Справа № 182/6800/24
Провадження № 2-а/0182/43/2025
Іменем України
07.10.2025 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі головуючого судді Рунчевої О.В., розглянувши у м. Нікополі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення, -
14.11.2024 року ОСОБА_1 звернувся до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області із зазначеним вище позовом, посилаючись на наступні обставини.
Постановою ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) № 4/1209 від 28.10.2024 року позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 17 000 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 статті 210 Кодексу України про адміністративне правопорушення (далі КУпАП). У постанові зазначено, що 11.09.2024 року було здійснено виклик громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 через підприємство ПК «Дніпровський», на якому він працює, однак від отримання повістки ОСОБА_1 відмовився у присутності свідків, що підтверджується актом відмови від 20.09.2024 року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги підпункту 2 п. 1 Правил військового обліку призовників та військовозобов'язаних, викладених у додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого ПКМУ від 30.12.2022 № 1487 (зі змінами), ч. 3, абз. 2.5 ч. 10, ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
З даною постановою позивач не погоджується з наступних підстав. Про надходження на підприємство ПК "Дніпровський" повістки позивач дізнався після того, як зазначену повістку повернули до ІНФОРМАЦІЯ_4 у зв'язку із її неодержанням. Складання акту відмови від повістки 20.09.2024 року вважає неправомірним, оскільки він оновив свої військово-облікові дані у мобільному застосунку "Резерв+" 18.09.2024 року, тобто до моменту фіксації нібито відмови від повістки. ОСОБА_1 зазначає, що після успішного оновлення військово-облікових даних у нього був відсутній обов'язок прибути до ІНФОРМАЦІЯ_4 з метою оновлення вказаних даних. Постанова була винесена без його участі, яким чином він повідомлявся про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, в постанові не зазначено, не роз'яснено його права та обов'язки, в тому числі право на захист, не надано можливості заявити клопотання та надати пояснення. Крім того, позивач наголошує, що йому було надано відстрочку від мобілізації до 09.11.2024 року, оскільки він здобуває освіту у навчальному закладі. А також він виконав свій обов'язок із повторного проходження ВЛК у строк до 04.02.2025 року, будучи обмежено придатним, пройшовши медичну комісію 21.10.2024 року, та отримав відстрочку від призову на військову службу.
ОСОБА_1 наголошує, що відповідач при розгляді справи про адміністративне правопорушення не врахував вимоги щодо встановлення всіх обставин, які мали значення для вирішення справи, зокрема дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, а саме не з'ясував непоінформованості позивача про наявність вказаної повістки (виклику), не врахував, що військово-облікові дані позивача є оновленими, та надання позивачу відстрочки від призову, а також проходження ним медичного огляду ВЛК.
Постанову позивач отримав поштою 07.11.2024 року.
Враховуючи викладене вище позивач вважає, що складена постанова є протиправною, просить поновити строк на оскарження даної постанови, скасувати її та закрити провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності, стягнувши з відповідача на його користь судовий збір за рахунок бюджетних асигнувань.
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 25.11.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, зобов'язано відповідача надати суду належним чином завірені копії матеріалів справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , роз'яснено відповідачу його право на підготовку відзиву на позовну заяву (а.с.37-39).
Відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення копії ухвали про відкриття провадження та копії позову з додатками на їх юридичну адресу, пакет документів доставлявся до адресата кур'єром суду, про що свідчить запис в журналі вихідної кореспонденції, згідно якого поштове відправлення отримано 28.11.2024 року помічником чергового солдатом ОСОБА_2 (а.с.42). Крім того, 02.07.2025 року на адресу ІНФОРМАЦІЯ_4 повторно було направлено запит про витребування доказів, про що свідчить поштове повідомлення (а.с. 66).
ІНФОРМАЦІЯ_5 ухвалу від 25.11.2024 року не виконав, матеріали адміністративної справи щодо ОСОБА_1 на адресу суду не направив, своїм правом на підготовку відзиву на позовну заяву не скористався.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи та надані докази у їх сукупності, прийшов до наступного.
Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За приписами ч. 2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, чи прийнято оскаржуване рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби здійснюється на підставі Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232-XII).
Пунктом 2 ч.1 ст. 37 Закону №2232-XII передбачено, що взяттю на військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів у територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, у Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, у відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України підлягають громадяни України: на військовий облік військовозобов'язаних підлягають зокрема, громадяни України, які досягли 25-річного віку під час перебування на військовому обліку призовників. Ця норма чинна з 04.04.2024 року.
У відповідності до положень ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Згідно Указу Президента України № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 року, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, який триває і по теперішній час.
Як встановлено судом, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 є військовозобов'язаним громадянином України.
Постановою ІНФОРМАЦІЯ_4 № 4/1209 від 28.10.2024 року його було притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в сумі 17 000 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 статті 210 КУпАП.
Спірну постанову винесено 28.10.2024 року, тобто під час дії особливого періоду.
Копію даної постанови позивач отримав засобами поштового зв'язку 07.11.2024 року, про що свідчить конверт та трекінг (а.с.31-32), позов з додатками направлений позивачем на адресу суду 14.11.2024 року, а отже суд приходить до висновку, що існують підстави для поновлення пропущеного строку на оскарження.
18 травня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» № 3633-ІХ від 11.04.2024 року. Цим Законом положення ч.10 ст.1 Закону №2232-XII викладено в новій редакції, згідно якої, зокрема встановлено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, зокрема: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.
У відповідності до вимог абзацу 5 пункту 2 частини II Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» №3633-ІХ від 11.04.2024 року громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу, проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані у період з 18.05.2024 року по 16.07.2024 року: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності); у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Згідно зі ст. 42 Закону №2232-XII та пункту 19 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов'язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.
