Справа № 355/921/24
Провадження № 2/355/212/25
28 серпня 2025 року Баришівський районний суд Київської області в складі:
головуючого судді Чальцевої Т.В.,
за участю секретаря Ющенко Л.А., Верби Ю.О.,
представника позивача Змієвської Т.П., Колосова А.В.,
представника відповідача ОСОБА_1 ,
розглянувши в судовому засіданні в приміщенні суду в селищі Баришівка Київської області за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з Обмеженою Відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, -
До Баришівського районного суду Київської області звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» з позовною заявою до ОСОБА_3 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_4 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої вимоги мотивують тим, що 31 серпня 2021 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та відповідачкою ОСОБА_3 було укладено договір позики № 3077938. Договір позики був укладений в електронній формі шляхом підписання електронним підписом відповідача. Який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. 27 грудня 2021 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ТОВ Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №29/12-2021, відповідно до якого ТОВ «МАНІФОЮ» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржника за договором позики у тому числі за Договором позики №3077938 від 31 серпня 2021 року що укладений між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_3 . У свою чергу ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право грошової вимоги до боржників ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» відповідно до Договору відступлення права вимоги №10-01/2023 від 10 січня 2023 року в тому числі за Договором позики №3077938 від 31 січня 2021 року, що укладений між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_3 . Таким чином ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_3 . Станом на день звернення до суду заборгованість за договором позики відповідачкою не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв'язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість.
15 вересня 2021 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та ОСОБА_3 , було укладено додаткова угода № 1 до Договору позики № 3077938 від 31 серпня 2021 року згідно якої сторони погодили продовжити строк позики на 30 днів до 15 жовтня 2021 року. Середньоденний розмір процентів за користування позикою базовий 1,99000%. Було нараховано процентів за користування позикою станом на відповідний день користування 2388 гривень, всього до сплати станом на відповідний день користування позикою 6388 гривень сторони підписали додаток електронним підписом відповідачка z43783.
29 грудня 2021 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «МАНІФОЮ» було укладено договір факторингу № 29/12-2021 згідно якого вбачається, що відповідно до пункту 1.1 цього договору ТОВ «Вердикт Капітал» зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «МАНІФОЮ» за плату а клієнт відступає факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третій осіб-Боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за кредитом. Пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі. Право на одержання яких належить клієнту.
Згідно пункту 1.2 договору факторингу перехід від клієнта, яким є ТОВ «МАНІФОЮ» до фактору яким є ТОВ «Вердикт Капітал» вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акту прийому передачі реєстру боржників. Після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги.
З копії платіжного доручення від 29 грудня 20212 № 316500005 платник ТОВ «Вердикт Капітал» перерахував ТОВ «МАНІФОЮ» 1 300 695 гривень 24 копійки згідно договору факторингу № 29/12-2021.
Відповідно до копію реєстру боржників (витяг) вбачається, що фактор ТОВ «Вердикт Капітал» прийняла від клієнт ТОВ «МАНІФОЮ» згідно акту передачі реєстр боржників, а також борги ОСОБА_3 у сумі 12388 гривень.
У свою чергу ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право вимоги згідно договору факторингу №10-01/2023 від 10 січня 2023 року ТОВ «Коллект центр» з якого вбачається, що відповідно до п.1.1 цього договору ТОВ «Коллект центр» зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження ТОВ «Вердикт Капітал» за плату а клієнт відступає факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третій осіб-Боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за кредитом. Пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі. Право на одержання яких належить клієнту.
Копію акту прийому-передачі реєстру боржників за Договором №10-01/23 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10 січня 2023 року слід, що ТОВ « Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» уклали акт про те, що на виконання договору факторингу укладеного між клієнтом та фактором. Клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників 207307. Після чого з урахуванням договору факторингу від клієнта переходять до фактору права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей.
Договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документу, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також урахуванням особливостей, передбачених ст. ст. 3, 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію".
