Рішення від 03.10.2025 по справі 363/4278/25

03.10.2025 Справа № 363/4278/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 жовтня 2025 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області в складі головуючого судді Баличевої М.Б., секретаря Гриб І.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна компанія «Комфорт-Майстер» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-

ВСТАНОВИВ:

28.07.2025 року представник ТОВ «ЕК «Комфорт-Майстер» звернувся до Вишгородського районного суду Київської області із вказаним позовом в якому просив стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 31 733,84 грн., інфляційні витрати в розмірі 5 048,51 грн., 3% річних в розмірі 1 201,48 грн., а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 028,00 грн.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідачка ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 . ТОВ «ЕК «Комфорт-Майстер» являється суб'єктом господарювання, основним предметом діяльності якого, відповідно до установчих документів, є експлуатація та обслуговування житлового фонду та, відповідно, надання житлово-комунальних послуг, якому передано в експлуатацію та обслуговування житловий будинок АДРЕСА_2 . Співвласниками будинку АДРЕСА_2 рішень щодо форми управління ним не прийнято, управитель органом місцевого самоврядування на конкурсних засадах не призначався, зважаючи на що означений будинок продовжує обґрунтовано перебувати на утриманні позивача, як об?єкт нерухомого майна, в якому на постійній основі проживають люди та який потребує безперервної та безперебійної експлуатації і обслуговування. Таким чином, саме позивач є суб?єктом господарювання, який з 09.11.2018 року і до цього часу здійснює централізоване утримання і експлуатацію будинку АДРЕСА_2 , фактично виконуючи функції управителя будинку, забезпечуючи надання в будинку житлових послуг, направлених на задоволення господарсько-побутових потреб співвласників, утримання будинку у належному стані, несе відповідні фінансові витрати, проводить нарахування і збір коштів за надані послуги зі споживачів. Натомість, відповідач, якій у будинку належить квартира, роками безпідставно нехтує обов'язком власника майна по його утриманню, тим самим фактично перекладаючи тягар цього обов'язку на інших співвласників, за рахунок яких будинок підтримується у жилому стані, прибирається, освітлюються місця загального користування, забезпечується безперебійна робота ліфтів, внутрішньо-будинкових інженерних мереж будинку, підготовка його до опалювальних періодів тощо. Оплата співвласниками будинку АДРЕСА_2 за утримання та експлуатацію будинку проводилась за цінами (тарифами), розрахованими позивачем з врахуванням обов'язкового переліку відповідно до наказу Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 25.12.2013 року №603 «Про затвердження норм часу та матеріально-технічних ресурсів, норм обслуговування для робітників при утриманні будинків, споруд і прибудинкових територій». На даний час, розрахований позивачем економічно-обґрунтований тариф становить 8,82 грн. з ПДВ за 1 м.кв. та 7,21 грн. з ПДФ за 1 м.кв. для першого поверху. З метою забезпечення утримання і експлуатації будинку позивачем були укладені договори з підрядними та спеціалізованими організаціями: з ТОВ «Сервісліфтбуд» - підрядний договір №15/12/15 від 15.12.2015 на виконання робіт з технічного обслуговування ліфтів; з ПП «Мастер-класс» - контракт підряду №4-19 від 19.02.2019 на виконання комплексу робіт з технічного обслуговування і ремонту обладнання ОДС житлових будинків АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 ; з ТОВ «СТ «Профі Груп» - договір №ДГ-0000226 від 02.04.2014 технічне обслуговування систем пожежної сигналізації та системи порошкового пожежогасіння, системи димовидалення та централізованого пожежного спостерігання; з КП «Управляюча компанія» ВМР договір №29/2018 від 14.03.2018 про надання послуг з вивезення, утилізації та захоронення твердих побутових відходів та договір №130/2019 від 21.10.2019 про надання послуг з поводження з побутовими відходами; з КП «Профдезінфекція» - договір №07-4783 від 01.01.2019 та №07-4783 від 01.01.2020; з ТОВ «ДАН ГАРАНТ» - договір №01/08/20 від 01.08.2020 про надання послуг з дератизації та дезінсекції. Забезпечення безперервного та безперебійного водопостачання і водовідведення будинку та безперебійного і безперервного електропостачання в межах спірних періодів здійснювалося на підставі договорів, укладених між позивачем та ПрАТ «ДБК-4». Розмір тарифів на послугу з централізованого постачання холодної води та водовідведення, погоджено рішеннями виконавчого комітету Вишгородської міської ради. Вартість послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій обрахована виходячи із загальної площі квартири відповідача та тарифу на утримання будинків і споруд та прибудинкових територій встановленого наказами по підприємству за кв.м. В порушення вимог чинного законодавства України, відповідач хоч фактично і користується усіма послугами, проте не сплачувала за спожиті житлово-комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Заборгованість відповідача перед позивачем за спожиті житлово-комунальній послуги за період з грудня 2018 року по квітень 2025 року становить 31 733,84 грн., з яких: 25 398,56 грн. - за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, 1 335,60 грн. - за послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення, 4 999,68 грн. - за послуги з постачання електричної енергії. Крім того, окрім безумовної сплати суми боргу за надані житлово-комунальні послуги з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання підлягають стягненню 3% річних у розмірі 1 201,48 грн. та інфляційні витрати - 5 048,51 грн.

Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 30.07.2025 року відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження.

29.09.2025 року до суду від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву в якому вказано, про відсутність належним чином укладеного договору про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території. Позивач посилається лише на внутрішні накази та калькуляції тарифів, які не узгоджувалися з відповідачем. Протягом усього періоду нарахувань (з 2018 року) квитанції, які надсилав позивач, не містили розрахункових рахунків (IBAN, МФО, ЄДРПОУ одержувача). Це унеможливлювало своєчасне здійснення оплати. Відсутність реквізитів є підставою не вважати її боржником, оскільки вона була позбавлена можливості належним чином виконати зобов'язання. Це має враховуватися судом як обставина, що виключає нарахування штрафних санкцій (3% річних та інфляційних). Крім того, відповідач вказує, що з квітня 2025 року вона почала добровільно сплачувати заборгованість, що підтверджується квитанціями. Таким чином, на момент розгляду справи фактична сума боргу є меншою, ніж зазначає позивач. Також, за домовленістю з представником позивача відповідач сплатила судовий збір на на його рахунок з умовою відкликання позову. Попри це позов залишився в суді. Це є зловживанням процесуальними правами та свідчить про недобросовісну поведінку позивача. Крім того, просить суд застосувати позовну давність і відмовити у стягненні заборгованості за періоди, що перевищують встановлений законодавством строк. У матеріалах позову надано лише калькуляції та накази. Акти виконаних робіт стосуються виключно технічного обслуговування ліфтів за 2019 рік, але не підтверджують повний обсяг робіт за інші роки та види послуг. Отже, обставини фактичного надання послуг у спірний період не доведені належними доказами.

02.10.2025 року до суду від представника позивача ОСОБА_2 надійшла відповідь на відзив в якій вказано, що наведеними у відзиві доводами та твердженнями відповідача не погоджується, вважає їх безпідставними та такими, що не заслуговують на увагу. Матеріалами справи повністю підверджується, що позивач є єдиним належним суб'єктом, який фактично здійснює централізоване утримання та експлуатацію будинку АДРЕСА_4 , і відповідачем зворотного не доведено, як і не надано жодних доказів неналежної якості чи ненадання послуг позивачем у спірному періоді. Обов'язок відповідача як власника квартири сплачувати витрати на утримання спільного майна є імперативним і не залежить від факту укладення індивідуального письмового договору. При цьому, відповідачем також не надано доказів того, що упродовж спірного періоду утримання та експлуатація будинку здійснювалося будь-яким іншим, аніж позивач, суб'єктом господарювання, або що в будинку було створене ОСББ, яке б виконувало фактичну діяльність з утримання будинку. Обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги встановлений положеннями Закону України «Про житлово-комунальні послуги» і є щомісячним. Як споживач відповідач зобов'язана була вжити всіх можливих заходів для своєчасного виконання своїх грошових зобов'язань, мала можливість звернутися до позивача для з'ясування реквізитів або способів оплати, якщо у неї виникали будь-які технічні труднощі чи додаткові питання з приводу нарахувань або оплати, чого зроблено нею не було, що свідчить про свідоме ухилення від виконання обов'язку з оплати спожитих послуг. Крім того, з квітня 2025 року відповідач почала оплачувати поточні нарахування, що свідчить про те, що вона мала доступ до необхідної інформації, але свідомо ухилялася від виконання обов'язку з оплати спожитих послуг у спірний період. Таким чином, аргументи відповідача про те, що оформлення квитанцій унеможливлювало оплату, є безпідставними, суб'єктивними, та не можуть слугувати підставою для звільнення від відповідальності.

