печерський районний суд міста києва
Справа № 757/16634/24-ц
пр. 2-2698/25
28 серпня 2025 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Новака Р.В.,
при секретарі судового засідання - Бурячок А.І.,
справа № 757/16634/24-ц
сторони:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - ОСОБА_2
предмет та підстави позову - відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,-
позивач звернувся до Печерського районного суду м. Києва з позовною заявою до ТДВ «Страхова компанія «Кредо», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 174046,39 грн. В обґрунтування позову зазначено, що 02.09.2023 в м. Києві на вул. Старонаводницькій, 12 сталася ДТП за участю транспортного засобу «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , яка порушивши правила дорожнього руху здійснила зіткнення з транспортним засобом «Хонда» д.н.з. НОМЕР_2 . Постановою Печерського районного суду м. Києва від 06.02.2024 у справ № 757/40826/23-п винною у настанні описаної ДТП визнано ОСОБА_2 . Таким чином саме ОСОБА_2 є відповідальною особою за відшкодування шкоди, нанесеної нею позивачу в ДТП. Разом з тим, на виконання вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ТДВ «Страхова компанія «Кредо» відповідно до полісу № 216419529. ТДВ «Страхова компанія «Кредо» було проведено власне дослідження та було призупинено розгляд заяви про виплату страхового відшкодування у зв'язку з неотриманням постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 . Не погоджуючись з таким рішенням позивачем по справі було подано скаргу до Національного банку України к відповідь на яку ТДВ «Страхова компанія «Кредо» було проведено виплату страхового відшкодування у розмірі 66284,35 грн та 5206,41 грн пені за порушення строку виплати страхового відшкодування. Позивач зазначав, що відповідно до норм чинного законодавства, винна особа - відповідач не вправі вимагати враховувати зношеність деталей, оскільки відшкодовує шкоду у розмірі реальних витрат понесених внаслідок ДТП. Таким чином, з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню шкода у розмірі 174046,39 грн, що становить різницю між визначеним розміром шкоди та сплаченим страховим відшкодуванням. Однак, даний розмір шкоди буде уточнено після проведення незалежної судової авто-товарознавчої експертизи, у зв'язку з тим, що позивач не може погодитися з сумою визначеною відповідачем ТДВ «Страхова компанія «Кредо».
Ухвалою суду від 15.04.2024 у справі відкрито провадження за правилами позовного (спрощеного) провадження з повідомленням (викликом) сторін.
11.07.2024 представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Пащенко П.М. до суду було подано відзив на позовну заяву, в якому останні просив відмовити у задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2 у повному обсязі. Оскільки, станом на дату ДПТ цивільно-правова відповідальність останньої була застрахована у ТДВ «СК «Кредо» (поліс № 216419529, ліміт відповідальності за шкоду завдану майну -160000,00 грн). Позивач отримав від стразової компанії 66284,35 грн., що не перевищує ліміт відповідальності , тому вимоги до ОСОБА_2 є необґрунтованими та передчасними. Крім того, якщо припустити, щ звіт, що доданий до позовної заяви про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу наданого позивачем, може бути належним у допустимим доказом, то за даним звітом вартість матеріального збитку становить 66284,35 грн, що в межах ліміту відповідальності за шкоду, заподіяну майну передбачену полісом.
19.07.2024 представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Гусєвим П.В. до суду подано відповідь на відзив, у якій зазначено, що винна особа - відповідач не вправі вимагати враховувати зношеність деталей, оскільки відшкодовує шкоду у розмірі реальних витрат, які очікуються внаслідок ДТП та саме розмір майбутніх збитків, які будуть розраховані на підставі висновку експерта, що не суперечить законодавству.
