07.10.2025 Єдиний унікальний номер 205/6439/16-ц
Справа № 205/6439/16-ц
Провадження № 2-з/205/761/25
07 жовтня 2025 року м. Дніпро
Новокодацький районний суд міста Дніпра у складі: головуючого судді Федотової В.М., за участю секретаря судового засідання Волошенко Д.С., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Мандзюк Ольги Дмитрівни про забезпечення позову по цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , правонаступницею якого є ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Дніпровського міського нотаріального округу Батова Людмила Григорівна, про стягнення безпідставно отриманих коштів,
У провадженні Новокодацького районного суду міста Дніпра перебуває вищевказана цивільна справа.
Ухвалою судді Новокодацького районного суду міста Дніпра від 02.09.2025 року вказану цивільну справу прийнято до свого провадження, згідно постанови Верховного Суду від 06.08.2025 року, та призначено підготовче судове засідання.
03.10.2025 року до суду від представника позивача - адвоката Мандзюк О.Д. надійшла заява про забезпечення позову у якій вона просила накласти арешт на 45/200 частки будівлі громадського призначення за адресою: АДРЕСА_1 , підвал під літ. А-2 загальною площею 645,6 кв.м., будівля літ. Ж-1 загальною площею 66,8 кв.м., підвал літ. В, яка зареєстрована за ОСОБА_3 . Підставою забезпечення позову зазначила те, що є ризик подальшого відчуження частини об'єкту нерухомості, що в свою чергу призведе до ускладнення або зробить неможливим виконання рішення суду у даній справі. Відповідач намагається розпорядитися зазначеним об'єктом нерухомості, щоб уникнути повернення суми боргу у вказаній справі. На думку представника, є достатні підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.
Вказана заява була передана у провадження судді канцелярією суду 06.10.2025 року.
Суд розглядає заяву про забезпечення позову протягом двох днів без повідомлення учасників справи, відповідно до вимог ст. 153 ЦПК України.
Ознайомившись із змістом заяви та матеріалами цивільної справи, суд зазначає наступне.
Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, оскільки воно є предметом перевірки судом під час розгляду справи по суті (такий правовий висновок викладено у постановах Верховного Суду від 17 грудня 2018 року у справі № 914/970/18 та від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20).
Відповідно до частин 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Виходячи зі змісту ст.ст. 149-151 ЦПК України забезпечення позову слід розуміти як вжиття судом заходів для охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання можливого прийнятого за його позовом позитивного рішення.
З аналізу вказаних норм можна дійти висновку, що забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, розтратити його, продати або знецінити і, що такі дії відповідача можуть призвести у майбутньому до того, що виконання рішення суду про присудження може бути утрудненим або взагалі неможливим.
За змістом ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Пунктом 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Положеннями ч. 1 ст. 151 ЦПК України передбачено, що в заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено: предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати з обґрунтуванням його необхідності; ціну позву, про забезпечення якого просить заявник та інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
У пункті 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог; дані про особу відповідача; а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
При розгляді заяви про забезпечення позову судом встановлено, що предметом позову є стягнення безпідставно отриманих коштів.
Із матеріалів заяви вбачається, що 45/200 частки будівлі громадського призначення за адресою: АДРЕСА_1 , підвал під літ. А-2 загальною площею 645,6 кв.м., будівля літ. Ж-1 загальною площею 66,8 кв.м., підвал літ. В, зареєстровано за відповідачем ОСОБА_3 .
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги наявність зв'язку між вказаним представником заходом забезпечення позову і предметом позову, спосіб забезпечення є співмірним, достатнім, пропорційним та доцільним заходом забезпечення з огляду на зміст заявлених позовних вимог, а також те, що невжиття заходів забезпечення позову у разі задоволення позовних вимог може в подальшому унеможливити виконання рішення суду у цій справі, суд дійшов висновку про задоволення заяви представника позивача про забезпечення позову.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 149-153, 260-261, 263, 353 ЦПК України, суд
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Мандзюк Ольги Дмитрівни про забезпечення позову - задовольнити.
Вжити заходи забезпечення позову, шляхом накладення арешту на 45/200 частки будівлі громадського призначення за адресою: АДРЕСА_1 , підвал під літ. А-2 загальною площею 645,6 кв.м., будівля літ. Ж-1 загальною площею 66,8 кв.м., підвал літ. В, які зареєстровано за ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 ).
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження у порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Ухвала суду набирає законної сили після закінчення зазначених вище строків, або після перегляду ухвали в апеляційному порядку, якщо її не скасовано.
Суддя Федотова Вікторія Миколаївна
.