Справа № 358/634/25 Провадження № 2/358/556/25
01 жовтня 2025 року м. Богуслав
Богуславський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Лебединець Г.С.
секретар судового засідання Ведмеденко І.В.
за участю: представника позивача - адвоката Павленка С.М., відповідача - ОСОБА_1 , представника відповідача - адвоката Саламашенка А.Л., розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , треті особі, які не заявляють самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, Міністерство оборони України про встановлення факту перебування на утриманні разом із неповнолітньою дитиною,-
18.04.2025 позивач звернулася до Богуславського районного суду Київської області із позовом про встановлення факту перебування на утриманні разом із неповнолітньою дитиною.
Позовні вимоги обґрунтовані наступним. 03.02.2023 син позивача ОСОБА_2 - ОСОБА_1 , перебуваючи у ЗСУ, приймаючи участь у військових діях, загинув від отриманих поранень. Вона (позивач ОСОБА_2 ) є особою з інвалідністю 3 групи. У зв'язку із загибеллю сина, вона була переведена на пенсію по втраті годувальника, яку отримує з 30.05.2024. Однак, вона має дочку - ОСОБА_3 , яка разом із нею перебувала на утриманні загиблого ОСОБА_1 на день його загибелі. Позивач ОСОБА_2 разом із загиблим сином була зареєстрована за однією адресою: АДРЕСА_1 в період з 04.09.2019 по 10.02.2023. Раніше загиблий також був зареєстрований за цією адресою, однак після закінчення школи він поступив на навчання до Національної металургійної академії (м.Дніпро), де був зареєстрований у гуртожитку вказаної академії. Після закінчення навчання він був призваний, та у період з 12.11.2015 по 01.03.2016 був зареєстрований у військовій частині. З 04.08.2016 по 05.08.2019 він проходив військову службу за контрактом та був зареєстрований у військовій частині. Після звільнення з військової служби - 04.09.2019 він зареєструвався за адресою АДРЕСА_1 . В подальшому він перебував на обліку за місцем свого проживання у Криворізькому міськрайонному центрі зайнятості. Сестра загиблого ОСОБА_1 - неповнолітня ОСОБА_3 не має зареєстрованого місця проживання та з дня свого народження мешкає без реєстрації адресою: АДРЕСА_1 . Загиблий ОСОБА_1 , як старший брат, здійснював утримання своєї сестри шляхом надання грошових коштів. Крім цього він купляв для неї одежу, взуття, засоби навчання та розвитку, мобільний телефон та ноутбук. Разом вони вели спільний бюджет та спільне господарство. Загиблий надавав їй (позивачу ОСОБА_2 ) грошові кошти на ведення домашнього господарства, закупівлю продуктів, оплату комунальних рахунків шляхом перерахування грошових коштів зі своєї банківської картки на її рахунок. Грошові кошти, які надавав загиблий, значно перевищували її доходи і були основним і постійним джерелом існування для неї та її неповнолітньої доньки ОСОБА_3 . Вони утрьох обробляли земельну ділянку, навесні висаджували овочі, восени - збирали врожай, ОСОБА_1 у 2019-2021 перекопував огород власноруч, здійснював ремонт огорожі, будував, білив та фарбував сарай. Він придбав для них телевізор. Протягом 2021-2022 років ОСОБА_1 проходив в службу у Національній поліції в Обухівському районі Київської області. 10.05.2022 він був призваний по мобілізації четвертим відділом Обухівського РТЦК. 22.05.2022 він зареєстрував шлюб із ОСОБА_1 . Рішенням суду від 14.03.2024 був встановлений факт батьківства загиблого ОСОБА_1 відносно дітей його дружини, 2014 та 2015 р.р. народження. Загиблий утримував як свою дружину із 2-ма дітьми так і матір із сестрою. Про утримання ним позивача разом із дочкою свідчать щомісячні грошові перекази, які він здійснював на рахунок позивача. Цільовим призначенням цих переказів було утримання неповнолітньої сестри, ведення спільного бюджету, сплата комунальних витрат. Вказані кошти позивач витрачала на себе та дочку. Встановлення даного факту необхідно для призначенням неповнолітній ОСОБА_3 пенсії по втраті годувальника.
26.05.2025 ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.
