печерський районний суд міста києва
Справа № 757/23152/25-ц
пр. 2-6663/25
23 вересня 2025 року Печерський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Новака Р.В.,
при секретарі судового засідання - Бурячок А.І.,
справа№ 757/23152/25-ц
сторони:
позивач - ОСОБА_1
відповідач - акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк»
третя особа - товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінілон»
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінілон» про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, -
19.05.2025 позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» 3% річних за договором № SAMDNWFD70072415400 від 06.02.2014 за період з 23.12.2021 по 04.07.2024 у розмірі 639,46 дол. США, 3% річних за договором № SAMDN80000740721577 від 20.02.2014 за період з 23.12.2021 по 04.07.2024 у розмірі 561,09 дол. США, 3% річних за договором № SAMDN25000737197164 від 20.08.2013 за період з 23.12.2021 по 04.07.2024 у розмірі 8020,89 грн, інфляційних втрат за договором № SAMDN25000737197164 від 20.08.2013 за період з 23.12.2021 по 04.07.2024 у розмірі 41735,80 грн. В обґрунтування позову позивач зазначає, що у рамках справи № 757/1144/22-ц ОСОБА_1 було присуджено: 1) за договором № SAMDNWFD70072415400 від 06.02.2014: 8410,91 дол. США вкладу; 5217,06 дол. США відсотки за Період з 06.02.2014 по 05.11.2021; 0,10 дол. США відсотки по депозиту за період з 06.11.2021 по 20.12.2021; 2) за договором № SAMDN80000740721577 від 20.02.2014: 7380,13 дол. США вкладу; 5093,50 дол. США відсотки за період з 20.02.2014 по 19.10.2021; 0,13 дол. США відсотки по депозиту з 20.10.2021 по 23.12.2021; 3) за договором № SAMDN25000737197164 від 20.08.2013: 105500,00 грн вкладу; 137614,19 грн відсотки за період з 20.08.2013 по 19.08.2021; 3,27 грн відсотки за період з 20.08.2021 по 23.12.2021. 05.07.2024 присуджені кошти були зараховані на рахунок позивача, таким чином датою повернення вкладів є 05.07.2024. Позивач вважає, що відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, відповідач повинен сплатити йому: 1) 639,46 дол. США у якості 3% річних за договором № SAMDNWFD70072415400 від 06.02.2014 за період з 23.12.2021 по 04.07.2024; 2) 561,09 дол. США у якості 3% річних за договором № SAMDN80000740721577 від 20.02.2014 за період з 23.12.2021 по 04.07.2024; 3) 8020,89 грн у якості 3% річних та 41735,80 грн у якості інфляційних втрат за договором № SAMDN25000737197164 від 20.08.2013 за період з 23.12.2021 по 04.07.2024. На підставі викладеного, позивач просив про задоволення позову.
Ухвалою судді від 27.05.2025 у справі відкрито провадження та призначено справу до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.
05.08.2025 від представника відповідача АТ КБ «Приватбанк» - Штронди А.М. надійшов відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає, що АТ КБ «Приватбанк» не є належним відповідачем по справі. Також просив застосувати наслідки пропуску строків позовної давності, оскільки позивачем заявлені до стягнення суми 3% річних на підставі статті 625 ЦК України та інфляційні втрати за період з 23.12.2021 по 04.07.2024. Вимоги позивача про стягнення коштів за період більше трьох років до подачі позову і повинні бути обмежені трьома роками, а саме за період з 17.05.2022 по 04.07.2024. Просив суд зазначити у резолютивній частині рішення у справі (у випадку прийняття рішення на користь позивача та стягнення коштів з банку) про те, що сума коштів, яка підлягає стягненню з відповідача, зазначена без відрахування податків і зборів, які підлягатимуть у подальшому утриманню в установленому законом порядку.
11.08.2025 від представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Дугінова Д.А. до суду надійшла відповідь на відзив, в якій останній зазначав, що саме АТ КБ «Приватбанк» є належним відповідачем, оскільки позивач не надавав ніякої згоди про переведення боргу. Щодо розрахунків заборгованості викладених відповідачем у відзиві не заперечує.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, до суду направив заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.
У судовому засіданні представник відповідача - Кобзар Ю.Б. просив відмовити у задоволені позову в повному обсязі з підстав викладених у відзиві.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причини неявки суду не повідомив, заяв та клопотань до суду не надходило.
Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступного висновку.
Відповідно до загальних умов виконання зобов'язання, встановлених ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинне виконуватись належним чином згідно з умовами договору та вимогами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Недотримання таких вимог призводить до порушення зобов'язань.
Суд установив, що згідно з ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій (ч. ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).
