Справа № 367/5034/25
Провадження по справі № 1-кп/367/842/2025
07 жовтня 2025 року Ірпінський міський суд Київської області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань №12025111420000107 від 01 квітня 2025 року за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Михайлівка - Рубежівка, Київської області, громадянин України, українець, з неповною середньою освітою, не працюючого, зареєстрований та проживаючий за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого
21 березня 2018 року Ірпінським міським судом Київської області за ч. 3 ст. 186, ч. 3 ст. 185 КК України, ч. 1 ст. 70 КК України до 4 років позбавлення волі
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 4 статті 185 КК України,
1. Суть обвинувачення.
14.03.2025 близько 22 год 30 хв, у ОСОБА_4 , який раніше судимий за вчинення злочинів проти власності, проходячи повз житловий будинок АДРЕСА_2 (точне місце не судовим розглядом не встановлено), виник злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна поблизу вищевказаного домоволодіння, що належить на праві приватної власності ОСОБА_5 , у якому законно знаходиться майно.
Після чого, перебуваючи в тому ж місці та в той же час, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення за рахунок чужого майна, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та він залишиться непоміченим, через хвіртку проник на територію домоволодіння по АДРЕСА_2 . У подальшому, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, діючи умисно, повторно, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою особистого незаконного збагачення за рахунок чужого майна, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає та він залишиться непоміченим, ОСОБА_4 , перебуваючи на вищевказаному подвір'ї, з під накриття поблизу будинку таємно викрав майно, що належить ОСОБА_5 , а саме: велосипед марки «Ardis Montana» чорно-червоного кольору, вартістю 6 808,90 грн., та тример електричний марки «Worcraft» EGT18-380, вартістю 2 576,00 грн.
У подальшому, ОСОБА_4 разом із викраденим майном з місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 матеріального збитку на загальну суму 9 384 грн 90 коп.
Таким чином, ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 4 ст. 185 КК України - таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, поєднане з проникненням до іншого приміщення, вчиненого в умовах воєнного стану.
2. Позиція учасників судового провадження.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, передбаченому частиною 4 статті 185 КК України, визнав повністю, у скоєному розкаявся, просив суворо не карати.
Потерпіла ОСОБА_5 надала суду заяву про розгляд справи за її відсутності, матеріальних претензій до обвинуваченого не має, по мірі покарання покладається на розсуд суду ( а.с.27).
Прокурор у судовому засіданні просив суд призначити покарання обвинуваченому ОСОБА_4 у виді 5 років позбавлення волі.
3.Висновки суду.
На підставі частини 3 статті 349 КПК України за згодою учасників судового провадження, судом визнано недоцільним дослідження доказів по справі, стосовно доказів, щодо тих обставин, які ніким з учасників процесу не оспорюються. Судом з'ясовано, що обвинувачений ОСОБА_4 та прокурор правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Оцінивши у сукупності досліджені в судовому засіданні докази, показання обвинуваченого, суд вважає доведеною вину ОСОБА_4 в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні, а тому знаходить правильною кваліфікацію його дій за частиною 4 статті 185 КК України як крадіжку, тобто таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, поєднане з проникненням до іншого приміщення, вчинене в умовах воєнного стану.
Аналізуючи зібрані по справі докази, які характеризують особистість обвинуваченого, суд вбачає наступне:
ОСОБА_4 офіційно не працевлаштований, за місцем проживання характеризується посередньо, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, раніше судимий, про що свідчать: характеристика з місця проживання, інформація з КНП «Ірпінська центральна міська лікарня» Ірпінської міської ради, вимога щодо судимості та його свідчення.
При призначенні покарання ОСОБА_4 суд враховує ступінь тяжкості кримінального правопорушення, скоєного останнім.
Кримінальне правопорушення, передбачене частиною 4 статті 185 КК України відповідно до статті 12 КК України, віднесене до тяжких злочинів.
Обставиною, яка згідно статті 66 КК України пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , є щире каяття.
Обставин, які згідно статті 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , не встановлено.
В пункті 1 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику призначення судами кримінального покарання» № 7 від 24 жовтня 2003 року звернута увагу судів на те, що вони при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, мають суворо додержувати вимог статті 65 КК стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання.
Судом при призначенні покарання враховуються вимоги статті 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого, а також запобігання вчинення нових кримінальних правопорушень. Виходячи із вказаних вимог закону особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
З огляду на вищевикладені обставини, те, що обвинувачений визнав свою провину, щиро розкаявся, у потерпілої відсутні вимоги до нього, то суд вважає, що ОСОБА_4 має бути призначене покарання у межах санкції статті у виді позбавлення волі, ближче до мінімального розміру.
Враховуючи щире каяття, відсутність вимог потерпілого до обвинуваченого, з урахуванням особи винного, тяжкості злочину, обставини, що характеризують поведінку винної особи після вчинення злочину та наведених вище обставин справи, суд дійшов висновку, що його перевиховання та виправлення можливо без ізоляції від суспільства, а тому вважає за можливе призначити покарання з застосуванням статті 75 КК України з покладенням на обвинуваченого ОСОБА_4 обов'язків, передбачених статтею 76 КК України.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 не обирати.
Цивільний позов, судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Долю речових доказів вирішити в порядку ст. 100 КПК України.
Керуючись статтями 50, 65-67, 75, 76, частиною 4 статті 185 КК України, статтями 100, 124, 349, 370, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого за частиною 4 статті 185 КК України, та призначити покарання у виді 5 (П'ЯТИ) років позбавлення волі.
Застосувати до ОСОБА_4 вимоги статті 75 КК України і звільнити його від відбування покарання з випробуванням, визначивши іспитовий строк - 3 (ТРИ) роки.
На підставі статті 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 такі обов'язки:
- періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання;
Міру запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 не обирати.
Цивільний позов, судові витрати у кримінальному провадженні відсутні.
Речові докази: велосипед марки «Ardis Montana» чорно-червоного кольору, та тример електричний марки «Worcraft» EGT18-380- повернути власнику.
Вирок може бути оскаржений до Київського апеляційного суду через Ірпінський міський суд Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому, потерпілій та прокурору.
Направити не пізніше наступного дня копію вироку учаснику судового провадження, який не був присутній у судовому засіданні.
Головуючий суддя ОСОБА_1