10.06.2025 до суду надійшли пояснення представника третьої особи - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, в яких представник зазначає наступне. ОСОБА_2 вже зверталася до суду з аналогічним позовом - справа № 211/2877/24 та позов був залишений без розгляду. Оскільки позивач звертається повторно з аналогічним позовом та не змінює його суть - справа підлягає закриттю. Крім того, 08.06.2023 ОСОБА_2 звернулася до Головного управління із заявою про призначення доньці - ОСОБА_3 пенсії по втраті годувальника - ОСОБА_1 . Листом від 05.07.2023 позивачу повідомлено про порядок призначення пенсії та зазначено про необхідність звернення до уповноваженого органу - ТЦК таСП для подання заяви про призначення пенсії з переліком документів. В подальшому 13.03.2024 ОСОБА_2 повторно звертається до Головного управління та порушує питання про призначення доньці - пенсії по втраті годувальника. У відповідь на звернення позивачу 05.04.2024 надано роз'яснення щодо порядку та необхідних документів для призначення даного виду пенсії ОСОБА_3 . Зазначає, що відповідачем свідомо ігноруються рекомендації про дотримання встановленого законом порядку для реалізації права на призначення пенсії. З цих підстав просить провадження у справі закрити.
14.07.2025 ухвалою суду підготовче провадження у справі закрито та справу призначено до розгляду в судовому засіданні.
07.08.2025 до суду надійшли пояснення на позов представника третьої особи - Міністерство оборони України, в яких зазначено, що ч.1 ст.31 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» встановлено, що члени сім'ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування. Таким чином позивач має довести вказані обставини відповідно до положень ст.12 ЦПК України.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги, з підстав зазначених у позові та просив задовольнити в повному обсязі. На питання суду зазначив, що йому невідомо чи працювала позивач в період 2019-2023р.р. Крім того, зазначив, що позивач зверталася до ПФУ з питанням про призначення пенсії її дочці, однак їй було повідомлено про необхідність надання рішення суду про встановлення факту перебування її дочки на утриманні у загиблого брата.
В судовому засіданні відповідач ОСОБА_1 позов не визнала та просила відмовити у його задоволенні. Зазначила, що загиблий ОСОБА_1 постійно мешкав із нею та спільними синами в Київській області. Іноді їздив до матері, коли було необхідно здавати сесію у навчальному закладі, або відмічатися у центрі зайнятості. Призначенням грошових коштів, які ОСОБА_1 перераховував позивачу, було повернення боргу за купівлю амуніції. Грошові кошти ОСОБА_1 спрямовував на потреби їх родини - дружини та синів. Свою матір та сестру він не утримував, по господарству їм не допомагав, спільного бюджету з ними не мав.
В судовому засіданні представник відповідача - адвокат Саламашенко А.Л. просив відмовити у задоволенні позову з огляду не доведеність заявлених вимог.
В судове засідання представник третьої особи - ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності.
В судове засідання представник третьої особи - Міністерство оборони України не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, клопотань про відкладення від нього не надходило. В матеріалах справи наявні письмові пояснення представника даної третьої особи по суті позову.
З урахуванням думки учасників справи та положень ст.223 ЦПК України, судом протокольно ухвалено проводити судовий розгляд за даною явкою.
Суд, вислухав доводи представника позивача, відповідача та її представника, дослідив матеріали справи, повно і всебічно з'ясував всі фактичні обставини справи, приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 55 Конституції України, кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.
Відповідно до ч.1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частиною 1 статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 від 23.02.2023 позивач у справі ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . - а.с.18.
Згідно копії свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 від 19.06.2013 позивач у справі ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . - а.с.19.
Згідно копії Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження № 00038466574 від 11.02.2023, відомості про батька ОСОБА_3 внесені до актового запису про її народження відповідно до ч.1 ст.135 СК України. - а.с.20-21.
Згідно копії довідки серія МСЕ-ДНА-01 від 16.06.2009 ОСОБА_2 є особою з інвалідністю 3 групи безстроково. - а.с.22.
Згідно довідки про доходи ОСОБА_2 від 16.12.2024, позивач перебуває на обліку в Криворізькову південному об'єднаному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області і отримує пенсію за віком, розмір якої за період з 01.01.2020 по 31.01.2024 склав - 115 425,30 грн. - а.с.23.
Згідно довідки про доходи ОСОБА_2 від 16.12.2024, позивач перебуває на обліку в Криворізькову південному об'єднаному управлінні ПФУ в Дніпропетровській області і отримує пенсію в разі втрати годувальника - а.с.24.
Згідно інформації АТ КБ «Приватбанк» від 12.12.2024 щодо окремих операцій по картці ОСОБА_2 , за період 01.01.2020 - 01.02.2023 на картковий рахунок позивача надходили грошові кошти від ОСОБА_1 без зазначення призначення платежу. Загальний розмір переказів на вказаний період склав - 364 488,72 грн. - а.с.25-27.
Згідно копії довідки ІНФОРМАЦІЯ_3 від 07.05.2024 №4/116, ОСОБА_1 10.05.2022 був призваний відділом на військову службу по мобілізації. - а.с.28.