Після відкриття провадження у справі відповідачем дійсно було добровільно відшкодовано позивачу витрати по сплаті судового збору у загальній сумі 3028,00 грн. При цьому, позивач категорично заперечує існування будь-якої домовленості про відкликання позову, як умову сплати судового збору, адже сплата судового збору лише підтверджує намір відповідача врегулювати судові витрати, але жодним чином не нівелює її зобов'язання перед позивачем. Відтак, позовні вимоги залишаються чинними, а дії позивача не є зловживанням процесуальними правами. Від відповідача на особовий рахунок НОМЕР_1 , який закріплений за її квартирою, у період з травня по серпень 2025 року надійшли оплати на загальну суму 7335,60 грн. В той же час, поточні нарахування за послуги з утримання будинку та прибудинкової території по особовому рахунку відповідача за цей період (з травня по серпень 2025) склали: за травень - 429,54 грн., за червень - 429,54 грн., за липень - 429,54 грн., за серпень - 429,54 грн., всього, 1718,16 грн. Оплата у сумі 2000,00 грн., яка надійшла від відповідача у квітні, врахована у розрахунку заборгованості, отже, заявлена до стягнення сума у 31 733,84 грн. за період з грудня 2018 по квітень 2025 є такою, що визначена з врахуванням даної оплати. Решта платежів, які надійшли на особовий рахунок відповідача у період з травня по серпень 2025 року на загальну суму 7335,60 грн., зараховувалася на особовий рахунок відповідача в рахунок погашення поточних та майбутніх щомісячних нарахувань по особовому рахунку, оскільки ці платежі були здійснені без конкретного зазначення їх призначення саме як погашення заборгованості, стягнення якої заявлено позивачем в судовому порядку, а суми цих платежів суттєво та логічно відрізняються від розмірів щомісячних нарахувань за послуги. З огляду на це товариство, як виконавець послуг, об'єктивно було позбавлене можливості коректно зарахувати ці кошти в рахунок зменшення заявленого до стягнення боргу за період грудень 2018 - квітень 2025 рр. Відтак, товариство, діючи добросовісно, спрямувало вказану суму саме на погашення поточних та майбутніх щомісячних нарахувань, які виникли вже після завершення спірного періоду. В результаті, поточні нарахування за період травень серпень 2025 року, які склали 1 718,16 грн., були повністю покриті, що призвело до утворення переплати по особовому рахунку відповідача станом у сумі 5 617,44 грн. Позивач наголошує, що сам по собі факт наявності переплати по особовому рахунку відповідача на поточний період жодним чином не впливає на розмір заборгованості за спірний період. Крім того, представник позивача зазначила, що позовну заяву подано в межах строку, без пропуску позовної давності.

Представник позивача в судове засідання не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, при цьому надала до суду заяву в якій розгляд справи просила проводити за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Відповідач до суду не з'явилась, про день, час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, при цьому надала до суду клопотання в якому розгляд справи просила проводити без її участі, врахувати подані нею заперечення та додані докази, відмовити у задоволенні позову або задовольнити позов частково, у випадку задоволення позову - зменшити суму стягнення з урахуванням часткової сплати боргу, відсутністю належних реквізитів у квитанціях, факту сплати судового збору. Також, відповідач просила застосувати строки позовної давності.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 23 серпня 2018 року Державною архітектурно-будівельною інспекцією України видано сертифікат ІУ № 163182351721 про прийняття у експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта: «Комплекс багатоповерхових будинків з вбудовано-прибудованими приміщеннями по АДРЕСА_2 » Перша черга будівництва житловий будинок АДРЕСА_5 .