Відповідач здійснив дії, спрямовані на укладання договору позики шляхом заповнення заяви про надання (отримання) позики на сайті позикодавця, з введенням коду підтвердження, який є одноразовим ідентифікатором на підписання електронного договору, та зазначенням інформації щодо реквізитів банківської картки, на рахунок якої в подальшому позикодавцем було перераховано грошові кошти у розмірі, встановленому договором.
Підписанням Договору позики відповідач також підтвердив, що він вивчив та повністю погоджується з умовами Правил надання грошови коштів у позику, у т.ч. і на умовах фінансового кредиту «ТОВ «МАНІФОЮ», які є невід'ємною частиною договору; вивчив та повністю погоджується з умовами цього оговору позики (п.п.8.3.5 та 8.3.6 договору позики).
Правилами, розміщеними на сайті товариства (https//money4you.ua/pronas/normatyvna-dokumentatsiya/), зокрема п. 4.3.1 передбачено, що договір позики з фізичною особою укладається в інформаційно-телекомунікаційній ситемі системі товариства дистанційно, в електронній формі відповідно до вимог Закону України «Про електронну комерцію».
За приписами статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства.
Пунктом 2.3. Договору позики встановлені параметри позики: тип позики: короткострокова; мета отримання позики: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, непов'язаних з підприємницькою, незалежно професійною діяльністю або виконання обов'язків найманого працівника; сума позики: 4 000,00 грн.
Строк позики до 15 вересня 2021 року (15 днів) Базова процентна ставка за позикою 1.99000% від суми позики за кожен день користування позикою. Електронна підпис відповідачки w43808.
Згідно пункту 2.4.2. Договору позики середньоденний розмір процентів за користування позикою, акційний, фіксований: 0,01000% від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики.
Відповідно до пункту 2.4.3. договору позики середньоденний розмір процентів за користування позикою, базовий, фіксований: 1.99000% від суми позики за кожен день користування позикою в межах повного строку позики.
Згідно пункту 2.4.4. Договору позики базова процентна ставка за позикою, фіксована 1.99000% від суми позики за кожен день користування позикою.
В той же час відповідач, всупереч умовам договору позики та норм статей 525, 526, 530, 536, 610, 612 Цивільного Кодексу України, свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, суму позики не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив.
Станом на день звернення до суду заборгованість за договором позики відповідачкою не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачуються, у зв'язку з чим у відповідача обліковується прострочена заборгованість. Загальній розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, що підлягає стягненню з позичальника станом на 10 травня 2024 року відповідно до розрахунку заборгованості станом на день підготовки позову становить: 57628 гривень з яких:
заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 4000 гривень
заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги -53628 гривень.
Враховуючи принцип розумності співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 30871 гривень, з яких:
заборгованість за кредитом (тілом кредиту)- 4000 гривень
заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги - 26 871 гривень.
Враховуючи, що відповідачем у добровільному порядку не вчиняються дії, спрямовані на повернення кредитних коштів та процентів за договором, з метою захисту права й охоронюваних законом інтересів ТОВ «Коллект Центр», представник позивача звернувся до суду з даною позовною заявою, яку просить задовільнити у повному обсязі.
Ухвалою судді Баришівського районного суду Київської області Чехова С.І. від 03 червня 2024 року прийнято позовну заяву до свого провадження та відкрито провадження по вказаній цивільній справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Заочним рішенням Баришівського районного суду Київської області від 25.06.2024 року позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» заборгованість за договором позики у розмірі 30871. 00грн. та судовий збір 3028,00 грн.
30.08.2024 року на адресу суду надійшла заява ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення.
29 жовтня 2024 року ухвалою судді Баришівського районного суду Київської області заяву представника заявника ОСОБА_3 адвоката Куценко Наталії Володимирівни про перегляд заочного рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості задоволено, поновлено ОСОБА_3 пропущений строк для звернення до суду з заявою про перегляд заочного рішення, ухваленого 25.06.2024 року по цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості. Заочне рішення Баришівського районного суду Київської області по цивільній справі № 355/921/24 від 25.06.2024 року за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» ОСОБА_3 про стягнення заборгованості скасовано та ухвалено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження з викликом сторін.
