Провадження №2/359/3801/2025
Справа №673/729/25
7 жовтня 2025 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючого Семенюти О.Ю.,
за участю секретаря судового засідання Моргушко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором,
встановив:
1. Короткий зміст позовних вимог.
У липні 2025 року ТОВ «Споживчий центр» звернулося до суду з вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що 14 жовтня 2024 року позивач уклав з ОСОБА_1 кредитний договір №14.10.2024-100001031, за яким ТОВ «Споживчий центр» зобов'язалося надати відповідачу кредит у розмірі 10000 гривень строком на 140 днів, а ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит, сплатити за користування ним проценти в розмірі 1% на день, а також комісію в розмірі 1500 гривень та неустойку. ТОВ «Споживчий центр» виконало своє зобов'язання за договором та надало відповідачу грошові кошти у розмірі 10000 гривень 00 копійок. Однак ОСОБА_1 неналежним чином виконував грошові зобов'язання, тому у нього виник борг за кредитним договором №14.10.2024-100001031 від 14 жовтня 2024 року в загальному розмірі 30500 гривень 00 копійок, що складається з боргу за основною сумою кредиту в розмірі 10000 гривень 00 копійок, боргу за процентами в розмірі 14000 гривень 00 копійок, боргу за комісією в розмірі 1500 гривень 00 копійок, боргу за неустойкою в розмірі 5000 гривень 00 копійок. Відповідач відмовляється добровільно сплатити заборгованість за означеним кредитним договором. Тому ТОВ «Споживчий центр» просить суд стягнути з ОСОБА_1 борг за кредитним договором №14.10.2024-100001031 від 14 жовтня 2024 року в розмірі 30500 гривень 00 копійок.
2. Інформація про рух цивільної справи. Ставлення учасників судового процесу до пред'явленого позову.
Зі змісту протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 8 липня 2025 року (а.с.26) вбачається, що цивільна справа за позовом, пред'явленим ТОВ «Споживчий центр», була розподілена судді Деражнянського районного суду Хмельницької області Ягодіній Т.В.
Ухвалою судді Деражнянського районного суду Хмельницької області від 10 липня 2025 року (а.с.28-29) справа була передана за підсудністю до Бориспільського міськрайонного суду.
Зі змісту протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 5 серпня 2025 року (а.с.34) вбачається, що цивільна справа була розподілена судді Бориспільського міськрайонного суду Семенюті О.Ю.
Ухвалою судді Бориспільського міськрайонного суду від 7 серпня 2025 року (а.с.35) було відкрито провадження у цивільній справі та вирішено розгляд цивільної справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження.
На підставі ухвали Бориспільського міськрайонного суду від 7 жовтня 2025 року, занесеною до протоколу судового засідання, був проведений заочний розгляд цивільної справи у відсутності сторін.
ОСОБА_1 не з'явився у судове засідання та не подав відзив на пред'явлений позов. Відповідач у встановленому порядку повідомлявся про час та місце розгляду цивільної справи. Ця обставина підтверджується рекомендованим повідомлення про вручення поштового повідомлення (а.с.39).
Враховуючи, що учасники справи у судове засідання не з'явилися, відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
3. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
14 жовтня 2024 року позивач уклав з ОСОБА_1 кредитний договір №14.10.2024-100001031 (а.с.7-15), за яким ТОВ «Споживчий центр» зобов'язалося надати відповідачу кредит у розмірі 10000 гривень строком на 140 днів, а ОСОБА_1 зобов'язався повернути кредит, сплатити за користування ним проценти в розмірі 1% на день, а також комісію в розмірі 1500 гривень та неустойку.
ТОВ «Споживчий центр» виконало своє зобов'язання за договором та надало відповідачу грошові кошти у розмірі 10000 гривень 00 копійок. Ця обставина підтверджується листом ТОВ «УПР» від 30 червня 2025 року (а.с.19).
Між сторонами по справі виникли правовідносини, які регулюються Законом України «Про електронну комерцію», главою 48 «Виконання зобов'язання» та главою 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» ЦК України.
4. Норми права, якими керується суд при вирішенні спору.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Згідно з ч.2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.
Відповідно до ч.4, ч.6 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
Згідно з ч.8 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до цього Закону, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.2 ст.1050, ч.2 ст.1054 ЦК України позичальник зобов'язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування ним у розмірах та на умовах, встановлених договором. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
За правилом п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
5. Мотиви, якими керується суд при вирішенні спору.
Встановлено, що кредитний договір №14.10.2024-100001031 від 14 жовтня 2024 року був підписаний відповідачем за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора (а.с.15). У такий спосіб кредитний договір був укладений в Інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Споживчий центр» в електронній формі. Викладене у повній мірі узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19.
Всупереч ч.1 ст.81 ЦПК України ОСОБА_1 не подав жодного доказу на підтвердження того, що він належним чином виконав грошові зобов'язання за кредитним договором №14.10.2024-100001031 від 14 жовтня 2024 року. Тому у нього виник борг за основною сумою кредиту в розмірі 10000 гривень 00 копійок, борг за процентами в розмірі 14000 гривень 00 копійок та борг за комісією в розмірі 1500 гривень 00 копійок. Загальний розмір боргу відповідача становить 25500 гривень 00 копійок. Ця обставина підтверджується довідкою-розрахунком (а.с.16).
Зі змісту позовної заяви вбачається, що позивач просить стягнути з ОСОБА_1 також неустойку в розмірі 5000 гривень 00 копійок. Однак на підставі п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України відповідач звільнений від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення на період дії воєнного стану в Україні. Тому підстави для стягнення з ОСОБА_1 неустойки в розмірі 5000 гривень 00 копійок відсутні.
З огляду на це суд висновує про те, що з відповідача на користь ТОВ «Споживчий центр» належить стягнути борг за кредитним договором №14.10.2024-100001031 від 14 жовтня 2024 року в розмірі 25500 гривень 00 копійок. Підстави для стягнення боргу в більшому розмірі відсутні. Тому у задоволенні позову ТОВ «Споживчий центр» в частині цих вимог слід відмовити.
6. Розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
ТОВ «Споживчий центр» сплатило судовий збір в розмірі 2422 гривень 40 копійок. Ця обставина підтверджується платіжною інструкцією (а.с.1). Пред'явлений позов задоволений на 83,61% (25500,00 : 30500,00 х 100%).
З огляду на це суд висновує про те, що з ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути витрати на оплату судового збору в розмірі 2025 гривень 37 копійок (2422,40/ 100% х 83,61%).
Керуючись п.2 ч.1 ст.258, ч.1-ч.2 ст.259, ст.263-265, ст.268, ст.ст.280-281 ЦПК України, суд,
вирішив:
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за кредитним договором задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» борг за кредитним договором №14.10.2024-100001031 від 14 жовтня 2024 року в розмірі 25500 гривень 00 копійок.
У задоволенні позову в частині вимоги про стягнення боргу за кредитним договором в більшому розмірі відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» витрати на оплату судового збору в розмірі 2025 гривень 37 копійок.
Заочне рішення може бути оскаржено позивачем до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня оголошення судового рішення.
Відповідач має право подати заяву про перегляд заочного рішення до Бориспільського міськрайонного суду протягом 30 днів з дня оголошення судового рішення. У разі відмови у задоволенні цієї заяви відповідач набуде право оскаржити заочне рішення до Київського апеляційного суду в загальному порядку.
Суддя О.Ю. Семенюта