Рішенням виконавчого комітету Вишгородської міської ради від 08 листопада 2018 року №339 об'єкту будівництва «Комплекс багатоповерхових будинків з вбудовано - прибудованими приміщеннями по АДРЕСА_2 » Перша черга будівництва житловий будинок АДРЕСА_6 .

Відповідно до витягу з протоколу №362 та акту приймання передачі житлового комплексу або його частини з балансу на баланс від 09 листопада 2018 року, позивачу передано в експлуатацію та обслуговування житловий будинок АДРЕСА_2 .

Згідно акту прийому-передачі квартири покупцю від 09 листопада 2018 року забудовник ТОВ «ДБК-Партнер» передав, а відповідачка прийняла квартиру АДРЕСА_1 .

Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкту нерухомого майна №429176269 від 29.05.2025 року ОСОБА_1 є власницею квартири АДРЕСА_1 .

Статтею 24 Житлового кодексу України передбачено, що жилий будинок може експлуатуватися тільки однією житлово-експлуатаційною організацією.

Отже, оскільки співвласники будинку АДРЕСА_2 , не визначилися з формою управління ним, будинок з 09 листопада 2018 року продовжує перебувати на обслуговуванні та експлуатації позивача.

Наказами ТОВ «ЕК «Комфорт-Майстер» встановлювались тарифи на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій на ж/б по АДРЕСА_2 , зокрема: на грудень 2018 року тариф визначено в розмірі 4,79 грн. з ПДВ за м2, для першого поверху- 3,60 грн. з ПДВ за м2; 01.03.2019 року вирішено виконати перерахунок тарифу з 01.12.2018 року по 28.02.2019 року за тарифом 4,52 грн. з ПДВ за м2, для першого поверху за тарифом в розмірі 3,79 грн. з ПДВ за м2; з 01.03.2019 року по 31.03.2019 року тариф становив 6,32 грн. з ПДВ за м2, для першого поверху - 6,06 грн. з ПДВ за м2; з 01.04.2019 року по 30.04.2019 року тариф становив 6,95 грн. з ПДВ за м2, для першого поверху - 6,66 грн. з ПДВ за м2; з 01.05.2019 року по 31.05.2019 року тариф становив 6,95 грн. з ПДВ за м2, для першого поверху - 6,69 грн. з ПДВ за м2; з 01.05.2019 року по 31.05.2019 року тариф становив 6,95 грн. з ПДВ за м2, для першого поверху - 6,69 грн. з ПДВ за м2; з 01.03.2021 року тариф становив 6,27 грн. з ПДВ за м2, для першого поверху - 6,01 грн. з ПДВ за м2, а тариф на послуги з вивезення ТПВ встановлено в розмірі 0,84 грн. з ПДВ; з 01.06.2023 року тариф становив 7,93 грн. за м2 з ПДВ, для першого поверху - 7,44 грн. за м2 з ПДВ; з 01.02.2024 року тариф становив 7,09 грн. з ПДВ за м2, для першого поверху - 6,60 грн. з ПДВ за м2; з 01.04.2024 року тариф становив 8,13 грн. з ПДВ з м2, для першого поверху - 7,06 грн. з ПДВ за м2;з 01.06.2024 року тариф становив 8,82 грн. з ПДВ за м2, для першого поверху - 7,41 грн. з ПДВ за м2.