19.07.2024 представником відповідача ТДВ «Страхова компанія «Кредо» - Грициною К.В. до суду подано відзив на позовну заяву, у якому остання зазначала, що відповідно до Звіту №22-S/13/23 від 10.09.2023 про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу, визначено, що вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу Honda VFR 1200 д.н.з. НОМЕР_3 складає 240330,74 грн. Відповідно до ст. 29 Закону України, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. Згідно з п. 7.41 Методики товарознавчої експертизи і оцінки колісних транспортних засобів, для складників КТЗ зі строком експлуатації понад 12 років значення ЕЗ (коефіцієнт фізичного зносу) приймається рівним 0,7. Оскільки, рік випуску транспортного засобу Honda VFR 1200 д.н.з. НОМЕР_4 , то, відповідно, його коефіцієнт фізичного зносу дорівнює 0,7. Таким чином, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу Honda VFR 1200 д.н.з. НОМЕР_3 з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу 0,7 дорівнює 78682,12 грн з урахуванням ПДВ на запасні частини та матеріали. Відповідно до п. 36.2 ст. 36 Закону України, якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. Позивач у свої заяві про виплату страхового відшкодування просив здійснити виплату на свій особистий поточний рахунок. Враховуючи вищевикладене, 02.04.2024 ТДВ «СК «КРЕДО» здійснило виплату позивачу страхового відшкодування у розмірі 66284,35 грн. (вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу 78682,12 грн. - ПДВ 12397,77 грн. = 66284,35 грн.). Факт виплати позивачу страхового відшкодування підтверджується платіжною інструкцією №6339 від 02.04.2024. Таким чином, при розгляді страхової справи стосовно дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 02.09.2023, ТДВ «СК «КРЕДО» діяло з дотримання норм страхового законодавства і виконало усі свої зобов'язання. У зв'язку з вищевикладеним, ТДВ «СК «КРЕДО» повністю заперечує проти позовної вимоги позивача про стягнення страхового відшкодування і просить суд відмовити в її задоволенні. Крім того, представник зазначала, що ТДВ «СК «КРЕДО» заперечує стосовно задоволення позовної вимоги позивача в частині стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 17183,25 грн., вважаючи їх необґрунтованими, безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
25.07.2024 представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Пащенко П.М. до суду було подано заяву, в якій останні просив відмовити у задоволенні клопотання позивача про призначення автотоварознавчої експертизи і зв'язку з його необґрунтованістю.
25.05.2025 представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Гусєвим П.В. до суду подано заяву, в якій останні просив задовольнити клопотання про призначення експертизи.
Ухвалою суду від 25.07.2024 задоволено клопотання представника позивача про призначення судової автотоварознавчої експертизи.
23.01.2025 Київським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України до суду було направлено висновок експерта від 14.01.2025 № СЕ-19/111-24/60745-АВ за результатами проведеної судової транспортно-товарознавчої експертизи, відповідно до якого, вартість відновлювального ремонту, завданого власнику транспортного засобу «Honda VFR 1200», д.н.з. НОМЕР_5 , станом на дату дорожньо-транспортної пригоди 02.09.2023 складає 158686,70 грн (без урахування ПДВ), вартість відновлювального ремонту, завданого власнику транспортного засобу «Honda VFR 1200», д.н.з. НОМЕР_5 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників транспортного засобу на дату ДТП 02.09.2023 складає 55851,30 грн (без урахування ПДВ), вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Honda VFR 1200», д.н.з. НОМЕР_5 , станом на дату дорожньо-транспортної пригоди 02.09.2023 складає 55851,30 грн (без урахування ПДВ).
Ухвалою суду від 06.02.2025 поновлено провадження у цивільній справі № 757/16634/24-ц.
03.03.2025 представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Гусєвим П.В. до суду подано заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої останній просив поновити строк на подання заяви, зменшити позовні вимоги та стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 шкоду завдану внаслідок ДТП у розмірі 92402,35 грн; виключити зі складу учасників ТДВ «Страхова компанія «Кредо», як неналежного відповідача з повним відшкодуванням шкоди з урахуванням судової експертизи та законодавства про обов'язкове страхування; стягнути судові витрати, які поніс позивач у розмірі 19101,60 грн за проведення судової експертизи; стягнути судовий збір у розмірі 1740,47 грн; стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 10000,00 грн, які поніс позивач, стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 6468.17 грн, які планує понести позивач у зв'язку з розглядом справи.
13.03.2025 представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Пащенко П.М. до суду було подано клопотання про відкладення судового розгляду.
07.05.2025 представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Проц А.В. до суду подано заяву про розгляд справи без участі представника позивача, просив задовольнити позов з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог, проти заочного розгляду справи та винесення заочного рішення не заперечує.
08.05.2025 представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Пащенко П.М. до суду було подано клопотання про відкладення судового розгляду.
15.07.2025 представником відповідача ТДВ «Страхова компанія «Кредо» - Грициною К.В. до суду подано клопотання про розгляд справи без її участі.
28.08.2025 представником відповідача ОСОБА_2 - адвокатом Пащенко П.М. до суду було подано заяву про розгляд справи без участі представника позивача.
Ухвалою суду від 28.08.2025 було задоволено заяву представника позивача про виключення зі складу учасників ТДВ «Страхова компанія «Кредо», як неналежного відповідача у зв'язку з повним відшкодуванням шкоди з урахуванням судової експертизи та законодавства про обов'язкове страхування, яка за своїм змістом фактично є відмовою позивача від позову в частині позовних вимог до ТДВ «Страхова компанія «Кредо», закрито провадження по справі № 757/16634/24-ц за позовною заявою ОСОБА_1 до ТДВ «Страхова компанія «Кредо», ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в частині позовних вимог до ТДВ «Страхова компанія «Кредо» .
