Вирок від 06.10.2025 по справі 182/5438/21

Справа № 182/5438/21

Провадження № 1-кп/0182/179/2025

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.10.2025 м. Нікополь

Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1

секретар судового засідання ОСОБА_2

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференцзв'язку в залі суду в м. Нікополі кримінальне провадження, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15.06.2021 за № 12021041340000429 по обвинуваченню

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився у м. Нікополь Дніпропетровської обл., громадянина України, який зареєстрований та проживає у АДРЕСА_1 , не працює, із середньою освітою, не одружений, судимості не має,

у вчиненні кримінального правопорушення /злочину/, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України

за участю сторін судового провадження:

прокурора ОСОБА_4 , ОСОБА_5

(в режимі ВКЗ із власного пристрою)

обвинуваченого ОСОБА_3

(в режимі ВКЗ із ДУВП №4)

законного представника

неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7

потерпілої ОСОБА_8

представника потерпілої ОСОБА_9 ,

представника служби у справах дітей НМР ОСОБА_10

представника СЮП Нікопольського РУП ОСОБА_11 .

Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним

14 червня 2021 року приблизно о 20:15 год. неповнолітній обвинувачений ОСОБА_3 з метою спільного проведення вільного часу зустрівся зі своєю знайомою ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 на заздалегідь обумовленому місці, а саме поблизу магазину «Славутич», розташованого по вул. Княжа в м. Нікополі Дніпропетровської області.

Після цього ОСОБА_3 та ОСОБА_12 пішли вдвох гуляти на територію колишнього ТОВ «Нікопольський прядильно-нитковий комбінат», розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 244.

14.06.2021 приблизно о 21:00 год., перебуваючи на території колишнього вищевказаного комбінату, між ОСОБА_3 та ОСОБА_12 виник словесний конфлікт з приводу того, що ОСОБА_12 хотіла схилити ОСОБА_3 до вживання наркотичних засобів. В ході даного конфлікту у ОСОБА_3 виник злочинний умисел, спрямований на умисне вбивство ОСОБА_12 , тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Реалізуючи свій злочинний умисел 14.06.2021 приблизно о 21:00 год. ОСОБА_3 , знаходячись на території колишнього ТОВ «Нікопольський прядильно-нитковий комбінат», розташованого за адресою: Дніпропетровська область, м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 244, діючи умисно, протиправно, бажаючи настання суспільно-небезпечних наслідків у вигляді смерті потерпілої та бажаючи її настання, ОСОБА_3 , тримаючи в руках спортивний бинт для обмотування рук під час заняття бойовими мистецтвами, який в нього був при собі, притиснувши потерпілу до дерева, обмотав бинт навколо шиї ОСОБА_12 , та почав її придушувати, чим спричинив втрату потерпілою свідомості і подолав її здатність до фізичного спротиву. Даними умисними діями ОСОБА_3 відповідно до висновку судово-медичного експерта № 341 від 19.07.2021 спричинив ОСОБА_12 тілесні ушкодження у вигляді закритої травми шиї: переломо-вивих правого великого рога під'язичної кістки, перелом перснеподібного хряща гортані, що зазвичай призводить до розвитку механічної асфіксії, яка є небезпечним для життя станом, і за цим критерієм відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень.

Після цього, з метою доведення свого злочинного умислу до кінця, ОСОБА_3 підійшов до лежачої без тями на землі ОСОБА_12 , взяв її за руки та відтягнув у бік на відстань приблизно 1 метра, потім, взявши ОСОБА_12 за її праву ногу відтягнув її від дерева ще на відстань близько 1,5 метра. Після цього, ОСОБА_3 , діючи умисно, та бажаючи настання смерті ОСОБА_12 , взяв до рук дерев'яний брусок, який лежав поруч на землі, та завдав ним два удари по голові ОСОБА_12 . Після цього ОСОБА_3 підібрав із землі камінь, відійшов на відстань до 1 метра від ОСОБА_12 , розташувавшись зі сторони голови, та кинув даний камінь в область шиї ОСОБА_12 . Потім ОСОБА_3 підібрав камінь та знову кинув його в область голови ОСОБА_12 та після цього відтягнув її в кущі біля дерев. Даними умисними діями ОСОБА_3 відповідно до висновку судово-медичного експерта № 341 від 19.07.2021 спричинив ОСОБА_12 тілесні ушкодження у вигляді: багатоуламкового перелому кісток черепу та обличчя, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень; синців лівого плеча, садна лівого ліктьового суглобу, садна в проекції нижнього краю правої реберної дуги, синця правого ліктьового суглобу, множинних саден правого стегна, садна правої стопи, множинних саден в правій підлопатковій області спини, множинних саден в поперековій області спини, множинних саден правої сідниці, які відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, як такі що мають, незначні скороминущі наслідки.

ОСОБА_3 залишив ОСОБА_12 у вищевказаному місці без ознак життя та втік з місця вчинення злочину.

В наслідок отриманих тілесних ушкоджень ОСОБА_12 померла на місці. Смерть її настала від багатоуламкового перелому кісток черепу та обличчя.

Своїми умисними діями, які виразилися в умисному вбивстві, тобто умисному протиправному заподіянні смерті іншій людині, ОСОБА_3 вчинив кримінальне правопорушення /злочин/, передбачений ч. 1 ст. 115 КК України.

Позиція сторони захисту

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 , який був допитаний в присутності законного представника, захисника, психолога, винуватим себе визнав частково, суду показав, що приблизно у грудні 2020 року його однокласниця познайомила його з ОСОБА_12 . Після цього вони кілька разів спілкувалися, але не часто. З ОСОБА_12 у нього виник конфлікт, бо вона займалася збутом наркотиків, запропонувала і йому це робити, але, коли він відмовився, почала його шантажувати тим, що буде розказувати всім на районі, що він вживає і продає наркотики. Із-за цих пліток його могли травити знайомі, яких у нього багато на районі «Жуковського». Щоб не пускати такі плітки, ОСОБА_12 сказала йому, щоб він передав їй 500 грн., можна частинами. Про цей шантаж він нікому не говорив, ні батькам, ні братові, ні друзям.

14.06.2021, оскільки всі його друзі роз'їхалися, він почав дзвонити знайомим, щоб піти погуляти. Десь о 13 - 14 год. подзвонив і ОСОБА_12 , запропонував їй піти погуляти. Вона сказала, що зможе лише ввечері, бо допомагає підготуватися до дня народження дідуся. Приблизно о 19 год. ОСОБА_12 сама подзвонила йому, сказала, що може з ним зустрітися та погуляти, вони домовилися зустрітися біля території закинутої ниткової фабрики. Куди саме вони підуть гуляти, вони відразу не домовлялися. Однак зустрілися вони біля магазину «Славутич» по вул. Княжа. Потім разом пішли в місце, де домовлялися зустрітися - до території ниткової фабрики. Там він запитав у ОСОБА_12 куди підемо, вона махнула головою в сторону гаражів, що розташовані там, вони пішли в ту сторону. Однак до гаражів не дійшли, через пройом проникли на територію фабрики і пішли по території до приміщення закинутого ангару. По дорозі дівчина розповідала про проблеми у сім'ї, конфлікти з матір'ю, говорила, що мати постійно заставляє її виконувати якусь хатню роботу, сварить її. Також вони говорили про гроші, які у нього вимагала ОСОБА_12 , але коли саме, чи по дорозі, чи вже на місці, не пам'ятає. У нього з собою були 200 грн., які він хотів віддати ОСОБА_12 , коли вони будуть прощатися. Коли вони дійшли до ангару, він запропонував ОСОБА_12 спробувати «собачий кайф». В цей день він у «ТікТоці» бачив відео з «собачим кайфом», передивився це відео 2 рази. Там приймають участь 2 особи - один придушує другого, останній отримує цей «кайф», втрачає свідомість, а потім приходить до тями. ОСОБА_12 погодилася спробувати. Чому вона погодилася, він не знає.

У нього з собою були боксерські бинти, він часто їх носив з собою, хоча боксом давно не займався, але використовував ці бинти, коли тренувався з друзями. Спочатку вони це спробували в одному місці, а саме ОСОБА_12 сіла на плиту, він стояв позаду неї, завів їй на шию бинт боксерський, який накрутив на руки, потім почав стягувати бинт, щоб придушити ОСОБА_12 . Але у них нічого не вийшло, бо там було незручно. Потім він запропонував спробувати біля дерева, вона погодилася. Вони разом підійшли до дерева, яке стояло на відстані десь 2 метри. ОСОБА_12 стала спиною до дерева, він обійшов дерево, став позаду, перекинув через неї бинт, при цьому вона сама йому допомогла це зробити, потім почав здавлювати шию ОСОБА_12 цим бинтом. Перед цим вони домовлялися, що, якщо буде погано, ОСОБА_12 повинна постукати по дереву, тоді він відразу її відпустить. Через приблизно 15 сек. після того, як він почав здавлювати шию ОСОБА_12 , остання підняла руки, помістила їх нижче бинта, але не намагалася бинт відтягнути і не стукала по дереву, тому він продовжував. Через незначний час ОСОБА_12 обм'якла, він відразу відпустив бинт, ОСОБА_12 впала на землю на правий бік. Він чомусь відразу злякався. Обійшов дерево, за руку відтягнув ОСОБА_12 від дерева, почав бити її по щоках, гукав її, однак вона не реагувала. Він дуже злякався, оскільки вперше опинився в такій ситуації, не знав, що робити, бо вирішив, що ОСОБА_12 померла. Не перевіряючи ні наявність пульсу, дихання, він взяв деревинний брусок і ним наніс ОСОБА_12 два удари в область голови, потім взяв невеликий камінь і 2 рази кинув ним в область шиї ОСОБА_12 . Чи була у неї кров не бачив, бо було вже темно. Потім за ноги він відтягнув ОСОБА_12 і зіштовхнув останню в довгу яму, що була поряд, закидав її гілками. Коли він її тягнув, можливо у неї спустилися штани.

У темряві він наступив на телефон ОСОБА_12 , підняв його, поламав навпіл, одну частину викинув в одну сторону, іншу - в другу. Також, оскільки у ОСОБА_12 був з собою рюкзак, який вона залишила на тому місці, де вони вперше пробували зробити «собачий кайф», він пішов туди. Підняв рюкзак і почав його оглядати, бо думав, що там є наркотики, які продавала ОСОБА_12 , але наркотиків там не було. Там була футболка, пенал і ще якісь речі, він футболку викинув на тому місці, пенал кудись закинув, а рюкзак кинув у купу каміння, яка там була поруч, після чого пішов додому. О котрій годині прийшов додому - сказати не може.