За частиною 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
За загальним правилом статтею 15 та 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених ч. 2 ст. 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Судовим розглядом встановлено, що у рамках справи № 757/1144/22-ц ОСОБА_1 було присуджено до стягнення з АТ КБ «Приватбанк» на його користь: 1) за договором № SAMDNWFD70072415400 від 06.02.2014: 8410,91 дол. США вкладу; 5217,06 дол. США відсотки за Період з 06.02.2014 по 05.11.2021; 0,10 дол. США відсотки по депозиту за період з 06.11.2021 по 20.12.2021; 2) за договором № SAMDN80000740721577 від 20.02.2014: 7380,13 дол. США вкладу; 5093,50 дол. США відсотки за період з 20.02.2014 по 19.10.2021; 0,13 дол. США відсотки по депозиту з 20.10.2021 по 23.12.2021; 3) за договором № SAMDN25000737197164 від 20.08.2013: 105500,00 грн вкладу; 137614,19 грн відсотки за період з 20.08.2013 по 19.08.2021; 3,27 грн відсотки за період з 20.08.2021 по 23.12.2021 (а.с. 4-9). 05.07.2024 присуджені кошти були зараховані на рахунок позивача (а.с. 10).
В позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача на свою користь: 1) 639,46 дол. США у якості 3% річних за договором № SAMDNWFD70072415400 від 06.02.2014 за період з 23.12.2021 по 04.07.2024; 2) 561,09 дол. США у якості 3% річних за договором № SAMDN80000740721577 від 20.02.2014 за період з 23.12.2021 по 04.07.2024; 3) 8020,89 грн у якості 3% річних та 41735,80 грн у якості інфляційних втрат за договором № SAMDN25000737197164 від 20.08.2013 за період з 23.12.2021 по 04.07.2024.
Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За нормою статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно з ч. 1 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
У ч. 1 ст. 640 ЦК України передбачено, що договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно з частиною першою статті 1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Вклад (депозит) - це кошти в готівковій або у безготівковій формі, у валюті України або в іноземній валюті, які розміщені клієнтами на їх іменних рахунках у банку на договірних засадах на визначений строк зберігання або без зазначення такого строку і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору (стаття 2 Закону України «Про банки і банківську діяльність»).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У пунктах 44 та 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі № 686/21962/15-ц зроблено висновок, що «стаття 625 ЦК України розміщена у розділі І «Загальні положення про зобов'язання» книги 5 ЦК України. Відтак, приписи розділу І книги 5 ЦК України поширюються як на договірні зобов'язання (підрозділ 1 розділу III книги 5 ЦК України), так і на недоговірні (деліктні) зобов'язання (підрозділ 2 розділу III книги 5 ЦК України). Отже, у ст. 625 ЦК України визначені загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення».
У пункті 28 постанови Великої Палати Верховного Суду від 11.04.2018 у справі № 758/1303/15-ц (провадження 14-68цс18) міститься висновок про те, що «за змістом статей 524, 533-535 і 625 ЦК України грошовим є зобов'язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов'язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов'язку. Тобто, грошовим є будь-яке зобов'язання, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора».
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 373/2054/16-ц викладено висновок щодо виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті, відповідно до якого як укладення, так і виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті, зокрема позики, не суперечить чинному законодавству. Суд має право ухвалити рішення про стягнення грошової суми в іноземній валюті, при цьому, з огляду на положення ч. 1 ст. 1046, ч. 1 ст. 1049 ЦК України, належним виконанням зобов'язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі та саме в тій валюті, яка визначена договором позики, а не в усіх випадках та безумовно в національній валюті України. Передбачене ч. 2 ст. 625 ЦК України нарахування трьох відсотків річних має компенсаційний, а не штрафний характер, оскільки є способом захисту майнового права та інтересу, який полягає в отриманні компенсації від боржника. При обчисленні трьох відсотків річних за основу має братися прострочена сума, визначена в договорі чи судовому рішенні, а не її еквівалент у національній валюті України.
Таким чином, цей висновок стосується можливості виконання договірних зобов'язань в іноземній валюті та нарахування трьох відсотків річних, визначених ст. 625 ЦК України, які входить до складу грошового зобов'язання та мають компенсаційний характер, в іноземній валюті.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивач має право на стягнення 3 % річних та інфляційних втрат за договорами банківських вкладів.
Щодо клопотання представника відповідача про застосування строку позовної давності.
У позовній заяві позивач вказував, період стягнення 3% річних та інфляційних втрат за банківськими договорами з 23.12.2021 (день розірвання договорів банківських вкладів) по 04.07.2024 (оскільки 05.07.2024 грошові кошти присуджені відповідно до рішення по справі № 757/1144/22-ц були зараховані на рахунок позивача).
