Справа № 352/2273/25
Провадження № 1-кп/352/294/25
про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту
07 жовтня 2025 р. м. Івано-Франківськ
Тисменицький районний суд Івано-Франківської області у складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
за участю: прокурора ОСОБА_3 ,
представника потерпілого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у підготовчому судовому засіданні клопотання прокурора у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025090000000406 від 22.06.2025 року по обвинуваченню ОСОБА_6 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України,
В провадженні Тисменицького районного суду Івано-Франківської області перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025090000000406 від 22.06.2025 року, щодо ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Прокурором до суду подано клопотання про обрання обвинуваченому ОСОБА_6 запобіжного заходу у виді домашнього арешту.
Прокурор у судовому засіданні клопотання підтримав посилаючись на те, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, тому існують ризики передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховування від суду; незаконний вплив на потерпілих та свідків у кримінальному провадженні, а тому підстави для застосування більш м'якого запобіжного заходу на даний момент відсутні.
Захисник обвинуваченого та обвинувачений не заперечували щодо клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у виді домашнього арешту до обвинуваченого.
Представник законного представника потерпілого ОСОБА_7 - ОСОБА_4 в судовому засіданні просив клопотання задовольнити.
Відповідно до ч. 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Підставою застосування запобіжного заходу, відповідно до ст. 177 КПК України є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 цієї статті.
Згідно із ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні; оцінити дані, що характеризують особи обвинувачених та визначені у п. 1- п. 11 ч. 1 вказаної статті.
У вказаному кримінальному провадженні ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України.
Під обґрунтованою підозрою на стадії судового розгляду суд розуміє існування фактів та інформації, які здатні переконати неупередженого спостерігача в тому, що певна особа (група осіб) могла вчинити злочин, у такому випадку наявні докази об'єктивно пов'язують цю особу (групу осіб) із певним злочином. При цьому, критерій обґрунтованості підозри зовсім не вимагає того, щоб ці докази були достатніми для того, щоб визнати особу винуватою та забезпечити її засудження, але мають бути достатніми (вагомими) для того, щоб виправдати подальше існування заходів забезпечення судового розгляду. Такий стандарт доказування є найнижчим і не передбачає наявності достовірного знання про вчинення особою злочину.
Як вбачається з розділах І, ІІ реєстру матеріалів досудового розслідування №12025090000000406, обґрунтованість підозри ОСОБА_6 на стадії судового розгляду у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення ґрунтується на: допиті потерпілого ОСОБА_8 , допиті свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_7 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , проведення огляду місця події, автодороги, автомобіля, речовими доказами, протоколами слідчого експерименту, висновками експертів.
Перелік вище зазначених матеріалів, а також виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, зазначений в обвинувальному акті, на даний момент, у своїй сукупності є вагомим та здатен переконати неупередженого спостерігача у тому, що обвинувачений міг вчинити кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.286 КК України. При цьому, суд не вдається у тонкощі кримінально-правової кваліфікації та вирішення питання доведеності його вини, оскільки дослідження зібраних стороною доказів, здійснюватиметься під час судового розгляду - у судовому засіданні, а їх оцінка - в нарадчій кімнаті.
Щодо обґрунтованості ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, відносно обвинуваченого ОСОБА_6 то слід зазначити таке.
Суд вважає обґрунтований прокурором ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, так як зважаючи на строк покарання за злочин, передбачений ч.2 ст.286 КК України, який передбачає відповідальність до 8 років позбавлення волі, даний ризик, є цілком реальним.
Суд вважає, що стороною обвинувачення обґрунтовано ризик передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки ОСОБА_6 обвинувачуються у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК України, зважаючи на характер дій у вчиненні яких обвинувачується вищевказана особа, та те, що свідки не допитані в ході судового розгляду кримінального провадження, а обвинуваченому відомо анкетні дані свідків, а відтак зазначений ризик стає досить реальним.
Вирішуючи питання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді домашнього арешту, судом враховуються дані про особи обвинуваченого, а саме, що ОСОБА_6 неодружений, на утриманні нікого не має, не працює, раніше не судимий, має постійне місце проживання в Україні.
Положеннями ст.181 КПК України передбачено, що домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України суддя зобов'язує обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду чи іншого органу державної влади, а також виконувати один або і кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Прокурором доведено необхідність покладення на обвинуваченого обов'язку утриматися від спілкування з свідками, який суд вважає пропорційним, помірним, та таким, що не становить надмірний тягар для обвинуваченого.
Вислухавши обвинуваченого та його захисника, за наведених обставин, суд дійшов висновку, що запобігання будь-яких ризиків можливе при застосуванні запобіжного заходу у виді домашнього арешту у нічний період доби, з покладенням обов'язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України терміном на 2 місяці, оскільки такий запобіжний захід дасть змогу уникнути встановленим судом ризикам та забезпечити виконання ОСОБА_6 покладених процесуальних обов'язків.
Будь-яких інших обставин, які б свідчили про те, що даний захід забезпечення кримінального провадження не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого судом, на даному етапі, не встановлено та сторонами не доведено.
З урахуванням вищевикладеного, суд вважає недостатнім застосування більш м'якого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам.
Із зазначених підстав клопотання прокурора підлягає до задоволення.
Керуючись статтями 177, 178, 315 Кримінального процесуального кодексу України, суд,
Клопотання прокурора, - задовольнити.
Продовжити застосування до ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту з 22:00 год до 06:00 год ранку наступного дня за адресою: АДРЕСА_1 , до 07.12.2025 року та зобов'язати останнього прибувати за кожною вимогою до суду в межах строку дії цього заходу забезпечення кримінального провадження.
У відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_6 обов'язки:
повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання, або місця роботи;
утримуватися від спілкування з свідками у кримінальному провадженні;
здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Роз'яснити обвинуваченому, що в разі невиконання покладених на нього обов'язків, до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід; працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за поведінкою обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на нього зобов'язань.
Контроль за виконання ухвали покласти на прокурора.
Ухвала суду, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Тисменицького районного суду
Івано-Франківської області ОСОБА_1