На наступний день йому подзвонила та однокласниця, яка познайомила його з ОСОБА_12 , і сказала, що ОСОБА_12 зникла і її шукають. Що саме він сказав на це, не пам'ятає, але не зізнався, що сталося. Про те, що ОСОБА_12 шукають, він знав. Дві його однокласниці приймали участь у пошуках, він також з ними ходив шукати ОСОБА_12 , вони шукали в іншому місці - за мостом, на територію фабрики не ходили. Через 2 чи 3 дні до нього дзвонив дільничний, сказав, що під'їде, бо у нього є питання. Однак під'їхав спочатку інший працівник поліції, запитав, що йому відомо де ОСОБА_12 , він відповів, що не знає. Також приїхав дільничний, якому він також відповів, що не знає, де ОСОБА_12 . На питання чи бачив він її 14.06.2021, він відповів, що так, його попросили показати, де вони гуляли з ОСОБА_12 . Він погодився показати, вони проїхали на вул. Княжу і він показав маршрут, але про те, що вони були на території закинутої ниткової фабрики, він не говорив. На наступний день його та його однокласниць також викликали до відділу поліції, він їздив туди з матір'ю. Спочатку опитували однокласниць, потім його, він повторив теж, що розповідав раніше, про те, що дійсно сталося, не говорив, бо боявся наслідків. 19.06.2021 його викликали в поліцію разом зі старшим братом - ОСОБА_18 . В кабінеті на 3-му поверсі він знову розповів, що не знає де ОСОБА_12 . Тоді його попросили вийти, він вийшов, брат залишався в кабінеті. Потім його знову запросили в кабінет, брат був у сльозах, почав його запитувати про ОСОБА_12 , тоді він розповів правду. Пізніше в цей же день проводився слідчий експеримент.

У вчиненому він кається. Все вийшло випадково, вбивати ОСОБА_12 він не хотів. Після того, як він відтягнув її від дерева, інші дії він вчиняв, не усвідомлюючи, що робить.

Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_7 , не оспорюючи кваліфікацію та доведеність вини обвинуваченого, просив врахувати, що смерть дівчини, хоч і сталася від дій обвинуваченого, але він спочатку не хотів її убивати, а, коли зрозумів, що, можливо, вона втратила свідомість, злякався, запанікував і діяв не зовсім усвідомлено, бо на момент вчинення, йому було лише 15 років. При призначенні покарання просив врахувати всі пом'якшуючі обставини і призначити мінімальне покарання. В задоволення позову просив відмовити, оскільки він поданий до батьків обвинуваченого, який тоді був неповнолітній, але зараз він повнолітній, а тому батьки не повинні нести за нього відповідальність.

Законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 - його мати, ОСОБА_6 пояснила, що ОСОБА_19 - її молодший син. Чому він вчинив злочин, пояснити не може. Син був домашньою дитиною, школу не прогулював, вчився середнє, допомагав по домашньому господарству. Син курити лише пробував, потім не курив. Алкоголь, наркотики, психотропні препарати не вживав і відносився до них негативно. Син займався у спортивних секціях - по боксу, карате, волейболу, легкої атлетики. ОСОБА_20 він займався 2 роки назад, тоді йому в магазині купили бинти, які він намотував під боксерські печатки. Під час обшуку їх вилучили. Вони дозволяли сину гуляти взимку до 19 год., влітку - до 21 год. Якщо режим порушувався, то застосовувалося покарання - вони забирали у сина телефон. Саме цього дня 14.06.2021 ОСОБА_19 пішов гуляти десь о 18 - 19 год. Сказав, що піде погуляти по району «Жуковського». В цей день він запізнився, прийшов десь о 21-30 год., але дзвонив, говорив, що запізниться, що знаходиться на районі, зараз прийде. Коли син прийшов, то нічого в його поведінці незвичного не було. Після того, як пропала дівчина, вона запитувала сина, чи знає він цю дівчину, він відповів, що так, це подруга його однокласниці ОСОБА_21 . Також вона і пізніше запитувала у сина, чи знайшли дівчину, син відповідав, що ні. Цивільний позов потерпілої вона визнає частково. Витрати на поховання вона визнає і цю суму вони заплатили потерпілій. Витрати на правову допомогу, на їх думку, завищені. Також занадто велика сума у відшкодування моральної шкоди.

Позиція потерпілої та представника потерпілої

Потерпіла ОСОБА_8 суду показала, що обвинуваченого вона раніше не знала, загибла ОСОБА_12 - її донька.

14.06.2021 у них були домашні справи, донька їй допомагала, спочатку вона допомагала їй на городі, потім вони прийшли додому і донька допомагала їй вдома. Весь час донька періодично розмовляла з кимось по телефону. Також донька просила відпустити її погуляти, але вона сказала, щоб донька спочатку допомогла їй, а потім йшла гуляти. Доньці це не подобалося, вона була вся на емоціях, тоді десь о 19-00 - 19-30 год. вона сказала доньці, що та може йти гуляти. Вона ще спитала у доньки з ким і де вона планує гуляти. Донька відповіла, що поки сама пройдеться по району «Жуковського». Перед тим, як йти, донька ще поцілувала її, вона ще сказала «спочатку нерви мотає, а потім цілує», після чого донька пішла. Вдягнута донька була в чорні джинси, чорну футболку, можливо з собою у неї була довга джинсова сорочка. З собою у доньки був рюкзак.

Перший раз вона зателефонувала до доньки десь о 21-00 - 21-15 год., телефон у неї вже був вимкнений - «абонент не може прийняти ваш дзвінок». Через годину вона знову подзвонила, була така ж відповідь. Ще через годину знову така ж відповідь, тоді вона з сином пішли шукати ОСОБА_12 по району, ще було десь о 23-00 - 23-30 год. Пройшли до магазину АТБ, потім дочекалися останнього автобуса з центра міста, бо вона подумала, що, можливо, донька поїхала в центр міста, але не сказала їй, побачили, що ОСОБА_12 в автобусі не було, потім повернулися додому і десь о 00-00 - 00-30 вона подзвонила в поліцію.

Відразу через 5-7 хвилин приїхали 3 патрульних машини, взяли у неї фотографію, опис в чому була одягнута донька. Через 30-40 хвилин приїхала опергрупа, о 02 год. кінолог з собакою. Собаці дали понюхати одяг доньки, але собака довела лише до магазину АТБ. Працівники поліції її опитували, уїхали десь о 04 год. Зранку вона знову почала шукати доньку, ходила районом, ходила на їх город. До пошуків доньки долучилися волонтери. Шукали в різних районах, прочісували місцевість, закинуті будівлі і т.д. Вона також з друзями ходила по території закинутої ниткової фабрики, це десь 17.06.2021, вони дійшли до ангарів, де раніше зберігався хлопок, але далі не пішли, бо була сильна злива, як пізніше з'ясувалося, вони не дійшли десь 500 м. до місця в лісопосадці, де було тіло доньки.

19.06.2021 доньку знайшли на території закинутої ниткової фабрики. Про це вона дізналася з повідомлення в мережі «Фейсбук», група «Прихист» повідомила, що зниклу дівчинку знайшли. Вона побігла туди - на територію ниткової фабрики, однак на місце її не пустили працівники поліції.

Злочином їй заподіяно матеріальну та моральну шкоду. Матеріальна - 17 231,24 грн. - це витрати на поховання, 32 600 грн. - на правову допомогу. Моральна шкода полягає в моральних стражданнях, пов'язаних зі вбивством її доньки, вона це дуже тяжко пережила. Вона навіть обличчя доньки на похоронах не бачила, бо її поховали у закритій труні. Після похорон вона зверталася за медичною допомогою до невропатолога, їй приписали ліки, які вона і до цього часу п'є. Також після похорон переживають моральні страждання і її чоловік, син. Моральну шкоду вона оцінює в 1 000 000 грн., які просить стягнути з обвинуваченого і його батьків.

Представник потерпілої - адвокат ОСОБА_9 - заявлений цивільний позов підтримала.

Досліджені в судовому засіданні докази

Свідок ОСОБА_22 суду пояснила, що обвинуваченого вона не знала, у загиблої ОСОБА_12 вона була класним керівником в гімназії, де остання навчалась, десь з 2015-2016 року. Дівчину може охарактеризувати як достатньо енергійну, творчу, комунікабельну, відкриту людину. ОСОБА_12 завжди приймала участь в заходах, які проводилися в класі, школі. Вчилася вона посередньо, але гарно малювала, допомагала в підготовці до заходів. В гімназії ОСОБА_12 спілкувалася з однокласниками, з ким вона спілкувалася поза школою, їй не відомо. Відносини в сім'ї, з батьками у ОСОБА_12 були добрі, мати завжди цікавилася життям дитини, ходила на батьківські збори. Як їй відомо, ОСОБА_12 палила, щодо інших негативних звичок, їй нічого не відомо. Вона ніколи не замічала, щоб ОСОБА_12 була у стані наркотичного сп'яніння, хоча знає як виглядають і ведуть себе люди у такому стані.

Свідок ОСОБА_23 - однокласниця ОСОБА_12 показала, що вони з ОСОБА_12 сиділи на одній парті, однак поза школою майже не спілкувалися. Навчалася ОСОБА_12 не дуже добре, намагалася з усіма спілкуватися, але і себе образити не давала. Поза школою у ОСОБА_12 були подруги - ОСОБА_24 , ОСОБА_12 , прізвищ цих дівчат вона не знає і особисто з ними знайома не була. ОСОБА_12 могла запізнитися в школу, чи піти раніше, але щоб прогулювала школу - такого не було.

Свідок - цивільний відповідач ОСОБА_25 суду показав, що обвинувачений - його син. Чому так сталося, що син вчинив злочин, пояснити не може. 14.06.2021 він був на роботі у ІІ зміну з 14-30 до 00-30 год. Сина може охарактеризувати лише з позитивної сторони, він завжди допомагав їм по господарству. Син не конфліктний, комунікабельний, спокійний. У сина було багато друзів. Навчався він посередньо, захоплювався комп'ютером, займався спортом, відвідував спортивні секції - боксу, волейболу, шашок. Коли син займався боксом, йому купили боксерські бинти, які він намотував на руки, а потім надягав боксерські рукавички. Син не курив, у стані алкогольного сп'яніння він сина ніколи не бачив. До алкоголю син відносився негативно, як і до наркотичних, психотропних речовин. Він точно знає, що син наркотики, психотропи не вживав. В основному син спілкувався з хлопцями, що мешкають на їх вулиці, з однокласниками. Конфліктів у сина не було, проявів агресії також. Після 14.06.2021 змін у поведінці сина він не замітив, однак бачив сина в ці дні до затримання рідко, бо працював у ІІ зміну. Цивільний позов потерпілої в частині відшкодування матеріальної шкоди визнає, згоден відшкодовувати й моральну шкоду, але в меншому розмірі.