При цьому, у відзиві на позовну заяву представник АТ КБ «Приватбанк» посилався на те, що позивач пропустив строк позовної давності щодо частини позовних вимог і просив застосувати наслідки спливу позовної давності.
Згідно з ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила, а відповідно до ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Аналіз змісту наведених норм матеріального права у їх сукупності дає підстави для висновку, що до правових наслідків порушення грошового зобов'язання, передбачених статтею 625 ЦК України, застосовується загальна позовна давність тривалістю у три роки.
Разом з тим, відповідно до Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.ст. 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARA-CoV-2» карантин з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) був встановлений в Україні з 12.03.2020 та діяв до 30.06.2023 .
Також суд зазначає, що з 17.03.2022 набрав чинності пункт 18 «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, яким передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб, в подальшому строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
З урахування наведеного вище, суд приходить до висновку, що стягнення 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання та інфляційних втрат за період з 23.12.2021 по 04.07.2024 заявлено позивачем в межах визначеного законодавством строку позовної давності.
Відповідно до ч.2 ст.264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог, а тому вимога щодо стягнення 3 % річних за прострочення виконання грошового зобов'язання та інфляційних втрат розглядається за вказаний позивачем період.
Проте, суд не може погодитись з наданим позивачем розрахунком, оскільки обов'язок відповідача сплатити суми грошових вкладів виник з моменту розірвання договорів банківських вкладів, оскільки підставою застосування положень ст. 625 ЦК України за пред'явленим позовом є саме порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання щодо повернення позивачу сум банківських вкладів.
Відповідно до постанови Київського апеляційного суду від 17.10.2023 по справі № 757/1144/22-ц договори вважаються розірваними з 23.12.2021, проте відсотки за договорами нараховувались до 23.12.2021 (включно).
За таких обставин, першим днем невиконання зобов'язання щодо повернення сум банківських вкладів є 24.12.2021.
Відповідно до проведеного судом розрахунку період прострочення з 24.12.2021 по 04.07.2024 3% річних за порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання за договором № SAMDNWFD70072415400 від 06.02.2014 становить 924 дні, а отже до стягнення підлягає сума в розмірі 638,77 дол. США (8410,91х3%х924/365).
Відповідно до проведеного судом розрахунку період прострочення з 24.12.2021 по 04.07.2024 3% річних за порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання за договором № SAMDN80000740721577 від 20.02.2014 становить 924 дні, а отже до стягнення підлягає сума в розмірі 560,49 дол. США (7380,13х3%х924 /365).
Відповідно до проведеного судом розрахунку період прострочення з 24.12.2021 по 04.07.2024 3% річних за порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання за договором № SAMDN25000737197164 від 20.08.2013 становить 924 дні, а отже до стягнення підлягає сума в розмірі 8012,22 грн (105500,00х3%х924 /365).
Індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. Для визначення індексу інфляції за будь-який період необхідно помісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою з урахуванням відповідних оплат.
Відповідно до проведеного судом розрахунку інфляційні втрати за період з 24.12.2021 по 04.07.2024 за порушення відповідачем виконання грошового зобов'язання за договором № SAMDN25000737197164 від 20.08.2013 становлять 40835,73 грн.
За таких обставин, суд приходить до висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог та необхідність задовольнити позовні вимоги частково, із зазначених вище підстав.
Суд також зазначає, що суми коштів, які підлягають стягненню з АТ КБ «Приватбанк» на користь позивача, зазначені без відрахування податків та зборів, які підлягатимуть у подальшому утриманню в установленому законом порядку, виходячи із наступного.
Порядок оподаткування доходів, отриманих фізичними особами, врегульовано розділом IV ПК України, яким визначено види отриманих фізичними особами доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу (стаття 164 ПК України), та доходів, що не включаються до розрахунку загального (річного) оподатковуваного доходу (стаття 165 ПК України).
Перелік доходів, що включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку, визначено статтею 164 ПК України.
Відповідно до пп. 164.2.8 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку на доходи фізичних осіб (далі -ПДФО) включаються, зокрема пасивні доходи (крім зазначених у підпункті 165.1.41 пункту 165.1 статті 165 ПК України).
До пасивних доходів, які оподатковуються ПДФО, належать, зокрема проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок і проценти на вклад (депозит) у кредитних спілках. Доходи у вигляді процентів, нараховані на суми банківських вкладних (депозитних) або поточних рахунків, ощадних (депозитних) сертифікатів, вкладів (депозитів) членів кредитної спілки у кредитній спілці оподатковуються відповідно до норм п. 170.4 ст. 170 ПК України.