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином, в матеріалах справи містяться заяви представників сторін про розгляд справи без їх участі.
У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Таким чином, суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.
Так, судовим розглядом встановлено, що 02.09.2023 в м. Києві на вул. Старонаводницькій, 12 сталася ДТП за участю транспортного засобу «Хюндай», д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , яка порушивши правила дорожнього руху здійснила зіткнення з транспортним засобом «Хонда» д.н.з. НОМЕР_2 .
Постановою Печерського районного суду м. Києва від 06.02.2024 у справ № 757/40826/23-п винною у настанні описаної ДТП визнано ОСОБА_2 (а.с. 12).
Разом з тим, на виконання вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 була застрахована в ТДВ «Страхова компанія «Кредо» відповідно до полісу № 216419529 (а.с. 13-17).
ТДВ «Страхова компанія «Кредо» було проведено власне дослідження та було призупинено розгляд заяви про виплату страхового відшкодування у зв'язку з неотриманням постанови про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 (а.с. 7, 18, 25-33).
Не погоджуючись з таким рішенням позивачем було подано скаргу до НБУ відповідь на яку ТДВ «Страхова компанія «Кредо» було проведено виплату страхового відшкодування у розмірі 66284,35 грн та 5206,41 грн пені за порушення строку виплати страхового відшкодування (а.с. 19-23).
З метою визначення об'єктивного розміру завданої шкоди під час розгляду справи судом було задоволено клопотання представника позивача та проведено судову транспортно-товарознавчу експертизу.
Відповідно до висновку експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 14.01.2025 № СЕ-19/111-24/60745-АВ за результатами проведеної судової транспортно-товарознавчої експертизи, вартість відновлювального ремонту, завданого власнику транспортного засобу «Honda VFR 1200», д.н.з. НОМЕР_5 , станом на дату дорожньо-транспортної пригоди 02.09.2023 складає 158686,70 грн (без урахування ПДВ), вартість відновлювального ремонту, завданого власнику транспортного засобу «Honda VFR 1200», д.н.з. НОМЕР_5 , з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складників транспортного засобу на дату ДТП 02.09.2023 складає 55851,30 грн (без урахування ПДВ), вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу «Honda VFR 1200», д.н.з. НОМЕР_5 , станом на дату дорожньо-транспортної пригоди 02.09.2023 складає 55851,30 грн (без урахування ПДВ).
Таким чином, загальний розмір завданої шкоди, з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог) визначається позивачем на підставі висновку експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 14.01.2025 № СЕ-19/111-24/60745-АВ у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу «Honda VFR 1200», д.н.з. НОМЕР_5 , яка складає 92402,35 грн (158686,70 грн - 66284,35 грн (сума сплаченого страхового відшкодування), тобто у розмірі витрат, які необхідно зробити для відновлення свого порушеного права.
Відповідно до статей 1166, 1191 ЦК України, особа, яка завдала шкоду, зобов'язана відшкодувати її в повному обсязі, незалежно від наявності вини у адміністративному чи кримінальному провадженні.
Незважаючи на те, що відповідач був звільнений від адміністративної відповідальності, у зв'язку з дією в умовах крайньої необхідності (стаття 39 КУпАП), це не звільняє його від цивільної відповідальності за завдану шкоду, що підтверджується правовою позицією Верховного Суду.
Відповідно до статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Моторне (транспортне) страхове бюро України (МТСБУ) здійснює виплату потерпілому у межах лімітів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України №1175 від 16.12.2009. Однак, якщо фактична сума збитків перевищує встановлені ліміти, різницю потерпілий має право стягнути безпосередньо з винуватця ДТП в судовому порядку.
Відповідно до вимог статті 1194 ЦК України, особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).
Як зазначає Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в ухвалі №6- 6068св11 від 14.03.2012 «у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої шкоди, суди на підставі ст. 1194 ЦК України постановляють стягнути з винної особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, на користь потерпілої особи різницю між фактичним розміром шкоди ї страховою виплатою (страховим відшкодуванням). При вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної у результаті пошкодження транспортного засобу, у більшості і випадків ця різниця утворюється внаслідок того, що страхові компанії вартість відновлювального ремонту обраховують з урахуванням коефіцієнту зносу транспортного засобу, тоді як фактичні витрати на ремонт здебільшого перевищують зазначену суму».