У судовому засіданні досліджено письмові докази, законність, належність та достовірність яких учасниками судового провадження не оспорювалася та визнані судом допустимими, які знаходяться в матеріалах кримінального провадження № 12021041340000429:

Том № 1

- електронні рапорти від 15.06.2021, згідно яких 15.06.2021 надійшло повідомлення зі служби 102 до Нікопольського РУП про те, що 15.06.2021 за адресою: АДРЕСА_2 , о 18.00 год. пішла з дому та не повернулася дитина заявниці ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2. Заявниця вказала, що поряд з кафе є камери, де можна простежити на відео, куди пішла її дитина, просить, щоб працівники поліції з нею зв'язалися. Заявниця: ОСОБА_8 (а.п. 43-44);

- електронний рапорт від 19.06.2021 згідно якого 19.06.2021 надійшла заява до Нікопольського РУП про те, що 19.06.2021 о 12:14 за адресою: АДРЕСА_3 надійшло повідомлення про те, що в ході проведення пошукових заходів у районі колишнього підприємства «ниткова фабрика» знайдено труп невідомої особи жіночої статі. Візуально з гнилісними змінами. (а.п. 45);

- протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 15.06.2021 ОСОБА_8 , у якому вона вказує, що 14.06.2021 приблизно о 19.00 год. її донька ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 пішла з місця мешкання по АДРЕСА_2 та до теперішнього часу не повернулася. (а.п. 46);

- заява ОСОБА_8 про надання дозволу працівникам поліції на проведення огляду квартири АДРЕСА_4 . (а.п. 47);

- протокол огляду місця події від 15.06.2021 - квартири АДРЕСА_4 . Під час проведення огляду виявлено та вилучено: зубну щітку, наволочку постільну. До протоколу огляду долучено фото-таблицю. (а.п. 48-57);

- заява ОСОБА_8 про добровільне надання працівникам поліції для огляду та вилучення речей, якими користувалася її донька ОСОБА_12 , а саме: ноутбуку, мобільного телефону та щоденника. (а.п. 59);

- протокол огляду предметів від 17.06.2021 - добровільно наданих ОСОБА_8 речей її доньки: 1). щоденника ОСОБА_12 з особистими записами та малюнками, що представляє собою зошит на 96 арк., який упаковано до паперового конверту; 2). мобільного телефону S-TELL, модель М655, imei НОМЕР_1 , imei НОМЕР_2 , який упаковано до спецпакету № 3518718; 3) ноутбуку Samsung s/n HL5L93DBA00212F, який упаковано до спецпакету № INZ4050243. Щоденник, мобільний телефон та ноутбук вилучено. (а.п. 60-62);

- протокол огляду трупа від 19.06.2021, згідно якого в проміжок часу між 14.03 год. та 18.40 год. на покинутій території ниткової фабрики у м. Нікополі Дніпропетровської області, згідно «Google Mars», координати місця знаходження трупа 47.599853, 34.384378 було оглянуто труп ОСОБА_12 . В ході огляду зафіксовано тілесні пошкодження, їх розташування. Відібрано та вилучено зрізи нігтьових пластин з лівої та правої руки. Вилучено речі: труси, топ сірий, чорну футболку, джинсову куртку балонову, джинсові штани чорного кольору з ременем. Під час проведення огляду застосовано технічні засоби: відеокамера. До протоколу огляду долучено план-схему розташування тілесних ушкоджень на трупі та флеш-накопичувач з відеозаписом проведеного огляду трупа. (а.п. 63-73, 81);

- акт застосування службового собаки від 19.06.2021, згідно якого по пошуку рештків, трупного запаху, службовою собакою було обстежено територію ниткової фабрики, промислову зону, завали. Вийшовши за ангар, пройшовши 25-30 м. за покинутою будівлею виявлено труп. (а.п. 74);

- протокол огляду від 19.06.2021 - території розташованої біля місця виявлення трупу ОСОБА_12 ході проведення огляду було виявлено та вилучено: фрагмент ланцюжка; медичні прокладки, 2-а кросівки чорного кольору; захисну плівку та фрагмент екрану мобільного телефону; шлейф від мобільного телефону з номером та фрагменти екрану мобільного телефону; захисний чохол до мобільного телефону з наліпкою; 3 монети номіналом 10 коп.; футболку сірого кольору з малюнком спереду; пенал сірого кольору в середині якого знаходяться ручки та олівці; дві серветки (використані); рюкзак сірого кольору в середині якого знаходяться: окуляри, блокнот, табель на ім'я ОСОБА_12 , ще один табель ОСОБА_12 та інші записи, захисна маска, упаковка з-під серветок, пенал з ручками, олівцями, фломастерами, табель за 7-а, 8-а ОСОБА_12 , монети дрібним номіналом, в боковій кишені косметичка, в іншій боковій кишені пачка цигарок «Rotmans»; далі на відстані ланцюжок з металу білого кольору та фрагмент ланцюжка з металу білого кольору. Виявлені під час огляду речі, вилучено. Під час проведення огляду застосовано технічні засоби: відеокамера, дальномір. До протоколу огляду долучено знімки екрану та флеш-накопичувач з відеозаписом до проколів огляду трупа та місця події. Відео-запис до протоколів огляду трупа та місця події переглянуто судом у судовому засіданні. (а.п. 76-81);

- протокол перегляду відеозапису від 19.06.2021 - предметом огляду є відеозапис з камер спостереження що розташована за адресою: м. Нікополь, вул. Княжа, 39. При перегляді камери відеоспостереження за адресою: м. Нікополь, вул. Княжа, 39 (камера фіксує в реальному часі), встановлено, що ОСОБА_12 проходить з хлопцем о 20:27 14.06.2021 повз автомийку в сторону вул. Електрометалургів у м. Нікополі. При перегляді камери відеоспостереження за адресою: м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 224 (камера фіксує в часі + 1 година 05 хвилин), було встановлено, що ОСОБА_12 проходить з хлопцем о 19:25 (в реальному часі 20:30) 14.06.2021 до повороту та повертають в бік колишньої ниткової фабрики. При перегляді камери відеоспостереження за адресою: м. Нікополь, вул. Електрометалургів, 224 (камера фіксує в часі + 1 година 05 хвилин), було встановлено, що особа за зовнішніми ознаками (одягом) схожа на хлопця, який йшов разом з ОСОБА_12 о 20:36 (в реальному часі 21:41) 14.06.2021 виходить зі сторони покинутої ниткової фабрики, перебігає дорогу та прямує в напрямку вул. Княжа. При перегляді камери відеоспостереження за адресою: м. Нікополь, вул. Княжа, 39 (камера фіксує в реальному часі), було встановлено, що особа за зовнішніми ознаками (одягом) схожа на хлопця, який йшов разом з ОСОБА_12 о 21:47 14.06.2021 прямує в напрямку вул. Княжа. До протоколу огляду долучено знімки екрану та флеш-накопичувач з відеозаписом з камер відеоспостереження. Відео-запис з камери спостереження переглянуто судом у судовому засіданні. (а.п. 89-92, 94);

- висновок судово-медичного експерта № 341 від 19.07.2021, згідно якого:

1. Під час дослідження трупа ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 виявлено тілесні ушкодження:

- ОСОБА_27 перелом кісток черепу і обличчя. З огляду на результати медико-криміналістичного дослідження, багатоуламковий перелом кісток черепу і обличчя утворився від не менш ніж трьох ударів із значною силою тупого предмету (предметів) чи його частин, прогнозовано з обмеженою контактуючою поверхнею, який мав жорстку конструкцію. При цьому ударні впливи були здійснені: в область зубів верхньої та нижньої щелеп в напрямку спереду-назад, в область переднього відділу лівої виличної кістки в напрямку спереду-назад і зліва-направо та в область міжбрів'я-носу в напрямку спереду-назад. Враховуючи характер і масивність виявлених ушкоджень можна вказати, що смерть потерпілої настала відразу після спричинення їй багатоуламкового перелому кісток черепу і обличчя. Тілесні ушкодження у вигляді багатоуламкового перелому кісток черепу і обличчя є небезпечними для життя і за цим критерієм відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, (на підставі - пп. 2.1.3. б Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень);

- Б. Закрита травма шиї: переломо-вивих правого великого рога під'язичної кістки, перелом перснеподібного хряща гортані. Згідно медико-криміналістичного дослідження ушкодження під'язичної кістки і перснеподібного хряща гортані у своїй сукупності спричинені при інтенсивному (позамежному) зміщені під'язичної кістки і перснеподібного хряща назад, з притисненням їх до шийного відділу хребта, при дії на передні відділи шиї тупої сили (наприклад, при тупій травмі органів шиї в напрямку діючого тупого предмету спереду-назад, зовні-усередину, або стисненні в тому ж напрямку). Ці ушкодження вірогідно спричинені незадовго перед настанням смерті. Тілесні ушкодження у вигляді переломо-вивиху правого великого рога під'язичної кістки і перелому персневидного хряща гортані зазвичай призводять до розвитку механічної асфіксії, яка є небезпечним для життя станом, і за цим критерієм відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, (на підставі - пп. 2.1.3. о Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень);

- В. Синець лівого плеча в середній третині по передній поверхні, синець лівого плеча на задній поверхні у середній третині, садно на задній поверхні лівого ліктьового суглобу, садно в проекції нижнього краю правої реберної дуги, синець на задній поверхні правого ліктьового суглобу, множинні садна на зовнішній поверхні правого стегна у верхній третині, садно на тильній поверхні правої стопи, множинні садна в правій підлопатковій області спини, множинні садна в поперековій області спини зліва, множинні садна у верхньо-зовнішньому квадранті правої сідниці. Синці верхніх кінцівок могли утворитися незадовго до настання смерті від дії тупих предметів чи їх частин, індивідуальні властивості яких не відобразилися або від ударів об такі предмети. Тілесні ушкодження у вигляді саден передньої і задньої поверхонь тулубу, верхніх і нижніх кінцівок могли утворитися незадовго до настання смерті або в агональному періоді, від дотичної динамічної дії тупих предметів чи їх частин або при ковзанні вказаними ділянками тіла по нерівній шорсткій поверхні. Тілесні ушкодження у вигляді синців і саден тулубу, верхніх і нижніх кінцівок можуть мати ознаки легких тілесних ушкоджень, як такі, що мають незначні скороминущі наслідки, (на підставі - пп. 2.3.5. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень);

Визначення безпосередньої причини смерті ОСОБА_12 ускладнене через значну вираженість гнильних та аутолітичних змін, руйнування тканин трупа личинками комах. Наявність та характер виявлених ушкоджень дають підставу вважати, що причиною смерті ОСОБА_12 є багатоуламковий перелом кісток черепу і обличчя.

Виявлені при дослідженні трупа ОСОБА_12 тілесні ушкодження у вигляді саден передньої і задньої поверхонь тулубу, верхніх і нижніх кінцівок могли утворитися у тому числі при ковзанні вказаними ділянками тіла по нерівній шорсткій поверхні, що могло мати місце під час волочіння.

1. Через значні аутолітичні і гнильні зміни тканин трупа, руйнування личинками мух тканин трупа, немає можливості надати об'єктивну відповідь на питання щодо можливих статевих зносин ОСОБА_12 природнім чи неприроднім шляхом, у тому числі незадовго до настання смерті чи без пошкодження дівочої пліви.

2. При судово-імунологічному дослідженні мазків та марлевої серветки із вмістом піхви та прямої кишки трупа ОСОБА_12 сперматозоїди не виявлені.

3. Вилучення зразків з ротової порожнини трупа ОСОБА_12 для судово-імунологічного дослідження неможливе через часткове скелетування обличчя.

1. При судово-токсикологічному досліджені у м'язі з трупа етиловій алкоголь виявлений у кількості 1,28 %о, що може вказувати на вживання потерпілою перед смертю спиртних напоїв. Враховуючі виражені гнильні зміни тканин трупа даний результат експертній оцінці за ступенем алкогольного сп'яніння не підлягає.