21.08.2025 відповідачем подано письмові пояснення на позовну заяву, згідно яких він не визнає позовні вимоги та просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав, просив задовольнити у повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи та оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку про те, що у задоволенні позову слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Правилами статті 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до частини 5 статті 81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
З матеріалів справи вбачається, що 31 серпня 2021 року між ТОВ «МАНІФОЮ» та відповідачкою ОСОБА_3 було укладено договір позики № 3077938.
Як вбачається із змісту Договору позики, разом із Правилами надання споживчих кредитів, затвердженими 20.02.2024 р. (надалі за текстом «Правила»), складають єдиний договір, в якому визначаються всі його істотні умови та з якими позичальник був попередньо ознайомлений.
Договір був укладений в письмовій формі у вигляді електронного документу, створеного та підписаного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг", а також урахуванням особливостей, передбачених ст. ст. 3, 11, 12 Закону України "Про електронну комерцію".
За приписами статті 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства.
Відповідно до п.2.1 Договору позики, позикодавець передає у власність позичальнику грошові кошти, а позичальник зобов'язується повернути позику у погоджений умовами Договору строк або достроково та сплатити проценти за користування позикою.
Основні умови Договору щодо надання коштів у позику:
п.2.4. Тип кредиту - кредит;
п. 2.7. Мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби.;
п.2.5. Строк кредиту (строк дії Договору) 360 днів;
п. 3.2. Дати надання кредиту: 22.08.2024 року або наступний за ним календарний день;
п. 2.6.1. Стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 2.5. цього Договору;
Відповідно до п. 10.6.10.7. Договору позики, позичальник, ознайомившись з усіма істотними умовами оферти, надав згоду (акцепт) на укладення Договору шляхом направлення повідомлення Товариству, яке підписано відповідно до абзацу третього частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», а саме: шляхом введення у спеціальному полі під офертою, яка містить усі істотні умови Договору, одноразового ідентифікатора, який відповідає вимогам абзацу третього частини першої статті 12 Закону України «Про електронну комерцію», та натиснення іконки «підписати». Вказана іконка стає активною лише після отримання та введення одноразового ідентифікатора для підписання Договору та одноразового ідентифікатора для підписання паспорту кредиту. Після підпису електронного повідомлення позичальником, зазначене повідомлення надійшло в ІКС Товариства, відповідно з цього моменту Товариство повідомлене про те, що позичальник надав згоду (акцептував) на пропозицію (оферту) Товариства щодо укладання Договору. Моментом підписання цього Договору є використання його сторонами електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Підписанням Договору зі сторони Товариства є формування на дання на ознайомлення позичальнику оферти, а також генерація та направлення позичальнику одноразового ідентифікатора. Підписанням Договору зі сторони позичальника є направлення позичальником повідомлення, що містить одноразовий ідентифікатор, отриманий від Товариства, через особистий кабінет.
Договір підписується електронним підписом позикодавця та надсилається для ознайомлення та узгодження умов позичальнику в особистий кабінет разом з електронним повідомленням пропозицією укласти Договір. На вказану позичальником електронну пошту або смс повідомленням надсилається одноразовий ідентифікатор для підписання Договору, що згенерований під час проходження позичальником процедури укладення Договору. Позичальник, приймаючи пропозицію позикодавця укласти Договір, підписує в інформаційно-телекомунікаційній системі електронне повідомлення одноразовим ідентифікатором шляхом натискання кнопки "підписати". Сформовані таким чином електронні підписи позичальника та позикодавця накладені на Договір. Після підписання такими електронними підписами Договору його умови вважаються прийнятими, а Договір є укладеним. Зазначені умови договору позики повністю відповідають вимогам ст. 11. 12 Закону України "Про електронну комерцію".
