Справа № 191/4399/25
Провадження № 1-в/191/470/25
іменем України
03 жовтня 2025 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
прокурора - ОСОБА_3 ,
представника адміністрації СВК № 94 - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області в режимі відеоконференції з приміщення Державної установи «Синельниківська виправна колонія (№ 94)» заяву засудженого ОСОБА_5 про застосування до нього ст.81 КК України, а саме умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, -
Засуджений звернувся до суду з клопотанням про застосування до нього ст.81 КК України, а саме умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
В судовому засідання представник ДУ «СВК (№94)» заперечував щодо задоволення заяви та пояснив, що ОСОБА_5 за весь час відбування покарання отримав одне заохочення. Останній рік засуджений працевлаштований на швейній дільниці, він не характеризується позитивно. Також зазначив, що ОСОБА_5 просив розглядати справу без його участі.
Прокурор в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, оскільки засуджений не довів своє виправлення, а тому до нього неможливо застосовувати ст.81 КК України.
Суд, заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали клопотання та оцінивши їх у сукупності, дійшов наступного висновку.
Згідно довідки за особовою справою №219-Л-23 на засудженого ОСОБА_5 , останній раніше засуджений 1 раз. У цій справі засуджений 4 рази. Початок строку : 04.09.2023 року, кінець строку : 29.03.2026 року. Підлягає умовно-достроковому звільненню на підставі ст.81 КК України по відбуттю 2/3 строку, тобто з 14.06.2025 року. Матеріали розглянуті комісією установи 17.06.2025 року - відмовлено, як особі, що не довела своє виправлення. Невідбута частина строку покарання станом на 03.10.2025 року становить 7 місяців 2 дні.
З характеристики на засудженого вбачається, що засуджений ОСОБА_5 працює в установі на швейній дільниці. Останній не усвідомлює наслідки вчиненого правопорушення для потерпілої особи, заперечує серйозність або мінімізує наслідки своїх дій, вважає, що деякі типи антисоціальної поведінки прийнятні, вину визнав. Особа не готова змінювати своє життя після звільнення, допускає порушення умов відбування покарань, не виконує заходи індивідуального плану соціально-виховної роботи, порушує вимоги відбування покарання; характеризується посередньо; виконавчих листів до установи не надходило. Згідно оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення має середній рівень; ризик ймовірної небезпеки для суспільства оцінюється як високий.
Згідно довідки про заохочення та стягнення на засудженого ОСОБА_5 , останній 15.01.2025 року отримав одне заохочення за зразкову поведінку і сумлінне ставлення до праці. За період з 25.07.2023 року по 19.07.2024 року мав 48 стягнень.
Відповідно до ст. 81 КК України до осіб, які відбувають покарання, може бути застосоване умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, якщо засуджений сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, тобто умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому суд ретельно з'ясовує ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засудженого, а також його наміри щодо прилучення до суспільно-корисної праці.
Висновок про можливість застосування умовно-дострокового звільнення засудженого повинен ґрунтуватися на аналізі даних про його поведінку за весь час відбуття покарання, в тому числі й даних, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу засудженого в цілому. При цьому основним, вирішальним є не факт відбуття певної частини покарання, а виправлення засудженого.
Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання є заохочувальною нормою кримінального та кримінально-виконавчого законодавства, оскільки має на меті стимулювання засуджених до чіткого виконання правил внутрішнього розпорядку, дотримання вимог режиму відбування покарання, прагнення до продуктивної праці, відшкодування матеріальних збитків, нанесених злочином, каяття у скоєному злочині.
Доцільність умовно-дострокового звільнення визначається тим, що засуджений за певний час перебування у місцях позбавлення волі виправився, змінив поведінку, з огляду на що відсутня необхідність повного відбування призначеного судом строку покарання.
Згідно п. 2, п. 17 Постанови Пленуму ВСУ № 2 від 26.04.2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» умовно-дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого. При цьому головною умовою
прийняття такого рішення є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Оскільки судовий розгляд питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання справляє великий виховний і запобіжний вплив як на самого засудженого, так і на інших осіб, суди під час судового засідання у справах цієї категорії повинні приділяти особливу увагу поясненням засудженого, представників органу, який відає виконанням покарання, спостережної комісії по суті внесеного подання. Зокрема, слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо залучення до суспільно корисної праці та потребу в наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
Частинами 1,3 ст.6 КВК України передбачено, що виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки. Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), пробація, суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Відповідно ст.9 КВК України, неухильне додержання правил поведінки, які передбачені для засуджених, є обов'язком засудженого, і виконання своїх обов'язків є лише одним з критеріїв, які в своїй сукупності дають підстави вважати, що засуджений довів своє виправлення.
Так «сумлінна поведінка» означає зразкове дотримання вимог режиму, правил внутрішнього розпорядку; додержанні дисципліни; виконанні вказівок і розпоряджень адміністрації пенітенціарної установи; наявності заохочень і відсутності стягнень; участі у самодіяльних організаціях засуджених; товариському ставленні до інших засуджених.
Крім того, сумлінна поведінка передбачає не тільки наявність у засудженого заохочень, застосованих у порядку, визначеному законодавством, а і те, що він подає позитивний приклад для поведінки інших засуджених.
Під «сумлінним ставленням до праці» слід розуміти добропорядне, відповідальне та чесне ставлення до покладених на особу трудових обов'язків; працьовитість, додержання правил трудового розпорядку, вимог трудового законодавства, правил охорони праці та техніки безпеки; бережливе використання певного обладнання, інструментів, матеріалів тощо. При визначенні сумлінності в поведінці засудженого та його ставленні до праці мають значення не окремі вчинки, а стабільна, постійна лінія поведінки та спосіб життя засудженого.
Вивчивши відомості про особу засудженого, характеристика якого не є позитивною, оскільки зарекомендував себе посередньо за весь час відбування покарання, за період відбування покарання лише один раз отримав заохочення, в період з відбування покарання отримав 48 стягнення, що не свідчить про його сумлінну поведінку, а тому не є підставою для звільнення його від відбування покарання за ст.81 КК України.
Таким чином, судом не встановлено обставин, які б свідчили про те, що засуджений ОСОБА_5 сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення, а тому в задоволенні заяви засудженого необхідно відмовити.
На підставі наведеного та керуючись ст. 81 КК України, ст.ст. 537, 539 КПК України, суд, -
В задоволенні заяви засудженого ОСОБА_5 про застосування до нього ст.81 КК України, а саме умовно-дострокове звільнення від відбування покарання відмовити.
Ухвалу може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом семи днів з дня її оголошення.
Суддя ОСОБА_1