2. В нирці, печінці, стінці жовчного міхура, шлунку з вмістом із трупу не виявлені: похідні барбітурової кислоти, фенотіазину, 1,4-бенздіазепіну, піразолону; морфін, кодеїн, промедол, дімедрол, трамадол, ефедрин, амітриптилін, азалептин, метадон. До висновку експерта додана фото таблиця. (а.п. 120-126);

- висновок судово-медичного експерта № 341/2 (додатковий) від 11.08.2021, згідно якого:

Визначення точного часу настання смерті ОСОБА_12 ускладнене через значні аутолітичні і гнильні зміни тканин трупа, руйнування личинками мух тканин трупа. Враховуючи стан розвитку трупних явищ на момент проведення судово-медичної експертизи трупа (трупне заклякання розрішене у всіх групах м'язів, трупні плями при стандартній динамометрії свій колір не змінюють, пізні трупні явища виражені у вигляді помірного збільшення трупа в об'ємі, підшкірної емфіземи, поодиноких елементів гнильної венозної мережі, сіро-буро-зеленого забарвлення шкіряних покривів обличчя й шиї) та відомі обставини справи, вважаю, що смерть її настала за 4-5 діб до часу дослідження трупа в морзі, що відповідає проміжку часу 14-15.06.2021.

Стиснення шиї потерпілої зі значною силою, яке супроводжувалося розвитком механічної асфіксії, приводить до швидкої втрати свідомості, що виключає здійснення потерпілою цілеспрямованих самостійних дій, проте не виключає можливості нетривалого здійснення хаотичних рухів. Спричинення багатоуламкового перелому кісток черепу і обличчя практично виключало можливість потерпілої здійснювати будь-які самостійні рухи.

З огляду на наявні експертні дані, є можливим спричинення потерпілій спочатку закритої травми шиї у вигляді перелому під'язичної кістки і хрящів гортані та в подальшому спричинення їй багатоуламкового перелому кісток черепу і обличчя.

Враховуючи характер і масивність виявлених ушкоджень можна вказати, що смерть потерпілої настала відразу після спричинення їй багатоуламкового перелому кісток черепу і обличчя.

Свідчення підозрюваного ОСОБА_3 під час проведення слідчого експерименту від 19.06.2021 достатньо повно відображають механізм стиснення шиї ОСОБА_12 . Вказані підозрюваним дії могли спричинити переломи під'язичної кістки і хрящів гортані та подальший швидкий розвиток у потерпілої асфіктичного стану. Свідчення підозрюваного ОСОБА_3 під час проведення слідчого експерименту від 19.06.2021 щодо нанесення ним сукупності ударів тупими твердими предметами в різні ділянки голови ОСОБА_12 , можуть відображати механізм спричинення потерпілій багатоуламкового перелому кісток черепу і обличчя. Спричинений під час перебування потерпілої в асфіктичному стані багатоуламковий перелом кісток черепу і обличчя, являючись сам по собі небезпечним для життя ушкодженням, ускладнив перебіг механічної асфіксії до невідворотності - швидкого настання смерті потерпілої.

З огляду на наявні експертні дані можна стверджувати, що в момент спричинення багатоуламкового перелому кісток черепу і обличчя потерпіла знаходилася у близькому до статичного положенні, обличчям звернена до травмуючого предмету. (а.п. 129-133);

- висновок експерта № 437 від 19.07.2021, згідно якого в зразку крові трупа ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (акт розтину № 341 від 19.06.2021), виявлені антигени В, Н ізо-серологічної системи АВ0, що не виключає приналежності її крові до групи В з ізогемаглютиніном анти- ОСОБА_28 (а.п. 149-150);

- висновок експерта № 437/1 від 12.07.2021, згідно якого у результаті дослідження зразка крові підозрюваного ОСОБА_3 , 2006 р.н, встановлена група 0 з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною системою АВ0. (а.п. 152-153);

- висновок експерта № 461/1 від 23.07.2021, згідно якого:

В піднігтьовому вмісті обох рук трупа ОСОБА_12 , що було надане на дослідження, встановлена наявність людини, виявлені клітини глибоких шарів епідермісу та визначений білок людини.

Статева належність крові та клітин яких не визначена через недостатню кількість придатних для дослідження формених елементів крові та клітин з ядрами. При визначенні групової належності крові та клітин виявлені антигени В та Н ізосерологічної системи АВ0.

Враховуючи вище вказані результати дослідження, можна висловитися, що кров та клітини в піднігтьовому вмісті обох рук трупа ОСОБА_12 могли походити від однієї особи (осіб), груповій властивостей крові якої (яких) характерні виявлені антигени В та Н; а саме від самої потерпілої ОСОБА_12 , беручи до уваги її групу крові.

Або, можливе походження крові та клітин в піднігтьовому вмісті обох рук трупа ОСОБА_12 за рахунок змішування їх від декількох осіб з різним сполученням виявлених антигенів ОСОБА_29 , в такому разі, беручи до уваги групу крові підозрюваного ОСОБА_3 , не виключається можливість домішку його крові та клітин в піднігтьовому вмісті обох рук потерпілої ОСОБА_12 .

В піднігтьовому вмісті обох рук підозрюваного ОСОБА_3 наявність крові не встановлено, знайдені клітини поверхневого шару епідермісу, які непридатні для цитологічного дослідження. (а.п. 159-163);

- висновок експерта № 635 від 12.08.2021, згідно якого:

Зі зразка букального епітелію підозрюваного ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , отримані препарати ДНК, встановлений їх генотип.

Зі зразка крові потерпілої ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримані препарати з дуже низьким вмістом ДНК, генотип яких не встановлений, що можливо через деградаційні зміни ДНК.

Із фрагмента м'язової тканини потерпілої ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , отримані препарати ДНК, встановлений їх генотип.

Із контактних слідів в середній частині спортивного бинта «2», з плями, схожої на кров, та об'єкта, схожого на волосся, вилученого з бинта «2», отримані препарати ДНК жіночої статевої належності, встановлений їх генотип.

Із біологічних слідів на двох серветках, отримані препарати ДНК чоловічої статевої належності, встановлений їх генотип.

Із контактних слідів на краях спортивного бинта «2», отримані препарати ДНК чоловічої та жіночої статевої належності, встановлений їх генотип, який має ознаки суміші ДНК 2-х осіб, не містить переважаючої ДНК.

Проведений порівняльний молекулярно-генетичний аналіз виявив співпадання генотипу контактних слідів в середній частині спортивного бинта «2», сліду, схожого на кров, на спортивному бинті «2», об'єкта, схожого на волосся з генотипом потерпілої ОСОБА_12 та неспівпадання з генотипом підозрюваного ОСОБА_3 .

ДНК цих слідів та, об'єкта, схожого на волосся, може походити від потерпілої ОСОБА_12 з ймовірністю не менше 99,999999999999999957%. Частота поширення подібної комбінації генетичних ознак складає 0,43·10-18. Це означає, що вказана комбінація генетичних ознак зустрічається у 0,43 жінок на квінтильйон.

Проведений порівняльний молекулярно-генетичний аналіз виявив співпадання генотипу біологічних слідів на двох серветках з генотипом підозрюваного ОСОБА_3 та неспівпадання з генотипом потерпілої ОСОБА_12 .

ДНК біологічних слідів на серветках може походити від підозрюваного ОСОБА_3 з ймовірністю не менше 99,9999999999999973%. Частота поширення подібної комбінації генетичних ознак складає 0,27·10-16. Це означає, що вказана комбінація генетичних ознак зустрічається у 0,27 чоловіків на 10 квадрильйонів.

Проведений порівняльний молекулярно-генетичний аналіз виявив співпадання змішаного генотипу контактних слідів на краях спортивного бинта «2», з генотипами підозрюваного ОСОБА_3 та потерпілої ОСОБА_12 . ДНК цих слідів може походити від підозрюваного ОСОБА_3 та потерпілої ОСОБА_12 в суміші. (а.п. 173-179);

- протокол проведення слідчого експерименту від 19.06.2021, в ході якого неповнолітній підозрюваний ОСОБА_3 у присутності законного представника ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_7 , за участю спеціалістів: психолога та педагога, прокурора та понятих показав місце скоєння злочину - вбивства, розповів детально про обставини вчиненого ним злочину, показав маршрут їх руху з потерпілою ОСОБА_12 , показав механізм стиснення шиї ОСОБА_12 за допомогою спортивного бинта, показав механізм спричинення ОСОБА_12 ударів дерев'яним брусом (палкою), а потім каменем. Показав місця куди викинув телефон, рюкзак потерпілої. Зауважень та доповнень від учасників не надходило. До протоколу огляду долучено флеш-накопичувач з відеозаписом проведеної слідчої дії. (а.п. 210-214, 219). У судовому засіданні було оглянуто відеозапис вказаної слідчої дії;

- протокол проведення огляду від 19.06.2021 - ділянки місцевості, розташованої на покинутій території ниткової фабрики у м. Нікополь, Дніпропетровської області Оглянута ділянка місцевості розташована на відстані близько 10 м. на схід від місця виявлення трупу ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_2, та близько 100 м. від труби із написом ТС 1975. На вказану ділянку місцевості вказав у ході проведення слідчого експерименту підозрюваний ОСОБА_3 як на таку, куди він викинув мобільний телефон потерпілої ОСОБА_12 . В ході проведення огляду місцевості, в траві виявлено мобільний телефон в пошкодженому стані з написом на платі JI5S_Link_FPC_V3 FW 3320, який упаковано до паперового конверту. Також предметом огляду є ділянка місцевості розташована на відстані близько 8 м. від виявленого трупа ОСОБА_12 , де в ході проведення слідчого експерименту за участю підозрюваного ОСОБА_3 , останній вказав, на дерев'яний брусок, яким він завдавав тілесних ушкоджень потерпілій ОСОБА_12 . В ході проведення огляду ділянки місцевості, на відстані 7,3 м. від місця знаходження трупа ОСОБА_12 виявлено дерев'яний брусок, який упаковано до картонної коробки. Також на відстані 8,3 м. від місця виявлення трупа ОСОБА_12 виявлено дерев'яні фрагменти від бруска, які упаковано до картонної коробки. Під час проведення огляду застосовано технічні засоби: фото- відео- камера. До протоколу огляду долучено знімки екрану та флеш-накопичувач з відеозаписом проведеної слідчої дії. (а.п. 215-219). У судовому засіданні було оглянуто відеозапис вказаної слідчої дії;

- заява ОСОБА_25 про надання працівникам поліції дозволу на проведення обшуку в приміщенні будинку АДРЕСА_1 . (а.п. 220);

- протокол обшуку від 19.06.2021, проведеного у приміщенні будинку АДРЕСА_1 . У спальній кімнаті, з шафи вилучено спортивні бинти-обмотки червоного кольору у кількості 2-х шт., на яких наявні залишки волосся світлого кольору середньої довжини, які поміщено до паперового конверту. З шафи вилучено чоловічі шорти темно-синього кольору, які поміщено до паперового конверту; шорти сірого кольору, які поміщено до паперового конверту; чоловічу сіру футболку, яку поміщено до паперового конверту; сіру футболку з малюнками, яку поміщено до паперового конверта; світло-сіру футболку, яку поміщено до паперового конверта; світло-сіру футболку з малюнками, яку поміщено до паперового конверта. З пральної машинки у ванній кімнаті вилучено шкарпетки червоного кольору з залишками трави, які поміщено до паперового конверту. Також вилучено предмет особистої гігієни ОСОБА_3 - зубну щітку, яку поміщено до паперового конверта. Від учасників обшуку зауважень не надходило. Під час проведення огляду застосовано технічні засоби: відеокамера. До протоколу обшуку долучено флеш-накопичувач з відеозаписом проведеної слідчої дії. (а.п. 221-226). У судовому засіданні було оглянуто відеозапис вказаної слідчої дії;

Том № 2

- висновок судово-психіатричної експертизи № 95 від 22.06.2021, згідно якого ОСОБА_3 у період інкримінованого йому діяння на хронічне психічне захворювання, тимчасовий хворобливий розлад психічної діяльності, недоумство або інший хворобливий стан психіки не страждав і в теперішній час також не страждає. За своїм психічним станом в період інкримінованого йому діяння він міг усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. За своїм психічним станом у теперішній час іспитований також може усвідомлювати свої дії (бездіяльність) і керувати ними. Застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (а.п. 16-19).

