Справа № 362/7552/25
Провадження № 1-кп/362/733/25
Іменем України
06.10.2025 м. Васильків
Васильківський міськрайонний суд Київської області у складі
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12025116140000184 від 15.09.2025, за обвинуваченням
ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у смт. Згурівка Згурівського району Київської області, українець, громадянин України, освіта середня, офіційно не працевлаштований, зареєстрований та житель АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
Відповідно до ч. 3 ст. 381 КПК України, дане провадження щодо кримінального проступку здійснено згідно із загальними правилами судового провадження, передбаченими КПК України з урахуванням положень § 1 Глави 30 Розділу IV КПК України.
13.09.2025 близько 22:56 год. (більш точного часу не встановлено) ОСОБА_3 та ОСОБА_4 перебували за адресою: Київська область, Обухівський район, м. Васильків. вул. Володимирська, 54, а саме поблизу кафе «Чім і гулі», де між вказаними особами на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин відбувся словесний конфлікт. В цей час у ОСОБА_3 виник прямий умисел спрямований на заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_4 . Далі ОСОБА_3 , реалізуючи свій прямий умисел, з мотиву раптових неприязних відносин, маючи на меті спричинення ОСОБА_4 тілесних ушкоджень, тобто посягаючи на найвищу соціальну цінність - здоров'я людини, усвідомлюючи при цьому суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, підійшов до останньої, взяв її за руку та потягнув на інший бік дороги. Після цього ОСОБА_3 умисно повалив ОСОБА_4 на землю та пальцями правої руки почав стискати шию останньої, внаслідок чого ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження.
Внаслідок протиправних дій ОСОБА_3 потерпілій ОСОБА_4 були спричинені тілесні ушкодження у вигляді: підшкірні крововиливи на шиї ліворуч, на фоні синця, які за ступенем тяжкості відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Зазначені обставини встановлені органом досудового розслідування і викладені в обвинувальному акті, що підписано прокурором, який звернувся до суду з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні, не оспорюються обвинуваченим, про що ним подана відповідна заява за участю захисника.
Із заяви обвинуваченого ОСОБА_3 вбачається, що він беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, а саме у заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження.
Також у вказаній заяві, що підписана у присутності захисника ОСОБА_5 зазначено, що обвинувачений ОСОБА_3 ознайомлений з обмеженням права на апеляційне оскарження згідно з ч. 2 ст. 302 КПК України.
Потерпіла не заперечувала щодо розгляду даного кримінального провадження у спрощеному провадженні, про що наявна відповідна заява.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_3 свою вину визнав повністю, не оспорював фактичні обставини справи, згідний на розгляд обвинувального акту за його відсутності, а також те, що прокурор звернувся до суду з клопотанням про розгляд обвинувального акту у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні, обвинувачений не заперечує щодо розгляду кримінального провадження у спрощеному провадженні, у відповідності до ч. 2 ст. 382 КПК України суд розглядає обвинувальний акт у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин.
Суд, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали кримінального провадження, керуючись законом та оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, дійшов висновку, що подія кримінального проступку мала місце, вина обвинуваченого ОСОБА_3 у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, знайшла своє підтвердження і доведена повністю поза розумним сумнівом.
Таким чином дії ОСОБА_3 вірно кваліфіковані за ч. 1 ст. 125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
Відповідно до ст. 65 КК України та п.1 постанови Пленуму ВСУ № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання" під час призначення покарання у кожному конкретному випадку суди мають враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставин, що пом'якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження вчиненню нових злочинів. Згідно з ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
ОСОБА_3 вчинив умисне кримінальне правопорушення, яке згідно з ст. 12 КК України є кримінальним проступком, виключно з позитивними характеристиками за місцем проживання, на обліку у лікаря-нарколога чи лікаря-психіатра не перебуває, раніше не судимий.
Обставиною, яка пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, суд не вбачає.
Отже, з урахуванням усіх фактичних обставин у справі, ступеня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, щирого каяття обвинуваченого у вчиненому, тобто наявності обставини, що покарання пом'якшує, відсутності обставин, які його обтяжують, загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, зважаючи на фактичні обставини скоєного кримінального правопорушення, суд вважає за необхідне призначити покарання у межах санкції статті, за якою обвинувачується, у виді штрафу, як достатнє для виправлення обвинуваченого, його перевиховання, що відповідає його особі та є достатнім для досягнення визначеної у ст. 50 КК України мети загальної і спеціальної превенції. Суд вважає, що таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення можливих нових кримінальних правопорушень. Суд не знаходить підстав для застосування іншого виду покарання, передбаченого санкцією статті.
Підстави для застосування ст. 69 КК України відсутні.
Запобіжний захід щодо ОСОБА_3 не обирався, цивільний позов не заявлявся.
Процесуальні витрати та речові докази в даному кримінальному провадження відсутні.
Керуючись ст. ст. 369-371, 373- 374, 381-382, 394 КПК України, суд
ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України, і призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не було скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
На вирок протягом тридцяти днів з дня отримання копії вироку, ухваленого за результатами спрощеного провадження, може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Васильківський міськрайонний суд Київської області, окрім оскарження з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Відповідно до ч.4 ст.382 КПК України копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1