З метою забезпечення утримання і експлуатації будинку позивачем були укладені договори з підрядними та спеціалізованими організаціями: з ТОВ «Сервісліфтбуд» - підрядний договір №15/12/15 від 15.12.2015 на виконання робіт з технічного обслуговування ліфтів; з ПП «Мастер-класс» - контракт підряду №4-19 від 19.02.2019 на виконання комплексу робіт з технічного обслуговування і ремонту обладнання ОДС житлових будинків АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 ; з ТОВ «СТ «Профі Груп» - договір №ДГ-0000226 від 02.04.2014 технічне обслуговування систем пожежної сигналізації та системи порошкового пожежогасіння, системи димовидалення та централізованого пожежного спостерігання; з КП «Управляюча компанія» ВМР договір №29/2018 від 14.03.2018 про надання послуг з вивезення, утилізації та захоронення твердих побутових відходів та договір №130/2019 від 21.10.2019 про надання послуг з поводження з побутовими відходами; з КП «Профдезінфекція» - договір №07-4783 від 01.01.2019 та №07-4783 від 01.01.2020; з ТОВ «ДАН ГАРАНТ» - договір №01/08/20 від 01.08.2020 про надання послуг з дератизації та дезінсекції. Забезпечення безперервного та безперебійного водопостачання і водовідведення будинку та безперебійного і безперервного електропостачання в межах спірних періодів здійснювалося на підставі договорів, укладених між позивачем та ПрАТ «ДБК-4».

Разом з тим, позивач своєчасно та в повному обсязі надавав відповідачці послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що підтверджується актами надання відповідних послуг.

В порушення вимог чинного законодавства України, відповідач хоч фактично і користується усіма послугами, проте не сплачувала за спожиті житлово-комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованість відповідача перед позивачем за спожиті житлово-комунальній послуги за період з грудня 2018 року по квітень 2025 року становить 31 733,84 грн., з яких: 25 398,56 грн. - за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, 1 335,60 грн. - за послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення, 4 999,68 грн. - за послуги з постачання електричної енергії.

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», до житлово-комунальних послуг належать:

1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку.

2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, управління побутовими відходами.

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.

Відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.

Статтею 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачено, споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

При цьому, споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до п. 5 ч. 3 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Згідно до п. 4 ч. 2 ст. 25 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управитель зобов'язаний вимагати своєчасної і в повному обсязі оплати наданих житлово-комунальних послуг від споживачів.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Згідно ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно норм ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що відповідачкою порушено встановлені зобов'язання по оплаті наданих житлово-комунальних послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, що тягне настання цивільно-правової відповідальності винної особи, яка має сплатити суму боргу, про яку просить позивач.

В порушення вимог чинного законодавства України, відповідачка фактично користувалась послугами з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, наданими йому позивачем, проте, не оплачувала вартості спожитих комунальних послуг.

Суд не приймає до уваги посилання відповідача про відсутність укладеного з позивачем договору, оскільки споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Відсутність договору про надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.

Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15 та є усталеним у практиці Верховного Суду, зокрема, підтриманий у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 761/48615/18-ц (провадження № 61-14819 св 20), від 09 червня 2021 року у справі № 303/7554/16-ц (провадження № 61-20523св19), від 28 липня 2021 року у справі № 554/7740/17 (провадження № 61-13603св19).

Під час розгляду справи про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги визначальним є встановлення факту надання обслуговуючою організацією (позивачем) житлово-комунальних послуг особам, які є їх споживачами (відповідачу), та правильність нарахування заборгованості за житлово-комунальні послуги.

Як встановлено судом, відповідач є споживачем житлово-комунальних послуг за адресою: АДРЕСА_7 .

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «ЕК «Комфорт-Майстер» надавались послуги

до вказаного житлового будинку, що підтверджується актами надання відповідних послуг.

Отже, відповідач є споживачем послуг з постачання теплової енергії, які надає позивач, та несе обов'язок зі сплати таких послуг, незалежно від факту укладення договору між сторонами.

Будь-яких доказів того, що у спірний період послуги, що надає позивач, відповідачем не споживались, ОСОБА_1 не надано.

Суд критично оцінює доводи відповідача про те, що відсутність реквізитів на квитанціях, які направлялись позивачем для оплати житлово-комунальних послуг, є підставою не вважати її боржником, оскільки обставина не звільняла відповідача від обов'язку сплачувати отримані послуги та вона не була позбавлена можливості самостійно отримати необхідні реквізити для проведення платежів. Крім того, з квітня 2025 року відповідач фактично розпочала здійснювати оплату наданих їй житлово-комунальних послуг, що підтверджується доданими до відзиву квитанціями та не заперечується позивачем.