Судовий том

- висновок експерта за результатами проведення судової психологічної експертизи № 1980-34-25 від 31.07.2025, проведеної на підставі ухвали Нікопольського міськрайонного суду від 24.12.2024, згідно якого:

1. ОСОБА_3 має такі індивідуально-психологічні особливості: притаманні висока оперативність та рухливість мислення, конкретність уяви. ОСОБА_3 може виявляти підвищену емоційну реактивність, вразливість до стресу, невпевненість у складних ситуаціях. У досліджуваного може спостерігатися дратівливість, емоційна нестійкість, зміна поведінки під впливом актуальних почуттів. ОСОБА_3 притаманна деяка стриманість в соціальних контактах (може не проявляти надмірної відкритості, але в загальному підекспертний не уникає міжособистісних контактів). У міжособистісному спілкуванні може спостерігатися експресивність, імпульсивність (нездатність стримати себе, якщо щось не подобається). Підекспертний виявляє знижену моральну чутливість та недостатній рівень внутрішньої моральної регуляції, саморефлексії. Водночас простежується тенденція до витіснення агресивних імпульсів: підекспертний прагне приховувати свої справжні емоції від оточення, однак у конфліктних ситуаціях це може призводити до різких, інтенсивних поведінкових реакцій. ОСОБА_3 характеризується підвищеною орієнтацією на зовнішню думку, потребою підтримувати позитивний та домінантний імідж у своєму середовищі. Поведінка підекспертного демонструє недостатній рівень емоційної зрілості, емпатії, відповідальності за наслідки власних дій.

2. ОСОБА_3 має індивідуально-психологічні особливості, які в сукупності могли впливати на реалізацію підекспертним інкримінованих йому дій у досліджуваній ситуації. До таких належать: емоційна холодність (відстороненість, нездатність проявляти співпереживання, соціальна байдужість), імпульсивність (схильність діяти без обдумування наслідків, під впливом емоцій), знижена емпатія, формальна моральна орієнтація, підвищена орієнтація на зовнішню оцінку (потреба у домінуванні), незрілість мотиваційної сфери, низький рівень саморегуляції та емоційної зрілості. Водночас, ці риси не обумовили злочин напряму, але стали психічним тлом, яке сприяло вибору відповідного способу поведінки у конфліктній ситуації.

3. ОСОБА_3 на момент скоєння інкримінованого йому діяння не перебував у стані фізіологічного афекту.

4. ОСОБА_3 на момент скоєння інкримінованого йому діяння не перебував в стані емоційного збудження (фрустрації) чи емоційного напруження (стресу), або іншому емоційному стані, який би обмежував та/або порушував можливість підекспертного до пізнання дійсності, регуляції своїх дій та контролю поведінки. Негативні емоційні переживання, якщо й могли мати місце, не досягали рівня, за якого могли б істотно вплинути на здатність ОСОБА_3 повною мірою усвідомлювати значення своїх дій або керувати ними.

Оцінка доказів судом

Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, суд визнає їх належними і допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінально-процесуальним законодавством.

Таким чином, аналізуючи всі зібрані у справі докази в їх сукупності, суд вважає, що винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 повністю доведена сукупністю належних, допустимих та достовірних доказів, безпосередньо досліджених судом у судовому засіданні, які були отримані у рамках діючого законодавства без істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Досліджені докази є взаємозв'язаними між собою і суд вважає їх достатніми для визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінального правопорушення /злочину/, за яким він обвинувачується.

Стандарт доведення винуватості поза розумним сумнівом в контексті рішень ЄСПЛ означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розуміння пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння, як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.

Стосовно доводів ОСОБА_3 про вбивство ОСОБА_12 випадково, за відсутності умислу на вбивство.

Суд вважає, що пояснення ОСОБА_3 у судовому засіданні в даній частині не відповідають фактичним обставинам справи.

Надаючи оцінку доводам сторони захисту суд зазначає наступне.

Стаття 115 КК України передбачає відповідальність за умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині. З суб'єктивної сторони даний злочин характеризується умисною формою вини (прямим або непрямим умислом) коли винний усвідомлює суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно-небезпечні наслідки у вигляді смерті іншої людини й бажає або свідомо припускає її настання.

На відміну від умисного вбивства, специфіка вбивства з необережності, відповідальність за вчинення якого передбачена ст. 119 КК України, полягає в його суб'єктивній стороні: воно має місце лише при необережній формі вини, яка може виступати у вигляді злочинної самовпевненості або злочинної недбалості.

Тобто, вбивство з необережності має місце лише при необережній формі вини, для якої характерне поєднання усвідомлення особою суспільно небезпечного характеру свого діяння (дії чи бездіяльності) та недбалого або самовпевненого ставлення до настання суспільно небезпечних наслідків свого діяння.

Питання про наявність умислу необхідно вирішувати з огляду на сукупність всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного до, під час і після злочину, його взаємини з потерпілим, що передували події, а також спосіб вчинення злочину, засоби та знаряддя злочину.

Обвинувачений ОСОБА_3 обрав знаряддям вчинення злочину спортивний бинт, дерев'яний брусок та камінь, усвідомлюючи, що при застосуванні каменя та бруска можна заподіяти смерть людині. При цьому, доводи про те, що він не готував вказані знаряддя для вчинення злочину заздалегідь, наявності умислу не спростовують.

Саме ОСОБА_3 запропонував потерпілий спробувати «собачий кафй», для цього він мав з собою боксерські бинти, хоча, як пояснив останній у судовому засіданні, боксом він давно не займався. ОСОБА_3 спочатку душив потерпілу спортивним бинтом, потім їй непритомній (наявність пульсу та дихання не перевіряв) дерев'яним бруском завдав два удари по голові і після цього каменем, стоячи на відстані, наніс один удар в область шиї і один удар в область голови, тобто у місце життєво важливого органу, що знаходиться у прямому причинному зв'язку зі смертю потерпілої, смерть якої настала від багато уламкового перелому кісток черепу та обличчя. Після цього за ноги відтягнув потерпілу зіштовхнув її в яму та закидав гілками.

Таким чином, суд враховує що ОСОБА_3 заздалегідь обумовив зустріч з потерпілою ОСОБА_12 в вечірній час, близько 21.00 год. вони пішли на закинуту територію колишнього ТОВ «Нікопольський прядильно-нитковий комбінат», конфлікт, що виник між ними, спосіб вчинення злочину (душіння, цілеспрямованість нанесення ударів як дерев'яним бруском так і каменем), знаряддя злочину (спортивний бинт, дерев'яний брусок, камінь), особливо небезпечний характер і локалізацію ушкодження в області голови, приховування трупу потерпілої, що підтверджує висновок суду про направленість умислу обвинуваченого на позбавлення життя потерпілої. В даному випадку обвинувачений наносив каменем удари в життєво-важливу ділянку тіла зі значною силою, як зазначено у висновку експерта, що підтверджує хоча і раптовий, але наявний умисел на вбивство. Всі ці обставини в сукупності вказують на наявність суб'єктивної сторони умисного вбивства, що характеризується виною у формі умислу, а не вчинення вбивства через необережність.

Таким чином ОСОБА_3 обдумано вчинив умисне вбивство потерпілої, що свідчить про відсутність у нього стану фрустрації чи сильного душевного хвилювання.

Відсутність у ОСОБА_3 стану сильного душевного хвилювання підтверджується висновком судово-психіатричної експертизи № 95 від 22.07.2021, відповідно до якого ОСОБА_3 на час вчинення вбивства хронічним психічним захворюванням, тимчасовим хворобливим розладом психічної діяльності, недоумством або іншим хворобливим станом психіки не страждав. За своїм психічним станом міг усвідомлювати свої дії та керувати ними. Також підтверджується висновком експерта за результатами проведення судової психологічної експертизи № 1980-34-25 від 31.07.2025, відповідно до якого ОСОБА_3 на момент скоєння інкримінованого йому діяння не перебував у стані фізіологічного афекту.

Дії, які йому інкримінують, були послідовними, цілеспрямованими, ситуаційно обумовленими, він орієнтувався у просторі та ситуації, зв'язок з оточенням не втрачав, його вчинки були направлені на конкретний результат - приховування злочину.

Щодо провокування потерпілої ОСОБА_12 до вчинення ОСОБА_3 інкримінованого йому злочину, то конфлікт з приводу схиляння до розповсюдження наркотичних засобів та шантаж з приводу розповсюдження пліток не є провокацією з огляду на те, що, ОСОБА_3 не був позбавлений можливості не брати дерев'яного бруска, каменя та не наносити ними удари, міг викликати швидку медичну допомогу для потерпілої, відмовившись від вчинення злочину (не наносити удари бруском та каменем), однак, незважаючи на наявність можливості вибору варіанта своїх дій, використав камінь для нанесення удару ОСОБА_12 в життєво - важливий орган.

Позицію обвинуваченого, що він не хотів заподіяння смерті потерпілій, суд розцінює як намаганням будь-яким чином уникнути кримінальної відповідальності за вчинення особливо тяжкого злочину, оскільки спосіб, характер, послідовність дій ОСОБА_3 , його поведінка під час вчинення злочину, а саме використання дерев'яного бруска, каменю, націлювання його в область шиї, голови та завдання ударів, відповідають ознакам складу злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, і свідчать про те, що в даному випадку останній діяв з умислом на позбавлення життя потерпілої та вчинив для цього усі необхідні дії, які були для нього завідомо такими, що потягнуть його смерть.

Про умисний характер дій ОСОБА_3 та бажання уникнути відповідальності за вчинене свідчить також його поведінка після скоєного ним вбивства потерпілої.

Таким чином, суд вважає, що доводи ОСОБА_3 про вчинення вбивства ОСОБА_12 випадково не відповідають обставинам кримінального правопорушення та наявним доказам.

Суд визнає докази обвинувачення належними і допустимими, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підтверджують вину ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення /злочину/, вони передбачені як джерела доказування у КПК України, зібрані у відповідності з чинним кримінальним процесуальним законодавством.