Згідно копії довідки ІНФОРМАЦІЯ_4 від 13.09.2024, ОСОБА_1 строкову військову службу не проходив, був призваний за мобілізацією в період з 12.11.2015 по 01.03.2016, призваний на військову службу за контрактом з 04.08.2016 по 05.08.2019, та за мобілізацією з 10.05.2022 по 03.02.2023. Приймав участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією РФ проти України в період з 25.01.2023 по 01.02.2023 рік. - а.с.29.
Згідно довідки Криворізької філії Дніпропетровського обласного центру зайнятості від 15.05.2024 № 2422, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебував на обліку як безробітний в даній філії з виплатою допомоги по безробіттю з 11.09.2019 по 12.08.2020 рік. - а.с.30.
Згідно копії листа ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 11.12.2024, ОСОБА_2 з 13.11.2024 перебуває на обліку в Управлінні та отримує пенсію в разі втрати годувальника ОСОБА_1 - а.с.31.
Згідно копії листа ГУ ПФУ в Дніпропетровській області від 16.12.2024, ОСОБА_2 з 05.03.2008 по 29.05.2024 перебувала на обліку в Управлінні, як отримувач пенсії по інвалідності. - а.с.32.
Згідно Акту про проживання від 13.06.2023, ОСОБА_3 , 2013 року народження, дійсно проживає за адресою - АДРЕСА_2 по дату складання акту, що підтвердили своїми підписами сусіди ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та голова тер.кому «Залізничний». - а.с.36.
Згідно довідки про склад сім'ї, яка видана 25.10.2018, яка видана головою квартального комітету ОСОБА_6 , ОСОБА_2 проживає в АДРЕСА_1 із дочкою ОСОБА_3 - а.с. 37.
Згідно довідки про склад сім'ї, яка видана 25.10.2018, яка видана головою квартального комітету ОСОБА_6 , ОСОБА_2 проживає в АДРЕСА_1 із дочкою ОСОБА_3 - а.с. 37.
Згідно довідки про склад сім'ї, яка видана 12.06.2023, яка видана головою територіального комітету, ОСОБА_3 проживає в АДРЕСА_1 з дня свого народження ІНФОРМАЦІЯ_5 по теперішній час із мамою ОСОБА_2 - а.с. 38.
Згідно довідки Виконавчого комітету Криворізької міської ради від 11.12.2024 № 14642, за відомостями Реєстру громади за адресою: АДРЕСА_1 значаться зареєстрованими: ОСОБА_2 - з 28.10.2010, ОСОБА_7 - з 03.06.2020, ОСОБА_1 - з 04.09.2019 по 10.02.2023 (знятий з реєстрації у зв'язку зі смертю) - а.с.39.
Згідно Декларації із лікарем № 0001-4Р9К-6ТА0 від 17.08.2023, ОСОБА_3 проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Законний представник пацієнта - вказаний ОСОБА_8 (а.с.40-41)
Згідно Акту від 18.12.2024, мешканці АДРЕСА_1 , засвідчили, що ОСОБА_3 з дня свого народження мешкає в буд. АДРЕСА_1 . Зміст вказаного акту є ідентичним обгрунтуванню вимог позивача, викладених у позові. Акт підписаний сусідами ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 . Підписи мешканців посвідчені головою територіального комітету . - а.с.43.
Згідно копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 від 16.02.2023, ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_6 . - а.с.44.
Позивач ОСОБА_2 , яка має статус непрацездатного члена сім'ї загиблого військовослужбовця та отримує пенсію по втраті годувальника, просить суд в порядку позовного провадження встановити факт, що вона перебувала на утриманні не сама, а разом із малолітньою дочкою ОСОБА_3 . При цьому позивач посилається на те, що отримувала від померлого сина допомогу, що була для неї та її дочки постійним і основним джерелом засобів до існування.
Відповідно до ч.1 ст. 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20.12.1991 №2011-XII (надалі також - «Закон №2011-XII») утриманцями вважаються члени сім'ї, які мають право на пенсію у разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII (надалі також "Закон №2262-XII") за загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (особу, звільнену з військової служби, смерть якої настала протягом року після звільнення).
Згідно ч.1 ст. 30 Закону №2262-XII право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).
Відповідно до ст. 31 члени сім'ї вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.
Тобто, для набуття статусу утриманця військовослужбовця необхідна одночасна наявність таких умов: належність до непрацездатних членів сім'ї, визначених у ст. 30 Законі №2262-XII; отримання від військовослужбовця допомоги, яка є основним джерелом засобів до існування.
