Справа№346/4363/25
Провадження № 2/938/412/25
про залишення позовної заяви без руху
06 жовтня 2025 року селище Верховина
Суддя Верховинського районного суду Івано-Франківської області Чекан Н.М., розглянувши матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу з іноземця за договором позики, -
До Верховинського районного суду Івано-Франківська області за підсудністю на підставі ухвали судді Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03.09.2025 року поступили матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу з іноземця за договором позики.
Вивчивши матеріали позовної заяви, встановлено, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України.
Так, відповідно до вимог ч.ч.3, 5, 8 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Згідно із ч.1, 5 ст.177 ЦПК України позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У позовній заяві відповідачем вказано ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жительку Бельгії, тобто у даній справі є присутнім іноземний елемент, тому вирішення спору між сторонами в судових органах України необхідно здійснювати відповідно до Закону України «Про міжнародне приватне право», з урахуванням вимог ЦПК України та інших законів України.
За правилами частин 1, 2 ст. 3 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору України.
У ст. 497 ЦПК України визначено, що підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Згідно зі ст. 3 Закону України «Про міжнародне приватне право», якщо міжнародним договором України передбачено інші правила, ніж встановлені цим Законом, застосовуються правила цього міжнародного договору.
В рамках Гаазької конвенції з питань цивільного процесу від 01.03.1954 року Україна має отримувати допомогу від таких країн як Аргентина, Австрія, Білорусь, Бельгія, Боснія і Герцеговина, Китай (адміністративна область Макао), Хорватія, Македонія, Кіпр, Чехія, Данія, Єгипет, Фінляндія, Франція, Германія, Угорщина, Ізраїль, Італія, Японія, Латвія, Люксембург, Марокко, Нідерланди (королівство у Європі), Норвегія, Польща, Португалія, Румунія, Словаччина, Словенія, Іспанія, Суринам, Швеція, Швейцарія, Туреччина, Вірменія, Ватикан, Киргизія, Ліван, Молдова, Росія, Узбекистан.
Відповідно до п. 2.1 Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції України та Державної судової адміністрації від 27.06.2008 року № 1092/5/54, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 02.07.2008 року № 573/15264, у разі, якщо при розгляді цивільної справи у суду України виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд України складає доручення про надання правової допомоги за кордоном.
У п. 2.3 розділу ІІ вищевказаної Інструкції закріплено, що доручення та документи, що до нього додаються, складаються мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України. Якщо доручення чи документи, що до нього додаються, складено українською мовою, слід додавати завірений переклад на мову запитуваної держави або на іншу мову, передбачену міжнародним договором України. Документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову.
Крім того, згідно зі ч. 1 ст. 498 ЦПК України у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Таким чином, саме на позивача покладається обов'язок забезпечити подання до суду належно оформлених, перекладених, нотаріально посвідчених документів, після чого вони надсилаються судом у порядку повідомлення, визначеного вказаною Інструкцією.
Враховуючи такі приписи цивільного процесуального законодавства, суд зобов'язаний забезпечити відповідача інформацією про порушення в суді на території України справи щодо нього, про дату, час і місце судового розгляду справи, про суть позовної вимоги, тощо. З цією метою суд має вручити відповідачу через Міністерство юстиції України та Міністерство юстиції Бельгії копії відповідних документів з перекладом на державну мову запитуваної Сторони (французька, німецька) або англійську.
Разом з тим, позивачем до позовної заяви не долучено належним чином засвідчений переклад позовної заяви та доданих до неї документів на офіційну мову договірної сторони для вручення відповідачу та проведення окремих процесуальних дій на території Бельгії.
Також позивачем до позовної заяви долучено розписку відповідача на іноземній мові, однак офіційний переклад її на державну мову України, якою ведеться судочинство в Україні, а саме українську мову, не долучено.
Також у ст. 75 Закону України «Про міжнародне приватне право» передбачені загальні правила підсудності судам України справ з іноземним елементом. Підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у статті 76 цього Закону.
Підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається згідно з ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право", відповідно до якої суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом , якщо на території України відповідач у справі має місце проживання або місцезнаходження, або рухоме чи нерухоме майно, на яке можна накласти стягнення.
Окрім того, в ч. 10 ст. 28 ЦПК України позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.
Як вбачається із відповіді №1709674 від 28.08.2025 року з Єдиного державного демографічного реєстру від 28.08.2025 року сформовано з метою визначення підсудності справи відомості відносно ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не знайдено.
Із довідки сформованої у відповідь на електронний запит державним підприємством «Інформаційні судові системи» надати реєстраційний номер облікової картки платника податку фізичної особи ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , не можливо з причин неможливості ідентифікувати фізичну особу.
В описово-мотивувальній частині ухвали Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 03.09.2025 року про направлення за підсудністю цивільної справи ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу з іноземця за договором позики зазначається про те, що ОСОБА_1 раніше вже звертався до Коломийського міськрайонного суду з аналогічним позовом, який було направлено для розгляду до Верховинського районного суду Івано-Франківської області ухвалою судді Коломийського міськрайонного суду Васильковського В.В. від 10.04.2025 року (справа №346/1706/25). У вищевказаній ухвалі суд зазначив, що ОСОБА_2 не має в Україні зареєстрованого місця проживання чи перебування. При цьому встановлено, що згідно погосподарської книги ОСОБА_2 належить житловий будинок за адресою: с. Черемошна присілок Центро Верховинського району Івано-Франківської області, а тому відповідно до ст. 76 ЗУ «Про міжнародне приватне право» даний спір підлягає вирішенню за місцем знаходження майна іноземного елемента - ОСОБА_2 .
Однак до матеріалів даної цивільної справи № 346/4363/25 не долучено будь-яких документів щодо того, що на території Верховинського району Івано-Франківської області знаходиться майно відповідача.
У ч.ч. 1 , 2 ст. 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст.ст. 175 і 177 цього кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк на усунення вищевказаних недоліків.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу з іноземця за договором позики - залишити без руху.
Встановити позивачу термін для усунення виявлених судом недоліків позовної заяви протягом семи днів з дня вручення йому копії ухвали.
Роз'яснити, що при невиконанні вимог даної ухвали у встановлений строк, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Копію ухвали направити для відома та виконання позивачу.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Наталія ЧЕКАН