Справа № 214/6966/25
3/214/2371/25
Іменем України
03 жовтня 2025 року суддя Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області Попов В.В., розглянувши адміністративну справу, що надійшла з Полку патрульної поліції в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,
за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №381627, 04 липня 2025 року, о 21 годині 59 хвилин, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем марки «BMW 525», н/з НОМЕР_2 , рухався біля буд. 1 по майдану Олександра Химиченка у м. Кривому Розі, будучи позбавленим правом керування. Правопорушення вчинено повторно протягом року згідно постанови ЕНА №4845591 від 29.05.2025 року. Правопорушення зафіксовано на нагрудні відеореєстратори 475357, 475737, чим порушив вимоги п.п. 2.1 (а) ПДР України та тим самим вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
ОСОБА_1 правом на участь в судовому засіданні не скористався, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Від захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, адвоката Федака М.Л. до суду надійшли письмові пояснення, відповідно до яких у наданому працівниками поліції відеозапису не відображено подій, які б стали підставою для зупинки транспортного засобу, відеозапис долучений до протоколу про адміністративне правопорушення не проводився безперервно, фактичних даних на підтвердження того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у місці та в час, що описані в протоколі до цього протоколу також не приєднано. У матеріалах провадження відсутні докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 повторно протягом року керував транспортними засобами, не маючи права керування такими. Оскільки матеріали справи не містять підтвердження порушення ним ч. 2 ст. 126 КУпАП, а саме того, що його притягували до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП, тому у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з положеннями ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З'ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст. 251 КУпАП, згідно з якими доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
При цьому, слід зазначити, що суд не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, не може перебирати на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що призведе до порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, частина 2 якої гарантує кожній людині доведення вини тільки в законному порядку на підставі законно здобутих доказів.
Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як убачається з матеріалів справи про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 повторно протягом року керував транспортним засобом будучи позбавленим цим правом, порушив п. 2.1 (а) ПДР України та тим самим вчинив правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Згідно п. 2.1. (а) ПДР України водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
Частиною 5 ст. 126 КУпАП передбачена відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, тобто за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом (ч. 2), керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами (ч. 3), керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами (ч. 4).
Отже, суб'єктом вказаного адміністративного правопорушення може бути лише особа, яка керує транспортним засобом.
Згідно Постанови Пленуму ВСУ від 23.12.2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», в пункті 27 наведено роз'яснення, що керування транспортним засобом - це виконання функції водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.
З наведеного слідує, що само по собі керування транспортним засобом необхідно розуміти як технічну дію водія з метою приведення транспортного засобу в рух, зрушення з місця і, як наслідок переміщення транспортного засобу в просторі. Експлуатація транспортного засобу передбачає використання цього транспортного засобу за призначенням, тобто з метою керування.
Таким чином, керування транспортним засобом є умисним виконанням особою функцій водія, шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зрушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та чи швидкості транспортного засобу, натомість навіть саме перебування особи на місці водія не доводить факт керування транспортним засобом, незалежно від наявності ввімкненого двигуна.
Отже, зазначена обставина обов'язково належить до предмету доказування під час розгляду справи про притягнення особи до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП.
Так, у вказаному вище протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 керував автомобілем марки «BMW 525», н/з НОМЕР_2 , рухаючись по майдану Олександра Химиченка, 1 у м. Кривому Розі та порушивши п. 2.1 (а) ПДР України, вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 126 КУпАП.
На підтвердження вказаних обставин до протоколу було долучено в якості доказів: довідку про отримання посвідчення водія ОСОБА_1 , рапорт інспектора поліції, постанова про накладення на ОСОБА_1 , адміністративного стягнення за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 126 КУпАПта носій відеоінформації із відеозаписами із нагрудних відеореєстраторів інспекторів поліції.
Однак, вказані докази жодним чином не свідчать про керування транспортним засобом марки «BMW 525», н/з НОМЕР_2 , за адресою, у день та час, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, саме водієм ОСОБА_1 .
Судом із переглянутого носія відеоінформації було встановлено, що 04 липня 2025 року, о 21 годині 57 хвилин, працівники патрульної поліції повідомили ОСОБА_1 , який на той момент стояв у компанії людей, про причину зупинки, а саме те, що він перевозив людину поза межами автомобільного салону, на що у свою чергу ОСОБА_1 пояснив, що не був за кермом автомобіля, чого працівники поліції не спростовують. В подальшому, працівниками поліції було повідомлено ОСОБА_1 про ознаки у нього наркотичного сп'яніння та було запропоновано пройти медичний огляд у відповідному медичному закладі, проти чого ОСОБА_1 не відмовився. Після чого, працівниками патрульної поліції було складено адміністративний протокол про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 5 ст. 125 КУпАП.
Так, із перегляду відеозаписів не підтвердився факт керування ОСОБА_1 автомобілем марки «BMW 525», н/з НОМЕР_2 , у зазначений у протоколі день, час та місці. Об'єктивних даних про те, що вказаний транспортний засіб перебував у русі чи особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, намагався запустити двигун чи керувати автомобілем, на відеозаписі також немає. Разом з тим, ОСОБА_1 факт керування ним вказаним автомобілем також заперечує. Також, працівниками поліції не було повідомлено ОСОБА_1 про те, що він керував повторно протягом року транспортним засобом не маючи такого права та не повідомлено останнього про притягнення до адміністративної відповідальності саме за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Будь-яких інших належних та допустимих доказів, на основі яких може бути встановлено наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, в контексті положень ст. 251 КУпАП, у матеріалах справи немає.
Таким чином, з досліджених судом доказів не можливо встановити факт керування ОСОБА_1 вказаним транспортним засобом та зупинення його працівниками поліції під час керування ним, тобто перебування у статусі водія, у зв'язку з чим, він не може бути суб'єктом відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
У відповідності до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи викладене, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, що згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП є обставиною, яка виключає провадження по справі.
Керуючись ст.ст. 268, 283, 284 КУпАП, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя В.В. Попов.