Згідно ч.4 ст. 30 Закону №2262-XII непрацездатними членами сім'ї вважаються:
а) діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. При цьому братам, сестрам та онукам право на пенсію надається у тих випадках, якщо у них немає працездатних батьків;
б) батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (незалежно від тривалості страхового стажу), або є особами з інвалідністю;
в) батьки та дружина (чоловік), якщо вони не взяли повторний шлюб військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули, померли чи пропали безвісти в період проходження служби або померли після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов'язків військової служби (службових обов'язків), захворювання пов'язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов'язку, безпосередньою участю антитерористичній операції або забезпеченням її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення, безпосередньою участю у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченням здійснення зазначених заходів, перебуваючи безпосередньо в районах та у період їх здійснення, безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, мають право на пенсію не раніш як за 5 років до досягнення віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (незалежно від тривалості страхового стажу), або якщо вони мають право на пенсію незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на дострокову пенсію за віком, пенсію за віком на пільгових умовах чи пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до закону, або якщо вони є особами з інвалідністю.
Тобто, брати та сестри військовослужбовців можуть вважатися утриманцями зниклого безвісти військовослужбовця у разі: якщо вони не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років; якщо вони зайняті доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого (у даній справі - зниклого безвісти) годувальника, які не досягли 8-річного віку, незалежно від віку і працездатності, і не працюють.
Повне утримання означає відсутність у члена сім'ї інших джерел доходів, окрім допомоги померлого. Якщо крім допомоги, що надавалася померлим, особа мала інші джерела доходів, то необхідно встановити, чи була допомога годувальника постійним і основним джерелом засобів до існування. Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу і що померлий виконував обов'язок щодо утримання цього члена сім'ї. Основне значення допомоги необхідно з'ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.
Постійний характер допомоги означає, що вона була не одноразовою, а надавалася систематично, протягом певного періоду часу, померлий взяв на себе обов'язок щодо утримання цього члена сім'ї. Основне значення допомоги слід з'ясовувати шляхом порівняння розміру допомоги з боку померлого та інших доходів. Вирішення питання залежить від співвідношення розмірів допомоги та інших одержуваних доходів.
Таким чином, у спірних правовідносинах для встановлення факту перебування особи на утриманні померлого необхідно дослідили зазначені обставини в сукупності та враховувати, що одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів чи окреме проживання від померлого не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року у справі № 210/343/19, від 22 травня 2019 року у справі № 520/6518/17, від 27 червня 2018 року у справі № 210/2422/16-ц.
Відповідно до ч.1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч.1 ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
У відповідності до ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Доказами дослідженими під час судового розгляду доводиться, що ОСОБА_3 зв'язана родинними зв'язками із загиблим ОСОБА_1 , оскільки доводяться один одному єдиноутробною сестрою та братом. Останній мав родину - дружину та 2-х малолітніх дітей, які перебували у нього на утриманні.
Разом із тим, матеріали цивільної справи не містять належних, допустимих та достатніх доказів, які б свідчили про перебування сестри на утриманні брата.
Надана позивачем виписка з банківського рахунку із зазначенням сум переказів, без зазначення їх призначення та без надання доказів щодо їх використання на потреби ОСОБА_3 не підтверджує того факту, що вказані перекази були для неї постійним і основним джерелом засобів до існування та витрачалися на її утримання.
За таких обставин, суд доходить висновку, що з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів відсутні підстави для висновку, що матеріальна допомога загиблого брата ОСОБА_3 постійним і основним джерелом засобів до її існування, у зв'язку із чим позов не підлягає задоволенню.
Щодо обраного позивачем способу захисту слід зазначити наступне.
Згідно ст.5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб'єктивного цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту. Цим правом на застосування певного способу захисту і є права, які існують у рамках захисних правовідносин. Тобто спосіб захисту реалізується через суб'єктивне цивільне право, яке виникає та існує в рамках захисних правовідносин (зобов'язань).
Під способами захисту суб'єктивних прав розуміють закріплені законом матеріальноправові заходи охоронного характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав і вплив на правопорушника (пункт 5.5 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16).
При цьому під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що спричиняє потрібні результати, наслідки, тобто матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.
Обраний позивачем спосіб захисту має бути передбачений законом або договором.
Як правило, особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Переважно, спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом і регламентує конкретні цивільні правовідносини.
Відповідно до частини першої статті 1-1 Закону №2262-ХІІ законодавство про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, базується на Конституції України і складається з цього Закону, Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та інших нормативно- правових актів України, прийнятих відповідно до цих законів.