Посилання відповідача на недобросовісність поведінки позивача, яке вона обґрунтовує тим, що між сторонами начебто було досягнуто домовленості про сплату нею судового збору в обмін на відкликання позову, суд до уваги не приймає, оскільки такі твердження не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

Інші доводи, наведені у відзиві, не звільняють відповідача від обов'язку сплачувати вартість житлово-комунальних послуг, які фактично споживалися нею. При цьому встановлено, що протягом періоду споживання відповідач з жодними зауваженнями чи претензіями до позивача не зверталася.

Вирішуючи питання про визначення розміру стягнення, суд виходить зі змісту позовних вимог та наданих суду розрахунків, згідно яких розмір заборгованості відповідача за надані житлово-комунальні послуги становить 31 733,84 грн., з яких: 25 398,56 грн. - за послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, 1 335,60 грн. - за послуги з централізованого постачання холодної води та водовідведення, 4 999,68 грн. - за послуги з постачання електричної енергії та сумнівів у суду не викликають.

Разом з цим, суд відхиляє доводи відповідача щодо часткової сплати заборгованості за спірний період, оскільки з наданих нею квитанцій вбачається лише факт здійснення платежів за житлово-комунальні послуги, проте у призначенні платежу відсутні будь-які відомості, які б свідчили, що сплачені суми мають бути зараховані саме в рахунок погашення спірної заборгованості, а не як оплата поточних послуг, які відповідач продовжує споживати.

Положеннями ст. 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язань наступають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми.

Оскільки неправомірними діями відповідача позивачеві було завдано збитків, по суті матеріальної шкоди, яка виражена в грошовому еквіваленті, а відтак є грошовим зобов'язанням, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення індексу інфляції та трьох відсотків річних узгоджуються з положеннями частини другої статті 625 ЦК України та погоджується з наданим позивачем розрахунком 3% річних та інфляційних втрат.

Щодо заяви відповідача про застосування строку позовної давності, суд виходить з наступного.

Згідно ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Закон України від 30 березня 2020 року № 540-IX щодо продовження строків позовної давності на час дії карантину набрав чинності 02 квітня 2020 року.

Таким чином, зупинення строку позовної давності відбулося з 02 квітня 2020 року.

Відповідно до п.1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» скасовано з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Водночас, відповідно до Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, який затверджено Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб із наступним продовженням воєнного стану в Україні та дією такого на момент прийняття судового рішення.

Згідно з п. 19 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Отже, на момент звернення ТОВ «ЕК «Комфорт-Майстер» до суду із позовом строк позовної давності не сплив.

Таким чином, вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст.141 ЦПК України у разі задоволення позову судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Водночас, відповідачкою долучено до відзиву копії платіжних інструкцій №2.303116817.1 від 11.09.2025 року та №2.309301729.1 з яких вбачається, що ОСОБА_1 відшкодувала на користь ТОВ «ЕК «Комфорт-Майстер» витрати по сплаті судового збору у розмірі 3 028,00 грн., що не заперечується й позивачем.

Керуючись ст. ст.4, 10-13, 258-268, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна компанія «Комфорт-Майстер» заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 31 733,84 грн., інфляційні витрати в розмірі 5 048,51 грн., 3% річних в розмірі 1 201,48 грн., а всього стягнути 37 983 (тридцять сім тисяч дев'ятсот вісімдесят три) гривні 83 копійки.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 07.10.2025 року.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Експлуатаційна компанія «Комфорт-Майстер», код ЄДРПОУ 35899928, місцезнаходження: 02129, м. Київ, вул. О. Пчілки, 2.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_7 .

Головуючий: М.Б.Баличева

Попередній документ
130784893
Наступний документ
130784895
Інформація про рішення:
№ рішення: 130784894
№ справи: 363/4278/25
Дата рішення: 03.10.2025
Дата публікації: 08.10.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Вишгородський районний суд Київської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; надання послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (03.10.2025)
Результат розгляду: заяву задоволено повністю
Дата надходження: 28.07.2025
Предмет позову: про стягнення заборгованості за ЖКП
Розклад засідань:
03.10.2025 09:30 Вишгородський районний суд Київської області