Страхова компанія компенсує матеріальний збиток, а різницю між збитком та вартістю відновлювального ремонту компенсує винна особа. Зазначеної позиції дотримується і Верховний Суд України в постановах № 522/15636/16-ц від 11.12.2019; № 227/2996/16-ц від 11.12.2019; № 668/7779/15-ц від 25.11.2019; № 761/41395/16-ц від 25.11.2019.
Відповідно до матеріалів справи страховою компанія відповідача ТДВ «Страхова компанія «Кредо» було здійснено страхову виплату на користь позивача у розмірі 66284,35 грн (сума відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту зносу транспортного засобу).
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
За правилами ч. 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України, встановлено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме, шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до ч. 2 ст. 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначаються відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Тобто, відповідальність за шкоду несе безпосередньо особа, яка завдала шкоди. Така особа відповідно до ст. 1192 ЦК України має відшкодувати завдані збитки у повному обсязі, розмір яких визначається згідно ст. 22 ЦК України відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.
Так, статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Згідно з частиною другою цієї статті збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Таким чином, під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано, пов'язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.
Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
Згідно з п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 01.03.2013 № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства про вирішення спорів про відшкодування шкоди завданої джерелом підвищеної небезпеки», розглядаючи позови про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, суди повинні мати на увазі, що, відповідно до статей 1166, 1187 ЦК України, шкода, завдана особі чи майну фізичної або юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її завдала. Обов'язок відшкодувати завдану шкоду виникає у її завдавача за умови, що дії останнього були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв'язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, - незалежно від наявності вини.
Верховним Судом України у постанові від 29.06.2016 у справі № 6-192цс16 висловлено наступну правову позицію: за загальним правилом відповідальність за шкоду несе боржник особа, яка завдала шкоди. Якщо шкода завдана джерелом підвищеної небезпеки (зокрема, діяльністю щодо використання, зберігання та утримання транспортного засобу), така шкода відшкодовується володільцем джерела підвищеної небезпеки особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).
Велика Палата Верхового Суду у постанові від 04.07.2018 (справа № 755/18006/15-ц) зазначила, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов'язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.
Покладання обов'язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).
Крім того, системний аналіз п. 32.7 ч. 1 ст. 32 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст. 22, абз. 3 п. 3 ч.1 ст. 988, ст.ст. 1166, 1187, 1194 ЦК України, п. 1.6., 8.6., 8.6.1., 8.6.2. Методики дає підстави для висновків, що власник пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу має право на відшкодування у повному обсязі завданої йому майнової шкоди без урахування фізичного зносу транспортного засобу.
При цьому, якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то в такому разі майнова шкода в вигляді втрати товарної вартості транспортного засобу повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, в загальному порядку.
Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 01.07.2020 року у справі № 420/998/18, від 07.04.2021 у справі № 757/29950/14-ц, від 10.06.2021 у справі № 727/2937/18.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14.12.2021 у справі № 147/66/17 зазначила, що внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди виникають цивільні права й обов'язки, пов'язані з її відшкодуванням. Зокрема, потерпілий набуває право отримати відшкодування шкоди, а обов'язок виплатити відповідне відшкодування за Законом № 1961-IV виникає у страховика особи, яка застрахувала цивільну відповідальність (у визначених Законом № 1961-IV випадках - МТСБУ), та в особи, яка застрахувала цивільну відповідальність, якщо розмір завданої нею шкоди перевищує розмір страхового відшкодування, зокрема на суму франшизи, чи якщо страховик (МТСБУ) за Законом № 1961-IV не має обов'язку здійснити страхове відшкодування (регламентну виплату). Тобто внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов'язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов'язок розподіляється між ним і страховиком (МТСБУ).
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Суд не бере до увагу доводи сторони відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву, зокрема зазначені представником відповідача підстави відмови у задоволенні позову у зв'язку з тим, що максимальний ліміт відповідальності страховика відповідача - 160000,00 грн, оскільки, відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу страховою компанією відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством. З матеріалів справи встановлено, що страховиком відповідача ТДВ «СК «Кредо» з урахуванням судової експертизи у повному об'ємі було виплачено позивачу страхове відшкодування з урахування приписів Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів». Крім того, протягом розгляду справи зі сторони відповідача до суду не було подано клопотання про призначення судової автотоварознавчої експертизи, а також після надходження до суду висновку експерта Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України від 14.01.2025 № СЕ-19/111-24/60745-АВ за результатами проведеної судової транспортно-товарознавчої експертизи представником не подавалися заперечення щодо складеного висновку. Суд приходить до висновку, що викладене вище у сукупності свідчить про те, що відповідач погодився із розрахунками викладеними у висновку експерта № СЕ-19/111-24/60745-АВ від 14.01.2025.