Згідно з підпунктом «а» підпункту 164.2.14 п. 164.2 ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включаються дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім: а) сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров'ю; б) відсотків, отриманих від боржника внаслідок прострочення виконання ним договірного зобов'язання;
Згідно з пп. 174.4.1 п. 170.4 ст. 170 ПК України податковим агентом платника ПДФО під час нарахування на його користь доходів у вигляді процентів є особа, яка здійснює таке нарахування, тобто банківська установа.
Отже, податковий агент, згідно п. п. 14.1.180 п. 14.1 ст. 14 ПК України зобов'язаний нараховувати, утримувати та сплачувати податок, передбачений розділом IV Податкового кодексу України, до бюджету від імені та за рахунок фізичної особи з доходів, що виплачуються їй, вести податковий облік, подавати податкову звітність податковим органам та нести відповідальність за порушення його норм у порядку, передбаченому ст. 18 та розділом IV Податкового кодексу України.
При цьому, відповідно до пп. 168.1.1 п. 168.1 ст. 168 ПК України податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов'язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену в статті 167 ПК України.
Відповідно абзацу «а» п. 176.2 ст. 176 ПК України особи, які відповідно до Податкового кодексу України мають статус податкових агентів, зобов'язані своєчасно та повністю нараховувати, утримувати та сплачувати(перераховувати) до бюджету податок з доходу, що виплачується на користь платника податку та оподатковується до або під час такої виплати за її рахунок.
Отже, чинним податковим законодавством передбачено, що суми нарахованих банком відсотків на депозитні кошти та неустойка (пеня, штрафи), стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподатковуваного доходу платника податку та, відповідно, підлягають оподаткуванню на загальних підставах за ставками, визначеними Податковим Кодексом України.
Тому, з метою недопущення неоднозначного тлумачення судового рішення під час його виконання, з огляду на те, що при виконанні судового рішення та при наявності відкритого виконавчого провадження з приводу виконання такого рішення, виникатимуть питання щодо порядку виконання судових рішень в частині сплати боржником грошових коштів стягувачу, які повинні бути оподатковані у встановленому законом порядку, суд дійшов висновку про зазначення у резолютивній частині рішення про те, що сума коштів, яка підлягає стягненню з відповідача, зазначена без відрахування податків і зборів, які підлягатимуть у подальшому утриманню в установленому законом порядку.
Щодо твердження АТ КБ «Приватбанк» з приводу переведення боргу та те, що останній є неналежним відповідачем та боржником, суд їх не бере до уваги, оскільки дане питання досліджувалось в рамках справи про повернення вкладу, де суд прийшов до висновку, що АТ КБ «Приватбанк» є належним відповідачем, оскільки саме з нього було стягнуто кошти, які належать позивачу.
Також, суд відмовляє у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду у зв'язку із його безпідставністю.
Згідно з положень ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Розподіл судових витрат між сторонами, регулюється ст. 141 ЦПК України. Зокрема: судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. У разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із частковим задоволенням позову, судовий збір у розмірі 1199,45 грн підлягає стягненню із відповідача на користь позивача.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.509, 526, 901, 903 ЦК України, ст. 12, 13, 19, 81, 133, 137, 141, 263-265,267,273,274,280,354,355 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк», третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінілон» про стягнення 3% річних та інфляційних втрат - задовольнити частково.
Стягнути з акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 :
- 3% річних за договором № SAMDNWFD70072415400 від 06.02.2014 за період з 24.12.2021 по 04.07.2024 в розмірі 638 (шістсот тридцять вісім) дол. США 77 центів;
- 3% річних за договором № SAMDN80000740721577 від 20.02.2014 за період з 24.12.2021 по 04.07.2024 в розмірі 560 (п'ятсот шістдесят) дол. США 49 центів;
- 3% річних за договором № SAMDN25000737197164 від 20.08.2013 за період з 24.12.2021 по 04.07.2024 в розмірі 8012 (вісім тисяч дванадцять) грн 22 коп.;
- інфляційні втрати за договором № SAMDN25000737197164 від 20.08.2013 за період з 24.12.2021 по 04.07.2024 в розмірі 40835 (сорок тисяч вісімсот тридцять п'ять) грн 73 коп.
Суми коштів, які підлягають стягненню з АТ КБ «Приватбанк» на користь позивача, зазначені без відрахування податків та зборів, які підлягатимуть у подальшому утриманню в установленому законом порядку.
Стягнути з акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 витрати з оплати судового збору в розмірі 1199 (одна тисяча сто дев'яносто дев'ять) грн 45 коп.
У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Позивач: ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач: акціонерне товариство комерційний банк «Приватбанк», 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570.
Третя особа: товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінілон», 49000, м. Дніпро, вул. Січеславська набережна, буд. 29-А, код ЄДРПОУ 38920700.
Суддя Р.В. Новак