (п. 6.3. договору). У відповідності до п. 6.7. договору факт наданих адвокатом послуг клієнту підтверджується актом виконаних робіт, підписаний сторонами. Підставою для сплати гонорару є акт виконаних робіт та рахунок-фактура. Відповідно до Додаткового договору №1 від 10 червня 2025 року до договору №23/3 від 19 лютого 2023 року про надання правничої (правової) допомоги: Сторони дійшли згоди доповнити Договір №23/4 від «15» лютого 2023 року про надання правової (правової) допомоги Розділ 6 п. 6.2 наступного змісту: 6.2.1 Сторони дійшли згоди, що за введення (повний супровід) Адвокатом справи №757/35897/22-ц в суді першої інстанції у правовідносинах за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрзалізниця» про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та визначили розмір Гонорару Адвоката та було враховано складність справи, кваліфікацію і досвід Адвоката, фінансовий стан Клієнта та інші істотні обставини та погоджено фіксований розмір Гонорару який є розумним та враховано витрачений Адвокатом час в тому числі в майбутньому та який становить 10 % від ціни позову на час розгляду справи, що становить 87 286 грн. 20 коп. Ця частина гонорару сплачується Клієнтом протягом тридцяти днів з моменту виконання рішення суду у справі №757/35897/22-ц. Факт надання адвокатом правничої допомоги підтверджується актом від 21 червня 2025 року № 23/3-1 про передачу-прийняття наданої правничої (правової) допомоги з якого вбачається, що адвокатом було надано правничу (правову) допомогу Клієнту у зв'язку з розглядом справи та наведено детальний опис робіт/наданої правничої допомоги. Враховуючи наведене, вважаємо, що витрати позивача на професійну правничу допомогу підтверджені належними та допустимими доказами та підлягають відшкодуванню з Акціонерного товариства "Українська залізниця" на користь ОСОБА_1 в повному обсязі.
У судове засідання учасники не з'явилися, про розгляд справи повідомлялися належним чином.
Від представника позивача на адресу суду надійшла заява про розгляд справи без участі представника позивача, вимоги заяви підтримав, просив задовольнити.
Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини,на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.
Судовим розглядом встановлено, що 19.02.2023 року представник позивача Старча А. В. подав до Печерського районного суду міста Києва заяву про подання доказів понесених судових витрат в якій зазначив, що докази понесених судових витрат Позивачем будуть подані протягом 5 днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду
Рішенням Печерського районного суду м. Києва від 18.06.2025 року задоволено частково. Скасувано наказ Акціонерного товариства «Укрзалізниця» від 01.04.2022 №389/ос щодо працівника старшого ревізора відділу з контролю доходів від вантажних та пасажирських перевезень управління внутрішнього аудиту та контролю регіональної філії «Південно-Західна залізниця» Департаменту внутрішнього аудиту та контролю АТ «Укрзалізниця» ОСОБА_1 про призупинення дії трудового договору. Стягнуто з Акціонерного товариства «Укрзалізниця» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 01.04.2022 року по 25.07.2023 року в розмірі 329 207,97 грн. Стягнуто з Акціонерного товариства «Укрзалізниця» на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992,40 грн. Стягнуто з Акціонерного товариства «Укрзалізниця» на користь держави судовий збір у розмірі 3 292,08 грн. У задоволенні решти вимог позову - відмовлено.
Питання щодо стягнення витрат на правову допомогу судом не вирішувалося.
24.06.2025 року на адресу суду надійшла заявою представника позивача Старчи А.В. про розподіл судових витрат понесених у зв'язку з розглядом справи № 757/35897/22-ц.
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Пунктами 1, 4 частини 3 статті 133 ЦПК України визначено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу, а також пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 3 статті 141 ЦПК України визначено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Так, 19 лютого 2023 між ОСОБА_1 , як клієнтом, та адвокатом Старча Андрієм Васильовичем був укладений договір № 23/3 про надання правничої (правової) допомоги відповідно до умов якого клієнт доручає, а адвокат бере на себе зобов'язання надавати юридичну допомогу клієнту в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
Згідно з п. 6.1. договору гонорар - винагорода адвоката за здійснення захисту, представництва інтересів клієнта та надання йому інших видів правової допомоги на умовах і в порядку, що визначені договором.
Пунктом 6.2. договору визначено, що гонорар складається з суми вартості допомоги, яка узгоджена сторонами та зазначена в додатку № 1 (прайс вартості правничої допомоги) та додатку № 2 (протокол погодження вартості правничої допомоги) до цього договору.
Сторони дійшли згоди, що при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар, визначений сторонами у додатку № 1 до цього договору є розумним та враховано витрачений адвокатом час (п. 6.3. договору).
У відповідності до п. 6.7. договору факт наданих адвокатом послуг клієнту підтверджується актом виконаних робіт, підписаний сторонами.
Підставою для сплати гонорару є акт виконаних робіт та рахунок-фактура.