Нa підтвердження укладання договору Позики між кредитодавцем тa позичальником у додатку до позовної заяви позивач додає роздруківку з електронної пошти позивача ІНФОРМАЦІЯ_1 , з якої відправлено на електронну пошту відповідачу ІНФОРМАЦІЯ_2 одноразові ідентифікатори для підпису договору позики №3288080324 та паспорту споживчого кредиту. Зазначені одноразові ідентифікатори вказані також у Договорі позики та паспорті споживчого кредиту після підписання сторонами.
У відповідності до п. 2.5, 2.5.1., 2.6.3, Договору позики:
- Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 10 днів, останній платіж з періодом внесення 10 дні(в). Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту позичальника та реальної річної процентної ставки за договором про спожив кредит (далі іменується Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору. Графік платежів розраховується з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки, виходячи з припущення, що позичальник виконає свої обов'язки на умовах та у строки, визначені в Договорі.;
- у Позичальника відсутнє право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установленого Договором, на підставі поданого до Товариства звернення із зазначеною датою в паперовій формі або в електронній формі із застосуванням одноразового Ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Товариство, за наявності у нього всіх необхідних можливостей, засобів і ресурсів, в тому числі з урахуванням оцінки кредитоспроможності позичальника, може направити позичальнику пропозицію щодо продовження строку кредиту. Якщо позичальник погоджується з запропонованими умовами продовження строку кредиту, позичальнику в особистому кабінеті, стає доступним до укладання правочин щодо зміни строку кредиту, за Договором. При цьому, позичальник розуміє та погоджується, що направлення Товариством вказаних пропозицій позичальнику є правом Товариства, а не обов'язком та залежить від можливостей Товариства та/або оцінки кредитоспроможності Позичальника;
- Протягом строку дії Договору розмір процентів за користування кредитними коштами може бути змінений у бік зменшення для позичальника у випадку та умовах: визначених в п. 2.6.2 Договору та/або умовами Програми лояльності та/а умовами Правил та/або умовами окремих акцій та/або умовами індивідуальних пропозицій позичальнику, зокрема у випадку отримання позичальником знижки стандартну процентну ставку.
Також, Товариством враховані встановлені законодавчі обмеження щодо денної процентної ставки, передбачені Законом України «Про споживче кредитування» зі змінами, внесеними Законом № 3498 від 22.11.2023 р., а також враховуючи користування позикою понад встановлений Договором строк, нарахування процент за користування позикою здійснювалось за процентною ставкою у розмірі 1 % день:
Позичальник свої зобов'язання відповідно до умов договору позики не виконав, в той час як позикодавець свої зобов'язання виконав в повному обсязі та над відповідачу грошові кошти в розмірі 5 000 гривень, що підтверджується квитанцією про перерахування коштів.
В той же час відповідач, всупереч умовам договору позики та норм статей 525, 526, 530, 536, 610, 612 Цивільного Кодексу України, свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, суму позики не повернув, проценти за користування грошовими коштами не сплатив.
Загальній розмір заборгованості відповідача перед позивачем за Договором позики № 3077938 по поверненню кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом, що підлягає стягненню з позичальника станом на 10 травня 2024 року відповідно до розрахунку заборгованості станом на день підготовки позову становить: 57628 гривень з яких:
заборгованість за кредитом (за тілом кредиту) - 4000 гривень
заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги -53628 гривень.
Враховуючи принцип розумності співмірності і пропорційності позивач просить стягнути заборгованість у розмірі 30871 гривень, з яких:
заборгованість за кредитом (тілом кредиту)- 4000 гривень
заборгованість за процентами на дату відступлення права вимоги - 26 871 гривень
Відповідно до статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
З дослідження наданих позивачем документів вбачається, що доказів того, чи видані за цим кредитним договором кошти, матеріали справи не містять. В матеріалах справи відсутній меморіальний ордер про перерахування коштів.