За змістом ч.1 ст.1 Закону №2262-ХІІ особи з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особи, які мають право на пенсію за цим Законом при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ. Національній поліції та на службі на посадах начальницького складу в Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони і в державній пожежній охороні, службі в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, в органах і підрозділах цивільного захисту, податкової міліції, Бюро економічної безпеки України, Державної кримінально-виконавчої служби України мають право на довічну пенсію за вислугу років.
Члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.
Члени сім'ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування, члени сім'ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію (стаття 31 цього Закону).
Відповідно до ч.2 ст.30 Закону №2262-ХІІ незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.
Непрацездатними членами сім'ї вважаються:
1)діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. При цьому братам, сестрам та онукам право на пенсію надається у тих випадках, якщо у них немає працездатних батьків;
б) батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою ст.26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (незалежно від тривалості страхового стажу), або є особами з інвалідністю.
Згідно до підпункту 7 пункту 4 Положення про головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 22.12.2014 № 28-2, Головне управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань здійснює призначення (перерахунок) та виплату пенсій військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу та іншим особам (крім військовослужбовців строкової служби та членів їх сімей), які мають право на пенсію згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Відповідно до пункту 1 розділу 1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 30.01.2007 № 3-1 (далі - Порядок №3-1) військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) (членам їх сімей), пенсії згідно із Законом призначаються і виплачуються головними управліннями Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - орган, що призначає пенсію).
Пунктом 2 розділу І Порядку № 3-1 визначено що заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника подається членом сім'ї військовослужбовця, особи, яка має право на пенсію згідно із Законом, якому на дату смерті не було призначено пенсію, до органів, що призначають пенсії, через уповноважений орган (структурний підрозділ). У такому самому порядку подається заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника членом сім'ї померлого годувальника, який має право на пенсійне забезпечення відповідно до міжнародних договорів у галузі пенсійного забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей, а також у разі відсутності в органах, що призначають пенсії, пенсійної справи померлого годувальника.
Уповноваженим органом (структурним підрозділом) заява про призначення пенсії з необхідними документами до органу, що призначає пенсію, може надсилатись поштою.
Відповідно до пункту з розділу 11 Порядку №3-1 до заяви про призначення пенсії в разі втрати годувальника додаються визначені Порядком документи.
Матеріалами даної цивільної справи підтверджено, що ГУ ПФУ в Дніпропетровській області не реалізовано управлінську функцію суб'єкта владних повноважень та не прийнято жодного процесуального рішення, оскільки не надходило подання на ім'я ОСОБА_3 про призначення пенсії по втраті годувальника.
Можливість встановлення певного юридичного факту у порядку у цивільному судочинстві передбачена для іншої мети, ніж вирішення спору, зокрема й адміністративного спору щодо призначення та виплати пенсії.
Загальний суд за правилами цивільного судочинства не може, встановлюючи факт перебування на утриманні у загиблого військовослужбовця, створювати передумови, зокрема, для вирішення спору про право такого утриманця на отримання пенсії у разі втрати годувальника і для набуття такого права.
Чинне законодавство не дає підстав для висновку про те, що встановлення факту перебування на утриманні померлого (загиблого) військовослужбовця для цілей призначення та виплати одноразової грошової допомоги чи пенсії у разі втрати годувальника можливе на підставі рішення загального суду в окремому чи позовному провадженні в порядку цивільного судочинства.
Не можна ініціювати судове провадження у порядку цивільного судочинства з метою оцінки обставин (фактів), які становлять предмет доказування у провадженні в порядку адміністративного судочинства, чи з метою створення поза межами останнього передумов для визнання доказу в такому провадженні належним і допустимим.
Можливість встановлення певного юридичного факту у цивільному судочинстві передбачена для іншої мети, ніж вирішення спору, зокрема й адміністративного спору щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги, крім випадків, передбачених законом. Такий винятковий випадок передбачений статтею 16-1 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" в редакції Закону № 3515-IX від 09 грудня 2023 року лише щодо факту проживання однією сім'єю жінки (чоловіка) із загиблим (померлим) військовослужбовцем, які не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі.
Вказане вище свідчить про необхідність звернення позивача за призначенням пенсії доньці до уповноважених осіб відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» та Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
В порядку ст.141 ЦПК України, судові витрати не підлягають розподілу між сторонами, оскільки позивач була звільнена від сплати судового збору на підставі ч.7 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», та за наслідками розгляду справи судом - в задоволенні позову відмовлено.
Керуючись ст.258-259,263-265 ЦПК України,-
В задоволенні позову - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення до Київського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.
Повний текст рішення складений 06.10.2025 о 14:00.
Головуючий: суддя Г. С. Лебединець