За наведених вище обставин, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_3 у скоєнні злочину, що йому інкриміновано, повністю підтверджена в судовому засіданні ретельно дослідженими належними та допустимими доказами поза розумним сумнівом.

Підстав, у відповідності до ч. 3 ст. 337 КПК України, для виходу за межі висунутого обвинувачення, чи його зміни, суд не вбачає, оскільки в ході судового розгляду обставин, які б перешкоджали ухваленню справедливого судового рішення та захисту прав людини та її основоположних свобод не встановлено.

Таким чином, суд вважає, що дії обвинуваченого ОСОБА_3 мають правильну правову кваліфікацію за ч. 1 ст. 115 КК України, як вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Вина ОСОБА_3 у скоєному доведена у повному обсязі.

Призначення покарання

При визначенні виду та міри покарання суд враховує вимоги ст. 50 КК України, відповідно до якої покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаною винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого, має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами. Особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень. Відповідно до вимог ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті КК, відповідно до положень Загальної частини Кодексу, ураховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Статтю 103 КК України, відповідно до якої при призначенні покарання неповнолітньому суд також враховує умови його життя та виховання, вплив дорослих, рівень розвитку та інші особливості особи неповнолітнього.

Представник служби у справах дітей Нікопольської міської ради ОСОБА_10 показав, що ОСОБА_3 та його сім'я в поле зору служби не потрапляли. Будь якої інформації з приводу невиконання батьківських обов'язків щодо них ні зі школи, ні від лікарів не надходило. Коли вже ОСОБА_3 знаходився в ДУВП № 4, вони проводили обстеження житлово-побутових умов неповнолітнього і було встановлено, що вони задовільні.

Представник сектору ювенальної превенції Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_11 показав, що ОСОБА_3 на обліку у них не перебував, ні він, ні його сім'я в поле зору поліції не потрапляли.

Відповідно до тексту досудової доповіді, яка була складена на підставі ухвали Нікопольського міськрайонного суду і проти якої не заперечував ні обвинувачений, ні його законний представник, обвинувачений ОСОБА_3 має середній рівень ризику вчинення повторного кримінального правопорушення, виправлення його можливе у винятковому порядку та за умови здійснення нагляду середнього рівня із застосуванням соціально-виховних заходів, що необхідні для виправлення та запобігання вчиненню повторних кримінальних правопорушень, виконання рекомендованих заходів, спрямованих на мінімізацію ризику вчинення повторного кримінального правопорушення, а також профілактики агресивної поведінки, встановлення обов'язку виконувати соціально-виховні заходи.

Згідно ст. 2 Конвенції Про захист прав людини та основоположних свобод, право кожного громадянина на життя охороняється законом. Відповідно до ст. 3, ст. 27 Конституції України - людина і її життя є найвищою соціальною цінністю, а злочини, що посягають на вказані цінності відзначаються найвищою соціальною небезпекою. Тому злочини проти особи становлять найбільшу суспільну небезпеку та потребують призначення покарання, яке б забезпечувало виправлення особи та попередження аналогічних протиправних діянь.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 , суд ураховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення (ч. 1 ст. 115 КК України), яке відповідно до ст. 12 КК України відносяться до особливо тяжкого злочину.

Зокрема, вказаний злочин має підвищений рівень суспільної небезпеки, направлений проти закріплених Конституцією України природних і невідчужуваних прав людини, а саме проти життя і здоров'я людини, які визнаються найвищою соціальною цінністю. Зазначене свідчить про нехтування обвинуваченим загальнолюдськими моральними цінностями, крайню зневагу до людського життя та вказують на виключну небезпеку його особи для суспільства.

Невиправним наслідком вчиненого обвинуваченим ОСОБА_3 злочину стала смерть потерпілої ОСОБА_12 , яка є неповнолітньою. Також суд враховує обставини вчинення злочину та особу винного.

Так, суд приймає до уваги надання обвинуваченим показів на виправдання своїх дій через шантаж потерпілої, приховування ним події за фактом смерті потерпілої, неповідомлення ним правоохоронних органів, приховування слідів злочину, мобільного телефону та інших речей потерпілої, приховування трупу потерпілої, те, що він знаючи, що потерпілу розшукують рідні, співробітники поліції і мешканці міста Нікополі сам приймав участь у вказаних пошуках вбитої, при цьому, даючи покази співробітникам поліції, запевняв, що йому про це нічого не відомо.

Суд також враховує, що ОСОБА_3 раніше не судимий (Том № 2 а.п. 48-49), закінчив 9 класів Комунального закладу «Нікопольська середня загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 6», за місцем навчання зарекомендував себе задовільно. Опанував навчальний матеріал на середньому рівні, але з географії, фізики та хімії отримав навчальні досягнення низького рівня. Учень здібний, але навчався не в повну міру своїх сил, потребував постійного контролю. На уроках не був активним, часто відволікався, тому потребував постійної мотивації до навчальної діяльності. Домашнє завдання виконував не систематично. Мова виразна, думки висловлює чітко, словниковий запас - значний. Уміє логічно мислити, аналізувати, робити правильні висновки. Правила поведінки виконував не завжди, мав порушення дисципліни. Участь у громадському житті класу брав неохоче. Підтримував товариські стосунки з певною групою учнів. Шкідливих звичок та фізичних вад зі здоров'ям не має. Сім'я повна. Батьки цікавились навчанням хлопця, підтримували постійний зв'язок з класним керівником, з'являлися до школи за вимогою адміністрації (Том № 2 а.п. 54). Має постійне місце проживання, за місцем проживання характеризується позитивно (Том № 2 а.п. 50). Обвинувачений ОСОБА_3 виховується батьком та матір'ю. Його батьки, на думку суду, достатньо займаються його вихованням. За час перебування в Дніпровському УВП (№4) ув'язнений ОСОБА_3 порушень режиму утримання не допускав. За характером спокійний, врівноважений. Законні вимоги представників адміністрації виконує. За час навчання в Комунальному закладі освіти «Середня загальноосвітня школа №91» ДМР при установі зарекомендував себе як учень, що має навчальні досягнення середнього рівня. Проявляє здібності до вивчення гуманітарних наук (судовий том).

ОСОБА_3 створені задовільні умови для проживання та навчання, оскільки згідно акту обстеження житлово-побутових умов, помешкання, де мешкає неповнолітній має задовільний стан. В будинку чисто та охайно, в наявності меблі та побутова техніка. Для виховання та розвитку неповнолітнього створені задовільні умови. Проживає ОСОБА_3 разом з батьком та матір'ю. (а.п. Том № 2 а.п. 56).

Згідно пояснень у судовому засіданні представника служби у справах дітей Нікопольської міської ради ОСОБА_10 , ОСОБА_3 та його сім'я в поле зору служби не потрапляли. Будь якої інформації з приводу невиконання батьківських обов'язків щодо них ні зі школи, ні від лікарів не надходило.

Як пояснив у судовому засіданні представник сектору ювенальної превенції Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_11 , ОСОБА_3 на обліку у них не перебував, ні він, ні його сім'я в поле зору поліції не потрапляли.

На обліку у лікаря психіатра та лікаря нарколога обвинувачений ОСОБА_3 не перебуває (Том № 2 а.п. 51, 53), тому може повністю усвідомлювати значення своїх дій і керувати ними.

Судом відповідно до ст. 66 КК України встановлено обставини, що пом'якшують покарання - активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення (п. 1 ч. 1 ст. 66 КК України) та вчинення правопорушення в неповнолітньому віці (п. 3 ч. 1 ст. 66 КК України).

Активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення виражається в тому, що винний добровільно у будь-якій формі своїми активними діями надає допомогу органам досудового розслідування або суду у з'ясуванні тих обставин вчинення кримінального правопорушення, що мають істотне значення для повного його розкриття.

Активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення слід вважати надання ОСОБА_3 під час досудового розслідування допомоги в установленні обставин кримінального провадження, що стало наслідком його швидкого розкриття, вказані обставини він підтвердив в судовому засіданні, чим сприяв встановленню істини у кримінальному проваджені.

Вчинення кримінального правопорушення неповнолітнім є додатковою гарантією для дитини, яка опинилася у конфлікті із законом.

Суд звертає увагу на відсутність щирого каяття у обвинуваченого.

Виходячи із системного тлумачення законодавства та судової практики, щире каяття, характеризуючи ставлення винної особи до вчиненого нею злочину, означає, що особа визнає свою вину, дає правдиві показання, щиро жалкує про вчинене, негативно оцінює злочин, бажає виправити ситуацію, що склалася, співчуває потерпілому, демонструє готовність понести заслужене покарання.

Проте ОСОБА_3 під час судового розгляду вину у вчиненні злочину визнав лише частково, вказав, що причиною вчинення злочину була поведінка самої потерпілої, яка його шантажувала, що не може свідчити про повне визнання ним вини, про критичну оцінку своєї злочинної поведінки і готовність нести кримінальну відповідальність за скоєне.

Також суд приймає до уваги поведінку ОСОБА_3 після вчинення злочину, яка не свідчить, що він розкаявся у скоєному, він був вимушений визнати свою провину лише при наявності беззаперечних доказів його провини.

Обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_3 відповідно до статті 67 КК України судом не встановлено.

Окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та межі покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Такий висновок узгоджується і з практикою Європейського суду з прав людини, який зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним (рішення у справі «Скоппола проти Італії» від 17 вересня 2009 року, заява № 10249/03) (рішення Конституційного Суду України від 26 січня 2011 року № 1-рп/2011).

Суд переконаний, що в даному випадку виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 можливе лише в умовах тривалої ізоляції від суспільства, з призначенням йому покарання пов'язаного з позбавленням волі.

Тому, ураховуючи всі обставини справи, результати досудової доповіді, суд вважає за необхідне призначити обвинуваченому покарання за ч. 1 ст. 115 КК України у виді позбавлення волі.

Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаною винною у вчиненні злочину і полягає у передбаченому законом обмеженні прав та свобод обвинуваченого.

За вказаних обставин, суд приходить до переконання, що покарання у виді позбавлення волі обвинуваченого, відповідає вимогам справедливості при застосуванні покарання і відображає співмірність злочину та кари, і тільки таке покарання буде необхідним й достатнім для його виправлення та попередження вчинення ним нових злочинів.

Крім того, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.

Підстав для застосування ст. 69, 75, 104 КК України стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 суд не вбачає, оскільки невиправним наслідком вчиненого злочину є смерть особи, а також з урахуванням обставин справи, позиції обвинуваченого, який вину свою визнав лише частково, позиції потерпілої, яка наполягала на призначенні обвинуваченому суворого покарання.

Приходячи до такого висновку, суд враховує свої дискреційні повноваження (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, які охоплюють повноваження суду (права та обов'язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.

Вирішення цивільного позову

Представником цивільного позивача ОСОБА_8 - адвокатом ОСОБА_9 у кримінальному провадженні, заявлено цивільний позов, який у подальшому уточнювала, та в останній редакції позову від 10.05.2022 просила суд стягнути з ОСОБА_3 моральну шкоду, спричинену внаслідок вчиненого злочину в сумі 1 000 000 грн; витрати на поховання в розмірі 17 231 грн 24 коп. та витрати на правову допомогу в розмірі 32 600 грн. У разі відсутності у неповнолітнього ОСОБА_3 майна достатнього для відшкодування завданої шкоди, просить стягнути її у повному обсязі з його законних представників: ОСОБА_25 та ОСОБА_6 .