Відповідно до Додаткового договору №1 від 10 червня 2025 року до договору №23/3 від 19 лютого 2023 року про надання правничої (правової) допомоги: Сторони дійшли згоди доповнити Договір №23/4 від «15» лютого 2023 року про надання правової (правової) допомоги Розділ 6 п. 6.2 наступного змісту: Сторони дійшли згоди, що за введення (повний супровід) Адвокатом справи №757/35897/22-ц в суді першої інстанції у правовідносинах за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Укрзалізниця» про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та визначили розмір Гонорару Адвоката та було враховано складність справи, кваліфікацію і досвід Адвоката, фінансовий стан Клієнта та інші істотні обставини та погоджено фіксований розмір Гонорару який є розумним та враховано витрачений Адвокатом час в тому числі в майбутньому та який становить 10 % від ціни позову на час розгляду справи, що становить 87 286 грн. 20 коп.
Ця частина гонорару сплачується Клієнтом протягом тридцяти днів з моменту виконання рішення суду у справі №757/35897/22-ц.
Факт надання адвокатом правничої допомоги підтверджується актом від 21 червня 2025 року № 23/3-1 про передачу-прийняття наданої правничої (правової) допомоги з якого вбачається, що адвокатом було надано правничу (правову) допомогу Клієнту у зв'язку з розглядом справи та наведено детальний опис робіт/наданої правничої допомоги.
При цьому, Акт №23/3-1 від 21.06.2025 про передачу-прийняття наданої правничої допомоги також не узгоджується з п.п.6.2.1 Договору , бо містить перелік робіт, виконаних адвокатом у справі № 757/35897/22-ц.
Крім переліку робіт, виконаних адвокатом у даній справі, вищевказаний Акт не містить вказівки на час, витрачений адвокатом, та не зазначена вартість кожної послуги, тому є незрозумілим та нелогічним висновок, зазначений в кінці Акту, про вартість наданої правничої допомоги у загальній сумі 87 286 грн 20 коп., яка взагалі визначена у відсотковому відношенні від ціни позову.
Таким чином, обсяг наданих адвокатом послуг і виконаних робіт у даній справі, витрачений адвокатом час та вартість витрат позивача на правову допомогу не підтверджені належними та допустимими доказами.
Відповідно до частини 3, 4 статті 137 ЦПК України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг) 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Так, факт наявності двосторонньої домовленості позивача та Адвокатського об'єднання не зумовлює безумовного виникнення у відповідача, який не є стороною договору про надання правової допомоги, обов'язку з відшкодування усіх фактично понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, так як на особу, що не є стороною правочину, суд вправі покласти лише ті судові витрати, які є обґрунтованими, неминучими, співмірними та розумними (розумно необхідними). Саме такі критерії щодо судових витрат застосовує у своїй практиці Європейський суд з прав людини (п. 95 Рішення у справі Баришевський проти України; п. 80 Рішення у справі Двойних проти України; п. 88 Рішення Меріт проти України).
Крім того, відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 20.11.2018 у справі № 910/23210/17, зазначено що «для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати позивача були необхідними, а розмір є розумний та виправданий, що передбачено у статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", заява № 19336/04, п. 269).
Згідно ч. 3 ст. 30 ЗУ «Про адвокату та адвокатську діяльність», при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини.
Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Верховний Суд у постанові від 26 вересня 2018 року у справі № 753/15683/15 зробив наступний висновок: «Розподіляючи витрати, понесені банком на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку про те, що наявні в матеріалах справи договір про юридичні послуги від 22 травня 2017 року № 783-11-29-2, укладений між ПАТ «Піреус Банк МКБ» та Адвокатським об'єднанням «Юридична фірма «Василь Кісіль і Партнери», меморіальний ордер від 30 травня 2017 року № 4426887 про сплату 120 тис. грн, опис наданих послуг та додаткових витрат і акт приймання виконаної роботи від 27 листопада 2017 року не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат» .
З огляду на наведене, враховуючи, що справа №757/35897/22-ц об'єктивно має невисокий рівень складності, заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу не відповідає критеріям, визначеним частиною 4 статті 137 ЦПК України.
Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Дана позиція є усталеною і підтверджується численними постановами Верховного суду, у справах № 923/560/17, № 329/766/18, № 178/1522/18.
Враховуючи вищезазначене, складність справи, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 10 000,00 грн. понесених витрат на правничу допомогу адвоката.
Відтак, заява представника позивача Старчи А.В. - підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст. 141, 265, 270,352, 354-355 ЦПК України, суд -
Заяву представника позивача Старчи А.В. про розподіл судових витрат понесених у зв'язку з розглядом справи № 757/35897/22-ц - задовольнити частково.
Стягнути з Акціонерного товариства «Укрзалізниця» на користь ОСОБА_1 понесені витрати на правничу допомогу адвоката у розмірі 10 000,00 грн.
У задоволенні решти вимог заяви - відмовити.
Додаткове рішення може бути оскаржено безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .
Відповідач: Акціонерне товариство «Укрзалізниця», адреса: вул. Єжи Гейройця, 5, м. Київ, 03150, код ЄДРПОУ: 40075815.
Повний текст судового рішення складено 01.10.2025 року.
Суддя О.М. Соколов