Так, Конституційний Суд України у рішенні у справі щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22.11.1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 11.07.2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи ч. 4 ст. 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Тому відсутні підстави вважати, що при укладенні договору з відповідачем банк дотримався вимог, передбачених ч. 2 ст. 11 Закону № 1023-XII, щодо повідомлення про умови кредитування та узгодження зі споживачем саме тих умов, про які вважав узгодженими банк. Інший висновок не відповідав би принципам справедливості, добросовісності, розумності і уможливив би покладання на слабшу сторону - споживача невиправданий тягар з'ясування змісту кредитного договору.
Законом визначено, що доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року принципу справедливості розгляду справи судом.
Отже, доводи позивача щодо розміру нарахованих сум заборгованості не підтверджені жодними належними доказами, попри те, що навіть операції в електронному виді можуть та мають бути підтверджені певними доказами, а правових підстав приймати бездоказово позицію позивача як апріорі істинну тільки тому, що позивачем є банківська установа, законом не встановлено і у суду таких повноважень немає.
При цьому обов'язок доказування покладений на учасників справи.
Так, правилами статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Згідно з частиною 5 цієї статті докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до частини 7 наведеної статті суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи і згідно з частиною 2 статті 13 ЦПК України це не є обов'язком суду.
Тобто, стверджуючи про факт надання відповідачу кредитних коштів, позивач не надав до суду жодного належного доказу, яким би підтвердив викладені обставини. За таких умов в ході розгляду справи позивачем не було доведено факту видачі відповідачу коштів у заявленому позивачем розмірі, тому відсутні підстави їх стягнення.
До того ж, сам по собі розрахунок заборгованості, складений позивачем, не є доказом наявності заборгованості.
Згідно Закону України «Про споживче кредитування» - максимальна сукупна сума штрафів і пені за порушення споживачем виконання його зобов'язань на підставі договору про споживчий кредит, загальний розмір кредиту за яким не перевищує мінімальної заробітної плати, не може перевищувати розмір подвійної суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність". Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи (постанова ВС від 30.01.2018 р. у справі № 161/16891/15-ц).
Відповідно п.1.3 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22, вимоги цієї Інструкції поширюються на всіх учасників безготівкових розрахунків, а також на стягувачів та обов'язкові для виконання ними. Безготівкові розрахунки - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб коштів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді. Дана Інструкція встановлює правила використання під час здійснення розрахункових операцій таких видів платіжних інструментів: меморіального ордера, платіжного доручення, платіжної вимоги-доручення, платіжної вимоги, розрахункового чека, інкасового доручення (розпорядження). Електронний розрахунковий документ - документ, інформація в якому представлена у формі електронних даних, включаючи відповідні реквізити розрахункового документа, який може бути сформований, переданий, збережений і перетворений у візуальну форму представлення електронними засобами.
З урахуванням викладеного, належним та достовірним доказом проведення безготівкового розрахунку є відповідний платіжний документ, передбачений положеннями вказаної Інструкції, який заповнений відповідно до вимог цього нормативного документу та містить відповідні відмітки про виконання цього платіжного документу банком платника.
Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Однак, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів, зокрема, первинних документів (касово-бухгалтерських документів), на підтвердження перерахування відповідачу кредитних коштів за кредитним договором.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Частиною першою статті 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Згідно з частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).
Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд дослідивши та проаналізувавши докази у справі, керуючись завданнями цивільного судочинства щодо справедливого розгляду і вирішення цивільних справ, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором є такими, що не підлягають задоволенню.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (частини 1, 2 статті 133 ЦПК України).
Згідно з положенням пункту 2 частини другої статті 141 ЦПК України у разі відмови в позові судові витрати покладаються на позивача, у зв'язку з тим, що в позові відмовлено суд не вирішує питання щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу з відповідача.
Керуючись ст. ст. 2, 4, 10, 259, 263, 264, 265, 268, 351-355 ЦПК України, суд
Позовну заяву Товариства з Обмеженою Відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики - залишити без задоволення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 05.09.2025р.
Суддя Баришівського
районного суду Т. В. Чальцева