Позиція сторін стосовно заявленого цивільного позову

Цивільний позивач ОСОБА_8 та її представник - адвокат ОСОБА_9 в судовому засіданні заявлений цивільний позов підтримали.

Цивільний позивач ОСОБА_8 вказує, що витрати пов'язані з похованням її доньки відповідно чеків, квитанцій, накладної в загальній сумі становлять 17 231 грн. 24 коп. Витрати на правову допомогу становлять 32 600 грн., що підтверджується Договором про надання правової допомоги та відповідними квитанціями. Також їй спричинена і моральна шкода. Після того як ОСОБА_3 вбив її доньку, вона втратила єдину доньку, переживає нервові потрясіння, заявилась пустота у душі, яку вона не може нічим заповнити, в неї зник сон, загострилися хронічні хвороби, все це негативно відобразилося на продуктивності життєвого часу, викликало та стало підтримувати в неї високо диференційовані (психологічно складні) інтенсивні переживання морально-етичного змісту та психологічно-травмуючого характеру; постійно спливають в пам'яті події скоєного злочину, що дає відчуття неповноцінності та невпевненості і незахищеності. Вона навіть обличчя доньки на похоронах не бачила, бо її поховали у закритій труні. Після похорон вона зверталася за медичною допомогою до невропатолога, їй приписали ліки, які вона і до цього часу п'є. Також після похорон переживають моральні страждання і її чоловік, син. Моральну шкоду оцінює в 1 000 000 грн. Просила суд стягнути з ОСОБА_3 моральну шкоду, спричинену внаслідок вчиненого злочину в сумі 1 000 000 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 32 600 грн. У разі відсутності у неповнолітнього ОСОБА_3 майна достатнього для відшкодування завданої шкоди, просить стягнути її у повному обсязі з його законних представників: ОСОБА_25 та ОСОБА_6 .

Представник цивільного позивача ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 заявлений цивільний позов підтримала.

Законний представник неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 - цивільний відповідач, його мати, ОСОБА_6 цивільний позов потерпілої визнала частково. Витрати на поховання визнає і цю суму вони вже заплатили потерпілій, на підтвердження чого надала відповідну розписку. Витрати на правову допомогу, на їх думку є завищеними. Також занадто велика сума у відшкодування моральної шкоди.

Цивільний відповідач - батько ОСОБА_3 - ОСОБА_25 цивільний позов потерпілої в частині відшкодування матеріальної шкоди визнає, згоден відшкодовувати й моральну шкоду, але в меншому розмірі.

При вирішенні цивільного позову суд враховує наступні вимоги діючого законодавства.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Ч. 1 ст. 128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної особи, яка за законом несе відповідальність за шкоду, завдану їхніми діями.

Відповідно до ч. 1 ст. 129 КПК України, ухвалюючи обвинувальний вирок, постановляючи ухвалу про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, суд залежно від доведеності підстав і розміру позову задовольняє цивільний позов повністю або частково чи відмовляє в ньому.

Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства (ч. 5 ст. 129 КПК України).

Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала (ч. 1 ст. 1166 ЦК України).

Частиною 1 ст. 1167 ЦК України визначено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

І. Щодо позовних вимог про відшкодування матеріальної шкоди

Витрати на поховання

Цивільний позивач ОСОБА_8 в судовому засіданні вказала, що витрати пов'язані з похованням її доньки відповідно чеків, квитанцій, накладної в загальній сумі становлять 17 231 грн. 24 коп.

Судом встановлено, що на час розгляду справи, матеріальні збитки - витрати на поховання потерпілій відшкодовані в повному обсязі батьками ОСОБА_3 , а від так, цивільний позов в даній частині не підлягає задоволенню.

Витрати на правову допомогу

Цивільний позивач та її представник заявили вимогу про відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 32 600 грн.

За змістом п. 3 ч. 1 ст. 91 КПК України розмір процесуальних витрат належить до обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Обов'язок доказування даних щодо розміру процесуальних витрат покладається на сторону, що їх подає /ч. 2 ст. 92 КПК України/.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно п. 21, 22 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі по тексту - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

В постановах Касаційного кримінального суду Верхового Суду від 05.08.2020 по справі № 753/10028/18 (провадження № 51-121км20) та від 29.09.2022 по справі № 362/6438/21 (провадження № 51-1995км22) викладено правовий висновок, що правовою підставою відшкодування витрат на правову допомогу є договір, укладений між потерпілим та адвокатом-представником, а також документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Отже, для визначення розміру процесуальних витрат на правову допомогу, що підлягають відшкодуванню, крім договору про надання правової допомоги, особа має надати і оригінали документів, які підтверджують ці витрати, а також процесуально підтвердити надання правових послуг (складений процесуальний документ, вчинена процесуальна дія (участь у слідчих (розшукових) діях чи ознайомлення із процесуальними документами тощо)).

Тобто, вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, суд повинен оцінити витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінити їх необхідність, тобто має пересвідчитись, що заявлені витрати є співмірними зі складністю провадження, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правову допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Обов'язковим переліком документів на підтвердження відповідних витрат, незалежно від юрисдикції спору, є: договір про надання правової допомоги; розрахунок наданих послуг з їх детальним описом; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо) /висновки, викладені у постановах Верховного Суду у справах № 821/227/17, № 726/549/19, № 810/3806/18, № 199/3939/18-ц, № 466/9758/16-ц, Великої Палати Верховного Суду у справі № 826/1216/16/.

Чинне кримінальне процесуальне законодавство України не встановлює чіткого переліку доказів, які необхідно надати суду на підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу, однак зобов'язує надати докази на підтвердження розміру процесуальних витрат, у тому числі на правову допомогу, що входить до предмета доказування у кримінальному провадженні.

Як убачається з матеріалів справи, представником цивільного позивача ОСОБА_8 у кримінальному провадженні є адвокат ОСОБА_9 , яка діє на підставі ордеру серії АЕ № 1088811 від 15.08.2021 та договору про надання правової допомоги № 41 від 8 липня 2021 року.

На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу цивільним позивачем та її представником - адвокатом ОСОБА_9 надано суду дві банківські квитанції, одна від 08.07.2021 та друга від 03.09.2021 кожна на суму 16 300 грн. з призначенням платежу: оплата за послуги згідно договору № 41 від 08.07.2021.

Суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

В судовому засіданні цивільні відповідачі заперечували щодо задоволення у повному обсязі вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката, вказуючи на занадто велику суму таких витрат.

Суд звертає увагу на ту обставину, що належних доказів, які б підтверджували обсяг наданих послуг і виконаних робіт за договором про правничу допомогу (зокрема акт виконаних робіт (наданих послуг) з детальним описом наданих адвокатом правових послуг та витрат часу, підписаний між адвокатом ОСОБА_9 та клієнтом ОСОБА_8 суду не надано.

Представником потерпілої не надано жодного розрахунку вартості правових послуг, що підтверджують обсяг, вартість наданих послуг або витрати адвоката, необхідні для надання правової допомоги у даному кримінальному провадженні, з урахуванням критеріїв дійсних адвокатських витрат, їх необхідності та розумності.

При цьому Договір про надання правової допомоги № 41 від 8 липня 2021 року не містять переліку наданих послуг з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат часу по кожному із видів робіт, необхідних для надання правничої допомоги, подання якого є необхідною умовою для стягнення витрат на професійну правничу допомогу, а посилання на узгоджений сторонами розмір гонорару в сумі 32 600 грн. незалежно від кількості часу та об'єму фактично виконаної роботи не є достатнім для визначення дійсних адвокатських витрат, їх необхідності та розумності.

Крім того, неподання цивільним позивачем і його представником розрахунку, позбавляє іншу сторону можливості спростовувати ймовірну неспівмірність витрат на професійну правничу допомогу.

Суд погоджується з доводами цивільного позивача і його представника про те, що долучені до цивільного позову копії документів підтверджують надання адвокатом правової допомоги у даному кримінальному провадженні, однак критично оцінює розмір витрат на правову допомогу, з огляду на обсяг і складність складених процесуальних документів, які не є значними та є аналогічними за змістом.

Враховуючи складність справи, з урахуванням виконаної адвокатом роботи (написання позову та в подальшому його уточнення, участь у судових засіданнях), принципу співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, приймаючи до уваги, те, що суду не надано детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, суд вважає за необхідне зменшити їх розмір та стягнути з на користь потерпілої ОСОБА_8 витрати на правничу допомогу у сумі 20 000 грн. В решті частини заявлених вимог - відмовити.

ІІ. Щодо позовних вимог про відшкодування моральної шкоди

В обґрунтування спричинення моральної шкоди ОСОБА_8 вказувала, що ОСОБА_3 вбив її доньку, вона втратила єдину доньку, внаслідок чого вона переживає нервові потрясіння, заявилась пустота у душі, яку вона не може нічим заповнити, у неї зник сон, загострилися хронічні хвороби, що негативно відобразилося на продуктивності життєвого часу; постійно спливають в пам'яті події скоєного злочину, що дає відчуття неповноцінності та невпевненості і незахищеності. Вона навіть обличчя доньки на похоронах не бачила, бо її поховали у закритій труні. Після похорон вона зверталася за медичною допомогою до невропатолога, їй приписали ліки, які вона і до цього часу п'є. Моральні страждання виражаються у перенесенні нею душевних страждань від непоправної втрати та назавжди порушеному нормальному способу її життя. Моральну шкоду оцінює в 1 000 000 грн.

Згідно ст. 41 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (з протоколами) № 475/97-ВР від 17.07.1997 потерпіла ОСОБА_8 має право на справедливу сатисфакцію.

Водночас, визначаючи розмір відшкодування моральної шкоди, суд враховує наступне.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов'язана з розміром цього відшкодування.

Згідно з роз'ясненнями, викладеними в п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Згідно п. 9. Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику у справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Цивільним позивачем ОСОБА_8 заявлено позов про стягнення моральної шкоди в розмірі 1 000 000 грн з неповнолітнього обвинуваченого ОСОБА_3 , а у разі відсутності майна, достатнього для відшкодування завданої шкоди, з його законних представників: ОСОБА_25 та ОСОБА_6 , в зв'язку зі смертю її доньки. У суду немає сумнівів відносно того, що у зв'язку зі смертю доньки, потерпіла постраждала морально, так як смерть близької людини (дитини) не може не відобразитись на душевному стані людини і на повсякденному житті. Окрім цього моральна шкода полягає у втраті спокою, психологічному дискомфорті, стресі, погіршенні загального стану здоров'я.

Моральні страждання потерпілої виражаються у перенесенні нею душевних страждань від непоправної втрати та назавжди порушеному нормальному способу її життя.

Також суд враховує й те, що обвинувачений та його законні представники взагалі не відшкодували завдану моральну шкоду потерпілій.