Як вбачається з військово-облікового документу «РЕЗЕРВ+», ОСОБА_1 18.09.2024 року невчасно виконав свій обов'язок щодо оновлення облікових даних, зазначивши адресу свого постійного місця проживання ( АДРЕСА_1 ), а також контактний номер телефону (а.с.20).
Але в протоколі №534 від 17.10.2024 року зазначено, що суть адміністративного правопорушення полягає в наступному: «11.09.2024 року було здійснено виклик громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 через підприємство ПК «Дніпровський», на якому він працює, однак від отримання повістки ОСОБА_1 відмовився у присутності свідків, що підтверджується актом відмови від 20.09.2024 року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги підпункту 2 п. 1 Правил військового обліку призовників та військовозобов'язаних, викладених у додатку 2 до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого ПКМУ від 30.12.2022 № 1487 (зі змінами), ч. 3, абз. 2.5 ч. 10, ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
В згаданому вище протоколі міститься підпис ОСОБА_1 про ознайомлення його з правами, а також зроблений ним власноруч напис - «Прошу розглянути мою справу в моїй присутності 28.10.24 р.», а тому в цій частині заперечення позивача судом до уваги не приймаються.
Так, відповідно до частин 1,3 статті 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти Служби зовнішньої розвідки України - за викликом Служби зовнішньої розвідки України) для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період .
Керуючись вимогами пункту 21 Постанови Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 року №560 Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації (далі - Порядок проведення призову), на особливий період за викликом районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної військовозобов'язані зобов'язані з'являтися у строк та місце, зазначені в повістці, для взяття на військовий облік, уточнення своїх персональних даних, даних військово-облікового документа з військовообліковими даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних, резервістів (територіального центру комплектування та соціальної підтримки), проходження медичного огляду для визначення придатності до військової служби.
Згідно частини 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані: прибувати за викликом районного (об'єднаного районного), міського (районного у місті, об'єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу СБУ, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки України для оформлення військово-облікових документів (посвідчень призовника, військових квитків, тимчасових посвідчень військовозобов'язаних), приписки, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов'язаних та резервістів .
Відтак, позивач має обов'язок прибути до відповідного ТЦК та СП, зокрема у строк, що вказаний у повістці. Проте, норми чинного законодавства не містять обов'язку громадян України отримувати відповідні повістки територіального центру комплектування та соціальної підтримки.Факт відмови особи від отримання повістки, а так само і обставини наявності/відсутності у неї бронювання на період мобілізації, не позбавляють таку особу від обов'язку прибути до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у встановлений у повістці строк. Проте, сам лише факт відмови від отримання повістки не створює склад правопорушення, зокрема у частині явки у визначений строк до територіального центру комплектування та соціальної підтримки.
Аналогічну думку висловив Шостий апеляційний адміністративний суд у постанові від 25 квітня 2024 року по справі №759/1018/24.
Також суд звертає увагу, що в протоколі та постанові про адміністративне правопорушення відповідачем не зазначається мета виклику ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_4 . В межах розгляду даної справи про адміністративне правопорушення відповідачем не встановлювався факт неявки позивача до ІНФОРМАЦІЯ_7 у встановлений в повістці строк, а тому наведені обставини не підлягають оцінці в межах даного спору.
Крім того, згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_4 №4/34/2354 від 30.10.2024 року ОСОБА_1 має бронювання до 09.11.2024 року відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», згідно якого не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані - здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури (а.с.21). Згідно довідки про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, ОСОБА_1 розпочав здобувати освіту 30.09.2024 року, дата завершення навчання - 30.06.2027 року (а.с.28).
21.10.2024 року ОСОБА_1 була повторно пройдена військово-лікарська комісія, згідно висновків якої він визнаний обмежено придатним до військової служби (а.с.22).
А отже, враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення.
Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Статтею 62 Конституції України встановлено презумпцію невинуватості особи у вчиненні злочину. Варто зазначити, що презумпція невинуватості застосовується і до адміністративних правопорушень. Таку позицію констатував і Європейський суд з прав людини, зокрема у справі «Надточій проти України» від 15.05.2008 р.
Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі № 524/5536/17 та від 17.07.2019 у справі № 295/3099/17.
В свою чергу, відповідач не надав суду жодних доказів правомірності свого рішення.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (ч.1 ст.7 КУпАП).
Враховуючи викладене вище суд приходить до висновку, що відповідач при розгляді справи про адміністративне правопорушення не врахував вимоги щодо встановлення всіх обставин, які мали значення для вирішення справи, зокрема дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, а саме не з'ясував непоінформованості ОСОБА_1 про наявність вказаної повістки (виклику), не врахував, що військово-облікові дані позивача є оновленими, та наявність у позивача відстрочки від призову у зв'язку з навчанням, а також проходження ним повторного медичного огляду ВЛК.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП є не доведеним, а тому суд доходить висновку про скасування рішення суб'єкта владних повноважень і закриття справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до положень ч.1ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Щодо розподілу судових витрат, відповідно до частини 1 статті 139 КАС в разі задоволення позову зазначені витрати необхідно стягнути з відповідача.
Керуючись ст.ст.7,9,210,235,245, 251, 268,278 КУпАП, ст.ст. 2,3,72,77,286,293,295,297 КАС України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.
Поновити строк на оскарження постанови №4/1209 від 28.10.2024 року, виданої начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.3 ст. 210 КУпАП.
Скасувати постанову № 4/1209 від 28.10.2024 року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн. за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , а провадження у справі про адміністративне правопорушення - закрити.
Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати по сплаті судового збору в сумі 605,60 (шістсот п'ять грн. 60 коп.) за рахунок відповідних бюджетних асигнувань.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя: О. В. Рунчева