Враховуючи вищенаведене суд вважає за необхідне взяти за основу висновок експерта № СЕ-19/111-24/60745-АВ від 14.01.2025, складений судовим експертом-автотоварознавцем Старінновою В.А., оскільки цей висновок є об'єктивним та вмотивованим. До того ж суд враховує наявність у матеріалах справи квитанції про оплату послуг експерта (а.с. 90, 103-129).
Отже, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_2 , яка є особою, яка правомірно керувала транспортним засобом на час дорожньо-транспортної пригоди та з вини якої сталася ДТП, різниці між матеріальними збитками, заподіяними внаслідок настання дорожньо-транспортної пригоди і сумою отриманого позивачем страхового відшкодування у розмірі 92402,35 грн (158686,70 грн - 66284,35 грн = 92402,35 грн).
На основі повно та всебічно з'ясованих обставин, на які посилаються сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень підтверджених доказами, перевірених в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, розглянувши справу в заявлених межах, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.
Приписами ч. ч. 6, 7 ст. 139 ЦПК України визначено, що розмір витрат, зокрема, на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, встановлюються судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів. Розмір витрат на оплату робіт залученого стороною експерта, спеціаліста, перекладача має бути співмірними зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, у разі задоволення позову, інші судові витрати, пов'язані із розглядом справи, покладаються на відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, під час розгляду справи було задоволено клопотання представника позивача про призначення автотоварознавчої експертизи, на виконання якої позивачем було сплачено на рахунок Київського НДЕКЦ МВС України грошові кошти у розмірі 19101,60 грн (призначення платежу: за послуги згідно рахунку #842/kyiv24 від 21.10.2024), що підтверджується платіжною інструкцією М7Т4-1Н37-ХРЕС-7978 від 26.11.2024 (а.с. 90).
Враховуючи вищевикладене, з урахуванням того, що позов ОСОБА_1 про стягнення матеріальних збитків, заподіяних дорожньо-транспортною пригодою задоволено в повному обсязі, факт понесення витрат на оплату експертних послуг у заявленому розмірі позивачем доведено, а не співмірність цих витрат відповідачем не спростовано, суд приходить висновку, що ці вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню. Тому з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума понесених ним витрат на оплату експертних послуг у розмірі 19101,60 грн.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 141ЦПК України судовий збір, у разі задоволення позову, покладається на відповідача.
При зверненні до суду з вказаною позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 1740,47 грн, у зв'язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 1740,47 грн.
Що стосується заявленого позивачем відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат; для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Як вбачається з матеріалів справи, враховуючи заяву про зменшення позовних вимог, позивач просить суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу:1) у розмірі 10000,00 грн, які поніс позивач; 2) у розмірі 6468,17 грн, які планує понести позивач у зв'язку з розглядом справи. Витрати на правову допомогу підтверджуються: договором про надання правової допомоги № 20/11/23-ПГ від 20.11.2023 укладеним між ОСОБА_1 та АО «ІНС.ЛОУ ГРУП»; платіжною інструкцією № 515188906 від 20.11.2023 у розмірі 5000,00 грн за оплату по договору про надання правової допомоги 20.11.23-ПГ від 20.11.2023; платіжною інструкцією № 2PL115232 від 03.04.2024 у розмірі 5000,00 грн за оплату по договору про надання правової допомоги 20.11.23-ПГ від 20.11.2023; ордером серії АІ № 1577367 від 05.04.2024.
У зв'язку із задоволенням позову ОСОБА_1 , враховуючи складність справи та обсяг наданих адвокатом послуг, надані суду квитанції на підтвердження фактично понесених витрат, судові витрати за надання правової допомоги у розмірі 10000,00 грн, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 12, 22, 29, 35, 36 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ст.ст. 11, 22, 1166, 1187, 1188, 1192,1194 ЦК України, ст. ст. 3, 4, 10, 11, 76, 81, 89, 141, 213-215, 258, 265, 268, 354 ЦПК України, суд,
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі у розмірі 92402 (дев'яносто дві тисячі чотириста дві) грн 35 коп.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі: судовий збір у розмірі 1740 (одна тисяча сімсот сорок) грн 47 коп., витрати на оплату послуг експерта в розмірі 19101 (дев'ятнадцять тисяч сто одна) грн 60 коп., витрати на правничу допомогу в розмірі 10000 (десять тисяч) грн 00 коп.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справу, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги на рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 .
Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_7 .
Суддя Р.В. Новак