Тому, з урахуванням обсягу страждань (душевних, психічних), яких потерпіла та її сім'я зазнали, характеру немайнових втрат, ступеня тяжкості змін в життєвих стосунках та звичному життєвому укладі, пов'язаних зі смертю неповнолітньої доньки, з врахуванням принципів розумності та справедливості, суд вважає, що підлягає відшкодуванню на користь потерпілої ОСОБА_8 моральна шкода в розмірі 700 000 грн. і вважає, що визначений розмір відшкодування є достатньою справедливою сатисфакцією.

При цьому, суд враховує висновок ВП Верховного Суду від 16 грудня 2020 року № 752/17832/14-ц (14-538цс19), що розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

На переконання суду саме такий розмір моральної шкоди, з урахування глибини страждань, а також того, що негативні наслідки вчиненого обвинуваченим злочину мають незворотній характер, не може вважатися завищеним або надмірним.

При вирішенні цивільного позову суд приймає до уваги положення Декларації основних принципів правосуддя для жертв злочинів і зловживання владою (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 29 листопада 1985 року) щодо необхідності дотримання балансу між правами підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, з одного боку, та інтересами жертви, - з іншого.

Відшкодування шкоди

Відповідно до ст. 1179 Цивільного кодексу України неповнолітня особа (у віці від чотирнадцяти до вісімнадцяти років) відповідає за завдану нею шкоду самостійно на загальних підставах. У разі відсутності у неповнолітньої особи майна, достатнього для відшкодування завданої нею шкоди, ця шкода відшкодовується в частці, якої не вистачає, або в повному обсязі її батьками (усиновлювачами) або піклувальником, якщо вони не доведуть, що шкоди було завдано не з їхньої вини. Обов'язок батьків (усиновлювачів), піклувальника, закладу, який за законом здійснює щодо неповнолітньої особи функції піклувальника, відшкодувати шкоду припиняється після досягнення особою, яка завдала шкоди, повноліття або коли вона до досягнення повноліття стане власником майна, достатнього для відшкодування шкоди.

Ст. 1180 ЦК України передбачає, що шкода, завдана неповнолітньою особою після набуття нею повної цивільної дієздатності, відшкодовується цією особою самостійно на загальних підставах.

На час розгляду справи обвинувачений ОСОБА_3 , який вчинив кримінальні правопорушення будучи неповнолітнім, досяг повноліття.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відшкодування спричиненої шкоди тільки обвинуваченим ОСОБА_3 , який на момент ухвалення вироку досяг повноліття.

Вирішення питання про запобіжний захід

У даному кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_3 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого продовжувався судом.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 необхідно залишити у виді тримання під вартою.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Вирішення питання про долю речових доказів та арештованого майна

Суд вирішує долю речових доказів відповідно до положень ст. 100 КПК України.

Речові докази по справі:

- флеш-накопичувач з відеозаписом з камер відеоспостереження, який долучено до матеріалів провадження, залишити в матеріалах кримінального провадження;

- футболку білого кольору із фрагментами волосся, упаковану до паперового конверту; фрагмент гілки (об'єкт № 1) та 5 фрагментів деревини (об'єкт № 2), упаковані до картонової коробки; залишки змивів з об'єктів № 1-15 на ниточках марлі з контролем марлі, поміщені до паперового конверту; три монети номіналом 10 коп., поміщені до паперового конверту; чохол темного кольору від телефону, поміщений до паперового конверту; захисну плівку та фрагмент екрану телефону, поміщені до паперового конверту; волокна вилучені з фрагмента гілки дерева, об. № 3, 4, поміщені до паперового конверту; залишки змивів з об. № 1-4 на ниточках марлі, контроль марлі, поміщені до паперового конверту; фрагмент гілки, об. № 3, 4, упаковані до картонової коробки; осади з об'єктів № 1-4; витяжки з об. № 1, 2 на ниточках марлі з контролем марлі, упаковані до паперового конверту; нігтьові зрізи з обох рук ОСОБА_12 , упаковані до двох паперових конвертів; зразок крові ОСОБА_3 , упакований до паперового конверту; зрізи нігтьових пластин з обох рук ОСОБА_3 , поміщені до паперового конверту; зразки слини ОСОБА_8 , упаковані до паперового конверту; два фрагменти металевого ланцюжка, упаковані до паперового конверту; фрагмент металевого ланцюжка, упакований до паперового конверту; зубну щітку, упаковану до паперового конверту; медичну прокладку, упаковану до паперового конверту; змив РБК з асфальту, упакований до паперового конверту; спортивні шорти з плямами РБК, упаковані до паперового конверту; фрагмент плівки та екрану від телефону, поміщені до паперового конверту; мобільний телефон, упакований до спецпакету № 3518718; зв'язку ключів, поміщену до паперового конверту; пачку сірників, поміщену до паперового конверту; зубну щітку, поміщену до паперового конверту; два бинти, упаковані до паперового конверту; зразок букального епітелію ОСОБА_3 , поміщений до паперового конверту; серветку № 1 та серветку № 2, поміщені до двох паперових конвертів; труси ОСОБА_12 , поміщені до паперового конверту; пару кросівок, поміщених до картонової коробки; футболку, упаковану до картонової коробки, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровської області (квитанція № 004226), знищити;

- футболку ОСОБА_3 , упаковану до паперового конверту; шорти ОСОБА_3 , упаковані до паперового конверту; футболку ОСОБА_3 , упаковану до паперового конверту; пару шкарпеток червоного кольору, упаковані до паперового конверту; шорти ОСОБА_3 , упаковані до картонової коробки; футболку темно-сірого кольору, поміщену до паперового конверту; футболку світло-сірого кольору з написом, поміщену до паперового конверту, ботинки, поміщені до спецпакету № 4461165; кросівки, поміщені до спецпакету № ЕХР0354262; шорти, поміщені до спецпакету № ЕХР0354263; які знаходяться в камері зберігання речових доказів Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровської області (квитанція № 004226) - повернути ОСОБА_3 або його батькам, а у випадку відмови їх отримувати - знищити;

- пенал, упакований до картонової коробки; рюкзак, упакований картонової коробки; наволочку, упаковану до паперового конверту; чорну футболку ОСОБА_12 , поміщену до спецпакету № ЕХР0354982; джинсові штани чорного кольору з ременем ОСОБА_12 , поміщені до спецпакету № ЕХР0354249; топ сірий ОСОБА_12 , поміщений до спецпакету № ЕХР0354247; джинсову куртку блакитну ОСОБА_12 , поміщену до спецпакету № ЕХР0354248, які знаходяться в камері зберігання речових доказів Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровської області (квитанція № 004226) - повернути ОСОБА_8 , а у випадку відмови їх отримувати - знищити;

- ноутбук Самсунг, який передано на зберігання потерпілий ОСОБА_8 - залишити останній.

Відповідно до ч. 3 ст. 174 КПК України, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, суд вирішує питання щодо арештованого майна.

Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровська від 24.06.2021 на: спортивні бинти червоного кольору з залишками волосся світлого кольору; чоловічі шорти темно-синього кольору, шорти сірого кольору, сіру футболку; сіру футболку з малюнками; світло-сіру футболку; світло-сіру футболку з малюнками; шкарпетки червоного кольору; зубну щітку - скасувати.

Вирішення питання про процесуальні витрати

Процесуальні витрати відсутні.

На підставі наведеного, керуючись ст. 370, 371, 374 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

ОСОБА_3 визнати винуватим у пред'явленому йому обвинуваченню за ч. 1 ст. 115 КК України і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 10 (десять) років.

Строк покарання рахувати з моменту проголошення вироку.

Запобіжний захід стосовно ОСОБА_3 залишити тримання під вартою.

Зарахувати у строк відбування покарання час досудового тримання під вартою ОСОБА_3 по цьому провадженню з 20.06.2021 до дня проголошення вироку.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_8 у відшкодування моральної шкоди 700 000 (сімсот тис.) грн та витрати на правничу допомогу 20 000 (двадцять тис.) грн, а всього 720 000 (сімсот двадцять тис.) грн.

В іншій частині позову відмовити.

Процесуальні витрати відсутні.

Речові докази по справі:

- ноутбук Самсунг, який передано на зберігання потерпілий ОСОБА_8 - залишити останній.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Дніпровського апеляційного суду м. Кривого Рогу протягом тридцяти днів з моменту його проголошення з подачею апеляції через Нікопольський міськрайонний суд.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, прокурору. Учасники кримінального провадження мають право отримати копію вироку у суді.

Суддя: ОСОБА_1

Попередній документ

130783704

Наступний документ

130783707

Інформація про рішення:

№ рішення:	130783706
№ справи:	182/5438/21
Дата рішення:	06.10.2025
Дата публікації:	08.10.2025
Форма документу:	Вирок
Форма судочинства:	Кримінальне
Суд:	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
Категорія справи:	Кримінальні справи (з 01.01.2019); Кримінальні правопорушення проти життя та здоров'я особи; Умисне вбивство

Стан розгляду справи:

Стадія розгляду:	Розглянуто: рішення набрало законної сили (31.03.2026)
Дата надходження:	24.12.2025
Предмет позову:	-

Розклад засідань:

Минулі засідання (47)

23.04.2026 11:33	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
23.04.2026 11:33	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
23.04.2026 11:33	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
23.04.2026 11:33	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
23.04.2026 11:33	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
23.04.2026 11:33	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
23.04.2026 11:33	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
23.04.2026 11:33	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
23.04.2026 11:33	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
23.04.2026 11:33	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
19.08.2021 14:30	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
22.09.2021 10:00	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
01.10.2021 14:00	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
12.10.2021 14:30	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
09.11.2021 10:00	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
10.12.2021 11:00	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
19.01.2022 10:00	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
08.02.2022 10:00	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
01.03.2022 14:30	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
15.09.2022 12:00	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
29.09.2022 10:00	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
01.11.2022 10:00	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
16.11.2022 10:30	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
24.01.2023 10:20	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
01.02.2023 10:30	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
21.03.2023 10:00	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
19.05.2023 10:00	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
11.07.2023 10:00	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
05.09.2023 11:00	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
08.09.2023 12:30	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
16.10.2023 11:00	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
13.12.2023 11:00	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
08.02.2024 10:00	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
03.04.2024 10:00	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
17.05.2024 10:00	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
05.07.2024 10:00	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
02.09.2024 10:00	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
30.10.2024 10:00	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
24.12.2024 10:00	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
20.02.2025 10:00	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
18.04.2025 10:00	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
11.06.2025 10:30	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
13.06.2025 10:00	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
08.08.2025 12:00	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
18.09.2025 10:00	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
06.10.2025 11:00	Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області
31.03.2026 14:00	Дніпровський апеляційний суд

Запланованих засідань немає

Учасники справи:

головуючий суддя:

КЛИМЕНКО ІРИНА В'ЯЧЕСЛАВІВНА

КОВАЛЮМНУС ЕЛЛА ЛЕОНІДІВНА

суддя-доповідач:

КЛИМЕНКО ІРИНА В'ЯЧЕСЛАВІВНА

КОВАЛЮМНУС ЕЛЛА ЛЕОНІДІВНА

суддя-учасник колегії:

АКУЛЕНКО ВАЛЕРІЙ ВОЛОДИМИРОВИЧ

СТАРОДУБ ОЛЕГ ГРИГОРОВИЧ